13:46 10.10.2008 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Юрій КОСТЕНКО про ситуацію в парламенті, а також щодо значення націоналістичних політичних сил у вирішенні проблем в державі
Сергій ДОЙКО: Сьогодні наш гість Юрій Костенко, народний депутат, член фракції блоку НУНС, голова УНП. Всім зрозуміло, що головною лінією нашої розмови буде внутрішньополітична ситуація, точніше ситуація у парламенті, а ще точніше – це вірогідність дочасних виборів парламенту, оскільки всі про це говорять, і таке враження складається, що все менше людей залишається, які вірять в те, що якусь там коаліцію – чи-то широку, чи-то демократичну – вдасться створити, і політичні сили вже відсотків на 95, Юрій Іванович мене виправить, якщо я не правий, все одно готуються до того, що будуть дочасні вибори.
Юрій КОСТЕНКО: (…) Щодо 30 днів, то без сумніву, якби відбувалися переговори впродовж 30 днів, то можна було б відновити або створити нову коаліцію. Але впродовж цього місяця після розпаду попередньої коаліції відбувалися спочатку активні переговори БЮТ з ПР, вони узгоджували і програму, і новий Кабмін, і ділили економічні впливи та економічні інтереси (…) Найбільш бізнесові блоки ділили все, що ще можна поділити. Але потім раптом після 20-го вересня цей процес різко зупиняється. Ну, в мене є своє пояснення…
Сергій ДОЙКО:Оце і цікаво почути.
Юрій КОСТЕНКО: Я можу, виходячи з того, що я знаю, сказати наступне: на превеликий жаль, Москва не визначила чітко свого пріоритету щодо одного з двох майбутніх кандидатів, якого вона буде підтримувати.
Сергій ДОЙКО:(…) Знаєте, я в Страсбурзі був минулого тижня і от з Марковим спілкувався, і такі ж в принципі запитання йому ставив. Він персона нон-грата, він говорить все, що думає (…). От я його запитував: поясніть мені, ви бачили, а він, якщо бачив, то точно бачив, оцей центр вибори-2010, Медведчука, можливо, десь і ще когось? Він мені так класно відповів, мовляв, є такі речі, про які ніхто нічого не знає. Кожен знає якісь певні сегменти, але в цілому ні Тимошенко, ні Ющенко, ні Путін, ні Медведєв, ні Медведчук нічого толком в цілому про певні отакі речі, які ви мені називаєте, не знають.
От ви говорите «Москва». Москва це що, це хто? Це Кремль, це якась конкретна людина, яка десь зацікавлена в чомусь? (…)
Юрій КОСТЕНКО: Москва це узагальнюючий політичний образ, ви знаєте, як кажуть про Париж, Лондон чи Вашингтон, так і про Москву говорять в політичному контексті. Тобто мова йде зовсім про інші речі, не про майора Проніна під столом, який все фіксує, а про те, що, як раніше було відомо, що лише Янукович, як потенційний кандидат на президентських перегонах, отримав найбільшу політичну підтримку з боку сусідньої держави.
Сергій ДОЙКО:Це від кого?
Юрій КОСТЕНКО: Ну, згадайте 2004 рік, пана Путіна, екс-президента, і все інше. На своїх позиціях в Україні ПР залишається проросійською – всі ініціативи, блокування роботи Верховної Ради місячне, щодо євроінтеграції, членства в НАТО і все інше, є як раз тими свідченнями, що був один потенційний кандидат, який подобався, можна так сказати, сусідній державі. (…)
Москва узагальнює російську владу, тому що саме російська влада хоче, щоб в Україні був нарешті і президент, і парламент, і прем’єр-міністр, які будують стосунки, виключно виходячи з російського інтересу, а не з українського національного, як намагається робити нинішній президент Ющенко. І раптом на політичній арені з’являється Юлія Тимошенко, яка також є одним з потенційних кандидатів на президентських виборах 2010 року, причому потужним кандидатом. І вже ставши прем’єр-міністром уряду України, Юлія Володимирівна демонструє, дуже, до речі, активно, свою прихильність до сусідньої держави в конкретних ініціативах. Я назву з того, що я з нею обговорював і спілкувався.
