19:15 22.02.2008 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Юрій КОСТЕНКО: «8 мільярдів доларів щорічних втрат у державному бюджеті – ціна блокування ВР опозицією»
Павло КАЛАШНИКОВ: (…) Про політичні перипетії в Україні говоритимемо в програмі сьогодні з народним депутатом, лідером УНП, яка входить до складу блоку НУНС, Юрієм Костенком. А зараз я оголошую запитання для нашого традиційного інтерактивного опитування: чи повинні народні депутати, які вийшли з лав партії НУ, відмовитися від депутатського мандату? Нагадаю, що таких було п’ять, ну а першим був Віктор Балога, але він не є народним депутатом, тому говоримо лише про тих п’ятьох народних депутатів, які вийшли вчора з лав партії НУ.
Пане Юрію, моє перше запитання до вас безпосередньо буде випливати із запитання на інтерактив: що відбувається в лавах ваших партнерів по коаліції, в партії НУ, і чи становить це серйозну небезпеку для подальшого існування коаліції?
Юрій КОСТЕНКО: Те, що депутати вийшли з партії НУНС свідчить лише про проблеми, які не врегульовані, а з іншого боку це не має відношення до того, як працює на сьогоднішній день фракція блоку НУНС, куди увійшли дев’ять партій. Те, що зараз багато коментують, чим це загрожуватиме коаліції, я маю на увазі журналістів і політологів, не відповідає дійсності, тому що депутати фракцію не залишають, які вийшли з однієї з партій-засновників блоку НУНС, в разі їхнього виходу з фракції вони будуть позбавлені депутатського мандату…
Павло КАЛАШНИКОВ:А якщо на цьому наполягатиме фракція, то вони не будуть позбавлені, але тим не менше вони можуть залишити фракцію?
Юрій КОСТЕНКО: Але я хотів завершити думку. У нас і сьогодні є багато народних депутатів, які не належать до жодної з партій виборчого блоку, і це не порушує чинного виборчого законодавства. Так що тут декілька тем, на яких відбувається спекуляція, а загалом я хотів би сказати, що наша фракція продовжує роботу, направлену і на розблокування роботи Верховної Ради, і загалом ми напрацьовуємо багато документів, які ми хочемо внести у Верховну Раду, і якими ми засвідчуємо, що це є демократична, проукраїнська коаліція, і що вона здатна розглядати всі ті законопроекти, які Верховна Рада усіх попередніх скликань не здатна була не лише розглянути, не тим більше ухвалити продуктивні рішення.
Один з таких законопроектів, який внесла днями УНП, є постанова щодо визнання боргом Російської Федерації перед Україною кошти колишніх українських громадян в ощадбанку СРСР.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…) Є думка, що Віктор Балога (…) має намір створити нову партію. От УНП гіпотетично може співпрацювати з новоутвореною політичною силою, яку будуть створювати оці політики, з якими ви безпосередньо знайомі, потім вочевидь, що у форматі президентської кампанії?
Юрій КОСТЕНКО: УНП яскрава права політична сила, яка вже понад 18 років працює в українській політиці і не збирається відходити від своєї ідеології і від своїх програмних пріоритетів. Тобто, якщо мова йде про співпрацю, чи про об’єднання, бо зараз знову починають говорити про тему об’єднання політичних партій, то наша позиція з цього приводу сформована дуже чітко і багато років тому: ми готові об’єднуватися з близькими за ідеологією політичними партіями. В першу чергу це відноситься до Народного руху, до «Собору», до інших правих партій. Ми готові об’єднуватися, якщо будуть усунуті законодавчі перешкоди в об’єднавчому процесі.
Павло КАЛАШНИКОВ:Ну, це закон про політичні партії.
