13:30 24.09.2008 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"

Правиця КОСТЕНКА

Народний депутат від блоку «НУ—НС» Ярослав ДЖОДЖИК , який є членом УНП, щомісяця сплачує 5-6 тисяч гривень партійних внесків і мріє про відродження коаліцїї з БЮТ.

–Ярославе Івановичу, на якому місці ви були у списку УНП? За якої квоти йшли на вибори до Верховної Ради?

–На шостому. Квота УНП у блоці «НУ — НС» на парламентських виборах була 8%.

–Як формувалися та затверджувалися передвиборчі списки вашої політичної сили?

–Наша партійна структура чи не єдина, де партійні списки формуються по завершенні парламентських виборів. Є алгоритм: визначається публічність і популярність політика, за якими він отримує місце в передвиборчому списку партії на майбутніх виборах. Перші місця у ньому пропонує голова партії. Проте список має затвердити політична рада УНП.

–Скільки зараз членів в УНП?

–Після останньої перереєстрації, яка завершилася навесні цього року, близько 60 тисяч.

–Хто фінансував останню передвиборчу кампанію?

–Бюджет формується з членських внесків і пожертв організацій. У нас децентралізована система фінансування. Ми не є партією олігархічного типу, яка залежить від одного джерела фінансування.

–Ви платили, щоб потрапити до парламенту? За словами депутатів, місце в списку коштує від трьох до семи мільйонів гривень. Це так?

–Усі члени нашої партії, які пройшли до парламенту, є членами УНП по 10-15 років, і такі схеми формування списків у нас не діють. Говорити за інших депутатів з «Нашої України» я не можу.

–Скільки становлять членські внески в УНП?

–У нас диференційований підхід, все залежить від майнового статку. Це від 10 гривень до 10 тисяч.

–А скільки платите ви?

–5-6 тисяч гривень на місяць.

Бізнесове минуле

–До того як прийти у політику, ви були видатним бізнесменом Тернопільщини. Розповісте про перші кроки в бізнесі?

–Після того як закінчив університет, працював у компанії, що займалася ремонтом відеотехніки та комп’ютерів. У 1990-1991 роках розпочав підприємницьку діяльність, створивши кооператив з розробки програмного забезпечення та ремонту міні-техніки. Так ми заробили перші гроші. З часом у країні почали з’являтися біржі. Зароблене ми вклали у купівлю брокерських місць на біржах. Брали участь у біржових торгах у Львові, Харкові, Тернополі та Києві.

–Що саме ви купували і продавали на цих біржах?

–Фінансовий ринок тільки починав формуватися. Ще нічого не маючи, ми купували сировину, зокрема ліс, переробляли його на шпон та експортували до Середньої Азії та Європи. Такий бізнес приносив прибуток, тож згодом ми викупили приміщення й організували своє власне деревопереробне підприємство. Бізнес зростав, потрібно було його диверсифікувати. Ми відкрили свою страхову та інвестиційну компанії, банк, розпочали виробництво будівельних матеріалів, заснували будівельний бізнес.

–Ви маєте на увазі компанію «Технотерн»? Коли і як вона була організована?

–Так, це була основна наша багатопрофільна материнська компанія, з якої виокремились профільні напрямки роботи. Можна сказати, що це було унікальне підприємство.

–У чому полягає його унікальність?

–30 працівників науково-дослідних інститутів Тернопільщини об’єдналися і внесли по 500 карбованців до статутного фонду компанії. На той час таким чином компанії практично ніхто не створював. У процесі діяльності щоквартально протягом 3 років спільно оцінювали вклад кожного учасника в загальний результат підприємства шляхом підрахунку коефіцієнта трудової участі, а потім зафіксували результат кожного учасника і перетворили кооператив на товариство з обмеженою відповідаль-ністю «Технотерн».

–Який пакет акцій вам належав після такої реструктуризації?

–Так сталося, що я став найбільшим акціонером, і мені на тому етапі належало 24%.

–Після того як ви стали народним депутатом у 1998 році, ви продали свої активи?

–Ми виокремили пріоритетні напрямки і відокремили компанії по деревообробці, будівництву в окремі структури. Я передав свої активи в управління іншим людям. Проте не можу сказати, що справа, якою я займався багато років, повністю поза моєю увагою. Є люди, яким я довіряю, вони й керують компанією.

–У структуру «Технотерну» увійшов завод штучних шкір «Вінісан». Чому так сталося, що вас звинуватили у непрозорій купівлі активів підприємства? Як саме ви стали його власником?

–Взагалі-то «Вінісан» є дочірнім підприємством, яке ми утворили з польською стороною 50 на 50. Що стосується самого заводу штучних шкір, на базі якого ми працюємо, то на початку 1990-х років він був включений до списку приватизаційного конкурсу, у якому ми брали участь на загальних засадах і в результаті викупили контрольний пакет акцій.

–Щодо звинувачень — ще 1994 року я вперше балотувався до Верховної Ради, проте в парламент не потрапив. У наступному скликанні, у 1998 році, вперше став народним обранцем, не будучи представником жодної політичної сили. Очевидно, моя активність багатьом не сподобалася. Цим і пояснюється такий чорний компромат.

