17:00 16.01.2008 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"

Виталий ШЕВЧЕНКО: «Через пару месяцев цифровое телевидение будет на Закарпатье, Одесщине и Сумщине»


В Украине таки состоится переход на цифровое телевидение, причем в ближайшее время и независимо от объемовов финансирования из госбюджета.

По крайней мере, это пообещал глава Нацсовета по телевидению и радиовещанию Виталий ШЕВЧЕНКО во время общения в чате с читателями «Главреда».

–Пане Виталію! Коли в Криму телеефір стане українським?

–Коли в Крим прийде цифрове телебачення та радіомовлення. Згідно з Женевським європейським планом 2006 року, це 7 цифрових зон, освоєння яких потягне за собою кілька десятків мільйонів гривень. Але держава їх має знайти й вирішити питання українського контенту в інформаційному секторі Криму назавжди.

–Новорічна програма майже всіх українських каналів була завалена російськими акторами, які, на жаль, особливої радості не надали, іноді впритул підходячи до хамства з екрану. Хто формував таку новорічну програму? Коли прокинеться гордість за своє, вітчизняне? Невже у нас нема своїх акторів, здатних провести цікаві новорічні, чи просто концерти?

–Цілком згоден. Але добре було б це питання одночасно адресувати керівникам та менеджерам українських телеканалів, у яких, вочевидь, бракує гордості. Те, що ми бачили в ніч на 1 січня – ганьба.

–Не кажется ли вам, что Нацсовет по телевидению и радиовещанию по сути проводит политику украинизации теле- и радиоэфира Украины, что фактически является этноцидом русского населения (около 18 млн. чел), проживающего на территории страны и имеющего право на получение через эфир информации на родном языке? Так чем же нынешняя политика лучше той, в которой современные политики любят обвинять бывший коммунистический строй, когда, по их словам, в период с 1920 по 90 гг. якобы "уничтожался" украинский язык? Вы считаете такое положение дел нормальным?

–Заперечу вам на прикладі Криму, де це питання стоїть найбільш гостро. Приблизно 8 десятків телерадіокомпаній, і поміж них - жодної, яка була б україномовною чи українською за суттю. Назвіть подібний приклад з практики хоч однієї цивілізованої країни. Або уявіть, що у Франції з’явилися компанії, що не мовлять по-французьки, чи в Росії - україномовне радіо, хоч українців в Росії більше, ніж росіян в Україні. Крім того, за багато років українським телерадіомовникам попри величезні зусилля так і не вдалося отримати право виходити з україномовними програмами в Росії. Але нам треба дбати про своє, і тому Нацрада робитиме все, щоб український ефір був українським і за формою, і за змістом. При цьому інтереси іншомовних громадян ми захистимо.

–Требования Нацсовета по обязательному использованию в эфире радио 50% украинской музыки привели к тому, что на всех радиостанциях (независимо от формата) звучит 50% одних и тех же украинских песен, потому что производителей украинской музыки у нас от силы человек десять! Причем качество продукта в основном оставляет желать лучшего... Можно как-то пересмотреть это драконовское правило?

–Неправда. Дай Бог кожному народові світу мати такі музичні надбання, як має український. Ми вже не раз демонстрували на конкретних прикладах, що вітчизняного музичного продукту, української пісні, творів українських виконавців вистачить для будь-яких форматів. Легенди про брак відповідної продукції придумують ліниві менеджери.

–12 января вечером на радио «Эра» два журналиста газеты «Сегодня» просто издевались над слушателями. Это была обыкновенная «Джинса» на тему выдачи компенсации людям. Они несли такую чушь (безмозглые бабушки, которым по 50 лет, и 60 летние бабушки, которым два дня до конца, купились на эти копейки от государства и т.д.), за которую должно быть стыдно не только радио «Эра», но и газете «Сегодня». Какое наказание должны нести средства массовой информации за оскорбление слушателей? (Только не говорите, что это редакционная политика издания и что нам надо обратиться в суд.) Вы обязаны защищать наши интересы.

–Цілком поділяю стурбованість Станіслава Петровича. Але, на жаль, мушу-таки послатися на засади редакційної політики і неможливість нашого втручання в програмне наповнення (на противагу, до речі, багатьом регуляторним органам Європи, які наділені правом розглядати зміст програм і впливати на це). Тут нам доводиться апелювати до громадськості. В нашій ситуації її реакція буде найдієвішою.

