01:36 13.10.2006 | Все новости раздела "Блок Юлии Тимошенко (БЮТ)"

"Янукович – как большой капризный ребенок: телефоны не берет, встречи то назначает, то отменяет". Продолжение интервью Юлии Тимошенко "Украинской правде"

Сергей Лещенко, УП,
12 октября 2006

(мовою оригіналу)

Фото Александра Прокопенко (из архива)Продовження інтерв’ю Юлії Тимошенко "Українській правді". Початок читайте тут: "".

– Лейтмотивом цього інтерв’ю є Ваші слова, що знову винні всі, крім Юлії Тимошенко. А в чому частина провини Юлії Тимошенко?

– Можливо, мені самій важко самокритично оцінити ситуацію... Так скажіть, де були мої фатальні помилки? Я хочу запитати: ти бачиш мої фатальні помилки після революції?

– Можливо, треба було погодитись на відставку Турчинова з посади глави СБУ і спробувати далі продовжити діяльність на посаді прем’єр-міністра...

– ...А ще я мусила заплющити очі на корупцію, увійти в домовленість з "РосУкрЕнерго", припинити встановлювати рівні правила для всього бізнесу, дати спокійно та без суперечок грабувати державні фінанси НАК "Нафтогаз", "Укрзалізниці", "Укртелекому"...

Якби я пішла на ті умови, то який би ми отримали результат на виборах? Партія регіонів вже сьогодні мала б 300 голосів, а Роман Безсмертний створював би свою "конфедерацію опозиції" у вигнанні.

І скажи, чому я мусила погоджуватися з відставкою Турчинова, коли він був мало не єдиною людиною, яка дійсно намагалася боротися і з контрабандою, корупцією, і з іншими порушеннями закону? І де логіка – щоб зберегтися на посаді, потрібно спочатку "зачистити" одиничні випадки чесних людей у владі?

Було очевидним, що їм потрібний політичний скальп не Турчинова, а мій. Так навіщо робити вигляд, що здача Турчинова щось вирішувала? Нічого, крім, втрати поваги до себе самого!

– Але ситуація розсмокталася б на той момент, на вересень минулого року... Далі був би продаж "Криворіжсталі", потім був би Новий рік, і далі вибори, і все – Ви б проскочили. Ви б залишилися прем’єром на час виборів і мали б шанс отримати кращий результат для помаранчевих.

– Відставка Турчинова у жодному випадку не зупинила би моє планове політичне поховання. Вимога відставки голови Служби безпеки – це просто ще один вінок на могилу помаранчевої команди. Люди, які висували умовою відставку Турчинова чи Томенка, знали, що я їх не здам.

– Ваша думка стосовно нового секретаріату Президента? Як ви ставитеся до призначення Балоги на місце керівника секретаріатом?

– Ми ніколи близько з Віктором Івановичем не працювали, по роботі ми з ним не стикалися предметно. Це були епізодичні, ситуативні елементи співпраці, але сьогодні я бачу головне.

Можливо, Балога має абсолютно щирий намір посилити команду Президента, прибрати непотрібні протистояння і конфлікти в команді. Балога хоче зробити так, щоб всі сильні політики, які усвідомлюють рівень викликів і загроз, об’єдналися і були здатні протистояти політичній навалі, яка сьогодні відбувається в країні. Але чи зможе він це зробити?

– Якщо Ви все ж таки залишитеся в опозиції до нинішньої влади, то це призведе до значного зменшення ваших прихильників у фракції. Адже бізнесмени балотувалися за вашим списком, сподіваючись потрапити у фракцію, як ви декларували, "народного прем’єр-міністра", а опинилися вони у фракції лідера опозиції. Ви не шкодуєте про людей, яких взяли тоді у свій виборчий список – якщо вже зараз є з десяток тих, які вас зрадили?

– Усі, хто прийшли в нашу фракцію, ще до того, як стали депутатами, підписали угоду зі мною про те, що вони готові працювати в опозиції.

– Там немає такого пункту...

– Є!

– Але ж я читав цю угоду, яку ви уклали з депутатами від БЮТ!

