17:00 06.09.2016 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"
НАСКІЛЬКИ АКТИВНО ЗРОСТАЄ ДЕРЖБОРГ УКРАЇНИ
Зі статистики Міністерства фінансів випливає, що за підсумками січня-липня зовнішній державний і гарантований державою борг (далі - держборг) збільшився на 0,8 млрд дол, або на 1,8% до 44,2 млрд дол. На 01 серпня він був майже удвічі більшим, ніж внутрішній борг (у доларовому вираженні становив 22,8 млрд дол).
Щодо внутрішнього держборгу: його валютна складова за 7 місяців збільшилася на 0,83 млрд дол (+32,3%) - до 3,4 млрд дол; гривнева - на 12,5 млрд грн (+2,7% - до 480,9 млрд грн).
Додамо, що за даними НБУ, в січні-липні через розміщення ОВДП до держбюджету залучено 25,3 млрд грн та 1,99 млрд дол. Крім того, для збільшення капіталу банків та інших юросіб був здійснений випуск ОВДП на 14,3 млрд грн. На погашення та сплату відсотків по ОВДП було спрямовано 91,4 млрд грн (55,8 млрд грн – погашення; 35,6 млрд грн. – сплата купонного доходу).
Довідково
У поки що чинній редакції програми МВФ визначено, що держборг України до 2020 року має знизитися до 71% ВВП, а щорічні витрати на обслуговування боргу до 10% ВВП з 2019 по 2025 року. Торік в МВФ прогнозували, що через девальвацію гривні та здійснення нових запозичень обсяг сукупного держборгу України до кінця 2015 року збільшиться до 94% ВВП
За оцінками Мінфіну, державний і гарантований державою борг України за підсумками 2015 року становив 79% ВВП (тоді як за підсумками 2014 року він був 70,2% ВВП). Так, торік внутрішній валютний держборг України зменшився на 1,71 млрд дол (-40%) до 2,54 млрд дол, а обсяг гривневих боргів – збільшився на 46,63 млрд грн (+11,1%) до 468,4 млрд грн. Зовнішній держборг (а він валютний) торік зріс на 4,62 млрд дол (+11,9%) до 43,43 млрд дол.
Раніше в уряді озвучували оцінку, що за підсумками 2016 року держборг може скласти 86% ВВП. Запозичення мали зменшитися на 178,9 млрд грн, або на 45,1% до 218 млрд грн (внутрішні запозичення повинні були скоротитися на 11,8 млрд грн, або на 10,7%; зовнішні – на 167,1 млрд грн, або на 58,3%). Загальні виплати за державним боргом, що мають бути здійснені у 2016 році за рахунок коштів держбюджету, оцінювалися на рівні 234,26 млрд грн, з яких 79,8% (186,85 млрд грн) – виплати за внутрішнім боргом та 20,2% (47,4 млрд грн) складають виплати за зовнішнім боргом. Очікуваний обсяг платежів на погашення боргів мав скоротитися на 116,4 млрд грн, або на 46,3% до 135,2 млрд грн (внутрішні - на 6,7 млрд грн, або на 5,2%; зовнішні – на 109,7 млрд грн, або на 88,8%). Обсяг платежів з обслуговування держборгу на 2016 рік прогнозувався в обсязі 99,1 млрд грн, що на 6,4 млрд грн більше плану на 2015 рік.
Якби на кінець грудня 2016 року держборг лишився на рівні кінця липня (1,661 трлн грн), а поточний прогноз НБУ щодо номінального ВВП справдився б (2,282 трлн грн ), тоді держборг можна було б оцінити приблизно в 72,8% ВВП. Проте, швидше за все, цей показник буде вищим. Як з урахуванням планів уряду щодо залучення запозичень (у т.ч. від МВФ, ЄС, під гарантії США тощо), так і беручи до увагу «варіантивність» динаміки ВВП (на фоні в т.ч. хиткої ситуації на світових сировинних ринках, курсові коливання з супровідним впливом на всю економіку тощо).
Одні з основних проблем України в питанні боргу – це, з одного боку, його «короткостроковість» (через що є потреба в постійному рефінансуванні/заміщенні новими запозиченнями), а з іншого – дороговизна (високий відсоток, під який залучається; зумовлене в т.ч. високими ризиками економіки). Торішня реструктуризація більшої частини зовнішніх боргів певним чином пом’якшила першу проблему у горизонті найближчих років. З другою ж виклики лишаються.
Так, за січень-липень 14,85% усіх видатків держбюджету було спрямовано на обслуговування боргів. До слова, цей показник у розвинених країн, держборг яких сягає, скажімо, навіть 100% ВВП, помітно нижчий – саме завдяки нижчій дохідності боргових інструментів.
Недавня поступова стабілізація макроекономічної ситуації створювала передумови, щоб інвестори більш охоче давали державі в борг під нижчий відсоток. Власне, й дохідність внутрішніх облігацій Мінфіну почала знижуватися, а вихід держави на зовнішній ринок запозичень міг здаватися вже не такою гіпервіддаленою перспективою, як це було ще рік-півтора тому. Разом з тим, поточне зростання «волатильності» на валютному ринку може «охолодити» ці процеси. У т.ч. враховуючи наростання напруги на східних кордонах, яке провокує Кремль.
Источник:
Обсудить новость на Форуме