14:15 29.09.2010 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
УНП цікавилась культурним життям українців Воронежчини
Днями активісти Луганської УНП спілкувалися з російським журналістом Дмитром ДЕНИСЕНКОМ, який розповів про культурне життя українців Воронежчини. Послухати заступника голови Товариства українців Воронежчини «Перевесло» (аналог української «Просвіти»), свого земляка, який здобув освіту і перший досвід журналістської роботи у тоді ще україномовній газеті «Молодогвардієць», зібралися представники патріотичних партій і громадських організацій, студенти, освітяни, науковці.
Дмитро розповів, що на території Росії є суто українські етнічні території, які охоплюють землі Білгородської, Ростовської, Воронезької областей – так званого Подоння. Вороніж є центром українського етнічного краю Східної Слобожанщини, де українці зорганізовані в Національно-культурну автономію українців міста Воронежа, більшість населення Подоння зберегло усну українську мову, традиції, побутовий уклад. Мешканці цих районів дбайливо ставляться до історії свого краю. Наприклад, у місті Острогозьк, яке засноване реєстровими козаками Чернігівського і Ніжинського полків у 1652 році, в цьому році був встановлений пам'ятник Козаку. До речі, у 1918 році місто Острогозьк входило до складу Харківської губернії.
Цікаво, що поки в Україні політики дискутували відносно постаті Івана МАЗЕПИ, в центрі міста Острогозьк, у 1999 році, було встановлено Пам'ятний камінь на згадку про зустріч українського гетьмана Івана МАЗЕПИ з Петром I. А коли мера міста запитали, чому він вирішив засвідчити пам’ять про МАЗЕПУ, той відповів: «Острогозьк - невеличке місто, і державні діячі такого масштабу, як Мазепа, були на наших теренах уперше, і, можливо, в останнє. Це історичний факт і неважливо, як до цієї особистості відносяться політики». Наведу ще один не менш цікавий приклад: у Рівненському районі Воронезької області, де теж проживають етнічні українці, ще в 1993 році був вставлений Пам'ятний знак, на якому написано: «Рівненським селянам - жертвам колективізації і голоду 1929-1933 рр. від нащадків».
Приємно, що воронежці пишаються своїми земляками - Євгеном ПЛУЖНИКОМ (український письменник, поет, драматург, перекладач, у 1934 заарештований НКВС) і Миколою КОСТОМАРОВИМ (український історик, громадський діяч). Микола КОСТОМАРОВ на власні кошти побудував у своєму рідному селі Юрасівка Острогозького повіту школу. І тільки завдяки українській діаспорі ця дореволюційна, напівзруйнована будівля школи була відновлена, і зараз там планують відкрити центр духовного відродження. І хоча розвиток української культури у Воронезькій області перебуває на досить пристойному рівні, безумовно, її збереженню можна завдячити тільки ентузіазму місцевих жителів і товариству «Перевесла» - натомість державна підтримка відсутня. Дмитро Денисенко звернув увагу присутніх на своєрідний Воронезький феномен – у побуті мешканці сіл розмовляють українською, притому, що немає українського телебачення, газет, шкіл, щоправда, мова трохи відрізняється від літературної української мови, вона ближче до суржику. По завершенню, луганці подякували Дмитрові за сміливість та подвижницьку діяльність, а на згадку про чудову зустріч подарували книжки.
Довідково. Українське товариство «Перевесло» було створено у Воронежі в 1990 році. Керівником є професор, доктор фізико-математичних наук Воронезького державного університету Микола БІРЮК. Щоб зберегти національні корені, мову, культуру «Перевесло» домоглося того, щоб у воронезькій школі № 91 почали викладати українську мову як спецкурс. Виявилося, що бажаючих вивчати українську серед школярів набагато більше, ніж тих, хто хоче опанувати французьку чи німецьку мови. Викладання української мови розпочато у Богучарській школі-інтернат, де колись навчався Михайло ШОЛОХОВ; у школі № 8 був організований дитячий хор української пісні, у Воронезькому державному університеті - Український культурний центр, проводяться щорічні Фестивалі слобідської української культури в місті Розсоші. Крім того, товариство «Перевесло» бере участь у численних проектах і акціях; підтримує будівництво пам'ятника Тарасу ШЕВЧЕНКУ в Розсоші; організовує літні подорожі школярів до України задля мовної практики; бере участь у Міжнародних конкурсах української поезії, поезії Тараса ШЕВЧЕНКА.
Обсудить новость на Форуме