20:00 18.11.2009 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"

Наталия Витренко продолжает борьбу за право баллотироваться на пост Президента Украины


Сегодня Наталия Витренко и ПСПУ подали апелляцию в Высший административный суд Украины на решение Киевского апелляционного административного суда от 16.11.09 г., отказавшего удовлетворить иск Наталии Витренко и ПСПУ на Постановление Центральной избирательной комиссии N297 от 11.11.09 г.

Наталия Витренко обвинила апелляционный суд:

- в выполнении политического заказа по недопуску ее баллотироваться на пост Президента Украины;

- в подмене сути исковых требований;

- в грубом нарушении Конституции Украины при рассмотрении искового заявления ее и ПСПУ.

Читайте исковое заявление. Присоединяйтесь к нашей борьбе за конституционные права граждан Украины!

Не позвольте криминалитету, олигархам и коррупционерам узурпировать власть в Украине, превратить всех честных людей в бесправное, бессловесное быдло!

Пресс-служба ПСПУ

До Вищого адміністративного суду України

(як до суду апеляційної інстанції)

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

через Київський апеляційний адміністративний суд

(як суд першої інстанції)    

  01010, м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30

 

Позивачі (особи, які подають апеляційну скаргу):

1. Прогресивна соціалістична партія України

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, офіс 13

тел. 278-54-91, pspu@svitonline.com

 

2. Вітренко Наталія Михайлівна

                  

   

Апеляційна скарга

в порядку ст. 177 КАС України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року по справі N 2-а- 24/09/9103 за позовом Прогресивної соціалістичної партії України, Вітренко Н.М. до Центральної виборчої комісії України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов?язання вчинити дії

 

16 листопада 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Ситникова О.Ф., при секретарі Коваленко Я.С., за участю позивача Вітренко Н.М., представників позивачів Асипенко Т.О., Марченка В.Р., Бауліна П.Б., Цимбалюка В.Д., представників відповідача Яросюк Т.А., Залізняк Г.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прогресивної соціалістичної партії України, Вітренко Наталії Михайлівни до Центральної виборчої комісії про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії (cправа N 2-а-24/09/9103) та виніс Постанову про залишення позову без задоволення.

Позивачі не погоджується з винесеною Постановою Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.), вважають, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню та ухвалення Вищим адміністративним судом України, як судом апеляційної інстанції, нової постанови по суті позовних вимог. При цьому, Позивачі переконанні, що під час судового розгляду та винесення своєї постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) неповно з'ясував обставини та  застосував недоведені обставини, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Враховуючи наведене Позивачі вважають, що оскаржувана Постанова Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню та ухваленню Вищим адміністративним судом України нової постанови по суті позовних вимог, з наступних підстав.

Статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється зміст постанови суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 КАСУ встановлено, що постанова складається з вступної частини із зазначенням:

-   дати, часу та місця її прийняття;

-   найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;

-   імен (найменувань) сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі;

-   предмета адміністративного позову.

Аналіз вступної частини Постанови Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Ситникова О.Ф., при секретарі Коваленко Я.С. від 16 листопада 2009 року (справа N 2-а-24/09/9103) свідчить про те, що при її складанні допущені порушення пункту 1 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відсутності зазначення у вступній частини оскаржуваної Постанови "часу" її прийняття.

В описовій частині оскаржуваного рішення вірно зазначено, що"Позивачі вважають, що рішення ЦВК N 297 від 11 листопада 2009 року є дискримінаційним, таким, що порушує права гарантовані ст.ст. 103, 3, 5, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 36, 38, 64, 68, 71 Конституції України, Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод, Декларацією з прав людини від 10 грудня 1948 року, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року".

 

 Проте, з наступного абзацу описової частини оскаржуваної постанови витікає, що Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) неповно з?ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно приписав поясненням позивачів та їх представників те, що "протиправність дій ЦВК виразилася в том, що при відмові у реєстрації кандидатом на пост Президента України Вітренко Н.М. ЦВК керувалася не нормами Конституції України, як нормами прямої дії, а положеннями Закону України "Про вибори Президента України", зокрема, ст. 49 вказаного закону, яка суперечить, як Конституції України так і нормам міжнародного права".