– Значить, ви не ту угоду читали. Ми підписали певну кількість документів. І в одному з них депутати підтвердили, що готові працювати в опозиції. Я була щира з депутатами, коли пропонувала їм такий документ.

Але, з іншого боку, тоді виходить, що деякі депутати були нещирими по відношенню до команди, тому що вони таємно сподівалися, що влада – це наш стовідсотковий і єдино можливий результат?

Я сьогодні глибше переосмислила свою поведінку з командою, свою стратегію зміцнення команди, особливо після подій в Київраді – коли було проголосоване унікальне рішення про підвищення тарифів, скасування аукціону на землю, де була знову найбезпрецедентнішим чином роздана земля за тією ж самою корупційною моделлю.

Після цього я обговорила на політраді питання про первинність якості, а не кількості наших депутатів у радах усіх рівнів. Навіть якщо у фракції в Київраді з 39 людей залишиться 10 – але залишаться саме ті, які ніколи в житті не будуть підтримувати ту ганьбу, – це перемога!

Навіть якщо у Верховній Раді залишиться фракція в п’ятдесят людей, але здатних дотримуватися принципів, – це перемога! Тільки в цьому випадку ми будемо мати якусь цінність для розбудови України.

А політичних заробітчан та політичних сутенерів у політикумі України більше ніж досить. Ми не будемо множити їх стрункі ряди.

– Ви помирилися з Михайлом Бродським, який призупинив членство у БЮТ через позицію фракції у Київраді?

– Я думаю, що ми знайдемо форму співпраці і можливість не воювати там, де не треба. 

– Тобто краще було брати не мільйонерів у список БЮТ, а інших людей, які були з вами у найтяжчі часи? Ці докори постійно лунають на вашу адресу.

– Ви що, всерйоз вважаєте, що Зубець, Гладій, Борзих, Вершиніна, Луцький, Зубік, Толстенко, які першими зрадили нашу команду у Верховній Раді й побігли за великими пропозиціями, – це мільйонери? Ні, це не мільйонери.

Це – функціонери, науковці, аграрії або дрібні бізнесмени. Вони були у списках БЮТ як представники освіти, науки, малого і середнього бізнесу. Побігли, бо такими вони народжені та виховані мамою.

У великих історичних битвах завжди були і дезертири. А народні депутати, які представляють великий бізнес у нашій фракції, стоять, як під Сталінградом! Не за статки стоять, за Україну з великої літери для своїх дітей стоять! І я хочу вірити, що я в них не помилилася.

Я вважаю, що не від кількості особистих грошей залежить те, що сьогодні роблять депутати у Верховній Раді, а виключно від їхньої моралі. Якщо людина продажна по суті, не має значення: вона – мільйонер чи жебрак.

– Але ж ви брали людей і бачили – вони в попередньому парламенті ходили із фракції у фракцію. Бачили очі, що купували...

– Ці люди увійшли в мою фракцію в минулому скликанні, коли я обіймала посаду прем’єр-міністра. І вони, на відміну від інших депутатів, не залишили фракцію, коли мене звільнили з посади прем’єра. І я чітко дотрималася свого слова, бо обіцяла всім депутатам, які залишилися в нашій фракції в минулому скликанні, що вони всі потраплять у першу частину списку для обрання у нову Верховну Раду.

– За невеликий грошовий внесок...

– Ні, за здатність тримати удар.

– Але якщо історія про внесок у кілька мільйонів доларів, які потрібні, щоб потрапити до списку БЮТ, – це брехня, то чому ви не судитеся з тими, хто про це розповідає?

– Послухайте, кожна партія, яка проводить виборчу кампанію, яка утримує свої первинні осередки, потребує фінансування. І ці фінанси потрапляють у партію, в тому числі й від бізнесменів, через офіційні рахунки. Так, підприємці можуть платити більше. Більшість людей, які є членами нашої партії, взагалі не можуть ні копійки заплатити членських внесків.

А якщо торкнутися питання фінансування партії, то я вважаю, що ми ніколи не розірвемо лобістський зв’язок між великим бізнесом і політичними силами, поки не перейдемо на виконання того закону, який вже був прийнятий Верховною Радою – про фінансування парламентських партій з державного бюджету.