–Уважаемый Виталий ШЕВЧЕНКО! На мой планируемый вопрос я предварительно знаю ответ. Поэтому у меня будет предложение - не дублировать русскоязычные фильмы/сериалы, созданные российскими и украинскими актёрами, голоса которых давно известны, к которым зрители уже привыкли/. Дублирование другим голосом вызывает удивление и невоспринятие фильма. Дублирование любого иностранного (нерусскоязычного) фильма неизвестных актёров воспринимается вполне приемлимо. Дублирование русскоязычных фильмов на украинский язык не будет способствовать его изучению. Ваше мнение по данному вопросу? Заранее благодарна вся семья.

–Почасти, ви праві. Ваш, Володимире, погляд на проблему адаптації фільмів ми також обговоримо.

–Що потрібно місцевим радіостанціям для того, щоб гідно конкурувати з всеукраїнськими радіостанціями?

–Роздержавлення. 2. Відмова від грошей політиків. 3. Дочекатися запровадження «цифри», бо в попередні роки їх нищили, розвиваючи загальнонаціональні інформаційні мережі, і зараз немає аналогового частотного ресурсу.

–Чи опікується НАЦРАДА якістю державної мови на телеканалах, чи хай це буде хоч СУРЖИК, аби не російська?

–На жаль, це не компетенція Нацради, але ми вже три роки наголошуємо на тому, що в державі чомусь немає державного органу, який би опікувався розвитком і застосуванням української мови, у тому числі - дотриманням її норм. Востаннє такий орган був при прим’єрі ЮЩЕНКУ. Цими питаннями успішно опікувався Тарас МАРУСИК. Якщо цей орган найближчим часом не з’явиться, ми будемо утворювати свій громадський.

–Чому на ДТРК «Крим» досі не існує програми інформаційних новин українською мовою? І це тоді, коли кримськотатарською і російською ці програми існують і фінансуються? Два роки тому була спроба - але це була просто пародія російськомовної «12 минут новостей». Можливо, це вже необхідно вирішити на державному рівні. І не правда, що немає україномовних журналістів в Криму, котрі б робили професійні інформаційні сюжети державною мовою. Є просто небажаня керівництва ДТРК «Крим» і відверте саботування державних законів та, до речі, не виконання Указу Президента.

–Згоден, ваше питання ми переадресуємо в Держкомтелерадіо і запропонуємо обговорити цю проблему - це в його компетенції.

–Пане Віталію, чи потрібно, на вашу думку, скасувати комунальні ЗМІ? Яка доля тоді чекає на провінційні засоби масової інформації, якщо вони будуть позбавлені державної підтримки? Дякую.

–І я, і деякі члени Нацради дотримуються думки, що Україна гідна бути державою без державних ЗМІ будь-яких форм власності. Тому питання за тим, наскільки можуть бути рішучими політики, що приймають закони? Місцеві ЗМІ виживуть, але звісно лише тоді, коли орієнтуватимуться на глядача, читача, слухача, а не на місцеву владу.

–Будет ли решен вопрос о включении нормальных каналов в «социальный пакет», который предназначен и должен отражать интересы малообеспеченых и пожилых людей? Когда за рекламу (а стало быть недостоверную информацию) будут отвечать не только рекламодатель, но и рекламораспостранитель?

–Наскільки могли, ми розв’язали це питання, запровадивши не лише соцпакет, а й конвертування каналів з урахуванням пріорітетів національних мовників. Все інше мають зробити оператори програмної послуги, дбаючи про задоволення інтересів всіх верств населення. Технічні можливості для цього нині в них є.

–Чому гарні програми, документальні фільми, присвячені питанням вітчизняної історії та культури на усіх канах показують у найнепідходящий час - або серед ночі, або зранку, коли усі на роботі та навчанні. Невже, нічого не можна зробити ? Навіщо тоді існують численні комітети, купа чиновників отримує гроші, невідомо за що? Скільки можна труїти населення України низькопробними серіалами з Росії, американськими бойовиками, де ж турбота про підростаюче покоління ?

–Пишіть, нагадуйте про це телеканалам. Вони ставлять те, що має у вас найвищі рейтинги.