Юрій КОСТЕНКО: Закон про політичні партії, який забороняє партіям сьогодні об’єднуватися. Тому коли ці питання будуть врегульовані в першу чергу на законодавчому рівні, тоді ми можемо розпочинати процес обговорення процедури об’єднання і з якими партіями. А сьогодні це така теоретизована дискусія, як і теоретизоване блокування трибуни з боку ПР під приводом того, що вони це роблять для того, щоб Україна не стала членом НАТО. (…)
УНП буде брати участь в утворенні об’єднаної правої політичної сили. А якщо Віктор Балога вже заявив, що це буде партія центристсько-ліберального спрямування, то це зовсім інша ідеологія, і ми в цьому сенсі не можемо бути тими…
Павло КАЛАШНИКОВ:Ідеологічними друзями…
Юрій КОСТЕНКО: Ні, ми можемо колегувати, так би мовити, і президенту Ющенку допомагати виконувати його зобов’язання, тому що програма «10 кроків» має і ліберальну складову, і національну, але бути в одній партії – це нереально.
Павло КАЛАШНИКОВ:Тобто за таких умов говорити про те, що може бути створена потужна партія на основі блоку НУНС, це некоректно?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, тому що в нашому блоці є як мінімум три складові ідеологічні – права, ліберальна і ліва.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…)Але тоді прикро, чому ця тема артикулювалась під час виборчої кампанії, обіцялося, що все ж таки буде створена партія.
Юрій КОСТЕНКО: Я хочу нагадати, що декларація, яку підписував Юрій Костенко, декларує наміри створити національно-демократичну тобто праву партію. Я підписував абсолютно спокійно, а от чому підписували ті, хто очолює партії іншого ідеологічного спрямування, зокрема Луценко і той же НСНУ, це питання не до мене.
Павло КАЛАШНИКОВ:Пане Юрію, яка ймовірність того, що в понеділок фракції домовляться про розблокування роботи парламенту (…).
Юрій КОСТЕНКО: Я не розумію причин блокування. З досвіду свого, бо дуже багато років працював у парламентській опозиції, можу сказати, що ми вдавалися до блокування Верховної Ради в двох випадках: перше - це коли порушувалась Конституція або якісь закони, тоді іншого способу, ніж блокування, ніхто ще не придумав у світі. І друге: ми дуже часто вимагали від більшості дати нам правову основу нашої опозиційної діяльності, тобто ухвалити або зміни до регламенту Верховної Ради, або закон про опозицію. Все, іншого ми не допускали.
У чому сьогодні нонсенс так званого блокування? В тому, що ПР вимагає, щоб більшість реалізовувала програму ПР, КПУ і СПУ. Це нонсенс. Ми отримали довіру від виборців, вони нам вручили владу і право ухвалювати ті закони, які підтримали вони у вигляді нашої виборчої програми, де є і НАТО, і євроінтеграція, і багато іншого.
Чому це ми повинні виконувати програму ПР і КПУ, коли за них не проголосували виборці? А це є свідченням лише одного: ПР, КПУ, які вийшли з однієї політбюрівської колиски, не розуміють, що таке демократія і як вона функціонує. Вони не розуміють, що опозиція покликана виконувати зовсім іншу функцію – повинна контролювати, щоб влада краще працювала і пропонувати свої альтернативи. Якщо деякі з цих альтернатив співпадають з політикою більшості, вони можуть також отримати необхідну кількість голосів. Але ж питання ставиться не так: ми не хочемо, щоб Україна рухалася в НАТО – декларує пан Янукович.
Ми також не хотіли, щоб Янукович, КПУ і СПУ за півтора роки своєї так званої більшості у Верховній Раді практично перекреслили всі національні завоювання, за які Юрій Костенко, УНП, НРУ поклали 17 років. Це стосується мови, історії, культури і всього іншого. А нам говорила ПР, що вони тільки в Росію, тільки там вони бачать перспективу для незалежної української держави. І ми, критикуючи цю політику, ми ж не бігли у Верховну Раду з сокирами, молотками, не гамселили двері і казали, що нам така політика не подобається, бо вони були в більшості.
Але сьогодні ми в більшості, тому вони мають дати свої альтернативи, але право більшості або ухвалювати ці пропозиції, або відхиляти. А просто, перепрошую, тупо блокувати роботу вищого законодавчого органу – це вже не демократія, тим більше не європейська, і це не компроміс, який пропонує ПР. А завтра хтось в ПР стане на іншу ногу, і, наприклад, депутат з ПР скаже, що не хоче, щоб Юрій Костенко і його УНП вносили на розгляд Верховної Ради питання про повернення Росією заощаджень українським громадянам. Що ми тоді будемо робити?
