16:15 09.12.2010 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
ЛУГАНСЬК. Обласна УНП взяла участь у науковій конференції до 120-річчя від дня народження полковника Андрія МЕЛЬНИКА
Активісти обласної УНП взяли участь у науковій конференції, присвяченій визначному державному і політичному діячеві, одному із засновників УВО та ОУН, провіднику Організації Українських Націоналістів полковнику Андрію МЕЛЬНИКУ. Саме 120-річчя від дня народження цієї знакової постаті, яке відзначається 12 грудня цього року, зібрало в Українсько-канадському центрі «Відродження» представників патріотичних політичних партій та громадських організацій, викладачів, освітян, молодь.
Конференція розпочалася спільною молитвою, яку відслужив о. ЮРІЙ (УПЦ КП), а потім присутні заспівали Гімн України.
З доповіддю «АНДРІЙ МЕЛЬНИК – ДЕРЖАВНИК І ВОЇН» виступив голова управи обласної УНП Юрій ЛАЗАРЄВ, який зазначив, що «полковнику Андрію МЕЛЬНИКУ довелося бути активним учасником найдраматичніших періодів нашої історії. Впродовж п’ятдесяти років революційних подій I і II світових війн, він завжди був там, де кувалася доля й майбутнє українського народу».
Представник УНП не тільки познайомив присутніх з біографією провідника ОУН, але і зачитав спогади людей, які особисто знали цього видатного державного діяча і не менш видатного воїна: «Полковник Андрій Мельник був людиною високо ідейною, хрустального характеру й при тому незвичайно сильної волі»(Осип Навроцький, сотник УСС).
«Постать Полковника Андрія Мельника та його життєвий твір — то зразковий стиль шляхетного лицарського життя людини…» (Ю.Вассиян, ідеолог ОУН).
«Видатний старшина, знаменитий організатор, відважний, коректний і чесний, палкий патріот. Здобув собі пошану і повагу старшин Штабу Дієвої Армії, вояків та урядових і політичних чинників» (Генерал Микола Капустянський).
Обговорюючи проблему розколу в ОУН, представник УНП навів слова Андрія МЕЛЬНИКА, котрі не втратили своєї актуальності й в сучасній Україні. Присутні погодилися з доповідачем, що думки МЕЛЬНИКА щодо «зближення і єдності націоналістичного світу» вкрай необхідні сьогодні. «Цю єдність нам, Боже, подай!..», - закликав славний син України.
Палкий патріот України Андрій МЕЛЬНИК вірив: «Нам ясно світитиме зоря нашої Великої Ідеї, віра у правильний шлях та успіх нашої праці у перемогу та здійснення прагнення батьків і наших задумів — жити вільним життям у нашому власному українському храмі. Нам присвічує віра у воскресіння Самостійної Соборної Української Держави нашим трудом, нашою кров'ю та життям, яке радо віддаємо на те, щоб жила і цвіла вона — Україна. Розгортаймо гордо наш прапор, щоб занести його до Золотоверхого і поставити на бані Святої Софії!».
Довідково. Короткий життєпис Андрія МЕЛЬНИКА
12.ХІІ.1890. Народився в селі Якубова Воля (Дрогобицького району, Львівської області).
1900-1910. Вчиться в гімназіях м. Дрогобича і м. Стрия.
1912. Вступає до Вищого Земельного навчального закладу у Відні.
1914. З початком I світової війни вступає добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців (УСС), і його посилають на німецько-російський фронт. Як командант сотні УСС, бере участь у боях на горі Маківка і Лисоня. Потрапивши у російський полон, перебуває у таборах військовополонених у Тамбові, Уфі і Царицині (всі в Росії). Тут він знайомиться з Євгеном Коновальцем, з яким буде пов'язана більша частина його життя.
1917-1919. Утікає з табору до Києва. Разом з Є.Коновальцем формує Галицько-Буко-винський курінь, що згодом перетворено на курінь Українських Січових Стрільців, а потім — в полк, дивізію і корпус. Бере активну участь в обороні Києва від більшовицьких військ та у протигетьманському повстанні. У формаціях УСС А.Мельник посідав пости команданта куреня, помічника команданта полку, начальника Булави (штабу) Загону і Корпусу, команданта дивізії, помічника команданта корпусу, начальника штабу Дієвої армії Української Народної Республіки (УНР).
1920-1921. Після встановлення влади більшовиків в Україні перебуває за її межами як контролер Військових місій УНР і європейських країнах.
1922-1924. У Празі закінчує студії і отримує диплом інженера. За наказом Голови Директорії УНР С.Петлюри Є.Коновалець і А.Мельник згуртовують сили для ведення підпільної боротьби за визволення України. У 1920 році утворюється Українська Військова Організація (УВО), крайовим командантом якої після від'їзду Є.Коновальця з Галичини стає А.Мельник. У лютому 1924 року за діяльність в УВО А.Мельника заарештовано польською поліцією і покарано 5 роками ув'язнення.
1929-1938. По виході на волю А.Мельник працює інспектором лісів і дібров Греко-ка-толицької митрополії Андрея Шептицького. Обирається головою Сенату УВО, головою легальної української організації колишніх вояків армії УНР «Молода громада», організації католицької молоді «Орли». По створенню у 1929 році Організації Українських Націоналістів (ОУН) він виконує спеціальні завдання Голови Проводу Українських Націоналістів Є.Коновальця. Після загибелі Є.Коновальця 23 травня 1938 року А.Мельник виїздить за кордон і очолює Провід Українських Націоналістів. На II Великому Зборі Українських Націоналістів у Римі А.Мельник потверджений на посаді Голови ПУН і ОУН. III Великий Збір (1947) іменував його дожиттєвим Головою.
1941-1944. З початком німецько-радянської війни керує діяльністю ОУН на українських землях. Його заступник О.Ольжич перебуває в Україні, зокрема у Києві і Львові, звідки велося опосередковане керівництво діями окремих клітин і формацій ОУН. 1941 року А.Мельника, як одного з провідних діячів українського націоналістичного руху, заарештовано гітлерівцями і ув'язнено. Відтак він попадає в концентраційний табір Заксенгаузен, де утримували багатьох політичних і військових діячів країн, поневолених Німеччиною.
1945-1948. Голова ПУН і ОУН - А.Мельник - ініціює переговори різних політичних партій і рухів, що у висліді завершилось створенням Української Національної Ради, до якої ввійшли представники різних політичних напрямків.
1957. Під час відвідин українських громад Північної Америки А.Мельник виступив із закликом об'єднати усі українські сили в одній суспільно-громадській надбудові — Світовому Конгресі Українців. Підготовча робота завершилася вже після смерті А.Мельника у 1967 році, коли було створено Світовий Конгрес Вільних Українців (СКВУ), з 1993 року — Світовий Конгрес Українців.
1.XI. 1964. А. Мельник помер у місті Клерво (князівство Люксембург). Похований на міському цвинтарі.
Обсудить новость на Форуме