–Здравствуйте! Я больше 10 лет слушаю электронную музыку с преобладанием джазовых и фанковых мотивов. В большинстве это английская музыка. Несмотря на это в моей памяти остаются великолепные песни Иво Бобула, Павла Дворского и многих других. Также скачивал в интернете украинских ВИА 70-80-х годов, которые отличались качественной музыкой и очень приятными, добрыми и от всей души текстами. Хотелось бы видеть или слышать больше качественной отечественной музыки, так как нынешние артисты, такие как Могилевская и Билык, не несут той теплоты в душе, как та малость украинских артистов, которую я перечислил выше.

–Навіть не рекомендую, а прошу вас виходити з цими пропозиціями безпосередньо на теле- та радіокомпанії, адже Нацрада вказувати їм не може.

–Здравствуйте! За последний год мы с девушкой ходим в кинотеатры на зарубежные фильмы с украинским переводом. Хочется отметить, что отечественные студии подходят к дубляжу кинолент со всем профессионализмом и вкладывают в свою работу огромное количество энергии. Фильмы получаются очень колоритными и выигрывают по сравнению с российскими студиями. Недавно для интереса просматривал одну и ту же американскую комедию на английском языке и был приятно удивлен, потому что украинцы озвучили фильм лучше, чем в оригинале. Хотелось бы, чтобы кинопрокатчики больше доверяли украинским студиям. Как государство может повлиять на этот вопрос? С уважением, Александр, г. Киев.

–На жаль, наші законодавці ще не підійшли до цієї проблеми з використанням економічних факторів заохочення, так як це роблять цивілізовані країни. Можливо, після рішення Конституційного суду проблема зрушить з місця і в цьому напрямку.

–Шановний Віталію Федоровичу! Ви постійно опікуєтеся правозахисною проблематикою. Свого часу ви були активістом Київського регіонального комітету захисту прав людини, потім опановували курс «Права людини та інформація» в Європейському інституті управління, що в Нідерландах. Останнім часом в Україні набув поширення правозахисний рух ґей-лесбійських організацій. Яке ваше особисте ставлення як правозахисника до їхніх вимог, зокрема, до ідеї легалізації одностатевих громадянських партнерств та визнання Україною одностатевих шлюбів, укладених за кордоном? Яким чином, на вашу думку, держава має сприяти вихованню толерантності у суспільстві та подоланню гомофобної агресії, від якої потерпають ґеї та лесбіянки?

–Подивований вашою обізнаністю, про ці категорії людей ми теж маємо дбати. Але самі телерадіокомпанії, залежно від своїх форматів, статусів і призначень мають подумати, як це зробити, щоб їхні рішення не йшли всупереч суспільній моралі.

–Доброго дня! Чи отримає Національна радіокомпанія України FM-частоти по всій території України для своїх трьох каналів?

–Не зрозумів, про чиї три канали йдеться. Уточніть - відповім.

–Мої вітання із США! Чому останнім часом я не можу знайти в інтернеті теленовини з України «Канал 24»?

–Це ви, пане Шолох? З’ясую і відповім. До речі, питання, на які не буде відповіді сьогодні, не залишаться без відповіді. Ми дамо інформацію по них на сайті чи в інший спосіб.

–На ТВ должен быть канал «Культура». Когда?

–Безперечно. У планах цифрового ТБ ми «забили» одразу кілька телевізійних каналів культурно-просвітницького спрямування.

–Вопрос из Луганска. У нас русскоязычный регион. Украинский суржик можно услышать лишь в селах. Телевизионные антенны живущих недалеко от границы направлены в сторону России, чтобы смотреть передачи на РОДНОМ языке. У нас в регионе 15 FM радио, и все радийные ведущие говорят на украинском языке. Ответьте, пожалуйста, правильно ли это, по вашему мнению, и как должны относиться жители региона к руководству страны, не дающему возможности получать своим гражданам информацию на языке отцов и дедов, на РОДНОМ языке? В каких странах с двух и более язычным населением существует подобная практика?

–Частково ми вже торкались сьогодні цієї теми. Звертаю, вашу увагу, що в ліцензіях регіональних та місцевих ТРК Донбасу предбачені достатні обсяги програм недержавною мовою. Тому ви занадто категоричні.

–Не является ли транслирование переведенных русских фильмов ущемлением прав русскоговорящего населения Украины, и не носит ли решение о переводе русскоязычных фильмов на украинский язык чисто политический характер? Будут ли переведены шедевры советского кино, такие как «Ирония судьбы», «Кавказская пленница» и др. на украинский?