 

Предметом позовної заяви є порушення Відповідачем вказаних у позові норм Конституції України та норм міжнародного права, що не дозволило Вітренко Н.М. реалізувати конституційні права та гарантії її обрання на пост Президента України. Звертаємо увагу Вищого адміністративного суду України, що Позивачі в своїй позовній заяві не висували у якості предмету спору та не ставили на розгляд Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.), як суду першої інстанції, питання щодо відповідності чи невідповідності ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України" Конституції України. Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.)не з?ясував вказані обставини, підмінив предмет спору і тому прийшов до хибного висновку.

Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) не з?ясував в якому контексті Позивачі посилались на ст.49 Закону України "Про вибори Президента України". Як свідчать матеріали справи, Позивачі тільки процитували п. 17 "Спільного висновку Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань виборів Президента України"", прийнятого Верховною Радою України 24 липня 2009 року (N 546/2009 від 12 жовтня 2009 року Страсбург/Варшава CDL-AD(2009)040), в якому вказано: "Статтю 49 було змінено з метою підвищити суму грошової застави кандидата у Президенти та підвищити кількість голосів, необхідних для того, щоб заставу було повернуто. Обидві поправки викликають занепокоєння. Стаття 49 вимагає внеску від партії (виборчого блоку) або незалежного кандидата у сумі 2,500,000 грн., (близько 206,000 євро). Ця фінансова вимога, яка була збільшена з 500,000 грн. у попередній версії Закону, помітно висока та являє необов?язкове обмеження щодо кандидатів, особливо для малих партій або осіб, які вирішили виступити у якості незалежного кандидата. До того ж, ця вимога необґрунтована, з огляду на те, що кількість голосів для повернення застави є високою. Стаття 49.2 передбачає повернення застави лише для тих партій (блоків) та кандидатів, які пройшли у другий тур. Закон розглядає лише випадок другого туру та створює ситуацію, коли переможець у першому турі не отримує своєї застави. Зміни було внесено до попереднього варіанту Закону, який вимагав від кандидатів отримання 7 % голосів для повернення застави. Як застава, так і умови її повернення у статті 49 є завищеними та можуть відвернути легітимних кандидатів від участі у виборах. Це є неприйнятним, оскількиправо бути кандидатом та змагатись за високу посаду є основним правом людини, що гарантоване міжнародними та європейськими правовими інструментами у сфері прав людини".

Тобто Венеціанська Комісія визнала ст.49 Закону України "Про вибори Президента України" такою, що порушує норми Міжнародного права, а саме ст.2 Загальної декларації з прав людини, ст. ст. 25, 26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, п.7.3 і 7.5 з Копенгагенського документу ОБСЄ 1990 року.

Крім цього, в мотивувальній частині оскаржуваної Постанови Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) знову невірно зазначив, що "обґрунтовуючи свої доводи позивачі вважали, що відповідач, приймаючи рішення щодо права позивача Вітренко Н.М. балотуватися на пост Президента України, зобов'язаний був керуватися нормами та гарантіями, закріпленими Конституцією України, а саме, перш за все ст. 103, а також ст. 8, 9, 22, 24, 36, 38, 64, а не нормами ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України", яка на їх думку суперечить Конституції України та вимогам міжнародно-правових актів.

Даючи правову оцінку змісту позовних вимог і викладених обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги в цій частині, суд вважає, що позовні вимоги ПСПУ та Вітренко Н.М. зводяться до аналізу позивачами відповідності ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України" Конституції України".

Таким чином Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) знов безпідставно приписав Позивачам обґрунтування, які вони суду не надавали.

Позивачі обґрунтовували порушення своїх конституційних прав та гарантій щодо обрання Вітренко Наталії Михайлівни на пост Президента України цитуванням окремої думки судді Конституційного Суду України Скоморохи В.Є. стосовно Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004 (справа N 1-45/2004): "Право громадян вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є конституційним, воно не надається законом і не може бути обмеженим чи ущемленим законом ... Виборчому праву громадянина відповідає обов?язок відповідних органів держави забезпечити гарантовану Конституцією його реалізацію".