Відома тема енергетичної залежності України від Росії. Я є членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу. Я говорив про тему використання нафтогону Одеса-Броди в прямому напрямку – це тема, якою я займаюся професійно з 92-го року. Як ви знаєте, уряд Тимошенко (не Януковича, а Тимошенко) робить все, щоб цей нафтогін використовувався Росією у зворотньому напрямку, тобто російська нафта в Чорне море, а не навпаки – азербайджанська нафта в Україну, потім в Польщу, а потім, в перспективі, в Німеччину. Я так і не отримав відповіді від Юлії Володимирівни, чому уряд це робить.
Я, як фахівець, знову ж таки не розумію політику уряду, чому не розробляється активно український шельф, де є і нафта, і газ. Історія з «Венко» - це як раз свідчення зворотнього, що колосальні інвестиційні можливості, які ми могли отримати через інші держави і інший іноземний капітал, практично були заблоковані діяльністю уряду (…) Візьмемо тему україно-російських стосунків, знову ж таки мої дискусії і пропозиції УНП, щоб з наступного року підвищити орендну ціну за базування Чорноморського Флоту Російської Федерації до 2 мільярдів доларів… Уявіть собі – 9 років по 2 мільярди, 18 мільярдів доларів, потрібних українському бюджету…
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, поки ми про це з вами будемо говорити, то ви знаєте останню інформацію, що російський флот собі десь там іншу бухту знайде, і ми будемо тільки думати про підвищення орендної плати.
Юрій КОСТЕНКО: Ви маєте на увазі після 2017 року?
Сергій ДОЙКО:Та бог її знає, але шукають там собі.
Юрій КОСТЕНКО: Ні, до 2017 року в Новоросійську повинна готуватися база, але це інше. (…) Я можу навести дуже багато інших прикладів, за якими діяльність демократичного уряду Тимошенко можна називати як принаймні такі гарні реверанси в бік сусідньої держави. Тому можна так сказати, що така політика подобається Росії, як і політика іншого кандидата Януковича – опозиційна політика. Тому зіштовхнулися два потенційних кандидата у тому, а хто ж буде улюбленцем Росії на наступних президентських виборах, і відповіді немає…
Сергій ДОЙКО:Добре, яку в цьому роль відіграв президент України – взагалі у всьому цьому процесі? Я ж теж можу сказати, що він у Вашингтон, чи щось там, зачастив. (…) В мене є інформація, що сам президент не хотів цієї коаліції, ніякої коаліції – ні демократичної, ні широкої.
Юрій КОСТЕНКО: Як велися переговори ПР з БЮТ, я думаю, що президент на ці процеси не впливав, або практично не впливав, я можу так сказати. Ось що стало причиною, – як на мене, це мої висновки, – чому припинилися переговори БЮТ з ПР щодо широкої коаліції, яка мала би більше 300 голосів у Верховній Раді. Але їхня спільна діяльність з 2 вересня по 20 вересня, голосування всіх законів, які обмежують можливості президента здійснювати свої функції, які руйнують систему балансів в українській владі і багато іншого, є переконливим свідченням. Останньою краплиною для мене було фактичне введення другої російської мови в законі про державну службу.
Сергій ДОЙКО:Я тут не збираюсь нікого захищати, а Юлію Тимошенко тим більше. Я просто хотів би поцікавитися: якби ви були прем’єр-міністром, і з канцелярії президента якісь клерки постійно вас звинувачували би в державній зраді, якісь вказівки йшли, якісь ЦУ, принаймні те, що я чув? Хіба сильна фракція з таким рейтингом лідера могла б просто очі долу і терпіти це все, як БЮТ би мав робити, але ж він так не зробив.
Юрій КОСТЕНКО: Знаєте, от я найменше реагую на те, що говорять клерки, мабуть тому, що дуже довго працюю в українській політиці. Знаєте, скільки я вже наслухався різного роду заяв від адміністрації президента, як це називалося раніше, потім від секретаріату? Я на це не реагую, я реагую на конкретну політику. І знову ж таки, повертаючись до другої частини вашого питання – а чому не відновилася демократична коаліція – я знову ж таки пошлюся на свої дискусії з прем’єр-міністром, які відбувалися, особливо впродовж останнього тижня, дуже часто.
