15:17 08.11.2010 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"

ЛУГАНСЬК. Обласна УНП вшанувала пам'ять жертв комуно-більшовицького режиму

 Мітинг-реквіємі по жертвах комунізму відбувся вчора у Луганську в Сквері Пам’яті – саме цей Сквер у 1918 році став першим місцем на Луганщині, де розстрілювали людей. На мітингу, у якому взяла участь обласна організація Української народної партії, представники політичних партій і громадських об’єднань демократичного спрямування, молодь. По завершенні мітингу була прийнята резолюція про скасування не тільки у місті Луганськ, але і по всій Україні назв вулиць, міст, які увічнюють пам’ять лідерів комуно-більшовицького режиму.

На мітингу йшлося про те, що для українського народу день 7 листопада повинен стати днем пам’яті жертв комуністичного режиму, адже за роки радянської влади в Україні було розстріляно третина населення країни, мільйони українців було заморено голодом, закатовано в концтаборах, які з 1919 року більшовицька влада створювала в Україні, репресовано НКВС-МДБ-КДБ. Учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв комуно-більшовицького режиму, а священики УПЦ КП відслужили молебень. До Пам’ятного знаку жертвам сталінських репресій були покладені квіти, запалені свічки.

Треба зазначити, що масові репресії на теренах Луганщини почалися в 1918 році, і першим місцем, де розстрілювали людей, був саме Сквер Пам’яті. Саме на цьому місці т у середині 30-х було розстріляно першого українського письменника Луганська, адвоката, члена колегії захисників Платона ГАЙВОРОНСЬКОГО. У 40-х роках під час Другої світової війни на цьому місці був розстріляний професор Луганського педагогічного інституту Максим БЕРНАДСЬКИЙ, який очолив провід ОУН(б) на теренах Луганщини. Безумовно, Луганськ не єдине таке місто, адже такі розстрільні місця у Луганській області є у Старобільську, Краснодоні, Красному Лучі, Бєловодську, колишній Кадіївці, Слав’яносербську, Сватовому, Нижній Дуванці. Перелік можна продовжувати.

На мітингу згадали самий страшний для України рік – 1937, коли на честь 20-річчя Великої жовтневої революції вийшла спеціальна постанова Центрального комітету ВКП(б), яку ідеологічно обґрунтував нарком Єжов і правив особисто Сталін. По цій постанові термін від арешту до розстрілу встановлювався менше 10 днів, а після вироку приговор виконувався негайно.

Учасники мітингу згадали і про табір СЛОН (російською), або українською СТОП (Соловецький табір особливого призначення), куди найчастіше відправляли українців. Найбільш трагічним для України став «соловецький етап», коли вивезли 1 тисячу 111 в’язнів, більша частина яких були українці. Серед них - видатні майстри культури, державні діячі, священнослужителі. 27 жовтня 1937 р. «соловецький етап» завантажили на баржі, і потім його слід губився. Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі. Але, як виявилося у 1995 році, людей привезли до Карелії, і тут, в лісному урочище Сандормох, з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року, був знищений увесь цвіт української інтелігенції. На сьогодні ми знаємо 5 прізвищ. Серед них і наш земляк - професор історії, племінник Михайла Грушевського Сергій ГРУШЕВСЬКИЙ, який довгий час був проректором тоді ще Донецького інституту народної освіти (зараз Луганський національний університет імені Т. Шевченка). До речі, ЛНУ ім. Т. Шевченка нині розвивається за планом, який склав ще у 20-х роках професор Сергій ГРУШЕВСЬКИЙ. Загалом, в урочище Сандормох з 1937 по 1938 рр. було розстріляно і поховано понад 9500 осіб. Розстріли проводились таємно, вперше поховання їх жертв було виявлено в липні 1997 р.

Але комуно-більшовицьким лідерам і цього було замало. Наприклад, Кіров радив: «Карати по-справжньому, щоб на тому світі був постійний приріст населення…»

Источник: Українська Народна Партія

  Обсудить новость на Форуме