В своїх поясненнях Позивач Вітренко Н.М. надала до Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) доказ того, що у 1999 році вона була висунута з?їздом Прогресивної соціалістичної партії України претендентом в кандидати на пост Президента України та була зареєстрована Центральною виборчою комісією кандидатом на пост Президента України без внесення будь-якої грошової застави (копії сторінок N 144-148 Інформаційно-аналітичного видання Центральної виборчої комісії "Вибори Президента України 1999 року" додаються). У 2009 році XXIII з?їзд Прогресивної соціалістичної партії України знову висунув Вітренко Н.М. кандидатом на пост Президенти України. Проте, Відповідач постановою N 297 від 11 листопада 2009 року відмовив в реєстрації Вітренко Н.М. кандидатом на пост Президента України у зв?язку з невнесенням грошової застави у розмірі 2 500 000 грн. (206 000 ?). За час дії Конституції України 1996 року, не було проведено ніяких змін ані до ст.103 Конституції України, ані до інших статей Конституції України, які закріплюють права громадян України. Стаття 22 Конституції України не допускає скасування конституційних прав і свобод. Тому беззаперечним фактом порушення конституційних прав та гарантій Вітренко Н.М, закріплених у статтях3, 5, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 36, 38, 64, 68, 71, 103 Конституції України та міжнародних правових актів, є Постанова Центральної виборчої комісії N 297 від 11 листопада 2009 року.

Виносячи рішення про відмову у задоволенні позову Київським апеляційним адміністративним судом (суддя Ситников О.Ф.) грубо порушено ст.ст. 8, 9 Конституції України.    

Щодо тверджень Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.), викладених в абзаці 6 на сторінці 2 оскаржуваної постанови про те, що зазначене подання не відповідає вимогам ч.1 ст. 49 та п.4 ч.1 ст. 51 Закону України "Про вибори Президента України" та в абзацах  8, 9 на сторінці 2 оскаржуваної постанови про те, що передбачений пунктом 4 частини першої статті 51 Закону документ про внесення грошової застави відсутній.

 

Частина 1 статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" встановлює, що Центральна  виборча  комісія  реєструє  кандидата  на пост Президента України за умови отримання таких документів:

1) анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою  Центральною  виборчою  комісією  (заповнюється кандидатом особисто);

2) автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і  місце народження, відомості  про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття),  місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад  сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку;

3) передвиборної  програми  кандидата, викладеної  державною мовою, обсягом до дванадцяти тисяч друкованих знаків;

4) документа про  внесення грошової  застави відповідно до статті 49 цього Закону;

5) декларації  про  майно та доходи відповідно до статті 50 цього Закону;

6) фотографій кандидата за розмірами та у кількості, встановленими Центральною виборчою комісією.

Частина 2 статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" встановлює, що для  реєстрації  кандидатом  у  Президенти  України особи, висунутої партією (блоком), крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, подаються також такі документи:

1) подання  про  реєстрацію  кандидата,  підписане керівником  партії (керівниками партій,  що входять  до  блоку)  та  скріплене печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);

2) копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій,  що входять до блоку) та її статуту (статутів партій,  що входять  до  блоку), засвідчені  безоплатно Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу;

3) витяг з  протоколу  з'їзду  (зборів,  конференції)  кожної партії,  що  увійшла  до  складу  виборчого  блоку,  про утворення виборчого  блоку,  засвідчений  підписом  керівника  партії  та скріплений  печаткою  цієї  партії  -  у  разі висунення кандидата

блоком;

4) угода про утворення  виборчого  блоку  (у  разі  висунення кандидата блоком);

5) витяг  з  протоколу  з'їзду  (зборів,  конференції) партії (міжпартійного з'їзду (зборів,  конференції) партій, що входять до блоку)  про  висунення  кандидата  на  пост Президента України від партії  (блоку),  який  повинен  містити  відомості,  передбачені

