15:00 11.01.2010 | Все новости раздела "Украинская Народная Партия"
Дебати Юрія КОСТЕНКА та Сергія ТІГІПКА
Перший Національний, 4 січня 2010 р.
Сергій ТІГІПКО: Чи потрібен сильний президент, сильна влада? Яка ваша точка зору стосовно парламентсько-президентської країни? Потрібен сильний президент, чи потрібно залишати таку владу, яка є сьогодні?
Юрій КОСТЕНКО: Україна є унікальною в плані зміни форм державного правління. За 18 років ми мали всі ті форми державної влади, які дали іншим країнам потужний розвиток. Наприклад, до 1996 року в Україні була чисто парламентська форма, коли Парламент формував уряд і уряд був підконтрольний лише Парламенту. Із 1996 року ми мали дуже сильну президентську країну. Такі повноваження, які мав президент Л. Д. Кучма не мав президент США. І тим не менше, якісного покращення економічного становища і відтак і підвищення життєвого рівня не відбулося. Уже із 2006 року ми маємо змішану форму правління, коли і президент і парламент разом формують уряд і кожен несе свою частку відповідальності. Але знову ж таки, якісної зміни політики на користь економіки, на користь українського села, національного інтересу так і не відбулося. Тому мій висновок - не у формі державного правління є проблема України. Проблема України – у якості влади, яка не стала демократичною, не змінила свою радянську ментальність і залишається до сьогоднішнього дня „советскою” за менталітетом. Тому що, після проголошення Незалежності ВР України залишилася із комуністичною більшістю, уряд залишився під керівництвом Фокіна, влада на місцях здебільшого комуністична. І ці комуністи взялися пробити демократію, ринкову економіку, не маючи жодного поняття, що воно таке.
Маю надію, що ми у цих дебатах дамо розуміння, що таке демократія і дамо рецепти для вирішення дуже складних питань. Політика – це завжди командна робота. Я, наприклад, очолюю УНП, яка 20 років в українській політиці. За це час нашим найбільшим політичним здобутком була державна незалежність. Це команда, яка у 1992 році розробила програму сильну, програму перетворення української РСР у українську демократичну державу із потужною економікою, яка дає можливість 60-70% виробляти готової продукції. Я вже не кажу про українське село, чорноземи і той потенціал, який він може дати. Наша команда ти - це 10 000 депутатів в місцевих органах самоврядування. Це на сьогоднішній день 12 000 осередків по Україні, практично в кожній області. Врешті-решт, сьогодні ми звітуємо за нашу діяльність у Полтавській області, яку очолює представник нашої партії Валерій Асадчев. Чи, наприклад, мер Івано - Франківська, Анушкевичус – дає гарні результати. Ви пропонуєте своєю програмою дуже фундаментальні зміни, починаючи із конституційних змін, закінчуючи податковою реформою. І загалом, проведення дуже сильної економічної діяльності.
Скажіть, будь-ласка, із якою командою ви збираєтеся втілювати ці колосальні зміни, коли ваша політична сила сьогодні відсутня у ВР, у місцевих органах самоврядування? Загалом, із якими політичними силами і ідейними ви збираєтеся робити ці перетворення?
Сергій ТІГІПКО: Мене трошки дивує те, що ви завжди згадуєте про комуністів. 18 років вже комуністів немає. І сьогоднішню владу вже 5 років очолює і прем'єр-міністр, якого ви підтримували. Тому, сьогодні треба говорити про свої українські проблеми і забувати що колись були комуністи. Що стосується команди. Проблем із формуванням команди в Україні немає. Ми маємо достатню кількість підготовлених людей і фахівців. Є інша проблема. Сьогодні немає запита на професійну нову владу. Сьогодні ми не маємо міністра фінансів. Треба дуже сильний міністр фінансів, той же Мітюков – не потрібен.