– Тобто вам не компенсували з бюджету ваші витрати за парламентські вибори–2006?

– Ні, витрати ніхто не компенсував. Але я вважаю, що партії обов’язково мусять фінансуватися з державного бюджету, як цього вимагає закон. Інакше партії будуть утримуватися кланами і захищатимуть їхні інтереси.

І я знаю, чому не виконується закон про фінансування партій з бюджету. Уряд хоче поставити на межу виживання ті партії, які не працюють на замовлення великих корпорацій.

Вони знають, що Партії регіонів завжди вистачить коштів, поки з ними Рінат Леонідович. Вони знають, що у соціалістів завжди вистачить грошей, поки вони так призначаються на спікерські посади.

Вони знають, що у комуністів завжди вистачить грошей, поки вони знаходяться поряд з Партією регіонів, голосують за скасування мораторію на тарифи та державний бюджет великої корупції.

– Ви знову торкнулися теми продажності в політиці. Ваш соратник звинуватив Мороза в тому, що він продався Партії регіонів, але коли постало питання доказів, він влаштував якийсь фарс, як доказ приніс порвану касету... Навіщо тоді такі викриття з боку членів БЮТ, які закінчуються "пшиком"?

– Я розумію, чому Ви так обурюєтесь. Це тому, що в країні і, як наслідок, в політичних і журналістських колах вже усвідомлюють, що силових структур в Україні не існує, вони повністю кишенькові. І тому Ви покладаєте відповідальність за розслідування злочину на депутата нашої фракції.

Але докази злочину збирають відповідні силові структури, а не депутати. Завдання депутата – якщо він побачив у засобах масової інформації сигнал про корупцію, порушити це питання перед силовими структурами. А силові структури зобов’язані були за сигналом в пресі порушити кримінальну справу.

У нас, на жаль, справи порушують ті, хто перебувають на утриманні у тих, проти кого потрібно порушувати справи. І тому Ляшко дав сигнал суспільству, дав сигнал парламенту, дав сигнал Генеральній прокуратурі... А те, що цей сигнал проігнорували, – так це якраз свідчення про подвійні стандарти.

Ви знаєте, я була вражена історією, яку мені розповіли на зустрічі з людьми в одному з регіонів. Один молодий хлопець десь поцупив у колгоспі чотири кілограми м’яса. І йому за це дали п’ять років ув’язнення!

П’ять років за чотири кілограми м’яса – вісімнадцятирічній дитині! А все, що відбувається на вищому рівні, – це просто суцільний злочин, причому колективний злочин, який сьогодні сприймається вже як норма в державі! "Вкрав цвях, ти – злочинець, вкрав залізницю – міністр".

– Ви б це могли розповісти Януковичу при зустрічі. Ви з ним побачилися, як планували?

– Цікаве питання. Ні, ми не зустрічалися – попри мої звернення. Може, Віктор Федорович мені публічно пояснить, що в його розумінні значить "дружити з опозицією"? Що в його розумінні означає "створювати інститут опозиції"? Як велика вередлива дитина: телефони не бере, зустрічі то призначає, то скасовує...

Я зараз публічно хочу звернутися до Януковича, як керівник опозиційної фракції, та домовитися про зустріч для з’ясування концепції закону про опозицію.

Боятися зустрічі не потрібно, я не буду перевіряти його диктанти та не буду питати, яку останню книгу він прочитав, чи читав щось взагалі. Мені ця зустріч потрібна для організації інституту опозиції у державі.

– До речі, про права опозиції. Ви, коли існувала демократична коаліція, пропонували Януковичу як майбутньому опозиціонеру скромний пакет з посад голови Рахункової палати, віце-спікера і перших заступників всіх парламентських комітетів? Чому ж зараз Ви просите для себе як для опозиції значно ширші права?

– У той час, коли ще існувала демократична коаліція та ми вважали, що будемо владою, ми запропонували проект постанови, в якому опозиції віддавалися посада віце-спікера, 15 контрольних комітетів, Рахункова палата.