–Не згоден. Що стосується всім відомих фільмів радянських часів, то ми зараховуємо їх до національного продукту як спільне надбання і не рекомендуємо дублювати чи перекладати. Але коли англо- чи франкомовний фільм іде в Україні з російськомовним дублюванням - це абсурд. Це свідчить лише про відсутність національної гідності у телепродюсерів.

–Оскільки ми маємо новий склад Верховної Ради і Кабміну, то було б логічно оновити також і команду Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Бодай для повної її легітимності в очах нової законодавчої і виконавчої влади. Яка ваша думка з цього приводу, Віталію Федоровичу? Хто повинен бути ініціатором такого кроку - Президент, Верховна Рада чи сама Нацрада? Петро ВИННИЧУК, Гвіздець, Івано-Франківська область

–Вітаю вас, пане Петре з Гвіздця. Тут народився мій син. Згоден, можна зробити, як ви радите. А правом ініціативи наділені ВР та Президент.

–Я – ЮРІЙ. СКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЧОМУ НА НАШИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ ТАК БАГАТО КРУТЯТЬ РЕКЛАМИ?

–Щоб заробити більше грошей. Каюся, Нацрада була поблажливою до порушень, пов’язаних із тривалістю реклами. Вважали, що телерадіокомпаніям важко вижити. Вже змінюємо свою думку.

–Какую программу вы смотрели на новый год? Не раздражало ли вас обилие галкиных, пугачевых и кривых зеркал?

–В новорічну ніч з роздратуванням клацав кнопкою по десятках телеканалів і бачив, що те, що пропонують - чуже. Зараз проводимо широкі моніторинги загальнодержавних телекомпаній. Будемо обговорюбвати результати.

–О чем вы будете говорить с СЕВЕРИНСЕН?

–Про свободу слова та дотримання Україною зобов’язань в інформаційній сфері.

–Чи виконують телеканали норму, що 75% ефіру має бути українською? Що ви робите з тими, які цю норму не виконують?

–Не всі. Зробивши вибірковий моніторинг 8-го січня, ми надіслали приписи 8-ми загальнодержавним телекомпаніям. Якщо ситуація не зміниться, через тиждень призначатимемо перевірки з дисциплінарними наслідками.

–Склад вашої каденції працює не перший рік, а ніяких зрушень в телеефірі особливо не видно. Як приклад: ті компанії, левову частину ефіру яких займають іноземні програми, типу «Окон» і т.д., продовжують їх транслювати в своїх об’ємах, не створюють свого продукту, а отже, не пропонують роботу вітчизняним спеціалістам. Кому такі компанії потрібні? Чи та ж реклама, обсяги якої в прайм-тайм і не тільки вразили навіть моїх гостей з Росії? Ви, окрім розподілу ліцензій на частоти, ще чимось займаєтесь, ходите всі щоденно на роботу з 9 до 18? Дякую!

–Пане Андрію, порівняйте телерадіоефір сьогоднішній і трирічної давності. І ви вловите різницю.

–Пане Віталію! Слідкуючи за вашою діяльністю, кожний раз переконуюся, що ваша робота цілеспрямована та систематична, і все ж хотілося б почути: ваше кредо, ваше гасло, ваші переконання?

–Скажіть про це автору попереднього запитання. Світоглядні переконання: свобода слова і журналістська честь. Ціль: максимально посприяти, щоб український телерадіоефір був українським.

–Доброго дня! Проясніть, будь ласка, ситуацію з дублюванням, титруванням, озвученням іноземних фільмів та програм? Як сьогодні НР це кваліфікує та карає? Дякую.

–Вже пояснював, а карати, можливо, будемо через тиждень-другий, якщо телерадіокомпанії не підтягнуться.

–Як ви ставитесь до Олени БОНДАРЕНКО?

–До Олени БОНДАРЕНКО - письменниці і народного депутата - з повагою, до Олени БОНДАРЕНКО - тенісистки – шанобливо, до Олени БОНДАРЕНКО - журналістки і дружини Дмитра Пономарчука - з цікавістю, до Олени БОНДАРЕНКО з парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації - з розумінням.

–Как понимать Николая ТОМЕНКО: весной прошлого года он требовал запретить проверки Нацсовета и вы их отменили до октября. А сейчас ТОМЕНКО гневается, что Нацсовет не проверял и не казнил нарушителей. Когда и почему вы поссорились с ТОМЕНКО?