А післязавтра знову тема УПА виникне, будуть нам кричати, що не допустять, щоб ця тема розглядалася, бо це суперечить інтересам Росії, бо Росії не подобаються ті, хто боровся за незалежність України. І так далі. Тобто це нонсенс політичний, ставити питання так, як ставить сьогодні опозиція. Опозиція має право вимагати від більшості ухвалити закон про опозицію і має право давати свої пропозиції як альтернативу тому курсу, який проводить сьогоднішня більшість.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…) ПР (…) у понеділок візьме участь в круглому столі за умови внесення до порядку денного найближчого пленарного засідання дев’яти питань. (…)Про це заявив сьогодні Віктор Янукович під час зустрічі з Арсенієм Яценюком.
Зокрема, фракція ПР пропонує першим питанням внести до порядку денного пленарного засідання узгоджений проект постанови про порядок ухвалення рішення щодо вступу України до НАТО; другим – законопроект про внесення змін до конституції в частині позбавлення недоторканості окремих посадових осіб, а також зміни до закону про статус народних депутатів в частині невтручання в діяльність нардепів. Четвертим фракція пропонує розглянути низку соціальних законів; п’ятим пропонує внести до порядку денного пленарного засідання проект закону про захист прав російськомовних громадян; ПР пропонує розглянути законопроект, який передбачає визнання таким, що втратив чинність, чинного закону про держзакупівлі; сьоме питання про припинення повноважень окремих народних депутатів.
Фракція також наполягає на ухваленні проекту постанови про внесення змін до регламенту Верховної Ради щодо статусу опозиції. І останнє – ПР наполягає на розгляді законопроекту про державну службу і заслуховування інформації про політичні репресії в контексті того, що знову вони звинувачують чинну владу в масових звільненнях держслужбовців.
Ось цей перелік ви, як коаліція, згодні прийняти для того, щоб він був винесений в сесійну залу, обговорений, проголосований, а які будуть результати – це вже покаже голосування?
Юрій КОСТЕНКО: Я не можу говорити за всю коаліцію, тому що я представляю УНП і є членом політради нашого блоку. Те, що ви оцей перелік представили, якраз і є свідченням того, про що я говорив: ПР з КПУ не заспокояться до тих пір в плані діяльності Верховної Ради, поки більшість нинішня демократична повністю не перейде на програму і пріоритети виборчої програми цих двох партій. Ну, а як ви розумієте, тоді постає питання: а для чого тоді ми переконували виборця, що дайте нам хоч один раз за 17 років право ухвалювати закони, і ми вам приймемо всі закони, які більшість на чолі з КПУ і ПР 17 років не давала нам – демократичній меншості – приймати.
Тобто це виглядає як політичний нонсенс, тому я знов наполягатиму на засіданні політради блоку, яке завтра відбудеться, на тому, що це є політична гра ПР, яка нездатна поки що себе уявити навіть в образі опозиції, тим більше функціонувати як опозиційна політична сила. ПР, блокуючи роботу Верховної Ради, намагається дійсно або позбавити коаліцію можливості ухвалювати ті рішення, які нам потрібно для реалізації нашої програми, або, як мінімум, домогтися того, що буде переформатування більшості у Верховній Раді.
Я думаю, що ні першого, ні другого ПР сьогодні зробити не вдасться.
Павло КАЛАШНИКОВ:Ви ж більшість, чому не погодитись – добре, ви маєте право вносити на розгляд, вносьте, будемо голосувати, адже у вас більшість, відповідно в них меншість, ви повинні бути впевнені в тому, що ті питання, які не йдуть в контексті вашої програми, планів, ідеології діяльності коаліції, не будуть підтримані?
Юрій КОСТЕНКО: Павло, так не так же стоїть питання. Ми погоджуємось, будь ласка, давайте свої варіанти і щодо НАТО, і щодо соціального захисту і розвитку. Будь ласка, тільки розблокуйте трибуну і дайте можливість більшості працювати. Вони ж не так ставлять питання, вони кажуть, що коли оці всі закони чи проекти постанов не будуть ухвалені в редакції опозиції, то опозиція не буде дозволяти працювати Верховній Раді. Ну це, (…) навіть нема слів, щоб дипломатично чи коректно сказати, що робить ПР. ПР руйнує Україну і демократію, оце я можу чітко заявити.