Сьогодні моя довірена особа, Петрарко Петро Геннадійович, який 7 років очолював казначейство – не потрібен. Тому, я вважаю, що проблеми тут немає ніякої, треба брати декілька людей, які показали себе ефективно, під час роботи на державні й службі і міняти, брати нових людей. Таких людей сформувати не важко. Я показував формування команди, ви пам'ятаєте Банкову. З'явився той же Арсеній Яценюк, 9 років першим заступником, це була моя ідея. Треба брати молодих і грузити їх.
В останні роки влада робила все щоб зруйнувати стосунки з Росією. На ваш погляд чи потрібно перезавантаження цих стосунків? Якими ви бачите стосунки України із Росією?
Юрій КОСТЕНКО: Я дотримуюся демократичних підходів у формування зовнішньої політики. Будь-які стосунки повинні бути взаємовигідними. І лише на цій основі можна будувати …Що стосується стосунків із Росією. Як учасник дуже багатьох переговорних процесів із Росією. Зокрема, це ядерне розброювання, це розподіл ЧФ. Я хочу сказати, що російська влада не готова до таких стосунків. Одразу на перших переговорах щодо ядерного розброєння в Україні, я тоді був головою делегації, Росія поставила ультиматум : „Це наша власність і тому ви повинні віддати нам безкоштовно”. Довго мені доводилося переконувати російських колег у тому, що згідно норм міжнародного права все що є на території держави, що проголосила свою незалежність, є власність цієї новоутвореної держави. І все - таки мені вдалося це зробити. І 2,5 роки безкоштовно використовували паливо наші атомні станції. Якщо говорити про інші аспекти україно - російських стосунків, то Росія на сьогоднішній день нам заборгувала активи, які вона була зобов'язана віддати згідно угоди 1991 року. І здійснює …в 2008 році ми виплатили із українського бюджету 240 млн. грн., як дотація за перебування російських військ на нашій території. Росія сьогодні бере із нас ціни за свій газ, до речі, дорожчі ніж ціни за газ той же російський у Німеччині, чи в Румунії, чи в інших європейських країнах. А примушує українське керівництво погоджуватися транспортувати російський газ за цінами у 4-5 разів нижче ніж європейські середні показники за транзит газу російського. Отже, при таких стосунках, ми ніколи не будемо мати ефективності і тим більше взаємовигідності. Я не хочу нагадувати тему війн проти українського м'яса, української молочної продукції, карамельної війни і все інше. Це ініціювала Росія. Тому, до тих пір поки російська влада не буде готова до партнерських стосунків, я думаю, що дуже важко буде змінити наші стосунки.
Я хочу нагадати, що професіонали про яких ви кажете, із якими можна працювати, були найбільше затребовані у 1992 році коли прем'єр –міністром став Кучма. Тоді всі комуністи назвалися професіоналами і вони почали будувати те суспільство про яке вони не мали жодного поняття. Я кажу про ринкову економіку, про демократію. Саме тому, сьогодні в Україні, як ви знаєте всього –навсього 5 -6 % малого підприємництва. Для порівняння в тій же Естонії - 40%, в Польщі -50 %. А це основа ринкової економіки, доходи в бюджет. Сьогодні ми маємо 37 млрд. дол. Для порівняння в польському бюджеті це 140 млрд.дол. Отже, якраз відсутність політичних команд привели до такого важкого стану українську державу і українську економіку.
Ринкова економіка – це в першу чергу мале і середнє підприємництво, яке формує від 50 до 70 % ВВП. В Україні мале підприємництво майже залишається на початковому рівні. Ви були віце-прем'єр-міністром із економічних питань. Саме в той час відбувалося формування державної політики на основі приватизації, як мала б дати малому підприємництву свій розвиток. Але ви підтримували в основному приватизацію високотехнологічних і складних комплексів, замість малої приватизації на основі якого твориться мале підприємництво як це робилося в Польщі чи Чехії. Скажіть, будь-ласка це була помилка, чи це була ваша стратегія як людини, яка вірить у потугу великого капіталу?
