16:01 05.10.2006 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Виступ голови Української народної партії Юрія КОСТЕНКА
Перш ніж говорити про стратегію, хочу звернути увагу колег на декілька аспектів, які нині супроводжують діяльність УНП.
Попри те, що ми не стали парламентською партією, інтерес до УНП не зменшився. При цьому тепер увага до нас є набагато більшою, ніж тоді, коли ми мали своїх депутатів-партійців у складі «Нашої України». Подивіться, скільки коментарів у ЗМІ стосовно позиції УНП. Ми провели вельми потужні літні акції щодо розпуску ВР, збори депутатів місцевих органів влади, об’єднавчі заходи. Все це є підтвердженням того, що на правому фланзі Українська Народна Партія стала лідером національної позиції.
По-друге, у всіх нових політичних проектах - зокрема, формування об’єднаної опозиції під керівництвом Юлії Тимошенко чи проекті нової пропрезидентської партії - чільне місце відводиться саме УНП.
І третє. Після виборів мною було проведено багато переговорів з представниками ділових кіл. Бізнес нарешті починає усвідомлювати необхідність підтримки політичної сили, яка б віддзеркалювала системні інтереси українського виробника, що відкриває для УНП нові перспективи.
Ці три аспекти доцільно враховувати при формуванні нашої політики. Тепер щодо стратегії. Перше питання, на яке нам потрібно дати чітку відповідь: що таке права опозиція і в чому її відмінність від лівоцентристів БЮТ?
Думаю, що Правління на найближчому засіданні з урахуванням обговорення цього питання на Центральному Проводі винесе документ, який буде свого роду дороговказом як для кожного члена партії, так і для партійних організацій.
Нині хотів би лише коротко окреслити основні принципові розбіжності між УНП та лівими.
Перше. Українська Народна Партія впродовж 17 років працювала, щоб Україна була державою українського народу, який на основі норм міжнародного права (права нації на самовизначення) створив власну державу. Партія «Батьківщина», як і всі інші ліві партії, вважає, що Українська держава постала як результат волевиявлення "народів України", а не українського народу. Це принципове світоглядне та ідеологічне протиріччя між нашими партіями.
Друга принципова відмінність - ми за те, щоб Українська держава, як і всі інші європейські країни, розвивалася на національній основі. Щоб національна економіка випускала готову продукцію, потрібну для людини. Щоб відродилися наші національні історія, культура, духовність, традиції. Саме на це мають бути спрямовані пріоритети державної політики. БЮТ декларує, що Українська держава – багатонаціональна, тому потрібно захищати і відстоювати без винятку інтереси всіх народів. До чого привела така позиція, ми бачимо з результатів останніх виборів. Національна демократія не представлена у ВР, і українців позбавляють рідної мови.
Третє. Ми є правоцентристська політична сила і тому маємо окрім національних відображати й економічні інтереси виробника. БЮТ як соціал-демократична партія відображає соціальні інтереси.
Ще одна важлива розбіжність - європейський вибір України. У програмі соціал-демократів питання європейської інтеграції та членство в НАТО або маскується багатовекторністю, або просто замовчується. Наша позиція з цього питання є абсолютно чіткою. Ми – європейська нація і маємо жити в Європі, а не на Євразійських манівцях.
Друге питання, на яке ми повинні дати чітку відповідь у своїй стратегії, – це ставлення УНП до близьких за ідеологію політичних сил та до формування єдиної правоцентристської партії. Ці питання ми вже багато разів розглядали на Правлінні, Центральному Проводі, з’їзді. Є чітка позиція партії, закріплена рішенням з’їзду: ми ЗА об’єднання правих і правоцентристських сил на демократичних засадах, за принципом «знизу-догори». У демократичний спосіб мають формуватися і всі органи нової партії, тобто керівників не призначає Київ, а їх обирають самі партійці шляхом таємного голосування. І ще одне. Аби не було політичних спекуляцій щодо особистих амбіцій голови УНП, які начебто блокують об’єднання правих, я зробив публічну заяву, що не буду балотуватися на посаду лідера нової партії. Тож слово за спеціальною групою на чолі з Іваном Зайцем, яку ми створили рішенням з’їзду для проведення об’єднавчих переговорів.
Тепер більш детально: що має зробити УНП в опозиції і якими є пріоритети нашої діяльності.
У першу чергу нам потрібно розробити опозиційну програму, яку ми 3-4 роки (залежно від того, коли будуть наступні вибори і на якому рівні) будемо популяризувати серед виборців. Що це має бути за програма? Щодо ідеологічних засад, то вони залишаються незмінними - українська Україна. Але детального опрацювання потребує економічна політика партії, якою ми повинні зацікавити національного товаровиробника. Тут вже є багато напрацювань, які стосуються нових проектів Податкового Кодексу, закону про місцеве самоврядування, Бюджетного Кодексу, але ще багато треба зробити. Головне, чого маємо домагатися – це поступово навчити виборця голосувати не за «вождів», а за програми розвитку суспільства та держави, оскільки вибори «вождів» дуже швидко закінчуються розчаруванням і загальним невдоволенням.