Павло КАЛАШНИКОВ:Пане Юрію, завтра (…) Арсеній Яценюк планує провести спільну зустріч з фракціями коаліції. Ви вочевидь так само пропонуватимете якісь конкретні ідеї щодо того, що вони повинні бути відображені в політичній угоді, яку ви можливо підпишете в понеділок. Що це може бути?
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що політичних торгів на тему тих виборчих зобов’язань, які ми давали на дострокових виборах, не може бути. Це має бути на самому початку повністю така ймовірність переходу демократичної більшості у річище пропозицій і позиції меншості відкинута раз і назавжди. Це не демократія. Я дуже довго працюю в українській політиці і довго вчився демократії європейській.
Те, що Україна постійно намагається дивувати світ своїми політичними ноу-хау лише приводить до хаосу і низького рівня життя. Оте, що ми маємо в Україні, в дуже багатій державі потенційно, дуже швидко можна налагодити наше життя лише використовуючи загальноєвропейські рецепти економічної політики, соціальної, загалом політичних стандартів. А так, як Україна намагається постійно вчитися лише, наступаючи на свої українські граблі, ну, ви знаєте, я не належу до таких політиків.
Опозиція може ставити питання про те, які законодавчі ініціативи вони пропонують більшості. Більшість може їх розглядати і через відповідну процедуру голосування або відхиляти або приймати. От на цьому має базуватися компроміс, а не на тому, що не маючи більшості опозиція примушує голосувати так, як хочеться їм.
Давайте подивимось на всю роботу Верховної Ради впродовж десятиліть з початку проголошення української незалежності: ніколи ж опозиція так не ставила питання, як сьогодні ставить питання ПР, Тим більше, по великому рахунку тема НАТО, ще раз повторюю, закріплена і в законі про основи національної безпеки, за який голосувала ПР, і в стратегії євроатлантичної інтеграції, яка розроблялась ще колишнім президентом Кучмою за участю уряду Віктора Януковича, де чітко написано, що до 2008 року Україна стане членом НАТО. Ну перепрошую, про які блокування по темі НАТО сьогодні може говорити пан Янукович і його партія улюблена? Ще раз повторюю, що це політична спекуляція, яка веде лише до поглиблення кризи, і як на мене, все це вдало використовується іншими державами, бо через 14,5 років Україна нарешті отримала відкриті двері до СОТ, але за умови, що ми ратифікуємо відповідні документи до липня, і відбувається політична криза, блокування з можливим розпуском знову парламенту, і з можливим блокуванням вступу України в СОТ і з негативними наслідками для економіки. Вже багато разів експерти говорили – це як мінімум 8 мільярдів доларів щорічних доходів державного бюджету – от що таке ціна цього блокування, от про що треба говорити, а не про те, який закон, який пріоритет нам будуть дозволяти розглядати у Верховній Раді ПР і КПУ.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…) запитання з електронної скриньки від Андрія з Донецьку: «То, что президент нарушает статьи 72 и 106, пункт 6 конституции и уже полтора года отказывается назначить референдум по народной инициативе – разве это не может быть поводом для блокирования? Или это должны делать те 4,2 миллиона граждан Украины, которые поставили свои подписи под требованием проведения референдума по НАТО?»
Юрій КОСТЕНКО: Президент не порушує Конституцію, тому що в нас на сьогоднішній день немає закону про референдум, який би відповідав чинній Конституції. Багаторазові спроби розглянути цей закон у Верховній Раді попередніх скликань не увінчались успіхом. Це перше.
Друге. Тема НАТО на сьогодні повністю врегульована у законах. Я вже їх згадував. Тому і лист трьох до штаб-квартири НАТО, і дії України щодо євроінтеграції повністю відповідають чинному законодавству. І останнє щодо референдумів, це вже з практики: на превеликий жаль, в нас за роки незалежності були ініціативи п’яти чи шести референдумів. Зокрема, була ініціатива референдуму УНП щодо позбавлення депутатської недоторканості в 2006 році, але всі ці наші ініціативи відхиляла ЦВК або вище керівництво держави. Мотивація та ж сама…
Павло КАЛАШНИКОВ:Відсутність закону?
