17:31 11.10.2010 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
ЛУГАНСЬК. Обласна УНП взяла участь у Міжнародному фестивалі лемківської культури
Активісти обласної УНП взяли участь у VI фестивалі лемківської культури «Стежками Лемківщини», який проходив 9 жовтня в селі Переможному Лутугинського району. «За часів СРСР про існування поселень лемків на Луганщині, яких 66 років тому було депортовано з території Польщі, широкому загалу майже нічого не було відомо. І лише після здобуття Україною незалежності про луганських лемків дізналася громадськість, і, починаючи з 2005 року на Луганщині щорічно проходять фестивалі лемківської культури», - повідомив голова управи обласної УНП Юрій ЛАЗАРЄВ.
«Фестиваль – це єднання Сходу і Заходу, це наша культура, це зустрічі рідних, які не бачили один одного 50 і більше років. Багато людей хотіли б, як кажуть бабусі і дідусі, щоб одну ватру прожити і добре було б, бо люди живуть від ватри до ватри», – говорить голова луганського обласного Товариства українців депортованих із Польщі Петро ЯСИНЧАК.
Урочистості почалися з поминального молебню, який відслужив о. Михаїл ЮЩИШИН (УГКЦ). Після молитви за світлої пам’яті всіх загиблих під час депортації та виселення, до пам’ятника депортованим лемкам були покладені квіти.
Голова управи Луганської УНП Юрій ЛАЗАРЄВ підкреслив важливість проведення фестивалю «Стежками Лемківщини» задля збереження культурної спадщини цієї етнічної групи, яка «завжди була і залишається частиною української нації» (до речі, всього фестивалів лемківської культури три: у Польщі, на Тернопільщині та Луганщині).
«Дуже зворушливо відбуваються спомини колишніх переселенців про депортацію, якою принизили людську гідність лемків-українців, - зауважив представник УНП. - Справа в тому, що переселяли їх, аби підірвати рух ОУН-УПА, і це було узгоджено з владою Радянського Союзу та комуністичною Польщею. Примусово виселивши: кого на південь, кого на схід України, а кого і до Сибіру, землі лемків заселяли поляками, а церкви їх перетворювали на костели. Як дерево, котре з коренем вирвано з землі і хворіє, так і лемки страждали від незвичного клімату, від складних умов, в яких опинилися». «І дуже приємно, що Луганщина, - підкреслив ЛАЗАРЄВ, - відновлює історичну справедливість, бо історія не завжди була доброю до лемків, які підкорилися долі, але не забули праматірної землі, не забули свої традиції, свою культуру».
У святковому концерті взяли участь творчі колективи з Луганщини, Київщини, Донеччини, Івано-Франківщини, і невеличке село перетворилося на один із визначних центрів громадського життя лемків. Присутні були вражені виконанням багатьох лемківських народних пісень, але справжньою прикрасою свята стали виступи київських гостей - Заслуженого артиста України Йосипа НАЙДУКА та Наталі ДЗЮБЕНКО, котрі яскраво продемонстрували всі барви самобутньої лемківської культури та авторської пісні. А потім за давнім лемківським звичаєм була запалена ватра - як символ незгасної людської пам’яті, очищення та сили духу.
Довідково. У 1944-1947 роках лемків – етнографічну групу українців - було примусово виселено із своїх споконвічних земель внаслідок договору між сталінською більшовицькою владою та комуністичною Польщею. Депортованим лемкам казали: якщо хочете залишитися в Україні - підписуйте заяву, і нещасні люди були вимушені покидати свою землю, свої дома та шукати нової долі. Лемків взимку заганяли до «телячих вагонів» та відправляли по різних регіонах колишньої УРСР. На Донбас потрапляли так звані ненадійні лемки-українці, котрі чинили опір радянській владі та перебували під пильним оком КДБ, а також релігійні сім’ї, сім’ї кулаків. І народ, що завжди мешкав на території гірських Карпат, був вимушений пристосовуватися до нового степного клімату. Багато хто не витримував, особливо у перші роки. Крім голоду, відсутності елементарних умов для життя, примусової праці в колгоспі, депортованим лемкам доводилося витримувати і залякування НКВД, тому багато хто з них до самої смерті нічого не розповідали своїм дітям. Літніх людей, що пережили ті події, лишилось не так багато, але спогади про те, як доводилося копати землянки серед безлюдного степу - ще живуть у пам’яті. Незважаючи на важкі перші роки облаштування на новій землі, лемки змогли зберегти традиції своїх предків та культуру, навіть в умовах зросійщеного сходу України. Вони зберігають не лише ностальгію за рідним краєм, а й лемківську говірку, традиції, які живуть у пісні, слові та обрядах.
За офіційними даними, у 40-х роках на Луганщину з території Польщі було переселено близько 9 тисяч лемків. Усі вони були розпорошені по 12 районах області. Наразі в Луганській області мешкають близько 33,5 тисяч лемків та їх нащадків. Найбільш компактно представники цієї етнічної групи проживають у Лутугинському, Старобільському та Краснодонському районах.
Обсудить новость на Форуме