Мова сьогодні повинна вестися зовсім в іншому напрямку – не чисто формальне юридичне оформлення чи відновлення двох фракцій в їх союзі. Зараз відбулися колосальні зміни у світі і в Україні. Фінансова світова криза привела до суттєвого зменшення попиту на виробництво будь-яке – автомобілі, квартири, судна і все інше. За таких обставин різко скоротилася потреба в продукції, в тому числі і в українській – метал, хімія і все інше. Ми вже зараз побачили, що призупинилося так зване елітне будівництво в Києві і в інших містах України. Отже, за таких умов, коли в Україні формується страшенна економічна стагнація, тобто припинення будь-якої економічної діяльності, хіба зараз треба говорити про те, що ми рік тому підписували? Та ні, треба говорити про нові пріоритети, тобто про нові виклики демократичній коаліції, і як ми будемо відповідати на ці виклики.
Сергій ДОЙКО:Так як же можна відповідати, якщо коаліції-то немає?
Юрій КОСТЕНКО: Зачекайте! Так ми повинні…
Сергій ДОЙКО:Ще й шансів немає, що вона колись там буде.
Юрій КОСТЕНКО: Як раз я і хочу сказати, що ми повинні говорити не про те, як, наприклад, виконати обіцянки Юлії Тимошенко і ще по тисячі гривень віддати колишнім вкладникам ощадбанку СРСР. Це питання, до речі, треба було ставити перед Росією під час поїздки прем’єр-міністра на так звані газові переговори, а не в держбюджеті шукати кошти, яких немає, бо стрімке скорочення виробництва приводить до стрімкого скорочення доходів держбюджету, і тим самим посилювати інфляцію, проти якої уряд бореться таким дивним способом, як завезення м’яса, неякісного, десятилітньої давності, але ж дешевого, чи, наприклад, зерно, яке уряд сьогодні дозволяє купувати за цінами нижче собівартості на вирощування цього зерна і багато іншого.
Сергій ДОЙКО:О! Юрію Івановичу, давайте ми ще й дострокові вибори зараз проведемо, а вони на 99% будуть, і ще виссемо з держави гроші з бюджету, правда? І всім буде легше – повернуться ті ж самі політичні сили до парламенту, і знову 30 днів ви будете думати, як створювати коаліцію. Чи я не правий?
Юрій КОСТЕНКО: Пане Сергію, оці страшилки…
Сергій ДОЙКО:Та які страшилки?! Це реалії, Юрію Івановичу.
Юрій КОСТЕНКО: Щодо великих коштів на вибори, то це вже проходили багато разів, це всього-на-всього обчислюється чи в 200 мільйонів, чи в 250 мільйонів. (…) А те, що втрачає сьогодні українська економіка десятки мільярдів, то ось про це треба говорити. А неефективна діяльність і коаліції, яка називалась таким гарним словом «демократична», а з іншого боку нічого демократичного не було, тому що (…) рівень державного регулювання урядом Юлії Тимошенко, як свідчать експерти світового банку, перевищував те, що було за попереднього поганого уряду…
Сергій ДОЙКО:Значить, минула коаліція не була демократичною, я так зрозумів?
Юрій КОСТЕНКО: Минула коаліція була авторитарною і антиукраїнською, але якщо говорити про регулювання економіки, то там відбувалося в набагато більш демократичний спосіб, ніж зараз. Я зараз не хочу заглиблюватися в сутність того, що було обіцяно і що не зроблено. (…) Я закінчу по коаліції, чому поки що не відбулися але не завершилися переговори. Тільки тому, що треба було вже по-новому, подивившись на ситуацію в державі, у світі, формувати пріоритети в діяльності коаліції. Треба було в першу чергу давати відповіді на те, як Україна буде здійснювати енергозабезпечення своєї економіки за умов з одного боку, стовідсоткової залежності від Росії, а з іншого боку – відсутності всього того, що потрібно для видобування національного ресурсу. У нас є вугілля, до речі, в нас є уран, в нас є той же газ і нафта, про які я вже згадував…
Сергій ДОЙКО:От коли я від політиків чую «нам треба було» чи «ми маємо», в мене зразу виникає запитання: а чого ж ви не робили?
Юрій КОСТЕНКО: Усі дискусії попередня коаліція зводила до того, який ще крок зробити, яким би вразити чи людину, чи пенсіонера, чи лікаря, чи вчителя, тобто популізм був притаманним для демократичної коаліції. А якщо говорити про серйозні програми економічного розвитку, реформ, то їх не було зроблено ні в сільському господарстві, ні в енергетиці, ні в економіці. Мале підприємництво, – знову ж таки моя дискусія з Юлією Володимирівною, – сьогодні не треба навіть законів по малому підприємництву приймати, сьогодні треба скасувати більше ста постанов кабміну, якими малого підприємця заганяють в глухий кут і він не може розвиватися. (…)
Сергій ДОЙКО:Ну все ж вони мають розуміти, а чого ж тоді не роблять вони?