Юрій КОСТЕНКО: Так. Тому до тих пір, поки ви – я маю на увазі прихильників ПР - і ПР не дадуть нам можливість ухвалити дуже багато суттєвих прорахунків законодавчих і привести українську законодавчу систему до європейських стандартів, на превеликий жаль, проведення референдумів є неможливим.
Павло КАЛАШНИКОВ:А тепер безпосередньо про ваші законодавчі ініціативи. Ви вже говорили про те, що треба розглянути на засіданні Верховної Ради питання про те, що Росія має визнати своїм боргом втрачені заощадження українців у колишньому ощадбанку СРСР. Наскільки актуальним є зараз це питання, оскільки ми вже своїми силами почали відповідні процеси? Чи не заполітизоване це рішення?
Юрій КОСТЕНКО: (…) От Павле, якби ви позичили комусь гроші, наприклад тисячу гривень, а вам повернули десять гривень, то я думаю, що ви були б незадоволені. Так от і з українським громадянином, який позичав гроші, тому що, що таке, коли людина несе свої гроші до ощадбанку? Це вона позичає державі можливість користуватися її грошима. І сума цих заощаджень складала 74, 3 мільярди рублів. На той час по курсу співвідношення між рублем і доларом це біля 10 мільярдів доларів. А тепер уряд каже, що планує повернути десь 125 чи 129 мільярдів гривень. Ця сума далека від того, що втратив український громадянин. Це перша складова, чому ми ставимо це питання.
Тепер друга складова: чому українська держава повинна дарувати іншим державам такі величезні кошти? Такого в практиці немає. Отже, ми цю тему порушували багато разів у Верховній Раді, але постійно не отримували підтримки тільки тому, що більшість завжди була прорадянською чи проросійською, як її назвати коректніше, я навіть не знаю. Радянський менталітет депутатів Верховної Ради і по сьогодні залишається домінуючим.
Зараз ми вперше за всю історію незалежної України декларували, що маємо демократичну більшість, яка працює в інтересах України. Про це говорить Юлія Тимошенко, про це говорить наш виборчий блок. Отже, давайте повертатися до розгляду тих питань, які не змогла врегулювати Верховна Рада, бо там не було української більшості, яка працює на національний інтерес.
Ось мотивація того, чому ми саме зараз внесли цей законопроект. Ну, і юридичні аспекти, тому що я депутат всіх скликань. В 1991 році Верховна Рада України ухвалила Постановою рішення про те, що Українська РСР, яка щойно зникла, і на її місці утворилась незалежна Україна, буде претендувати на всі активи і пасиви колишнього СРСР. І вже 4 грудня в Москві була підписана відповідна угода про розподіл майна колишнього СРСР, тобто боргів і активів між колишніми республіками СРСР .
Україні мала припадати частка в 16,37% активів і пасивів у відповідності до нашого внеску в загальносоюзне виробництво. Оце правова основа для того, щоб Україна повертала і те, що забрано з кишені українського громадянина, повертала собі те, що забрала сьогодні Росія, бо вона самостійно користується поки що всіма активами і пасивами Радянського Союзу. Тобто необхідно ставити все на свої місця, як вчить нас історія інших країн.
Я нагадаю, що борги царської Росії повертали комуністи і повертає сьогодні Росія: зокрема це стосується Великобританії, Франції, Бельгія судиться з Росією. Почали позови у міжнародні суди прибалтійські країни, вони відстоюють свій національний інтерес. Росія пручається, ну а хто ж хоче повертати борги? Брати-то легше, ніж повертати, бо повертаєш своє, а береш чуже. От і Україна, українська нова демократична влада повинна почати цю процедуру повернення Росією її боргів. Отоді і з’явиться механізм повного розрахунку з українським громадянином, тому що тисяча гривень це добре, перепрошую, для бабусі, але це зовсім не те, що заборгувала держава і Росія тому ж самому українському громадянину.
