17:30 20.09.2007 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Юрій КОСТЕНКО - «Потрібна єдина партія, а не «збірна солянка»
Голова Української Народної Партії Юрій КОСТЕНКО – знакова постать української політики, чиє ім’я асоціюється насамперед із національною демократією європейського зразка. Сьогодні, коли партії, котрі в тій чи іншій мірі поділяють цю ідеологію, прийняли нелегке рішення об’єднатися у єдиний виборчий мегаблок із можливим наступним злиттям у єдину партію, ми вирішили розпитати Юрія Івановича про його бачення нинішньої політичної ситуації.
– Юрію Івановичу! Чи отримали Ви і УНП якісь гарантії, що нова партія, котра виникне після виборів на основі блоку «Наша Україна-Народна Самооборона», справді буде народною, національною партією, тобто відстоюватиме інтереси українців як нації?
–Я вважаю, що тема єдиної партії занадто перекручується у засобах масової інформації.
Справді, приймаючи на з’їздах рішення про входження у мегаблок, усі потенційні суб’єкти цього процесу ухвалили також і політичну декларацію про намір створити єдину потужну національно-демократичну партію.
Власне, для УНП важить не сам прикметник «національно-демократична», а те, якою буде ця єдина партія за ключовими програмовими та статутними засадами. Тобто яким буде її ідеологічне спрямування, які пріоритети покладені в основу діяльності, якою буде процедура утворення. Все це віднесено на післявиборчий період. У листопаді відбудуться з’їзди партій, на яких будуть обговорюватись ці питання.
Якщо казати про позицію Української Народної Партії і Народного Руху України – вона вже засвідчена в документі «Принципи об'єднання національно-демократичних сил», який синхронно підтримали з'їзди УНП і НРУ 2 серпня. Пріоритети, якими ми керуємося всі роки нашої політичної діяльності, залишаються незмінними. Це яскраво виражена політика збереження української національної ідентичності та формування принципово інших пріоритетів економічної політики, зокрема, протекціонізм щодо національного виробника та розвиток малого й середнього підприємництва як основи формування національного середнього класу.
Щодо європейської інтеграції, то наша чітка позиція – її треба починати із набуття Україною членства в НАТО. У нас дуже жорсткі вимоги до інших політичних партій у питаннях відтворення українського обличчя і української сутності держави. Затвердивши ці пріоритети нашої подальшої політичної діяльності в складі об’єднаної партії, ми тим самим говоримо, якою ми бачимо єдину партію.
– А як відбуватиметься процес її утворення?
– Я переконаний, що це об’єднання можливе тільки тоді, коли будуть дотримані всі демократичні процедури, притаманні демократичній партії. По-перше, процес об’єднання партій має відбутися за принципом «знизу догори», тобто від низових організацій – до Києва (а не утворення партії з чистого аркуша, з нуля, коли КОСТЕНКО, КИРИЛЕНКО, ТАРАСЮК стають безпартійними, а потім вступають в якусь нову структуру). По-друге, обрання партійних керівників усіх рівнів – районних і міських організацій, голови партії має відбуватися шляхом таємного голосування. До речі, УНП – чи не єдина в Україні партія, яка практикує обрання лідерів таємним голосуванням, і завдяки цій процедурі ми уникли розколів у партії, яких назрівало дуже багато.
Якщо такі загальні принципи і пріоритети програми будуть прийняті усіма партіями, що планують об’єднатися, тоді дійсно можна говорити, що на основі блоку постане єдина політична сила – і демократична, і національна.
А якщо хтось скаже, що його ідеологія інша… Наприклад, «Пора» говорить про ліберальну політичну силу, «Самооборона», устами свого лідера, – здебільшого про соціал-демократичні цінності. Звичайно, що в єдиній партії не може бути такої політичної «збірної солянки», бо це тоді не партія, це тоді інше об’єднання, яким на сьогодні є блок «Наша Україна-Народна Самооборона».
– Ви згадали, що в партії назрівали розколи. Цікаво, на що сподівалися розкольники, адже у 2006 році Український Народний Блок КОСТЕНКА-ПЛЮЩА не пройшов у парламент, як і жодна з правих партій, бо не об’єдналися…
– Я говорив про інші внутріпартійні розколи. У кожній партії, особливо напередодні виборів, відбуваються дуже жорсткі дискусії щодо того, на якому місці партія бачить себе у виборчому процесі. І дуже часто позиції виявляються непримиренними. Згадайте, у 2006 році розкололась УРП «Собор»; такого роду події були також в історії інших партій.
Так от, якраз через демократичну процедуру обрання керівництва, обговорення питань, ухвалення рішень Українську Народну Партію жодного разу не вдалося розколоти. Не секрет, що й на останньому з’їзді була надзвичайно гостра розмова, були попередні суперечки на різних рівнях партії, були демарші, але, тим не менш, УНП залишилася цілісною. Тому я найбільше ціную демократизм в партії, який убезпечує, з одного боку, від «обронзовіння» її лідерів, з іншого – від тих чи інших сценаріїв, спрямованих на її розвал.
Щодо 2006 року, то наша партія одностайно підтримала ідею формування правого виборчого блоку. Тому що «Наша Україна» – це був ліберальний блок, із «додатками» правих політичних сил.
– На з’їзді Партії Регіонів Віктор ЯНУКОВИЧ натякав на бажаність коаліції між його політичною силою і мегаблоком «НУ-НС». Чи могли б Ви задля єдності України піти на угоду з ПР?
– Українська Народна Партія увійшла до блоку пропрезидентських сил, в угоді про створення якого чітко записано наше ставлення до тих чи інших політичних сил, зокрема, до нинішньої влади і більшості у Верховній Раді. В цій угоді написано, що партії блоку «НУ-НС» не будуть після виборів брати участь у формуванні спільної коаліції із тими політичними силами, що складають більшість у ВР V скликання.
– Чи вважаєте Ви доцільним і справедливим заборону участі у виборах фінансованих з-за кордону маргінальних партій?
– Звичайно, у демократичних державах такі партії забороняють, бо їхня діяльність суперечить чинному законодавству. На превеликий жаль, у нас рівень демократії ще дуже низький, а правоохоронні органи здебільшого служать не закону, а тим, хто його порушує. Тому за таких обставин марно очікувати, що заборонять не тільки ПСПУ, а й КПУ (скільки я пам’ятаю так звану Компартію України, вона скоріше відповідає назві «Філіал компартії Російської Федерації в Україні»). Вирішувати такі проблеми можна тільки в демократичній державі, влада якої керується виключно національною ідеєю.
– Ваш прогноз результатів виборів-2007?
– Якщо брати помаранчевих і синьо-білих, як звикли нас ділити, то загальний результат буде 50 на 50. Це дуже поганий результат для України, бо він свідчить лише про одне: в нашій країні відбувається не змагання ідеологічних політичних схем, а продовжуються четверті чи п’яті тури президентської кампанії, де трьома головними кандидатами лишаються Віктор ЮЩЕНКО, Віктор ЯНУКОВИЧ і Юлія ТИМОШЕНКО. Без відходу у парламентських виборах від персоніфікації Україна ще довго не зможе ефективно конкурувати у європейській політиці. Тому що наша політична модель не відповідає європейській, де змагаються саме ідеї і програми, а не лідери.
Олена БІЛОЗЕРСЬКА,«Украинские Итоги», вересень 2007
Обсудить новость на Форуме