Юрій КОСТЕНКО: Подивіться на статки, подивіться, як владне крісло дуже швидко трансформується у статки того чи іншого чиновника. В Україні ж ми маємо найбільшу у світі корупцію, а це і є те, що сьогодні… чого так борються за владу? Тому що влада в Україні…
Сергій ДОЙКО:Так ви ж теж боретесь за владу, Юрію Івановичу? Ви боретеся за владу?
Юрій КОСТЕНКО: Я борюся за владу з 89-го року для того, щоб реалізувати програму, яку ми розробили ще в 90-му році…
Сергій ДОЙКО:Так і ті ж говорять, що збираються реалізовувати програму.
Юрій КОСТЕНКО: Пане Сергію, але я можу звітувати і вам, і слухачам про те, що зробив Юрій Костенко за шість років своєї діяльності на посаді міністра – і збільшення заповідників, і вирішення проблеми із зупинкою ЧАЕС, і переговори з Росією щодо ядерного роззброєння, і багато іншого. Оце конкретно, що робив Юрій Костенко. (…) Коаліція зараз у Верховній Раді, якщо ПР і БЮТ завершили свої дискусії, і вони завершилися тим, чим завершилися, як на мене, неможлива. Отже, найбільш реалістичний сценарій наступних тижнів – оголошення позачергових виборів.
Сергій ДОЙКО:Коли президент може підписати цей указ?
Юрій КОСТЕНКО: Усі юридичні процедури формальні, які передбачає Конституція, пройдені, в тому числі сьогоднішнє засідання в президента за участю керівників фракцій, що вимагає Конституція, тобто консультації, завершено. Отже після всього цього, як сказав голова Верховної Ради, якщо до кінця дня не буде заявки від фракцій щодо створення коаліції, то президент може спокійно підписувати указ про оголошення позачергових виборів.
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, чому тоді коментарі такі є деяких людей, присутніх навіть там під час консультацій, що це абсолютно не були консультації, а були якісь такі… ну, пишуть так «проповіді» з боку президента, що він там виступив. От звідси в мене принаймні і склалося таке враження, що президент не дуже вірить в те, що коаліція можлива, або сам не дуже зацікавлений в тому, щоб коаліція була і щоб виборів не було. І тоді виникає запитання – а йому навіщо оці всі вибори дострокові, коли всі розуміють, що вони державі не потрібні, але всі до них готуються, і ви, мабуть теж готуєтесь?
Юрій КОСТЕНКО: Я не можу сказати, що вони державі не потрібні. Врешті решт нічого так дорого не коштує для держави, для народу, як погана влада. Якщо ця влада не здатна давати відповіді на всі ці виклики, про які ми з вами щойно говорили, якщо державна влада працює виключно для самовихваляння і самопопуляризації, а не для важкої роботи, то для чого така влада? Знаєте, на одній з останніх зустрічей з прем’єр-міністром я сказав: знаєте, що б я зараз зробив на вашому місці? Я б запропонував, як прем’єр-міністр, президенту Ющенкові і голові чи лідеру опозиції Януковичу сісти за стіл переговорів і обговорити оці всі проблеми, які формуються у вигляді колосальних загроз для української економіки…
Сергій ДОЙКО:Ну, це ж треба разом сісти, розумієте…
Юрій КОСТЕНКО: Хвилиночку, Сергію. А потім вийти до людей і сказати: люди добрі, якщо ми зараз не відкинемо популізм і не почнемо разом працювати – і опозиція і влада – для того, щоб протидіяти цим загрозам, буде страшна катастрофа. От якби ви так зробили, вам би люди всі кланялися, і ви б були дійсно політиком №1.
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, я так зрозумів, і це було б нелогічно, якби було по-іншому, якби я запитав вас, чи готові ви до дочасних виборів, а ви б мені сказали «ні». Але мене цікавить інше: якщо ви готові (а ви готові, і воно відчувається), як ви плануєте йти на вибори – окремо або в блоці, оскільки була інформація, що ви за те, щоб зблокуватися із «Свободою» Олега Тягнибока? От мені цікавий цей аспект.