–Тобто наклепом є й звинувачення у незаконній приватизації та нецільовому використанні потужностей заводу «Оргоснастка»?

–Саме так. У період приватизаційних процесів я постійно перебував у опозиції до президента Кучми, тому правоохоронні структури практично всі питання, що стосувалися приватизаційних процесів, перевіряли десятки разів. Якщо б була мінімальна зачіпка — у мене б були проблеми. У нашому випадку справа до більшого, ніж словесного, звинувачення не доходила. Не приховую того, що я із сім’ї репресованих, тому можу пишатися тим, що самостійно, майже без сторонньої допомоги мені вдалося побудувати таку потужну корпорацію.

Що стосується самого заводу «Оргоснастка», то можу сказати, що він був корпоратизований. Частину акцій ми купували у людей, частину — на приватизаційному конкурсі. Це підприємство займалося металообробкою та переробкою. Ми придбали контрольний пакет і мали право приймати рішення щодо реструктуризації виробництва. Завод змінив профіль роботи, на його базі ми створили єдине в області підприємство з виготовлення гречаних круп під ТМ «Екор».

–Які наразі у вас інтереси в бізнесі?

–Відколи я став народним депутатом і головою секретаріату УНП, навіть фізично брати участь в управлінні бізнесом не можу. Тому зараз займаюся радше консультаційними послугами, ніж керуванням бізнесом. У нас склався колектив співвласників — разом вже понад 17 років, і саме ці люди здійснюють реальне управління бізнесом.

–В офіційних джерелах ви ще фігуруєте в якості радника глави правління «Галтрейду».

–Ні, у 2006 році, коли ми йшли за списком блоку Костенка і Плюща у Верховну Раду, але не потрапили до парламенту, я працював на цій посаді. після виборів 2007 року, коли став народним депутатом за списком «НУ — НС», я залишився одним із учасників цього товариства.

Губернаторство, яке не відбулося

–Вас сватали у губернатори Тернопільської області. Чому ця посада дісталася Іванові Стойку, а не вам?

–Це було давно. Іван Стойко керував передвиборчим штабом Віктора Ющенка у Тернопільській області, яка набрала найбільше голосів у країні для нинішнього президента. Коментувати це рішення я б не хотів. Хоча моя кандидатура на губернатора Тернопільської області справді була попередньо погоджена.

–Під час розколу Народного руху України, коли ви підтримали Юрія Костенка, а Стойко залишився з Чорноволом у «Русі», між вами пробігла чорна кішка?

–Те, що губернатором області став він, а не я, не завадило нам зберегти хороші відносини. У нас були ділові стосунки.

–Ви підтримуєте політику нинішнього губернатора області Юрія Чижмаря? Як так вийшло, що губернатором області повинен був стати представник БЮТ, а став близький друг Балоги?

–Те, що говорилося про квоти від БЮТ, було лише побажанням цієї політичної сили щодо кандидатур губернаторів у тих областях, де БЮТ набрав більшість голосів. Але офіційно такого рішення прийнято не було.

Щодо нинішнього губернатора. Те, що він (Юрій Чижмарь) був керівником апарату в Секретаріаті президента, і те, що Віктор Балога перебуває із ним у дружніх стосунках, не означає, що він не може кваліфіковано робити свою роботу.

–Хто приймав рішення щодо його призначення?

–Президент. Але при його зайнятості зрозуміло, що підготовкою займався голова Секретаріату.

–Місцева рада не підтримує Чижмаря як голову облдержадміністрації. Зокрема його звинувачують у причетності до несанкціонованої вирубки лісу.

–Мені невідомо про такі звинувачення. Я неодноразово особисто переживав такі наклепи, тому скептично ставлюся до подібної інформації. А стверджувати, що місцева рада не підтримує голову ОДА, немає підстав, оскільки жодного разу це питання не виносилося на сесію.

Політична атмосфера

–Які настрої зараз у «НУ — НС»? Відчувається нервозність після фактичного розпаду коаліції, у чому звинувачують Віктора Балогу?

–У розпаді коаліції легше всього звинуватити одну людину. Можу сказати, що хто б не був на посаді голови Секретаріату президента, у будь-якому випадку він потрапляє під стріли своїх опонентів.

–Якщо БЮТ так не подобається Балога, може, й варто піти на компроміс?

–Такі рішення — у компетенції президента. Ані президент, ані його Секретаріат не є сторонами коаліційної угоди, тому причини розпаду коаліції треба шукати у самому парламенті, а не у Секретаріаті.

–Але ж початок розпаду коаліції було покладено ще тоді, коли «НУ — НС» вела переговори з Партією регіонів...

–Це були лише чутки. Я знаю, що на фракції це питання жодного разу не обговорювалося.

–Наскільки близько ви знайомі з Віктором Балогою?