–На те, про що ви пишете, звертала увагу і профспілка Нацради. Але хто вам сказав, що ми посварилися з ТОМЕНКОМ? Я ціную внесок Миколи Володимировича у розбудову національного інформаційного простору. Його ініціативність, турботливість, неспокій може бути прикладом і для народних депутатів, і для державних чиновників. Дякую йому за постійну і непослабну увагу до діяльності Національної ради.

–Вельмишановний пане ШЕВЧЕНКО! Як на вашу думку, чи не спіткає Україну така ж доля, як Литву, стосовно поступового (step by step) витіснення української мови з інформаційного простору в самій державі після вступу до Євросоюзу?

–Справді, певні проблеми будуть, але Україна ще й не таке переживала.

–У чому найбільша відмінність проекту Державної програми, підготовленої Мінтрансом, і вашого Нацрадівського проекту? Чим він кращий, що ви його так енергійно проводите?

–Пане Даниле, ми задумуємося, що було б, якби Кабмін минулого року прийняв проект, запропонований зв’язківцями, але відхилений нами і Держкомтелерадіо. Це був проект, як ми його назвали, не запровадження цифрового ТБ, а модернізації концерну РРТ під приводом запровадження цифрового ТБ. Якби його ухвалили, всі, напевне, сиділи б і дивилися один на одного, чекаючи великих бюджетних грошей. Наш проект передбачав до мінімуму скоротити бюджетні витрати і відкрити можливості швидко рухатися, запроваджуючи «цифру» поетапно. Зверніть увагу: Державної програми ще немає, а ми вже повним ходом працюємо, об’єднавши зусилля різних відомств. Лише в грудні минулого року спільно з Держкомтелерадіо та керівниками місцевих філій концерну РРТ ми провели наради в Сумах, Білгороді-Дністровському, Одесі, Ужгороді. Ці наради пройшли за участю п’ятьох голів обласних державних адміністрацій та обласних рад, 34 голів райдержадміністрацій, керівників райрад, міських голів. І зараз усі працюємо в унісон: уточнюємо кількість домогосподарств у кожній цифровій зоні, кількість малозабезпечених сімей (яким приймальну апаратуру місцевою владою буде надано безплатно), кількість абонентів кабельних телемереж, кількість сімей з супутниковими антенн.

–Що ви скажете про призначення вашого заступника КУРУСА головою Держтелерадіо? Хто з вас тепер буде старшим?

–Гідна кандидатура. Керівництво високою державною установою з надійних рук перейде в надійні руки. А старшими ми будемо обоє, пам’ятаючи, що над нами є ще старші.

–Здравствуйте. Что ожидает коммунальные СМИ? Не проснутся ли их сотрудники одним прекрасным утром безработными? В связи с новым курсом нового правительства людям на местах очень трудно предсказать, что будет завтра...

–Не будьте таким песимістом. На місцях, в окремих районах, де інформпростір будується за радянським принципом - один райком, одна газета, одне радіо-брехунець - журналісти лише зітхнуть з полегшенням, якщо настане день, коли їм випаде можливість творити для широкого загалу, не оглядаючись на місцевих керівників. Вони не лише виживуть, але й заживуть.

–Здравствуйте! В странах Европы уже полным ходом работают цифровые технологии. Недавно и у нас заговорили о внедрении цифрового телевидения, но чиновники разных ведомств не могут договориться, кто и чем будет заниматься, кому и сколько достанется из госбюджета. Есть ли надежда, что цифра появится и у нас, или мы, как всегда, будем плестись в хвосте?

–Уже через кілька місяців цифрове телебачення дивитимуться на Закарпатті та в кількох районах Одеської і Сумської областей. Від Білгорода-Дністровського до Вілково й Рені на півдні країни, що на кордоні з Румунією та Молдовою, а на північному заході – від Ромен до Сум і до кордону з Росією. Це станеться незалежно від обсягів фінансування переходу на «цифру» з державного бюджету. Це важлива деталь, оскільки в запитанні мова йшла про загалом звичні для України «бійки» за бюджетні кошти. Отож запевняю, що місця бюджетних побоїщ ми обминули і рухаємося далі. При цьому скоротили очікувану суму бюджетних затрат, яка називалася рік тому, в 3-4 рази. Все це і стало можливим саме тому, що кілька відомств зуміли об’єднатися задля технічного переоснащення нашого телебачення: Національна рада, Держкомтелерадіо, Національна комісія з регулювання зв’язку, а, отже, й підвідомчі їм частотні служби та концерн РРТ, на плечах якого зводитиметься технічна конструкція українського цифрового ТБ.