Сергій ТІГІПКО: По-перше, я прийшов в уряд в 1997 році, коли основна приватизація була завершена і великі підприємства вже були продані. Друге, я переконаний, дійсно, що економіка конкурентноздатна коли ринкова економіка будується за рахунок малого і середнього підприємництва. І те що вдалося зробити тому ж економічному блоку уряду свого часу, я вважаю, це було на той час достатньо вагомо. Що ми зробили? Перше, ми ініціювали і змогли провести через більшість в парламенті фіксовані податки, які до цього часу практично не змінилися з 1999 року, коли вони були прийняті. Для фізичних осіб -500 000 обсяг реалізації і до 200 грн. фіксований податок , юридичних осіб - 1000 000 000 обсяг реалізації і 6% від обсягу продажу податки. Друге, ми змогли відмовитись від практично всіх ліцензій, якими були заліцензійоване все. У нас було 256 видів ліцензованих діяльностей, після цього стало 42. І тільки 90 видів ліцензованих робіт залишилось. Зараз на жаль, ми повернулися і за ці роки їх стало більше 80 видів діяльності. І 2365 видів робіт. Змогли провести закон про перевірки, який говорив: одна перевірка одного підприємства в рік. За 2 тижні попередьте що ви йдете на цю перевірку і так далі. Інше, почали адміністративну реформу, яка зменшувала кількість міністерств. Я хочу нагадати із 24 тоді економічний блок добився, що змогли сформувати 16 міністерств, а не так як зараз. Із 240 ми за 5 років довели кількість державних службовців до 290. Тому, багато чого було зроблено, хоча не все що хотілося і тому стою тут.
Юрій Іванович, ваша позиція по мовному питанню? Ви знаєте що в Україні є регіони де кількість людей, які хотіли б говорити більше російською мовою. Ваше ставлення до цього? Потрібні якісь зміни чи ні?
Юрі КОСТЕНКО: Буквально минулого тижня я був в Донецькій області і зустрічався із шахтарями. Це майже 800 чоловік. І ви знаєте, коли я запитав якою мовою мені з вами спілкуватися вони всі сказали як вам зручно, говоріть українською ми всі чудово розуміємо. Це означає що проблема так званої мовної політики України – це політизована, надумана проблема. Хоча б тому, що з точки зору законів все врегульовано. Є закон про мови, є Хартія мов регіональних та мов національних меншин, якою держава бере під опіку 13 мов національних меншин в Україні. До речі, більша кількість мов під державною опікою у Європі. У чому лише проблема? Проблема в тому, що 37 млрд. бюджет України не дозволяє у місцях компактного проживання етнічної меншини забезпечувати початкову освіту мови етнічної меншини, функціонування повноцінне владних органів, наявність театрів, шкіл, тобто всього того що вимагає Хартія. І це проблема економічна, а не проблема політична. Те що з неї зробили політики проблему мовну, то це лише означає лише що в Україні є дійсно проблема із використанням української мови. Вона так і не стала за 18 років повноцінною не лтше державною, а повноцінною мовою незалежної української держави. Отут нам треба всім нам працювати політикам, щоб поставити усе на свої місця, так як сьогодні у Франції, Німеччині чи будь-якій іншій європейській країні. Німецька, французька чи будь-яка інша етносу який створив цю державу є мовою міжнаціонального спілкування.
Щодо малого підприємництва. У 2005 році новообраний президент Ю…розпочати мале підприємництво потрібно мати 169 дозволів. Так що лібералізація дала погані результати.
Моє питання стосується економічної політики. Відомо, що конкурентоспроможність нашої продукції, а це є у вашій програмі, неможлива без ефективної енергетичної політики. Економіка України, яка споживає на одиницю виробленої продукції у 3-8 разів більше енергетичних ресурсів.
Обсудить новость на Форуме