19:00 10.07.2006 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Віктор ВОВК: ”Довкіллям зараз опікуються менше, ніж навіть за часів Кучми”
«Газета по-українськи», 9 липня 2006 р.
Президент Української асоціації Римського клубу Віктор Вовк, 44 роки, розповідає про екосоціальну ринкову економіку й каже про потребу екологічної податкової реформи.
- Чи є технічний прогрес ворогом довкілля?
- Він руйнує довкілля, але й надає можливості ці проблеми розв’язувати. Ще в середині 60-х було запропоновано дві моделі економіки: ковбойська та економіка космічного корабля. У першому випадку навколо - неосяжна прерія. Вплив ковбоя на неї - ніби мізерний, ним можна знехтувати. А в космічному кораблі астронавти повинні максимально заощаджувати ресурси. Зараз людство перебуває десь посередині між цими двома крайніми випадками.
Загалом протиставлення економіки та екології - штучне. В останні десятиліття економісти підхопили ідею турботи про довкілля.
- Як найдоцільніше піклуватися про довкілля з погляду економіки?
- У ціну товару треба включити й екологічні витрати. Тоді буде екосоціальна ринкова економіка. От кажуть, що атомна енергетика — найбільш вигідне й дешеве джерело енергії. Але в цю ціну не включено екологічні витрати: страхування на випадок аварії, витрати на зберігання й захоронення відпрацьованого ядерного палива.
Ми залишаємо ці проблеми майбутнім поколінням. Але ж існує конвенція МАГАТЕ 1997 року щодо поводження з радіоактивними відходами. Вона вимагає від кожної країни з атомною енергетикою розробити механізм накопичення коштів на розв’язання цих проблем. В Україні його досі немає.
- Хіба грішми можна відшкодувати збитки здоров’ю людей, які завдав Чорнобиль?
- Смерть не можна компенсувати ніякими грішми. Але з таким же успіхом ми мали б відмовитися від літаків і автомобілів. Адже на дорогах України щороку гине 30 тисяч людей. Це більше, ніж від Чорнобиля.
Використовуючи ресурси, які є вичерпними, водночас треба вкладати гроші в розроблення альтернативних джерел енергії. Екологи, ”зелені” роблять наголос на очистці. Мовляв, треба поставити якомога кращі очисні споруди. Або, наприклад, взагалі заборонити атомну енергетику. А екологічна економіка передбачає створення таких економічних механізмів, які максимально враховували б потреби екології.
Їх є принаймні два. По-перше, так звана екологічна податкова реформа. Тобто запровадження податків на використання ресурсів і на шкідливі викиди. Скажімо, половину ціни бензину в більшості європейських країн становлять податки. Другий механізм — це торгівля квотами на забруднення. Адже атмосфера має обмежену можливість поглинати вуглецевий газ.
- Чи може допомогти підвищення штрафів за забруднення довкілля?
- Штрафи стягують тільки тоді, коли викиди перевищують норму. А екологічне оподаткування добре тим, що плату беруть за саме використання ресурсів. Або навіть за викиди, які перебувають у межах норми.
Найбільше зараз оподатковують працю. Тому в підприємця є стимул максимально підвищувати її продуктивність. Тобто витискати з робітників якнайбільше, а зайвих викидати на вулицю. А за використання ресурсів платять найменше або не платять взагалі. Тому немає стимулу використовувати їх ефективніше.
Тож ідея екологічної податкової реформи в тому, щоб менше оподатковувати працю, а більше - використання ресурсів.
- Чому українці не переймаються довкіллям, хоча його стан у нас жахливий?
- На людей не впливає биття на сполох, яким зловживають екологічні організації та ”зелені”. Людей легко злякати, але вони звикають до небезпеки. Якщо вона загрожує не завтра чи післязавтра, а пізніше.
Так само важко вселити турботу про довкілля через виховання. Станом довкілля людина починає перейматися тоді, коли для неї принциповою стає якість життя. А це стається після задоволення базових потреб — в їжі, одязі, житлі.
- Тобто для нас екологія ще довго не буде важливою?
- Усе залежить від якості національної еліти. Від того, наскільки вона розуміє світові тенденції розвитку й реагує на них.
- Чи має теперішня влада таку стратегію, яка може забезпечити прорив?
- Були великі надії на те, що після помаранчевої революції влада почне більше дбати про довкілля. Але екології зараз приділяють уваги навіть менше, ніж за часів режиму Кучми. Політика уряду є або ліберальною, як у Юрія Єханурова, або лівоцентристською, як у Юлії Тимошенко. Вони не розуміють, що необхідно переходити до постіндустріального розвитку. Довкілля принесено в жертву. Про це свідчить навіть те, що міністром екології призначили зовсім некомпетентну людину.
Нині приймають такі рішення, яких навіть за Кучми не ухвалювали. Наприклад, щодо Ташлицької ГАЕС. Це технологія 40-річної давнини, абсолютно неефективна. Щоб її запустити, рішенням Кабміну з природно-ландшафтного парку ”Гранітно-степове Побужжя” вилучено частину просто унікальних територій!
«Газета по-українськи», 9 липня 2006 р.,
C:\Documents and Settings\olga\Local Settings\Temporary Internet Files\OLK44D\Сообщение.html
Обсудить новость на Форуме