Юрій КОСТЕНКО: УНП як права національна патріотична сила завжди прагне до об’єднання з близькими за ідеологією політичними партіями. Ми завжди так поступали у виборчих перегонах і на цих позачергових виборах, якщо вони відбудуться, ми також будемо об’єднуватися з тими, хто як і ми намагатиметься працювати на український національний інтерес.
Річ у тому, що за всі скликання, а я депутат багатьох скликань, я побачив саме в цій Верховній Раді найменш українського національного інтересу. Питання, щоб українці нарешті в парламенті склали більшість, залишається для України поки що невирішеним, і це найбільша наша проблема. Отже УНП буде намагатися йти до виборця з нашими традиційними національними переконаннями, національною програмою українського національного інтересу, а хто в цьому процесі ще з’явиться з потенційних союзників, ви знаєте, не так багато вже, на превеликий жаль, залишилося правих партій, тим більше, які хочуть об’єднуватися задля інтересів України.
Як ви знаєте, один з наших найближчих партнерів НРУ більше на сьогоднішній день тяжіє до лівоцентристської БЮТ, аніж до національної політики президента Ющенка, я не кажу про особистість, а про політику президента Ющенка. Те ж саме стосується і ПРП, яка вже на минулих виборах об’єдналася з БЮТ, а це була право-ліберальна політична сила. Тому я називаю тих, хто сьогодні працює, називаю «Свободу», яка, правда, радикально права політична сила. Більш ліберальна це НСНУ, УНП, конгрес українських націоналістів (КУН), який на сьогодні не представлений парламенті, низка патріотичних організацій, про які не треба забувати, бо саме вони завжди складали основу будь-якої виборчої кампанії правих політичних сил.
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, якщо на наступних виборах, абсолютно чітко ви сказали, давайте і я так буду говорити: якщо на наступних дочасних виборах, якщо вони відбудуться, за вас люди не проголосують, для вас це буде трагедія?
Юрій КОСТЕНКО: Знаєте, в 2006 році ми вже проходили цей важкий урок, політично важкий для партії, тому що поразка партії на виборах це дуже великі проблеми, не буду приховувати, як голова партії, починаючи від проблем фінансування партії і закінчуючи доступом до ЗМІ – ми півтора роки практично не мали можливості популяризувати свої ідеї і свою програму. Але з іншого боку я хочу сказати, що деколи це можливо набагато краще стати в стороні від того безглуздя, яке називається «українська державна політика». І в цьому сенсі я щасливий, що я мав можливість…
Сергій ДОЙКО:І знову в це безглуздя ви і занурилися.
Юрій КОСТЕНКО: Так, пане Сергію, але досвід це найбільше, що має людина по життю, і от мій політичний досвід дав мені дуже чіткий рецепт, чого бракує українській владі – українськості. Вона починається із більшості у Верховній Раді, бо саме там формуються або українські закони, національні закони, або антиукраїнські. На превеликий жаль, українське законодавство за своїм характером залишається пострадянським. Багато законів ведуть нас в сторону російського інтересу, а не в сторону українського інтересу, от в чому ключова проблема. Тому в цьому сенсі я хочу сказати, що для нас не буде трагедією, якщо, як ви кажете, нас не оберуть. Це трагедія для українства, яке хоче жити в національній державі.
СУХАЧ:(…) Добрий вечір. Я з великою повагою відношуся до Юрія Івановича і прошу радіослухачів звернути увагу на мою пропозицію. Я прошу передати президенту, прем’єр-міністру і всім депутатам Верховної Ради мою пропозицію: от всі говорять, що нема об’єднавчої ідеї. Я вже декілька разів звертався по радіо, але ніхто цього не чує. Ви говорите про українство, а чому не зробити, нічого не змінюючи, тільки користуючись конституцією, яка зараз виписана, все те, що задекларовано, привести в дію? Що я маю на увазі? Я пропоную таку дуже просту, зрозумілу всім слухачам і Сходу, і Заходу…
Сергій ДОЙКО: Я прошу коротше.
СЛУХАЧ:Коротше: всі національні багатства України всім громадянам України незалежно від їх національності; потім ринкові відносини, торгівля з Росією. Справді незалежною Україна може стати тільки тоді, якщо буде торгівля тим же газом і іншими енергоносіями, повністю їх закупляти (…)
Сергій ДОЙКО:Зрозуміло, ми суть зрозуміли, дякую.