Павло КАЛАШНИКОВ:Можливо, пане Юрію, але обговоривши і навіть ухваливши це питання у Верховній Раді, це, знаєте, можна буде тільки говорити про те, що давайте починати витрясати з Росії гроші. І не ви повинні по ідеї цим займатися, цим повинен займатися глава держави. Чому президент України не порушує ці питання під час візитів до Росії, адже це саме той політик, який зараз керує нашою країною, якого ваша безпосередньо політична сила підтримувала, починаючи з 2000 року?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, згідно з чинним законодавством ці питання мають вирішуватися кабміном, а не президентом держави. Президент сьогодні безпосередньо не відповідає за соціально-економічну політику в державі, це прерогатива уряду. Уважно почитайте. (…)
Щодо Ющенка, я як раз хочу привести приклад його, як голови кабміну: в 2000 році як раз після внесення нами закону, автором якого був Юхновський, про повернення заощаджень Росією українським громадянам, уряд Ющенка створив комісію і ця комісія розпочала переговори з урядом Росії. На першому раунді переговорів Росія погодилась розглянути це питання, але як завжди – і це тактика ведення переговорів з боку Росії – створили так звану експертну групу, в часі це затягнулося майже на рік, і коли вдруге зібралась ця група, то сказали, що зараз не час і вони не рекомендують піднімати ці питання уряду Ющенка, який на той час вже хитався і з дня на день очікували його відставки. Ось так поховали першу спробу українського уряду, очолюваного Ющенком, повернути українцям їхні заощадження. Те ж саме стосується, до речі, того договору, про який я вже згадував, щодо розподілу активів і пасивів колишнього СРСР: російська експертна група до сьогоднішнього дня не представила колишнім республікам СРСР, а тепер незалежним державам, всі відомості щодо активів і пасивів Радянського Союзу. Була лише одна інформація, пасивів було 87 мільярдів доларів, активів – 110. Але навіть побіжна оцінка того майна, яке мав колишній СРСР за кордоном за оці роки, свідчить про те, що це майно можна оцінити в розмірі 300-400 мільярди доларів, тобто це набагато більше, ніж те, що говорили так звані російські фахівці.
Я хочу цим прикладом ствердити, що питання, які виносить УНП на розгляд Верховної Ради, потребують і розгляду в Україні, і розгляду на міждержавному рівні – з боку уряду Росії і уряду України. І ми рано чи пізно все одно будемо повертатися до цієї теми.
Тепер щодо того, яке це має відношення до повернення, якщо Росія не буде хотіти. Якщо Росія підпише і цю угоду щодо повернення… вірніше українська Верховна Рада прийме рішення про те, що це є державним боргом Росії, тоді український уряд може взяти кредит, наприклад, на 20 чи на 50 років і повернути українським громадянам сьогодні ці заощадження. А з Росією вести переговори рік, два, п’ять і навіть десять – все одно Росія погодиться повернути те, що їй не належить, бо це міжнародна практика. Але з’являється механізм розрахунку із громадянином – от в чому сутність нашої законодавчої ініціативи. А те, що сьогодні робиться, це дійсно перекладання грошей з лівої кишені у праву чи навпаки, бо коштів таких у держбюджеті немає, які треба повертати у повному обсязі. І сьогодні, повертаючи борги тим, хто втратив заощадження, ми забираємо можливість з держбюджету фінансувати краще пенсіонера, лікаря, вчителя, багатодітну маму. От що сьогодні відбувається.
Павло КАЛАШНИКОВ:Уряд, який був сформований вашою коаліцією, зараз проводить неефективну роботу?
Юрій КОСТЕНКО: Він проводить роботу, слава богу, що він повчав це робити, але він проводить роботу не в тих обсягах, які є достатніми для того, щоб повернути людям те, що їм належить. От про що йдеться. (…)
СЛУХАЧ:(…) Господин Костенко, скажите пожалуйста, если так называемая оппозиция действует противозаконными методами, блокирует трибуну верховного совета, то почему коалиция так же не может пойти путем оппозиции, не взять на вооружение противозаконные методы действия против оппозиции? (…) Я понимаю, что со стороны оппозиции сразу же начнутся крики, вопли, истерика, что коалиция действует противозаконно, но что делать, если по-другому не понимают?