–Пане голово! А что думает о вашей циферизации ОМЕЛЯНЮК, которого вы истерзали в Нацсовете своими бредовыми идеями? Что ж это за программа, если ее не одобряют лучшие специалисты в этой отрасли?

–Іван Васильович ОМЕЛЯНЮК справді заслуговує на доземний уклін за жертовність та відданість справі розвитку національного телебачення. Людина з величезним авторитетом в Україні та за кордоном. Колись казатимуть, що він належить до тих ентузіастів, без яких цифрове телебачення у нас надовго забуксувало б і обернулося багатьма відчутними втратами. Іван Васильович мав сумніви, чи правильні рішення приймає Національна рада, але два дні тому він публічно заявив, що шлях обрано правильний. І що, рухаючись цим шляхом, ми зможемо ще швидше досягнути кінцевих результатів у запровадженні цифрового ТБ, ніж країни, що розташовані західніше від нас…

–Выживут ли небольшие телекомпании при переходе на цифру?

–По великому рахунку, саме прихід цифрових технологій і відкриє нові можливості для розвитку місцевого телерадіомовлення. Інакше т.зв. «дрібні» телерадіокомпанії не мали б перспектив. Інша річ, що на перших етапах запровадження в Україні «цифри», згідно з нашим Планом поетапного запровадження (називаю його скорочено), ми ставимо за мету якомога швидше покрити цифровим інформаційним телесигналом всю країну, дати достатню кількість телепрограм (спершу півтора десятки, а потім кілька десятків) навіть туди, де дотепер люди приймають ефірним шляхом передачі всього лиш однієї, двох чи трьох українських телекомпаній. Наприклад, як на півдні Одещини. Причому, дати їм телепродукт високої якості. І лише тоді, коли можливості прийому цифрового телебачення люди матимуть повсюдно, і «рубильники» нинішнього аналогового телебачення можна буде «вирубати», вивільниться чимало вкрай дефіцитного нині частотного ресурсу для подальшого використання регіональними та місцевими мовниками. Тож журналістів та менеджерів місцевих ТРО прошу не турбуватися за свою долю. Навпаки: «цифра» дасть їм роботу!

–Вопрос из Одессы. Плохо, что вы планируете внедрить цифровое телевидение в этом году только в южной части нашей области, но хорошо, что хоть это делаете. И что будут смотреть люди, например, в Белгород-Днестровском? Сегодня у мєра города Даценко юбилей, чем можете его обрадовать? Одесситы.

–Привітайте, будь ласка, Миколу Миколайовича з ювілеєм. Ми шануємо його допомогу у впровадженні цифрового ТБ. Тепер про те, що побачать одесити. По т. зв. мультиплексу МХ-1 – «Перший національний», «Студію «1+1», «Інтер», ICTV, «Експрес-Інформ» (проект «5 канал»). По мультиплексу МХ-2 – «Новий канал», СТБ, «Україну», НТН, ТЕТ. По мультиплексу МХ-3 – «Тоніс», «Мегаспорт», музичний канал «М1», а також зарезервовано тут канал для майбутнього Суспільного мовлення, якщо у парламенту буде воля на його створення. Це все стосувалося, сказати б, «соціального» стандарту стиснення цифрового сигналу МPEG-2. А в більш перспективному та нині «дорожчому» для пересічного глядача стандарті МPEG-2 можна буде побачити НБМ і «Еру», а також новостворювані телеканали, на які ми оголосили конкурс. Їх ще вісім. Отже, всього, як мінімум, 16 телеканалів відразу.

–Пане Віталію, преса повідомляла про нещодавні зустрічі членів Нацради з Президентом. Які ж конкретні завдання поставив перед Нацрадою Віктор ЮЩЕНКО?

–Якщо коротко, пані Ольго, то можна сказати однією фразою: головне завдання Національної ради - зробити все, щоб наш телерадіопростір був інформаційно комфортним для українців.

–Совершенно случайно попала в руки ваша книга «Корабель пробачення». Оказывается глава Нацсовета прекрасно владеет пером. Мне кажется, по этой книге можно было бы снять неплохой телефильм для юношества. Вы над этим не задумывались?

–Ще ні.

–Пане Віталію, скажіть будь ласка, доки зарубіжні мовники будуть експлуатувати середні чистоти, які є власністью НРКУ?