–Я був чотири рази в Мукачеві під час проблемних виборів мера. Тоді нинішній голова Секретаріату протистояв кримінальним елементам. Я особисто два рази зустрічався з ним, проте останнім часом ми не підтримуємо стосунків.

–Ви казали, що сценарій виборів президента України готується за кордоном. Чому ви так думаєте? Як і хто розробляє ці сценарії?–Керівництво Росії не приховує, що Україна є особливою зоною їхніх національних інтересів. Як продемонстрували вибори 2004 року, ця держава намагається зберігати свій вплив через людину, що сяде у крісло президента України. Чотири роки тому що тільки не робив президент Путін, аби «протягнути» відверто проросійського кандидата Януковича. Не спрацювало. Зараз апробовуються інші, не такі прямолінійні схеми підтримки кандидатів.

–Кого саме?

–Є достовірний тест: увімкніть російські канали і подивіться, про кого говорять добре. Там підтримують усіх потенційних кандидатів, окрім Ющенка. Після грузинських подій вибори в Україні будуть геополітичними і стануть холодним душем для декого з українських політиків.

–Віктор Ющенко дав розпорядження про те, що «НУ — НС» має розпочати переговори щодо створення коаліції з усіма політичними силами. Ви особисто до якої коаліції схиляєтеся: з БЮТ і Блоком Литвина чи до союзу з Партією регіонів?

–Мені у принципі невідомо про такі факти, щоб президент давав якісь розпорядження фракціям. Щодо мене особисто, то союз із Партією регіонів вважаю неможливим. Хоча б з тієї причини, що блок, до якого я належу, під час виборів обіцяв створити демократичну коаліцію, а не коаліцію з Партією регіонів. Тому я не можу схилятися до іншої коаліції, аніж із Блоком Юлії Тимошенко. Проте якщо БЮТ продовжуватиме фактичну співпрацю з Партією регіонів, голосуючи спільно у ключових питаннях, «НУ — НС» не буде «фіговим листком», за яким цю співпрацю приховуватимуть. Треба розуміти, що коаліція — це спільні дії фракцій, тобто голосування, а не підпис під коаліційною угодою.

–Після розпаду коаліції багато говорилося про те, що частина депутатів виступає за союз із БЮТ, частина — за союз із ПР. Так, «Народна самооборона» не приховує, що виступає за коаліцію з БЮТ. Чи ймовірний розкіл блоку «НУ — НС» і на які частини?

–Ми виступаємо лише за демократичну коаліцію, створення якої обіцяли, коли йшли на вибори. Інша — чи то з Партією регіонів, чи то з комуністами — для нас неможлива.

–Що вам відомо про створення Арсенієм Яценюком свого політичного проекту? Це буде окрема політична сила? Хто його підтримує?

–Поки що я знаю лише те, що було сказано у ЗМІ.

Джоджик Ярослав ІвановиЧ

Народився 9 січня 1960 року в Тернополі.

1982 рік — закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (фізичний факультет).

1982-1983 роки — інженер Нальчикського заводу напівпровідникових приладів.

1983-1989 роки — інженер, начальник зміни, начальник відділу обчислювального центру Тернопільської облспоживспілки.

1989-1991 роки — голова кооперативу «Сервіс».

1991-1998 роки — генеральний директор «Технотерну».

1998-2006 роки — народний депутат Верховної Ради України III і IV скликання.

З 2006 року — радник голови правління «Галтрейду».

Одружений. Виховує доньку і сина.

УкраЇнська народна партІЯ

Створена 1989 року як опозиційна до правлячого комуністичного режиму організація «Народний рух України» (НРУ).

1999 рік — партію «Український народний рух» (УНРух) зареєстровано у Мін’юсті. На базі НРУ та інших партій утворено Українську народну партію. Підписано угоду з «Батьківщиною» і сформовано більшість у парламенті, яка півтора роки підтримувала уряд Ющенка.

2001 рік — за ініціативи партії для спільної участі у парламентських виборах створено об’єднання демократичних сил «Українська правиця». Блок набрав майже 24% голосів на виборах до Верховної Ради 2002 року.

2003 рік — Український народний рух перейменовано на Українську народну партію.

2006 рік — УНП вийшла на парламентські вибори у складі Українського народного блоку Костенка і Плюща і до Верховної Ради не потрапила.

2007 рік — на позачергових парламентських виборах партія взяла участь у складі блоку «Наша Україна — Народна самооборона» та отримала 6 депутатських мандатів.

Партію очолює Юрій Костенко.

Представництво УНП у блоці

«НУ — НС»

Давиденко Андрій Анатолійович

Джоджик Ярослав Іванович

Заєць Іван Олександрович

Клименко Олександр Іванович

Костенко Юрій Іванович

Слободян Олександр В’ячеславович

Задекларований дохід

Інформацію про суму отриманого за 2007 рік особистого доходу депутат Верховної Ради від блоку «НУ—НС» Ярослав Джоджик на прохання «ДЕЛА» не надав.

Хоча раніше він заявляв, що політична сила, яку він представляє, наполягає на декларуванні доходів і витрат вищими посадовими особами держави.