14:00 11.09.2009 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
ЗАКАРПАТТЯ. До 20-річчя створення НРУ видано монографію
Днями побачила світ монографія, що є першою друкованою працею Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики, яка започатковує нову видавничу серію «Studia Regionalistica». Автори Михайло БАСАРАБ і Маріан ТОКАР підготували оригінальну книжку, яка присвячена складним і суперечливим подіям в історії Закарпаття – участі громадян в процесі боротьби за незалежність України та подальшому державотворенні через призму діяльності регіональних громадських організацій наприкінці 80 – на початку 90-х років минулого століття.
Праця побачила світ напередодні відзначення двадцятої річниці новітньої національно-визвольної боротьби українців за державність України. Читач знайде чимало цікавих фактів з історії національного державотворення, ознайомиться з місцем і роллю в цьому процесі закарпатців, котрі, як доводять автори монографії, незважаючи на свої національні та політично-ідеологічні вподобання спільними зусиллями сприяли кардинальним суспільно-політичним змінам.
Перша тематична частина монографії аналізує джерела про діяльність громадських організацій Закарпатської області, подає характеристику громадсько-політичної та культурно-просвітницької діяльності товариств у вітчизняній історіографії та періодичній пресі.
У другій частині книжки автори акцентують увагу на особливостях створення та умовах функціонування громадських організацій Закарпаття наприкінці 80-х років ХХ століття. Визначається їхня роль у боротьбі за незалежність України. Важливо, що особливості функціонування перших незалежних громадсько-політичних організацій Закарпаття розглядаються в загальноукраїнському контексті. Зокрема, йдеться про Закарпатську крайову організацію НРУ за перебудову – першу легальну громадсько-політичну організацію краю та її внесок в українське державотворення. НРУ став справжнім флагманом національно-визвольної боротьби, інтегрувавши в своїх лавах представників різноманітних соціальних, політичних, ідеологічних, національних орієнтирів. У колиски цієї організації стояли Петро СКУНЦЬ, Іван ЧЕНДЕЙ, Павло ФЕДАКА, Віктор БЕДЬ, Ігор ГАВРИЛІВ, Василь ШЕРЕГІЙ, Михайло БАНИК, Йосип БАГЛАЙ, Михайло ТИВОДАР та багато інших представників творчої інтелігенції, робітництва, студентства, службовців тощо.
Автори дослідили й процес утворення та діяльність Української Гельсінської Спілки на Закарпатті, Товариства української мови ім. Т.Шевченка (ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка), які ревно стояли на захисті українських культурно-національних ідеалів. Значну роль у процесі державотворення відіграли Ужгородське товариство «Просвіта» й відроджена крайова «Просвіта». Спільна позиція громадських організацій, об’єднань, блоків щодо суспільно-політичних процесів у Закарпатті в перші роки незалежності України виражалася в протидії комуністичній номенклатурі, в поширенні ідеї демократизації суспільних відносин. До переліку названих громадських організацій варто додати й крайову організацію «Меморіалу», Товариство імені О.Митрака, Товариство політв’язнів і репресованих, Союз українок Закарпаття, Українську Народну Раду Закарпаття та інші організації, які брали активну участь у суспільно-політичному житті краю.
М.БАСАРАБ і М.ТОКАР доводять, що суттєвою ознакою діяльності громадських організацій досліджуваного періоду було те, що вони стали перехідними на шляху від культурно-просвітницького етапу самоусвідомлення до політичного етапу боротьби за незалежність. Вони стали тим середовищем, в якому відбувалось ідейне визрівання та становлення народної опозиції. Саме через просвітницькі акції культурно-духовного спрямування, через відродження національної та історичної пам’яті, народних традицій громадські організації інтегрували й скерували ідею політичну, яка врешті-решт реалізувалася в процесі боротьби українців за незалежність.
Отже, цілком логічно акцентується увага на тому, що роль громадських організацій була визначальною в становленні незалежної України, особливо на регіональному рівні. На зламі 80 – 90-х років ХХ століття представники інтелігенції, студентство, інші верстви населення стали учасниками важливих трансформаційних процесів. У цьому відношенні дане наукове дослідження є актуальним, оскільки воно виходить із змісту діяльності громадських організацій у часи боротьби національно свідомих представників суспільства за Українську державність. Актуальність дослідження є очевидною і з огляду на відсутність комплексного вивчення діяльності громадських організацій Закарпатської області на зламі історичних епох.
Автори мають надію, що дебютна монографія серії «SR» із цікавістю буде зустрінута читачем, який знайде багато маловідомих на сьогодні фактів із діяльності регіональних громадських організацій та їх участі в суспільно-політичному житті Закарпаття.
Обсудить новость на Форуме