17:00 13.07.2006 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Іван ЗАЄЦЬ: «Ідея фікс Олександра МОРОЗА - стати Президентом»
--Позиція Української народної партії гранично чітка: все, що відбувалося 11 липня в парламенті з боку фракцій Партії регіонів, КПУ, СПУ і О.Мороза, УНП розцінює як намагання цих політичних сил проігнорувати волевиявлення громадян на парламентських виборах і узурпувати владу. Іншими словами, захопити в незаконний спосіб державну владу. Це – злочинна діяльність, за яку досить серйозно доведеться відповідати.
З тієї інформації, що надав О.Мороз, цілком зрозуміло, що коаліція демократичних сил ще не ліквідована, а нова коаліціядепутатських фракційє нелегітимною. До речі, представники Партії регіонів, СПУ, КПУ називали створювану ними коаліцію антикризовою, а О.Мороз у своєму оголошенні означив її найзагальнішими словами, як коаліцію депутатських фракцій. Спікер жодним словом не розкрив суть коаліційної угоди, навіть не обмовився про існування програми, не зачитав список народних депутатів, які ввійшли до складу так званої нової коаліції. Відповідні матеріали також не були роздані депутатам, що є в стилі роботи О.Мороза, суть якого полягає в якомога меншій публічності і в якомога більшому заплутуванні ситуації.
Перший крок по шляху узурпації влади антиукраїнськими силами зробив соціаліст О.Мороз зі своєю фракцією. Заради кар‘єрних прагнень - стати спікером парламенту, він проігнорував волю своїх виборців та порушив публічно дане ним слово. О.Мороз у зрадницький спосіб відійшов від взятих на себе в Угоді про створення коаліції демократичних сил зобов‘язань – бути в помаранчевій коаліції, під якою стоять підписи не тільки Ю.Тимошенко, Р.Безсмертного, але й О.Мороза і всіх депутатів фракції соціалістів. О.Мороз вкрав перемогу помаранчевого електорату, одержану на березневих виборах, і перейшов на бік комуністів і представників кучмівського режиму. Таким вчинком він створив умови для приходу до влади антиукраїнських, антидемократичних, реваншистських сил, які вже заявили про ревізію політики європейського вибору, про прагнення створити владу без опозиції, про намагання розбудувати в країні російську Україну.
Другий крок по шляху узурпації влади зроблено депутатами від Партії регіонів, СПУ та КПУ через спробу створити так звану антикризову коаліцію.
О.Мороз не мав права оголошувати про створення нової коаліції, бо не була ліквідована створена раніше коаліція демократичних сил. Конституція не дозволяє одночасного існування двох парламентських коаліцій. О.Мороз не міг не знати, що коаліція парламентських фракцій у складі фракції Партії регіонів, СПУ та КПУ є нелегітимною. Але він в черговий раз закрив очі на Конституцію України і Регламент Верхової Ради.
Прикро, що фракції БЮТ і НУ не доклали необхідних зусиль, щоб унеможливити беззаконня в парламенті. По суті, вони стали пасивними спостерігачами антиконституційного творення нової коаліції. Імітація «рукопашного бою» у сесійній залі потрібна була їм лише для того, щоб хоч якось зберегти лице перед громадянами. Незрозуміло, як майже 200 депутатів не змогли заблокувати трибуну, щоб не дати О.Морозу порушити Конституцію.
Для ліквідації коаліції демократичних сил треба пройти відповідну процедуру, виписану в Регламенті Верховної Ради. В статті 66 Регламенту міститься виключний перелік підстав припинення діяльності коаліції. Там, зокрема, говориться, що «1. Діяльність коаліції припиняється у разі: 1)припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання; 2) зменшення складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України; 3) прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності. 2. Діяльність коаліції вважається припиненою у випадках, передбачених пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті, з моменту офіційного оголошення про це на пленарному засіданні».
Оскільки фракції коаліції демократичних сил - БЮТ, НУ, СПУ не приймали рішення про припинення діяльності коаліції і Верховна Рада не розпускалася, у соціалістів був лише один шлях зліквідувати цю коаліцію – через зменшення кількості депутатів у складі коаліції, щонайменше, до 225 депутатів. В який спосіб фракція СПУ вирішила набути і зреалізувати цю можливість припинення діяльності коаліції демократичних сил?
За інформацією О.Мороза, (хоч потрібно було повідомляти, а не інформувати), фракція СПУ вирішила це питання шляхом індивідуального написання депутатами заяв про вихід зі складу коаліції демократичних сил. Таких заяв було написано 26 з 33 можливих.
Однак, Регламент Верховної Ради не передбачає такого механізму зменшення кількості депутатів у складі коаліції. Окремий депутат не може індивідуально вийти зі складу коаліції шляхом написання заяви, бо, по-перше, в Регламенті не міститься навіть згадки про заяву окремого депутата (натомість є положення про письмову заяву фракції – п.2, ст.65), а, по-друге, окремий депутат не є суб’єктом створення коаліції. Відповідно до Конституції та Регламенту суб’єктом створення коаліції є фракція. В статті 83 Конституції України зазначається: «У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій», а також: «депутатська фракція у ВРУ, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВР, має право коаліції депутатських фракцій у ВР». В п.1 статті 61 Регламенту записано: «Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді (далі-коаліція) – це добровільне об’єднання депутатських фракцій».