частиною шостою статті 47 цього Закону.  Витяг з протоколу повинен бути засвідчений керівником партії (керівниками партій, що входять до  блоку)  та  скріплений  печаткою партії (печатками партій,  що входять до блоку);

6) заява особи,  висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку) та у зв'язку  з  цим  на  оприлюднення  біографічних  відомостей  та декларації  про  майно  та  доходи,  зобов'язання  в  разі обрання передати у порядку,  встановленому законом,  протягом місяця після офіційного  оприлюднення  результатів  виборів  в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права та припинити діяльність  чи  скласти представницький мандат,  які відповідно до Конституції України та законів України несумісні  з  зайняттям посту Президента України.

    Тобто у частинах 1, 2 статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" встановлений виключний перелік документів та вимог, які висуваються до їх оформлення.

Частина 3 статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" встановлює, що "Центральна виборча комісія видає уповноваженому представнику партії, виборчого блоку партій, який подав документи, зазначені у частинах першій та другій цієї статті,  довідку про їх прийняття. Довідка  має  містити  перелік  прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи".

На сайті Центральної виборчої комісії () розміщено "Збірник примірних зразків і форм виборчої документації" щодо виборів Президента України, серед яких є розроблена Відповідачем форма Подання політичної партії про реєстрацію кандидата на пост Президента України. Наведена форма Подання повністю співпадає з Поданням Прогресивної соціалістичної партії України від 06.11.2009 року отриманого Відповідачем 06.11.2009 року, що підтверджується пунктом 7 Довідки Центральної виборчої комісії, яка була видана Вітренко Наталії Михайлівні 06.11.2009 року о 16-10.

Наведене свідчить про те, що твердження Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) про те, що зазначене подання не відповідає вимогам ч.1 ст. 49 та п.4 ч.1 ст. 51 Закону України "Про вибори Президента України"(дивись абзац 6 на сторінці 2 оскаржуваної постанови) є хибним. Як свідчить частина 1 статті 49 Закону України "Про вибори Президента України" в ній відсутнє будь-яке посилання на Подання політичної партії. Аналогічно посилання на Подання відсутнє й в пункті 4 частини 1 статті 51 Закону України "Про вибори Президента України". Відносно подання про реєстрацію кандидата йдеться у п.1 ч. 2  статті 51 Закону України "Про вибори Президента України". Наведене свідчить про невідповідність висновків Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) обставинам справи та порушенню Київським апеляційним адміністративним судом (суддя Ситников О.Ф.) норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В абзацах 8, 9 на сторінці 2 оскаржуваної Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) безпідставно вказав, що "передбачений пунктом 4 частини першої статті 51 Закону документ про внесення грошової застави... відсутній".

 

Це хибне твердження Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) спростовується пунктом 4 вищенаведеної Довідки, другий примірник якої знаходиться у Відповідача, який підтверджує, що Прогресивна соціалістична партія України подала до Центральної виборчої комісії "Документ про внесення грошової застави" на 1 аркуші.

Крім того у матеріалах справи N 2-а-24/09/9103  знаходиться засвідчена Центральною виборчою комісією копія Документа про внесення грошової застави.

Наведене свідчить про те, що при винесенні Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) допустив неповне  з'ясування обставин, які мають значення для справи. Висновки Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) не відповідають обставинам справи. При цьому Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В мотивувальній частині оскаржуваної Постанови Київським апеляційним адміністративним судом (суддя Ситников О.Ф.) вказано: "вищенаведені норми матеріального права свідчать про те, що ЦВК при вирішенні питання щодо реєстрації кандидата на пост Президента України повинна діяти на підставі Конституції України, цього та інших законів України, а перевірка законів на відповідність їх Конституції України не входить до повноважень ЦВК, визначених у розділі III Закону України "Про Центральну виборчу комісію"". Аналіз цього положення Постанови Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) свідчить про те, що ним знову навмисно перекручується сутність позову. Позивачі в судовому засіданні не ставили питання про те, що Відповідач зобов?язаний перевіряти закони на відповідність їх Конституції України. Позивачі лише зазначали, що Відповідач порушив їх конституційні права, і що у відповідності до ч.1 ст.1, ст.2, ч.2 ст.3, ч.1, 2 ст. 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Відповідач при вирішенні питання щодо реєстрації кандидата на пост Президента України передусім повинен був керуватися нормами Конституції України, які гарантують Позивачу Вітренко Н.М. право балотуватися на пост Президента України. 