Друге питання. Нам усім потрібно навчитися бути владою. Ми маємо потужне представництво партійців на місцях. Днями у двох областях – Полтавській і Львівській були проведені зібрання депутатів – членів УНП у місцевих органах влади. Чого потребують наші колеги найбільшою мірою? Насамперед - фахових знань. Вони прагнуть стати владою, яка віддзеркалює суспільні інтереси. Для цього їм потрібні знання щодо засад формування місцевих бюджетів, можливостей самоврядування, відповідальності органів влади, як захищати інтереси громадянина. Така програма семінарських занять на місцях нині розробляється, і вона буде реалізована в наступний рік-два.
Третє. Що нам потрібно зробити для того, щоб бути ефективною опозицією? Має бути запроваджений постійний моніторинг дій уряду, їх фаховий аналіз і нищівна критика тих рішень, які проводяться всупереч інтересам українця, підприємця, фермера. Тобто своїми діями ми повинні демонструвати системний захист інтересів усього українського. Лише в такий спосіб український виборець може побачити в УНП ту політичну силу, яка відображатиме його особисті інтереси. А відтак він підтримуватиме нас і сприятиме тому, щоб УНП стала партією влади в Україні.
Четвертий напрям стосується модернізації самої партії. Сьогоднішні рішення Центрального Проводу щодо регламенту роботи Правління як органу оперативного управління партією; Секретаріату як виконавчого органу партії; системи фінансування партійної роботи, піар-менеджменту, інформаційної політики - це кроки, спрямовані на те, щоб партія стала зрозумілішою для виборця і щоб виборець нарешті побачив принципову відмінність УНП від інших політичних сил.
У цьому зв’язку кілька наголосів і щодо зміни політичного обличчя партії. Ця проблема стосується усіх без винятку керівників та їх роботи. Скажу відверто - в багатьох партійних організаціях потрібно просто змінити лідерів. Адже стан, у якому перебувають ці організації вже багато років, ніколи не дозволить партії бути привабливою. З іншого боку, зміна після з’їзду керівників 6-ти обласних організацій вже дала певні позитивні результати. У цьому я особисто переконався на прикладі Полтавської області, де нині нове керівництво партійної організації вже стало центром політичної активності правих на Полтавщині. Нові статутні повноваження Центрального Проводу щодо кадрових змін на місцях мають бути використані для ліквідації т.зв. закритих партійних організацій, які з року в рік не допускають нових членів до своїх лав і утримують партію в зародковому стані, а коли прийшли вибори, вони давали у протоколах на виборчих дільницях суцільні нулі. Яскравий приклад – ситуація в Луганській обласній організації.
Окремо хочу зупинитися на питаннях фінансового забезпечення партійної роботи. До честі УНП, ми не стали ні партією, яка обслуговує олігархів, ні партією, яка захищає лише інтереси великого капіталу, як більшість партій в Україні. Подивіться, від кого тепер партії отримують гроші на свою діяльність. Або в кримінального бізнесу, або за кордоном. УНП крок за кроком вибудовувала інший підхід - формування партійного бюджету виключно за рахунок невеликої спонсорської допомоги або членських внесків. Ця системна робота лише розпочинається, але вона вже дозволила нам пройти важку і витратну виборчу кампанію без залучення до списків блоку жодної одіозної постаті. Ми на відміну від усіх інших партій не продали на цих виборах жодного місця.
Отже, зроблено багато, але хотів би наголосити на проблемах, без ротзв'язання яких ми не будемо ефективно використовувати фінансові ресурси партії, скільки б їх не було. На жаль, у партії склалася хибна практика, коли замість фінансування політичних заходів, акцій, які дають партії дедалі більшу підтримку виборця, ми з року в рік усе більше фінансували членів партії… щоб вони були членами УНП. З року в рік дедалі більша частина наших бюджетних витрат перетворюється у зарплату членам партії, витрачається на благодійні акції, допомогу церкві тощо. У мене щоденно на столі низка звернень з проханнями виділити кошти, надрукувати книжку, забезпечити навчання дитини, допомогти на лікування. Усе це важливі речі, але партія створюється не для благодійництва, а для того, щоб боротися за владу, і кожна партійна копійка повинна сприяти тому, щоб партія стала владною. Бо лише набувши владних повноважень, можна вирішувати і питання церкви, і допомоги багатодітній матері, і друкування українських книжок. Усе це має робити держава, а не партія. У цьому сенсі ми повинні дуже різко змінити практику витрачання партійних коштів. Партія – це не соцзабез і не благодійна організація. Партія покликана, лише набувши владних повноважень, розв'язувати всі суспільні проблеми, зокрема й проблему зарплати для членів партії. Інша практика використання партійних коштів буде вести до постійних політичних поразок.