Безпосередній вихід народного депутата з коаліції суперечить також природі імперативного мандату, запровадженого статтею 81 Конституції України. Інститут імперативного мандату намертво прив’язує депутата до фракції. Його вихід або невходження до складу депутатської фракції політичної партії чи блоку, за виборчим списком яких він пройшов до парламенту, призводить до припинення його повноважень як народного депутата.
Отже, соціалісти вибрали механізм, якого не існує в українському законодавстві. Якби соціалісти прагнули до створення коаліції з Партією регіонів і КПУ в законодавчому полі, а не до узурпації влади, то діяли б відповідно до ст.65 Регламенту. В цій статті законодавець передбачив механізм зменшення складу коаліції, а саме – через добровільний вихід депутатської фракції зі складу або через виключення з її складу «депутатської фракції за рішенням загальних зборів коаліції». Так як фракцію СПУ ніхто не виключав з коаліції, то в неї не було іншого законного шляху як реалізувати механізм виходу фракції з коаліції.
Щоб розпочати процес виходу з коаліції фракція СПУ мала б повідомити «про це письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій, які входять до коаліції» (п.2 ст.65 Регламенту), тобто, надіслати заяву Ю.Тимошенко, Р.Безсмертному.
Але донині такого повідомлення немає. Індивідуальні заяви депутатів, як і усні заяви керівників фракцій, не можуть замінити ні рішення фракції, ні письмової заяви фракції. Якби таке повідомлення було зроблено, то, відповідно до п.2 ст.65 Регламенту, мало б пройти не менше 10 днів, перш ніж виникне необхідна умова для виходу фракції з коаліції. Кінцевою або достатньою умовою виходу фракції з коаліції, і в нашому випадку появи підстави для припинення діяльності коаліції, є оголошення головуючого на першому після закінчення десятиденного строку пленарному засіданні про вихід депутатської фракції з коаліції (п.2 ст.65 Регламенту).
Оскільки письмової заяви фракції СПУ про вихід ніхто не бачив, коаліція демократичних сил не перестала існувати. О.Мороз не мав права інформувати про припинення діяльності коаліції демократичних сил. Якби О.Мороз повідомив 11 липня, що фракція СПУ звернулася з письмовою заявою до Ю.Тимошенко і Р.Безсмертного про вихід з коаліції демократичних сил, то такий вихід відбувся лише через 10 днів, тобто, коаліція перестала б існувати не раніше 22 липня.
Таким чином, не має жодних юридичних підстав вважати, що коаліція демократичних сил припинила свою діяльність. Вона існує. Так як ця коаліція існує, то антикризова коаліція є нелегітимною. Проголошення про її створення є спробою узурпації державної влади народними депутатами з фракцій Партії регіонів, СПУ і КПУ.
Звертає на себе увагу і той факт, що О.Мороз після інформування про припинення діяльності коаліції демократичних сил відразу оголосив про створення так званої антикризової коаліції, що в реальному масштабі часу просто неможливо здійснити. Це так само є грубим порушенням регламенту і, водночас, символізує шахрайство чи підробку документів. О.Мороз повідомив, що нова антикризова коаліція створена у складі 238 депутатів. Прізвища цих депутатів О.Мороз не зачитав. Так як з 33 депутатів фракції СПУ заяви про «індивідуальний вихід» з коаліції демократичних сил написали 26 депутатів, то як могла решта – 5 депутатів, включно з головуючим О.Морозом, підписатися під Угодою про створення антикризової коаліції, за мить, яка відділяла інформацію О.Мороза про «припинення» діяльності коаліції демократичних сил від інформації про створення нової так званої антикризової коаліції.
В існуючій ситуації Президент України, депутати парламентських фракцій БЮТ і НУ не повинні визнавати так звану антикризову коаліцію як легітимний конституційний інститут. Вони повинні докласти всіх засобів, щоб унеможливити діяльність цієї «коаліції». Президент України, депутати фракцій БЮТ і НУ не повинні брати до уваги і визнавати рішення цієї так званої антикризової коаліції про висунення кандидатури В.Януковича на посаду Прем’єр-міністра України. Нелегітимний орган не може породити легітимного рішення.
Треба зрозуміти, що О.Мороз не обмежує свої кар’єрні прагнення посадою голови ВР. Його ідеєю фікс (і це при тому, що він всі останні роки робив все, щоб послабити інститут президентства) є пост президента. Як, між іншим, інших лідерів парламентських фракцій. Тому за всіма цими ігрищами антиукраїнських сил проглядається цілеспрямована робота по достроковому звільненню президентського крісла. У випадку звільнення крісла президента в ньому відразу опиниться спікер парламенту О.Мороз (ст. 112 Конституції). Спочатку - тимчасово, на період до нових президентських виборів. А далі – президентські вибори з крісла Президента.
Таким чином антиукраїнські сили прагнуть не тільки узурпувати владу в парламенті та органах виконавчої влади, але й домогтися дострокових президентських виборів. Виправити ситуацію можна лише через розпуск парламенту, що можливе тільки при відповідальній співпраці депутатів, і в першу чергу лідерів фракцій БЮТ і «Нашої України», а не їх взаємопоборюванням».
Обсудить новость на Форуме