–Йдеться, очевидно, про «Голос Росії», який на добрий шмат України транслювався на частотах НРКУ з Миколаєва та Львова? Це ганебний факт - безліцензійне мовлення на національному частотному ресурсі зарубіжного мовника. Ми вилучили ці частоти. Переконані, що зробили правильно. Не зважаючи, навіть, на скарги НРКУ в усі інстанції та організований нею лист діячів культури, яким вона не розповіла всієї правди.

–Господин ШЕВЧЕНКО, кажется, сейчас вы отошли от политики или принадлежите к какой-либо партии?

–Я був і є презентантом Української Народної Партії, очолюваної Юрієм Костенком. Але переконаний, мене ніхто не звинуватить у тому, що це позначається на моїй роботі. Інакше ви б не запитували, а стверджували.

–При перевірках ваші співробітники спираються на результати моніторингів. Скільки компаній одночасно може моніторити Нацрада?

–Можемо промоніторити одночасно всі загальнонаціональні телерадіокомпанії. А на початку нинішнього року і в найбільших містах введемо в дію ще майже десяток моніторингових центрів, які зможуть фіксувати місцеві програми цілодобово.

–Пане Віталію, наскільки очікуваним стало для вас рішення Конституційного суду щодо обов’язкового дублювання фільмів українською?

–Я був стовідсотково переконаний, що іншого рішення Конституційний суд і не міг прийняти, якщо керувався суто юридичними, правовими підходами.

–Віталію Федоровичу, це ви колись робили книжки про річку Десну та про Довженка («З Довженкових криниць»)?

–Дякую, Валентино, за згадку. Це мої книжки.

–В своїх останніх заявах Микола ТОМЕНКО критично висловився щодо засилля у ефірі реклами алкоголю, порушення норм суспільної моралі, хоча, як відомо, він же свого часу був одним із тих, хто запроваджував подібні норми в законодавство... Прокоментуйте.

–Добре, що Микола Володимирович звертає на це увагу. Сподіваюся, до нього прислухаються і законодавці.

–Пане Віталію, здається, окрім сина Андрія, відомого тележурналіста і політика, ви виховуєте доньку. Які методи виховання ви сповідуєте, чи задовольняє вас як батька телепродукція наших каналів?

–Звичайно ж не задовольняє. Кімната моєї дочки Богдани - єдина, де немає телевізора.

–Яка доля членів Нацради Понеділка та ЛЄБЕДЄВОЇ, строк діяльності яких на посаді членів Нацради закінчується незабаром?

–Це питання розв’язуватиме Верховна Рада. Було б добре для Національної ради і всієї телерадіоіндустрії, якби перепризначили цих висококласних фахівців до нашого органу повторно.

–Мене, як і багатьох глядачів, турбує засилля радянської продукції на українських телеканалах у новорічні дні. А вас це турбує?

–Так. І всю Національну раду.

–Що змінеться в політиці Нацради з огляду на новий уряд? Може хочете щось втілити, чого не можна було робити ще вчора?

–Ми сподіваємось, що вже найближчим часом уряд схвалить проект Державної цільової програми запровадження цифрового телерадіомовлення, який погодили Національна рада, Держкомтелерадіо, НКРЗ. Це вкрай важливо для розвитку галузі. Сподівання також на те, що новий уряд предметно займеться питаннями створення суспільного телерадіомовлення, роздержавлення ЗМІ, а також внесенням змін до законодавства, що зробить прозорими питання власності на ЗМІ.

–Свого часу фільми та інформаційні передачі не шматували рекламні ролики. Зараз телевізор неможливо дивитись. Яким чином Нацрада може зарадити цьому питанню? І ваше власне відношення до цієї проблеми/ситуації. Дякую.

–Не так давно ми оголосили попередження за це навіть такій серйозній телекомпанії, якою є Студія «1+1». Якщо ситуація не змінюватиметься, вони не будуть останніми.

–Пане Віталію, чи ви часто зустрічаєтесь з керівниками загальнонаціональних телеканалів? Чи обговорювали ви з ними питання реального впровадження української мови в ефірі?

–Останні такі дві зустрічі відбулися в грудні. Напевне, ініціюватиму подібну зустріч і в кінці січня, маючи опрацьовані результати січневих моніторингів.

–Чому українські канали в інтернеті транслюють тільки на Україну, невже Європа не хоче дивитися наші новини і програми, чи в чомусь іншому проблема?

–Про це мають подбати самі телекомпанії. Як, наприклад, «Інтер», Студія «1+1» чи навіть регіональний львівський «24», який ми розмістили за допомогою естонського посольства в Талліні. А загалом - це питання не Національної ради.