В абзаці 4 на сторінці 3 оскаржуваної постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.). вказав: "Як вбачається із рішення Конституційного Суду України від 19.10.2009 року N 26-рп/2009 Конституційний Суд України, дослідивши оспорювані положення статті 49 Закону N 474, вважав, що встановлення розміру грошової застави, визначення підстав для її повернення належить до сфери законодавчого врегулювання і здійснюється на розсуд законодавця, тому ці питання не підлягають конституційному контролю і є непідвідомчі Конституційному Суду України, тому на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційне провадження у справі в цій частині ним було припинено".

Таким чином Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) визнав факт того, що Конституційний суд України не визнав статтю 49 Закону N 474 конституційною. Тобто стаття 49 Закону України "Про вибори Президента України" не може обмежувати конституційні права та гарантії Наталії Вітренко обиратися на пост Президента України.

В абзацах 5, 6 на сторінці 3 оскаржуваної Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) вказав: "Стаття 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) встановлює особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Відповідно до вимог частини 1 вказаної статті правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1)  законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2)  законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, закони України, прийняті Верховною Радою України у відповідності до її компетенції, визначеною Конституцією України не входять до вказаного переліку, а тому не можуть бути перевірені на законність в судовому порядку".

 

Звертаємо увагу Вищого адміністративного суду України на те, що Позивачі не оскаржували нормативно –правові акти та відповідно при поданні позову не керувалися статтею 171 КАСУ. Свій позов, Позивачі подавали на підставі статті 55 Конституції України з врахуванням вимог статті 176 КАСУ. Наведене свідчить про те, що Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) знов підмінив предмет та обґрунтування позову, який він розглядав.

В абзаці 7 на сторінці 3 оскаржуваної Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) вказав: "Оскільки Конституційним судом України не дано правової оцінки положенням ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України" на відповідність її Конституції України, а в іншому порядку вказана стаття не може бути перевірена на відповідність її Конституції або іншим законам, її слід визнати такою, що є чинною та обов'язковою для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу".

Позивачі вважають неприпустимим посилання Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) у мотивувальні частині оскаржуваної постанови на те, що "оскільки Конституційним судом України не дано правової оцінки положенням ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України" на відповідність її Конституції України, а в іншому порядку вказана стаття не може бути перевірена на відповідність її Конституції або іншим законам, її слід визнати такою, що є чинною та обов'язковою для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу".

 

Так, у Рішенні Конституційного Суду України N 26-рп/2009 чітко зазначено:"Дослідивши оспорюванні  положення статті  49 Закону N 474, Конституційний Суд України  вважає,  що  встановлення розміру грошової застави, визначення підстав для її повернення належить до сфери законодавчого врегулювання і здійснюється на розсуд законодавця, тому ці питання не підлягають конституційному контролю і є непідвідомчі  Конституційному Суду  України". Про це вказується й в абзаці 4 на сторінці 3 оскаржуваної Постанови Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.).

Стаття 147 Конституції України встановлює, що Конституційний Суд України є єдиним  органом конституційної юрисдикції в Україні. 

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Пункт 1 частини 1 статті 150 Конституції України встановлює, що до повноважень  Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції  України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України;

Аналогічне положення закріплене у пункті 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України". Так, у наведеному пункті вказано, що Конституційний Суд  України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України.

Наведене свідчить, що Конституційний Суд України не виніс свого рішення щодо відповідності (конституційності) статті 49 Закону України "Про вибори Президента України" до статті 103 Конституції України щодо ведення додаткового виборчого цензу у вигляді грошової застави, проте 16.11.2009 року Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) у своїй Постанові по справі  N 2-а-24/09/9103 привласнив собі функції Конституційного Суду України, закріплені у статті 147, пункті 1 частини 1 статті 150 Конституції України та у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про Конституційний Суд України", а саме вирішив, що ст.49 Закону України "Про вибори Президента України" відповідає Конституції України (є конституційною) і тому обов'язковою для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу.