Юрій КОСТЕНКО: Я вам дуже дякую за розумні поради. Єдине, з чим не можу погодитися, що немає об’єднавчої ідеї. Ідея-то є: коли влада об’єднується навколо національного інтересу, то виходить дуже гарна економіка і соціальні стандарти в державі. Але в Україні немає не оцієї об’єднавчої ідеї, а бажання працювати на український національний інтерес.
Сергій ДОЙКО:Чому?
Юрій КОСТЕНКО: А тому що після проголошення незалежності в незалежній державі ми залишили комуністичну систему нетронутою. Люстрація не була проведена, не було відлучено від влади тих, хто має радянський комуністичний менталітет, у Верховній Раді було в 91-му році…
Сергій ДОЙКО:У нас всі мають такий менталітет.
Юрій КОСТЕНКО: Не були проведені нові вибори до Верховної Ради незалежної української держави, а відтак демократичні сили змушені були йти на співпрацю з комуністами, які мали у Верховній раді (пам’ятаєте, Мороз 239) більшість, і наше законодавство почалося в незалежній державі з компромісів між старим і новим. Ось в цьому і ключова проблема. Повторюю: за всі роки незалежності так 226-ти народних депутатів, котрі стоять на чисто українських позиціях, Україна так і не побачила. От тому-то ідея об’єднавча-то є, але немає механізму її реалізації, бо реалізація будь-якої ідеї починається із закону.
Ну, а щодо національних багатств, щодо ринкових відносин, щодо ефективних взаємостосунків з Росією – звичайно це є елементами оцієї програми, я хочу знову її нагадати, «Концепція українського державотворення», яку ми розробили в 92-94 роках, і яка залишається не реалізованою попри те, що ми вже 17 років живемо в незалежній державі. На папері є, але немає як це все реалізувати, тому що немає української влади в тому сенсі, що вся влада керується виключно національними інтересами.
Сергій ДОЙКО:Ну, хоч на папері є, Юрію Івановичу, це вже теж непогано, бо на папері стільки всього є…
Юрій КОСТЕНКО: Звичайно. Я можу наводити дуже багато прикладів, ми коротко говорили про політику навіть нашого демократичного уряду, який не відповідає національним інтересам. Наприклад, тема україно-російських стосунків залишається абсолютно на користь Росії, починаючи від оренди за базування Чорноморського флоту, закінчуючи питанням, що всі активи колишнього СРСР залишилися нерозподіленими, а це сотні мільярдів доларів, які Україна може отримати.
Сергій ДОЙКО:Так це треба було робити знаєте коли, Юрію Івановичу, оце все, що ви зараз говорите?
Юрій КОСТЕНКО: Це треба робити…
Сергій ДОЙКО:В 91-92-му році все це треба було робити, а не чекати 2008-го і говорити їм… Вони нас, знаєте, де бачили? Вибачайте, звичайно, я патріот, але вони нас саме там і бачили, де ви подумали.
Юрій КОСТЕНКО: А ви знаєте, пане Сергію, в 91-му році 1 грудня було підписано угоду про розподіл боргів і активів колишнього СРСР, була підписана угода, але для виконання її треба ще закон України про те, що ці борги є боргами Росії перед Україною, а цей закон не хочуть приймати тоді 239, а після них комуністи з олігархами, а сьогодні так звана інша, хоч і демократична, але більшість, яка не здатна проводити національні інтереси у Верховній Раді.
СЛУХАЧ:Добрий вечір. Олександр, Київ. Я колишній член НРУ, досить-таки активний, тому про українську ідею всі ці речі, що Юрій Іванович говорить, дуже гарні і правильні, але я наслухався свого часу досить добре. Питання такого характеру: як на мене, нинішня влада один одного варта, але все ж таки чому Левко Лук’яненко сьогодні підтримує Юлію Володимирівну? Чи Юрій Іванович вважає, що Лук’яненко ворог України, чи як?
Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, а Степан Хмара не підтримує Юлію Володимирівну, член УНП. І що мені з цього робити? А щодо Левка Лук’яненка, то кожен чи політик, чи тим більше людина, яка пережила стільки, має право на свій вибір. От він зробив свій вибір на користь Юлії Тимошенко, але Левко Григорович заплющує очі на ті реалії, які сьогодні є в Україні, і пов’язані з діяльністю в тому числі і уряду Тимошенко. Я не буду говорити про минуле, я говорю про сьогоднішню економічну політику, яку не розуміє селянин, а я дійсно народний депутат, я їжджу до виборця щотижня і чую від нього «ви там що в Києві, не розумієте, що я витратив 900 гривень на те, щоб зібрати найкращий у світі врожай, а сьогодні я продаю по 650 гривень? Ви що, не розумієте, що завозити м’ясо, це означає для мене збитки? Сьогодні поголів’я свиней в Україні скоротилося на 21%, а великої рогатої худоби на 17%. Ви що, не розумієте, що завозити в Україну продукцію це нищити свого національного товаровиробника?
Сергій ДОЙКО:От мені цікаво було б, якби до Тимошенко особисто такі питання пролунали, як би вона сказала – розуміємо, чи не розуміємо? Якщо розуміємо, то чому тоді не робите…
Юрій КОСТЕНКО: Пане Сергію, вчора увечері ми з нею на цю тему знову говорили. (…)
Вона говорила «Юрію Івановичу, давайте відновимо коаліцію, а потім все будемо вирішувати». Так 9 місяців минуло, Юлія Володимирівна… Але я ще хочу щодо Лук’яненка один штрих: я хочу нагадати, що для мене, як політик Левко Лук’яненко закінчився в 99-му році, коли він прийшов до мене, а я тоді був кандидатом на посаду президента, і просив, щоб я зняв свою кандидатуру на користь відомого генерала-патріота, який, до речі, долучався до того, щоб Левко Григорович відсидів більше 20 років відомо де. От для мене це було абсолютно незрозуміло, і я так йому і сказав: перепрошую, я ще молодий політик, але поясніть мені оці парадокси – вас, перепрошую, гнобили ті…
Сергій ДОЙКО:Ну, Левка Лук’яненка тут немає, Юрію Івановичу…
Юрій КОСТЕНКО: Ні, ну запитання було, тому я мушу відповісти так, як я завжди відповідаю – чесно і відверто.
СЛУХАЧ:(…) Ви кажете, що можете об’єднатися з КУН на наступних виборах, але наскільки я знаю, чув таке, що наче КУН виступає проти вступу України до НАТО, то чи можна тоді з ними об’єднуватися? По-друге, якщо буде прийнятий новий закон, який буде забороняти блокам йти на вибори, будуть тільки партії приймати участь, чи є тоді перспективи створення єдиної правоцентристської партії?
Юрій КОСТЕНКО: Щодо КУН, то в програмі КУН завжди було положення щодо підтримки євроінтеграції і вступу України в НАТО. Це в програмі «Свободи» немає такого положення, «Свобода» дійсно виступає категорично проти вступу України в НАТО. Хоча з іншого боку «Свобода» виступає з такими радикальними антиросійськими гаслами, а вирішити ту ж проблему україно-російського кордону, який залишається не демаркованим, не делімітованим, на невизначений термін, і величезні втрати від цього несе Україна, то тут я логіку «Свободи» не розумію.
Ну, а щодо єдиної партії, то УНП дуже багато докладає зусиль, щоб саме така права політична партія в Україні постала, бо без неї ми ніколи не зможемо проводити в державі національну політику або політику національних інтересів.
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, от сьогодні я першу половину дня, коли готувався до нашої з вами розмови, читав таку інформацію, що сьогодні готується або буде в 21-й годині телезвернення президента України. Всім відомо, що зараз він в Італії, але записали його вчора в секретаріаті, і сьогодні о 21-й годині це телезвернення буде, і – такі були припущення – саме тоді президент і оголосить про припинення повноважень нинішнього парламенту і про дострокові вибори. А вже ближче до нашої з вами розмови я читаю, що вже з секретаріату говорять про те, що телезвернення цього не буде. Як би ви це прокоментували? Тобто якщо телезвернення було б, то всі шанси на те, що в принципі там президент про це і сказав, але якщо його не буде, то ми будем подождать, як то кажуть, чи як?
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що президент особисто буде робити телезвернення, і тому, так як він в Італії, а не в Україні, то в записи це не цікаво. Так що мабуть це і є причиною, що сьогодні звернення не буде.
СЛУХАЧ:Добрый вечер, уважаемые ведущий и Юрий Иванович. Несколько минут назад вы неоднократно употребляли термин «украинский национальный интерес». Я гражданин Украины, работаю здесь, плачу налоги большие, создаю ВВП. У меня вопрос: кто определил национальные интересы Украины и почему вы берете на себя право считать, что ваше определение национальных интересов Украины единственно верное?