–Яка доля чекає на одеський канал АТВ, який «прославився» на всю країну своїми українофобськими передачами?

–Ми подали на нього до суду, щоб відібрати ліцензію. Використовувати дефіцитний державний радіочастотний ресурс для того, щоб воювати з цією державою і глумитися над цінностями її народу - цього Національна рада не дозволить.

–Доброго дня! Раніше ви були активним рухівцем в м. Фастів, яку політичну силу підтримуєте сьогодні і за які здобутки?

–Дякую за згадку про Фастів, з яким я не пориваю стосунків. Був навіть депутатом міської ради. Щодо політичної приналежності, я вже відповідав.

–Коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відповідно до частини другої ст.50 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» своїм рішенням визначить користувачів радіочастотного ресурсу України?

–Я подумав, що ваше питання філософське, бо, чесно кажучи, не зрозумів його. Розшифруйте, будь ласка.

–Доброго дня! Чи може Національна рада позбавити канал ліцензії на мовлення?

–Протягом останніх двох місяців ми ухвалили, здається, вже троє рішень про звернення до суду з метою позбавлення ліцензії цілком. Окрім того, вилучаємо частоти, якими не вміють розпоряджатися. Наприклад, недавно вилучили більше ста частот навіть у Національної радіокомпанії України, оскільки вона на них не мовила.

–Чи не побоюєтесь ви, що роботу Національної ради може бути заблоковано, оскільки у В.Понеділка і Т.Лебедєвої закінчуються повноваження, а І.Куруса можуть призначити на іншу посаду?

–Названі вами причини навіть при чийомусь бажанні не можуть стати причинами блокування Національної ради. Звертаю увагу, що останні три роки, як ніколи раніше, Національна рада працює злагоджено. Тим більше зараз, коли вперше вдалося поєднати зусилля головних державних відомств у розв’язанні стратегічних завдань розвитку галузі. Кому ж і нащо нас блокувати?

–Яка динаміка змін у вживанні державної мови в ефірі українських каналів?

–Динаміка змін. Більшість загальнодержавних телеканалів близькі до забезпечення законодавчо визначеного нормативу програм українською мовою. В усякому разі, продемонстрували здатність його забезпечити. В останні два роки кардинальні зміни відбулися в радіомовленні. Гірше з дотриманням квот на національну музичну продукцію, але тенденції позитивні.

–Як ви ставитесь до супутникового телебачення? Чи вважаєте ви його конкурентом аналогового та цифрового ТБ, адже супутникові тарілки останнім часом стали дешевшими, і там можна переглядати канали без будь-якої абонплати?

–Частково так. І ця обставина спонукає нас до якомога швидшого впровадження цифрового телебачення, що пришвидшить розв’язання тих проблем національного інформаційного простору, які не вдалося вирішити інструментарієм аналогового телебачення та радіо.

–Скільки ліцензій буде видано Нацрадою цього року?

–Цього не знає ніхто. Хоча б тому, що за відсутності цікавих проектів ми переможців не визначаємо і влаштовуємо повторні конкурси.

–Пане ШЕВЧЕНКО! Який останній фільм ви переглянули? Чому зробили саме такий вибір?

–На свій сором, щось із серіалу про хіроманта на «Інтері».

–Як ви ставитесь до поведінки нашого північного сусіда після рішення дублювати в державі Україна усі фільми українською мовою?

–Як до безцеремонного втручання у справи суверенної держави і як рецидиви великодержавного шовінізму. Цікаво, про що б говорили російські політики, якби в Тюмені чи деінде день у день крутили не дубльовані фільми українською мовою?

–Відповідно до ст. 50 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» на сьогоднішній день не прийнято рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо визначення користувача РЧР в тому випадку, коли власником РЕЗ є одна юридична особа, а власником ліцензії телерадіокомпанія. З повагою Юрій.

–Прошу конктеризувати ваше питання за тел. (044) 278 75 75. Також прошу всіх інших учасників чату надсилати неохоплені за час інтернет-конференції питання надсилати на адресу: pressa@nrada.gov.ua

–...

–Дякую за цікаву розмову. Всіх друзів «Главреда» вітаю з Новим роком та іншими святами. Зичу нових успіхів. Двері Національної ради для вас завжди відкриті.




Источник: Українська Народна Партія

  Обсудить новость на Форуме