 

Щодо посилання Київського апеляційного адміністративного суду (суддя Ситников О.Ф.) в мотивувальній частині оскаржуваної постанови на те, що на думку суду, внесення грошової застави у безготівковому порядку в розмірі 2 500 000 грн. на рахунок Центральної виборчої комісії є обов'язковою передумовою для реєстрації кандидата на пост Президента України.

 

Слідзазначити, що Київським апеляційним адміністративним судом (суддя Ситников О.Ф.) невірно застосовані норми права та не враховані позовні вимоги та їх обґрунтування. В своєму позові Позивачі просять суд захистити та відновити порушені їхні конституційні права, які відповідно до ст.22 Конституції України гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або  внесенні  змін до чинних законів не може допускатися звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод.

Також Позивачі вважають за необхідне звернути увагу Вищого адміністративного суду України на те, що Позивач Вітренко Н.М. вже була зареєстрована Відповідачем кандидатом на пост Президента України у виборчій компанії 1999 року.

11 листопада 2009 року Відповідачем, порушуючи конституційні права Позивачів, які закріплені у ст.ст. 36, 38, 103 Конституції України, було протиправно відмовлено у реєстрації кандидата на пост Президента України лише на підставі ст. 49 Закону України "Про вибори Президента України". Проте, Конституція України в розділі V на момент винесення Відповідачем Постанови N 297 не зазнала жодних змін. А отже, можно зробити висновок, що конституційні права Позивачів були протиправно обмежені Відповідачем. Хоча ст. 64 Конституції України зазначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Крім того, Позивачі вважають, що зміст та обсяг їх конституційних прав був звужений, що також неприпустиме у відповідності до ч.3 ст.22 Конституції України.

В абзаці 12 на сторінці 3 оскаржуваної Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) вказав: "Суд також зазначає, що відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України "Про вибори Президента України" висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України є одним із етапів виборчого процесу, тому його слід віднести до порядку проведення виборів Президента України".

Пунктом 2 частини 1 статті 150 Конституції України встановлено, що саме до повноважень  Конституційного  Суду  України, а не до повноважень Київського апеляційного адміністративного суду належить офіційне тлумачення  Конституції  України  та  законів України.

Аналогічне положення закріплене у пункті 4 частини 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України". Так у наведеному пункті вказано, що Конституційний Суд  України приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Наведене свідчить про те, що 16.11.2009 року Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) у своїй Постанові по справі  N 2-а-24/09/9103 привласнив собі функції Конституційного Суду України, закріплені у статті 147, пункті 2 частини 1 статті 150 Конституції України та у пункті 4 частини 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" та, порушуючи вищенаведені норми, перевищуючи свої повноваження, встановлені у статті 2 КАСУ, дав тлумачення норми закону, а потім неправомірно, порушуючи принцип верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України, застосував ці норми для відмови у задоволенні позову Прогресивної соціалістичної партії України та Вітренко Наталії Михайлівни.

На сторінці 4 оскаржуваної Постанови Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) послався на частину 3 статті 2 КАСУ. Одначе, як свідчить аналіз оскаржуваної Постанови, Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) при розгляді позову та ухвалення постанови проігнорував положення:

-   пункту 1 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята на підставі Конституції України;

-   пункту 2 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, тобто з метою забезпечення дотримання передбачених Конституцією  України  та законами України принципів і засад  виборчого  процесів та  реалізацію  виборчих прав громадян України (ч.1 ст.2 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"), у тому числі пасивного права бути обраним Президентом України;

-   пункту 3 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, у тому числі вимог Конституції України та ратифікованих Україною міжнародних правових актів;

-   пункту 4, 5, 6 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята неупереджено, добросовісно, розсудливо;

-   пункту 7 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто чи враховано вимоги Конституції України та ратифікованих Україною міжнародних правових актів щодо заборони дискримінації за будь якими ознаками;

-   пункту 8 частини 3 статті 2 КАСУ в частині того чи Постанова ЦВК N 297 від 11.11.2009 року була прийнята пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто чи прийнята ця постанова з врахуванням закріплених у Конституції України принципів верховенства права (ст.8), заборони звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22), рівності та заборони дискримінації (ст.24).