Юрій КОСТЕНКО: Знаєте, в цьому зіткненні суддею може бути тільки сам український громадянин. Ви знаєте, що зараз почався відлік часу щодо того, якщо парламент є недієздатним, то через 30 днів наступає час, коли президент згідно з Конституцією може ухвалювати рішення щодо нових виборів. Щодо приставів чи правового врегулювання цієї проблеми, то для цього знову ж таки треба розблокувати роботу Верховної Ради і ухвалити зміни до регламенту, бо сьогоднішній регламент цього не передбачає. Але опозиція не хоче йти на будь-які компроміси, опозиція намагається зруйнувати Верховну Раду, а разом з нею і українську державність.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…) У президент (…) є ініціатива створити виконавчий орган, який займався б питанням державної мовної політики. (…) Головним завданням такого спецоргану названі формування і забезпечення реалізації державної мовної політики, узагальнення практики застосування законодавства про мови, розробка пропозицій відносно вдосконалення законодавства і координація здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань забезпечення реалізації державної мовної політики. Зам глави секретаріату Юрій Богуцький вважає, що таким органом може бути, наприклад, інститут державної мовної політики. І ось в цьому ж контексті запитання від Миколи із Запоріжжя, яке надійшло на електронну поштову скриньку: «Чи має орган мовної політики бути, так би мовити, мовною поліцією, як це є у Франції, де за недотримання вживання державної мови притягають до відповідальності?»
Юрій КОСТЕНКО: Щодо самого інституту, який би здійснював і моніторинг того, що відбувається з державною мовою, і вчасно готував законодавчі ініціативи, це надзвичайно важлива для України пропозиція президента, і я буду, як народний депутат, підтримувати все, що пов’язано з повноцінним функціонуванням цього органу. На основі якого інституту, які функції – це тема окремої розмови. Я лише хочу сказати, що поліція мовна чи якісь репресії мовні можна вживати виключно тоді, коли буде відповідне законодавство. Тільки тоді це стає демократичною правовою і ефективною політикою. Все інше приводить лише до загострення ситуації.
Так що в цьому сенсі щодо поліції давайте почнемо з того, чого ми добилися в 2000 році – вперше за ініціативи УНП була введена в держбюджет стаття про фінансування української мови, вірніше її розвитку. От давайте збільшувати фінансування розвитку української мови, давайте діяти не тільки оцим державним мовним органам, а і іншими органами, наприклад, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення повинна вести свій моніторинг щодо того, який є на сьогодні український інформаційний простір, що робиться на українській сцені. Я хочу принагідно нагадати, що наш законопроект по підвищенню гастрольного збору з іноземних гастролерів спрямований на те, щоб на українській сцені більше лунало української творчості, українських пісень (…) Тобто давайте вже зараз примушувати виконувати свої посадові обов’язки тих, хто повинен дбати за дотриманням конституційних прав українських громадян. Є в нас на сьогодні закон про мови, є хартія регіональних мов і мов нацменшин, давайте їх виконувати.
Павло КАЛАШНИКОВ:І для цього потрібен орган, який буде контролювати виконання відповідного законодавства?
Юрій КОСТЕНКО: Так.
Павло КАЛАШНИКОВ:(…) Пане Юрію, хотів би вас попросити прокоментувати результати нашого інтерактивного опитування, оскільки вони надзвичайно цікаві. (…) Чи повинні народні депутати, які вийшли з лав партії НУ відмовиться від депутатських мандатів – саме так звучало наше запитання. Так от, 509 наших слухачів вважають, що вони повинні скласти свої депутатські повноваження; «ні», не повинні цього робити – всього 65. (…)
Юрій КОСТЕНКО: Я підтримую позицію тих, хто висловив своє переконання щодо цієї ситуації. Єдине, я хочу заспокоїти слухачів у тому, що загрози для демократичної коаліції вихід депутатів з партії НУНС немає. Вони будуть залишатися членами фракції НУНС, а щодо морально-етичних речей, то це питання самої партії НУНС, яка до своїх лав запросила ненадійних, я б так сказав, членів партії. (…)
Радіо «Ера»,
21 лютого 2008 р.
Обсудить новость на Форуме