Юрій КОСТЕНКО: І ви відстоюєте своєю конкретною роботою в економіці, як я в політиці, українські національні інтереси.
Сергій ДОЙКО:А що таке український національний інтерес?
Юрій КОСТЕНКО: Це політика, яка здатна ефективно використати все те, що в нас є, починаючи від надр, землі, економічного потенціалу, людського потенціалу і в стосунках з іншими державами. Український національний інтерес означає лише одне: на переговорах треба завжди відстоювати те, що вигідно Україні. Я проходив два переговорних процеси…
Сергій ДОЙКО:Значить співпраця з Росією є українським національним інтересом?
Юрій КОСТЕНКО: Так, звичайно, але…
Сергій ДОЙКО:Співпраця з США також є українським національним інтересом? Чорноморський флот це також український національний інтерес і ПДЧ це український національний інтерес. Але Болівар не може винести стільки українських національних інтересів.
Юрій КОСТЕНКО: Ні, чому не може? Як раз США, які кажуть, що їхній національний інтерес є в усьому світі, живуть за найкращих соціальних стандартів. Треба тільки вміти його захищати. Я є учасником… не учасником, а головою державної делегації на переговорах з Росією щодо ядерного роззброєння і на переговорах з великою сімкою щодо закриття ЧАЕС. До речі, це унікальний переговорний процес, аналогів якого міжнародна практика не бачила. Так от, я хочу сказати. Що по ядерній зброї саме я поставив питання, виходячи з українського національного інтересу, що ядерна зброя це наша власність, хоча тоді в директивах мені говорилося про інше, і поставивши і відстоявши на переговорах це право власності на ядерну зброю, бо ми дійсно її не виготовляли, в нас немає заводів по виготовленню ядерної зброї, це виготовлялося на заводах Росії, але розміщена вона була на території України, і ми отримали відповідну компенсацію, хоча я сам особисто голосував у Верховній раді проти ядерного роззброєння. І на переговорах по ЧАЕС так само Україна отримала колосальну допомогу, більше 2,5 мільярдів доларів на вирішення чорнобильських проблем, яких немає в держбюджеті, тому що я керувався національним інтересом.
З іншого боку я хочу сказати, що от мої пропозиції на сьогоднішніх переговорах по газу: ми є найбільша транзитна держава, без нас Росія не зможе продавати свій газ в Європу, але ми цю козирну карту не використовуємо на переговорах, ми досі дозоляємо Росії транспортувати цей газ за радянськими тарифними цінами. А з іншого боку Росія щороку підвищує…
Сергій ДОЙКО:Ну, це вона нам ринкові ціни встановлювала, це зараз побачимо, як воно буде.
Юрій КОСТЕНКО: Пане Сергію, ні, ми ніколи не брали від Росії дешевого газу. Росія забрала в нас дуже багато того, чим ми могли розраховуватися за низьку ціну на газ.
Сергій ДОЙКО:Юрію Івановичу, коли вже країну мармудити перестане? Після якої події – після парламентських, після президентських виборів? Коли вже воно плюс-мінус почне йти, як має розвиватися?
Юрій КОСТЕНКО: Пане Сергію, відповідь дуже проста: ви ж знаєте, що Верховна Рада, її склад, її більшість віддзеркалює стан українського суспільства. Тому ваше питання можна так трансформувати: коли українець, тобто український громадянин, обере собі владу, яка буде працювати на інтерес держави, інтерес національний, інтерес громадянина, а не на свою кишеню. Тому питання…
Сергій ДОЙКО:Так всі ж обіцяють, ніби вони такі… Людям як розібратися?
Юрій КОСТЕНКО: Коли ми говоримо про корумповану владу…
Сергій ДОЙКО:Нічого, ми тут на радіо зробимо так, що люді розберуться.
Юрій КОСТЕНКО: Звичайно. Коли ми говоримо про корумповану владу, то запам’ятайте: корупція починається тоді, коли громадянин бере 20-100-300 гривень за те, щоб вкинути бюлетень за ту чи іншу політичну силу. Ось з цього моменту і починається корумпована влада. (…)
Радіо «Ера», 8 жовтня 2008 р.,
Обсудить новость на Форуме