Крім того, посилаючись на частину 3 статті 2 КАСУ, але не виконуючи її, Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.) також проігнорував положення:

-   частини 1 статті 2 КАСУ, щодо завданняь  адміністративного  судочинства  про  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав  та  інтересів юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади;

-   частини 1 статті 5 КАСУ: що адміністративне  судочинство повинно здійснюватися  відповідно до Конституції України ... та міжнародних договорів, згода на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України;

-   пункту 1 частини 1 статті 7, статті 8 КАСУ, щодо здійснення адміністративного судочинства на принципах верховенства права;

-   пункту 2 частини 1 статті 7, статті 89 КАСУ, щодо здійснення адміністративного судочинства на принципах законності.

 

Пунктом 3 частини 1 статті 163 КАСУ встановлено, що постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням:

- встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Аналіз оскаржуваної постанови свідчить про те, що Київським апеляційним адміністративним судом (суддя Ситников О.Ф.) були повністю проігноровані норми міжнародного права, зокрема, ст. 2 Загальної декларації з прав людини, ст. ст. 25, 26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.1 протоколу N 12 до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, які відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України. При цьому, порушуючи вимоги пункту 3 частини 1 статті 163 КАСУ, судом не наведені мотиві та обґрунтування, з яких Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Ситников О.Ф.)  їх проігнорував та не врахував у якості доказів. 

Також звертаємо увагу Вищого адміністративного суду України, як суду апеляційної інстанції, що пунктом 4 частини 1 статті 163 КАСУ встановлено, що Постанова складається з резолютивної частини із зазначенням:

- висновку суду про задоволення  адміністративного  позову  або  про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

- висновку суду по суті вимог;

- розподілу судових витрат;

- інших правових наслідків ухваленого рішення;

- строку  і  порядку  набрання  постановою  законної сили та її  оскарження.

Аналіз резолютивної частини Постанови Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Ситникова О.Ф., при секретарі Коваленко Я.С. від 16 листопада 2009 року (справа N 2-а-24/09/9103) свідчить про те, що при її складанні допущені порушення пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відсутності зазначення строку оскарження Постанови, строку і порядку набрання Постановою законної сили. Замість вказування конкретного строку оскарження, в Постанові вказано загальне посилання на статтю 177 КАСУ, що свідчить про порушення пункту 4 частини 1 статті 163 КАСУ.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.ст. 177, 185, 187 КАС України,-

Прошу:

1. Скасувати Постанову Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року по справі N 2-а-24/09/9103.

2. Ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Позивачів:

-  визнати дії Центральної виборчої комісії України протиправними;

- cкасувати Постанову Центральної виборчої комісії України від 11 листопада 2009 року N 297 "Про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України Вітренко Наталії Михайлівни";

- зобов?язати Центральну виборчу комісію України зареєструвати Вітренко Наталію Михайлівну кандидатом на пост Президента України;

- судові витрати покласти на Відповідача.

    На підставі ч.4 ст.187 КАС України повідомляємо про намір взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

 

Додатки :

1.   Копія апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі - 7 прим.

2.   Копія Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 по справі N 2-а-24/09/9103 року.

3.   Копії сторінок N 144-148 Інформаційно-аналітичного видання Центральної виборчої комісії "Вибори Президента України 1999 року".

4.   Копія Довідки Центральної виборчої комісії, яка була видана Вітренко Наталії Михайлівні 06.11.2009 року о 16-10.

5.   Квитанції про сплату судового збору ПСПУ.

6.   Квитанції про сплату судового збору Вітренко Н.М.

 

 

 

18 листопада 2009 року

Голова Прогресивної

соціалістичної партії України                      Вітренко Н.М.

 

Источник: ПСПУ

  Обсудить новость на Форуме