13:30 13.06.2008 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Юрій КОСТЕНКО: ”БЮТ хоче купити нинішню опозицію”
Лідер Української народної партії і нардеп від блоку ”Наша Україна — Народна самооборона ” Юрій КОСТЕНКО, 57 років, останні вихідні провів у поїздках областями. Зустрічався з однопартійцями. Восени переобиратимуть голову партії.
КОСТЕНКО зустрічає біля кабінету. На ньому — джинси і світлий піджак. Запрошує сідати на шкіряний диван-куточок. На одній із полиць — фото нардепа з ветеранами Української повстанської армії біля пам’ятника Тарасові ШЕВЧЕНКУ.
Секретар приносить печиво та каву. Нардеп підсуває їх ближче до кореспондентів. Говорить, що має небагато часу, бо поспішає на зустріч.
–Давайте так: із гори і прямо в кар’єр, — усміхається.
–На виборах у Києві УНП взяла менше відсотка, тоді як партія ”Свобода” Олега ТЯГНИБОКА — більш як два відсотка. Ваші виборці голосували за них?
–У списках рейтингових партій до Київради йшли великі будівельні компанії та їхні представники. Тому наш виборець не бачив жодної сили, яка змінила б щось у столиці на краще, і проігнорував вибори. Ті 50 відсотків, які не прийшли на вибори, — це і є наш виборець.
Голосувати пішов соціальний виборець — щоб наповнити свої кишені. Корупція починається не в сесійній залі, а на виборчій дільниці — коли продають свій голос. Тому не треба у результатах ”Свободи” шукати щось надзвичайне. На парламентських виборах вони не набирали й відсотка. У політиці є таке поняття: якщо ти поза владою, то скільки б у тебе не було відсотків, на державну політику ти не впливаєш.
–Один із вихідців із коаліції — ”бютівець” Ігор РИБАКОВ — заявив, що у Секретаріаті президента вже готовий указ про розпуск парламенту і призначення позачергових виборів на 5 жовтня.
– Проектів указів президента, як і проектів законів Верховної Ради — сотні. Але не всі вони бачать світ. Мій політичний досвід підказує, що до президентських виборів не буде позачергових парламентських. Вони нічого нового не принесуть.
–Але нині найбільша фракція у парламенті — Партія регіонів і її лідер Віктор ЯНУКОВИЧ — непрацевлаштовані. Вони шукають своє місце у владі.
–В опозиції завжди простіше, бо вона критикує й малює фантастичні обіцянки. Але представлений у Партії регіонів бізнес справді думає, що опозиційність їм шкодитиме.
–То невже ще півтора року до президентських виборів ”Регіони” згодні жити в статусі опозиції?
–Потрібно, щоб влада не втручалася в бізнес. Тоді й він перестав би цікавитися політикою. Так, як в Італії. Там щороку відбуваються вибори, а бізнес собі розвивається незалежно від того, хто при владі.
–БЮТ і Партія регіонів довгий час активно домовляються про зміну Конституції. Головна проблема: як домовитися із бізнес-частиною Партії регіонів, яка орієнтується на Ріната АХМЕТОВА.
–За такого протистояння, як зараз, неможливо покращити Конституцію. БЮТ у новій її редакції пропонує дві небезпечні речі. Перше — це двопартійна система, що призводитиме до спокуси розділити Україну за політичними вподобаннями. Друге — це зміна статусу опозиції. У ”бютівських” пропозиціях опозиції віддається посада голови Верховної Ради, першого віце-прем’єра. Це ж нонсенс! БЮТ хоче купити таким чином нинішню опозицію. Але навряд чи ці зміни будуть прийняті Партією регіонів, попри всю їхню привабливість. Україна вже переживала багато політичних криз. Переживемо ще й спроби конституційного перевороту.
Треба прийняти нормальний закон про опозицію. А уряду — відмовитися від практики тиску на бізнес, що належить опозиції.
–За ТИМОШЕНКО нині голосують багато людей, які раніше підтримували Народний рух. Чому це відбувається?
–Наші виборці розділилися на кілька категорій. Одні збайдужіли до політики, інші — адаптувалися. Де зараз депутати-засновники Руху? Сергій ГОЛОВАТИЙ із Олександром ЛАВРИНОВИЧЕМ —у Партії регіонів, Павло МОВЧАН та Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ — у БЮТі та невеличка частина — у ”Нашій Україні”. Треті — це ті, хто формує протестний електорат. Тому і збільшується підтримка Олега ТЯГНИБОКА та його партії ”Свобода”. Бо це українець, який всі проблеми бачить у тому, що москалі та ще одна нація нас гноблять.