Думаю, що документ, який ми ухвалимо щодо принципів фінансової діяльності та контролю за витрачанням коштів, допоможуть УНП набагато ефективніше і працювати, і боротися за владу.
Наші пріоритети опозиційної діяльності мають базуватися на двох стратегічних напрямах: ми українська політична сила і наш виборець – українець-патріот. І не треба соромитися цього. Той 17-річний шлях, коли ми загравали з шахтарями, безпритульними, багатодітними, нічого не дав на виборах. За нас голосує лише той виборець, який розуміє, що таке національна ідея, національний інтерес. Партії потрібно навчитися працювати саме на цього виборця. І працювати не гучними заявами, до яких усі звикли, а маємо навчитися захищати національні інтереси українця.
Тому кожний антиукраїнський крок уряду має супроводжуватися з боку УНП рішучими акціями протесту, які не дозволять українця поставити на коліна. Більше того, завданням партії є не лише вміння захищати, а й формувати, розвивати український інтерес – суспільний, економічний, культурний, духовний. Українцям потрібно навчитися ставати нацією і захищати інтереси своєї нації. Саме тому як права партія ми повинні це демонструвати щоденно. Оце і є наш головний опозиційний пріоритет, на якому має бути сфокусована діяльність усіх партійних організацій.
Другий наш опозиційний пріоритет – захист інтересів українського підприємця. Кожен крок азаровщини, яка нині вже демонструє «ринкову економіку по-Донєцкі», повинен отримувати фахову оцінку та протидію партії. Коли саме так ми почнемо працювати в опозиції, виборець дуже швидко збагне, що таке права опозиція і чому ми не з Тимошенко. Більше того, виборці знатимуть, за кого голосувати, бо зрозуміють, хто віддзеркалює їх національну позицію в політиці.
У цьому зв’язку я хотів би запропонувати Центральному Проводу розглянути питання про правий опозиційний уряд. Колегії – потрібні, бо це фахова діяльність партії. Але партійний уряд – це наша візитна картка і наші претензії на владу. Саме через фахові дії опозиційного уряду виборець зрозуміє, чого ми хочемо і чи варто голосувати за нашу політичну силу.
Я ще не готовий сьогодні представити список партійного уряду, але готовий запропонувати принципи, на яких він має формуватися. Наш базовий підхід щодо урядовця давно визначено: патріотизм, чесність, професіоналізм. Але що це означає на практиці? Наведу кілька конкретних прикладів. У нас є член партії, який має величезний виробничий досвід і авторитет чесного підприємця – Олександр В’ячеславович Слободян. Більше того, він є уособленням чудового народного підприємства «Оболонь». Це, як на мене, буде найкращою характеристикою нашого партійного потенціалу. Якби Слободяна було запропоновано на посаду прем’єр-міністра чи першого віце-прем’єра партійного уряду, впевнений, багато виборців підтримували б не БЮТ, а УНП. Або візьмемо іншого члена УНП - Дмитра Лисуна. Це людина, яка в даний час очолює найкраще приватне сільськогосподарське підприємство у Черкаській області, має великий адміністративний досвід (перший заступник голови обласної адміністрації, голова районної адміністрації). Чим не готовий міністр АПК? Чи Олександр Іванович Клименко - голова Донецької обласної організації УНП. Ця людина пройшла шлях від шахтаря до потужного підприємця. За рік своєї роботи на посаді заступника голови ОДА розробив для Донецької області «Програму енергетичного забезпечення», яка окрім енергетичних вирішувала багато економічних та соціальних проблем цього реґіону. Саме таким і має бути обличчя нашого партійного уряду.
Я пропоную не відкладати питання формування правого опозиційного уряду. У нас є величезний державотворчий потенціал, який маємо спрямувати на протидію антиукраїнської діяльності нової влади.
Шановні колеги, аспекти, на яких я зробив наголос, мають бути темою детального обговорення Центрального Проводу. У результаті ми повинні не тільки сформувати свою опозиційну стратегію, а й визначити механізм донесення її виборцям. Почати роботу потрібно з низів, із села, де в нас найбільша кількість депутатів-партійців, і поступово рухатися до міст та Києва.
Таке завдання буде стимулювати і заохочувати діяльність кожного члена партії на досягнення результату, якого ми не мали за всі роки незалежності - українська більшість у ВР та на місцях. З року в рік нас лише привчали обслуговувати владу, а не боротися за неї. Думаю, та стратегія, яку ми сьогодні пропонуємо – стратегія переходу УНП не просто в опозицію, а задля боротьби за владу – врешті-решт і дасть той результат, який потрібний і Україні, і кожному українцю – заможна держава, багатий народ.
Я вам щиро дякую і закликаю до такої роботи.
Обсудить новость на Форуме