20:15 26.12.2006 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
ЗАЯВАЗборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голіві представників органів виконавчої влади від Української Народної Партії в Київській областіщодо проблемних питання у сфері регулювання земельних відносин в Україні
Реформування земельних відносин у державі здійснюється з 1991 року і було спрямоване на подолання монополії держави на землю та встановлення багатосуб'єктності права власності на землю.
У результаті перерозподілу земельних ресурсів у державній власності залишилося 49 відсотків земель, а у власність фізичним та юридичним особам передано - 51 відсоток.
Особливо проблемним виявилося реформування для сільського господарства. Адже непродуманість та юридична неурегульованість питань щодо заміни ефективним сільгоспвиробником на місці ліквідованих колгоспів, призвели до значного зменшення виробництва. Різке зменшення відбулося у тваринництві, птахівництві, цукровій галузі. Закриття тваринницьких комплексів, птахофабрик та цукрових заводів призвели до скорочення робочих місць на селі, створення соціальних та екологічних проблем.
Ситуація в земельних відносинах залишається складною. Найгострішими проблемами є незавершеність економічних та правових відносин власності; нерегульованість земельного законодавства та інфраструктури ринку земель, особливо сільськогосподарського призначення; недосконалість державного управління земельними ресурсами та землекористуванням; відсутність автоматизованої системи ведення державного земельною кадастру, спрямованого на вирішення питань обліку земель, землеустрою, охорони земель та ін.
Оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки проводиться повільними темпами. Не визначено межі земельних ділянок природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення.
Внаслідок відомчих протиріч до цього часу не запроваджена у повній мірі єдина державна система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, як того вимагає Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Області, райони, міста, селища, села не повною мірою забезпечені відповідними землевпорядними, планово-картографічними, ґрунтовими, землеоціночними матеріалами, містобудівною документацією тощо. Не встановлено межі більшості населених пунктів, що призводить до конфліктних ситуацій при сплаті земельного податку та наданні земельних ділянок громадянам і юридичним особам.
Численні факти порушення затвердженої містобудівної документації при прийнятті рішень місцевими органами виконавчої влади та органами Місцевого самоврядування щодо відведення земельних ділянок для розміщення різних видів будівництва, у тому числі на особливо цінних землях (курортів, заповідників, землях сільськогосподарського та лісогосподарського призначення тощо). Цьому сприяють недостатні темпи оновлення містобудівної документації та внесення змін до неї
відповідно по нагальних вимог сучасного містобудування та нових пріоритетів, невизначеність на місцевості меж особливо цінних земель.
У результаті незаконного будівництва непоправної шкоди завдано загальнонаціональним заповідним об'єктам. Спостерігаються численні вішалки забудови та розпаювання прибережних захисних смуг уздовж великих та малих річок, морів, навколо озер та водосховищ.
Аналіз виявлених порушень земельного законодавства свідчить що основною причиною їх виникнення є неналежне виконання передбачених законом повноважень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Прийняття неправомірних рішень цими органами призводить до соціальної напруги.
Також одними із причин, які сприяють порушенням є недосконалість існуючої нормативно-правової бази.
Ринок земель розвивається в умовах недостатньої законодавчої бази в першу чергу - Законів України «Про ринок земель» та «Про державний земельний кадастр». Недостатньо врегульовані процедури продажу земель, проведення земельних аукціонів та конкурсів, не створюються земельні банки та біржі.
Доопрацювання потребують низка нормативних актів, у першу чергу Земельний кодекс України, який характеризується рядом неузгодженостей та значними прогалинами у правовому регулюванні земельних відносин. Спрощення потребує процедура надання у власність та користування земельних ділянок, За підрахунками фахівців, з метою удосконалення існуючої нормативно-правової бази та у розвиток положень Земельного кодексу України необхідно розробити ще близько 80 нормативно-правових актів.
Окремою проблемою, яка стала в останні роки одним із збудників соціальної напруги с труднощі громадян щодо отримання земельних ділянок у приватну власність. Так, наприклад згідно Земельного Кодексу України передбачено право громадян на отримання земельної ділянки, безкоштовно, у приватну власність. Але при цьому не визначено місце розташування (навіть регіонального) цих земельних ділянок, що призводить до суперечки з Законом „Про місцеве самоврядування", бо часто реалізують своє право представники зовсім інших регіонів. Великі проблеми є щодо реалізації прав місцевих громад на землі комунальної власності, зокрема - стосовно черги на земельні ділянки. Відповідно це дозволяє проводити корупційні схеми для сторонніх покупців, особливо з боку виконавчих структур та маніпулювати депутатським корпусом, зацікавлюючи їх наданням земельних ділянок як подачок.
Підсумовуючи вище викладене, Українська Народна Партія обурена здійсненням такого реформування земельних відносин і вимагає від влади негайного виконання нині діючих законодавчих актів України та прийняття нових законів, які врегулюють вище згадані проблеми і шляхом реалізації цих програм підвищать правовий клімат України.
м. Київ 23 грудня 2006 року
Обсудить новость на Форуме