Щодо економічно активного виборця, то сьогодні в Україні лише 8–10 відсотків валового внутрішнього продукту формують малі підприємці. Для порівняння: у Естонії — це 45, у Німеччині —65 відсотків. Економічно активні люди — це мале підприємництво, а воно в Україні не розвивається. Цей активний виборець очікував ще у 2004 році, що президент Ющенко проводитиме іншу економічну політику. А прем’єр Тимошенко при президентові Ющенку 2005-го навпаки збільшила оподаткування малого і середнього бізнесу.
КОСТЕНКОВІ телефонують на мобільний. Він вибачається і відповідає. Каже, що скоро повинен від’їжджати.
–Чи доцільне об’єднання правих сил?
–Я – альпініст. Перед сходженням рельєф сприймається зовсім по-іншому. І ти вибираєш маршрут, де нібито можна пролізти. А там часто буває ”заманіха”. Ти підлазиш, а там — непрохідна частина. Треба або спускатися, або навічно залишишся на тому місці. Така ”заманіха” і в політиці об’єднання.
Росія також тиснула на Естонію, доки та не стала членом НАТО
Праві найбільше об’єднувалися. Але що більше ми це робили, то менше нас ставало при владі. 1990 року правих у Верховній Раді було 130, нині в усіх блоках — 30. Владу сьогодні формує капітал, який викидає шалені гроші на підкуп виборця чи у вигляді реклами, чи через пряму виплату грошей.
Об’єднуватися треба під ідею. А не так, як зібралися гарні хлопці у нашому блоці ”Наша Україна — Народна самооборона”. Лівий Луценко із абсолютно протилежними мені поглядами, ліберали, бізнесмени, ще якісь соціально-християнські партії. Виборців об’єднання вже не цікавить.
–Як ставитеся до заяв Росії про наміри підняти вдвічі ціну на газ?
–Пошук дешевого ресурсу завжди веде до банкрутства. Україна за дешеві газ і нафту віддала Росії набагато більше ресурсів, ніж якщо купувала би за світовими цінами.
Ми можемо платити світові ціни. Але й Росія повинна платити їх за транзит газу, зберігання його у наших сховищах. Ми робили підрахунки: Росія має платити за базування Чорноморського флоту 3,5–4 мільярди доларів. Або, якщо обраховувати гектарами, то від 10 до 20 мільярдів. Вони користуються колосальною кількістю нашої землі й про це ніхто не говорить. Якщо взяти всі складові українсько-російських стосунків і перевести їх на світові ціни, ми будемо тільки у плюсах. А чому не повертають росіяни 100 мільярдів доларів заощаджень українських громадян? А транзит російських залізничних вантажів? Усе теж по ”дружніх” цінах. Росія лише вихоплює ціну на газ, а Україна нічого не робить. При такій політиці ми будемо вічно голі й босі.
–Чому ж ЮЩЕНКО не висуне відповідні вимоги?
–ЮЩЕНКО ставить питання про транзит газу, вартість перебування Чорноморського флоту Росії у Криму. Це перший президент, який почав це робити у комплексі. ЮЩЕНКО ставить проблему. А далі уряд і урядова комісія повинні сідати з російськими колегами за стіл переговорів.
–А якщо росіяни проігнорують наші вимоги?
–Це право Росії. Але є і право України.
–Росіяни ж можуть перекрити Україні газ.
–Якби вони могли, то зробили б. Але через нас іде транзит газу до Європи.
–А на Чорноморський флот Росії ми хіба можемо натиснути?
–Як тільки Україна стане членом НАТО, проблема базування російського флоту звучатиме по-іншому. Росія також тиснула на Естонію, доки та не стала членом НАТО. Тепер вони на рівних можуть спілкуватися. А в Україні немає політичної волі, бо влада у нас за менталітетом радянська, тобто проросійська. Із самого початку незалежності політика не базувалася на національному інтересі, бо його не було ні у Верховній Раді, ні в уряді. Його не розумів президент.
–А нині?
–ЮЩЕНКО — перший президент, який почав ставити питання національного інтересу у стосунках із Росією та всім світом. Тема Голодомору 1932–33 років, тема МАЗЕПИ — це наша історія. І Віктор Андрійович почав вимагати у російських церков зняти із нього анафему. Заговорив він і щодо НАТО та євроінтеграції.
Газета по-українськи, Оксана ПЕРЕВОЗНА, Руслан КАВАЦЮК
Обсудить новость на Форуме