Ми погодилися, що ми приймаємо закон про передачу Контрольно-ревізійного управління Рахунковій палаті. Ми домовилися, що опозиція буде призначати уповноваженого з прав людини.

Крім того, ми домовилися про те, що змінимо закон, і призначати керівництво контрольних комітетів, Рахункової палати буде не більшість в парламенті, а опозиція більшістю свого складу. Янукович, який вважав себе опозицією, із задоволенням погодився з таким рішенням. Сьогодні вони вже відмовляються навіть спілкуватися.

У нашій програмі завжди прописувався окремий блок прав для опозиції. І хто б не був в опозиції – а я вважаю, що через кілька місяців це буде Партія регіонів, – опозиції мусять бути надані широкі контрольні права.

– Як Ви думаєте, Томенко буде призначений віце-спікером парламенту?

– Коли ми вважалися потенційною владою, ми ухвалили рішення, що посада віце-спікера віддається опозиції. І ми розраховуємо на такі ж дії з боку влади.

Тому що віце-спікер від опозиції потрібен, щоб не було такого непрофесійного формування порядку денного парламенту, як зараз, коли з 54 питань, які поставлені для розгляду протягом тижня, 27 поставлені з порушеннями.

Віце-спікер від опозиції потрібен, щоб не допускати ситуацій, коли Президенту не передаються на підписання закони, які ухвалені конституційною більшістю депутатів парламенту. Віце-спікер буде координувати діяльність всіх контрольних комітетів, якщо вони будуть створені у парламенті, і взагалі всіх контрольних функцій.

– Але навіщо опозиції право вето на рішення уряду чи якісь службові пільги, як Ви того вимагаєте?

– До змін в Конституцію існувала процедура, яка давала право 150 депутатам голосувати неприйнятність будь-якого закону. З існування цієї норми не робили трагедії. Потім це було вилучено. Але до таких процедур потрібно повернутися, тому що це дає можливість меншості висловити своє неприйняття і, як мінімум, винести питання на політичну дискусію, на публічне обговорення. Тому що якість законів, які сьогодні приймаються, жалюгідна.

– Ви також хочете для опозиції службові приміщення, автотранспорт, пільги...

– Які пільги? Хіба зарплата держслужбовця – це пільга? Зарплата – це зарплата, і ніяких пільг вона не передбачає. І взагалі, мене дивує, що сьогодні такі досвідчені журналісти ловляться на ці гачки, які дискредитують надання опозиції нормального статусу.

Я про це говорю відверто, тому що у найближчому майбутньому ми не будемо опозицією. Думаю, що ми навіть не встигнемо скористатися новим опозиційним законом. Але я дбаю про те, щоб опозиція була в Україні побудована.

Тому я вважаю, що опозиційний уряд мусить виконувати функції не піар-шоу, а стати центром підготовки кадрів для майбутньої влади і центром формування альтернативних рішень для держави і суспільства.

Коли опозиція стане владою, вона мусить приходити не з тим мотлохом, який Партія регіонів привела на посади, де обличчя уже просто знайомі до болю, а кишені на піджаках лопаються від хабарів, а з професіоналами своєї справи. Тому опозиційний уряд – це фактично кадровий резерв країни.

З іншого боку, опозиційний уряд – це і аналітичний центр країни, який не заангажований владою. І тепер питання – за рахунок чого тримати фахівців, які мають працювати на опозиційний уряд? Їм що, працювати на іншій роботі, а потім вночі приходити до опозиційного уряду?

Опозиційний уряд за статусом має працювати як парламентський комітет.

– Але Вам легко відповісти: у Вас є Хмельницький, Жеваго і Васадзе, нехай вони і фінансують опозиційний уряд!

– Це – найбільша помилка. Хто б не був у нашій фракції, не може діяльність політичної сили залежати від фінансування бізнесом.

І так само опозиційний уряд – якщо ми не хочемо, щоб він слугував нелогічним лобістським інтересам, він мусить бути профінансований державою. Ідеться про нормальну зарплату, на рівні середніх зарплат по державі.

І, власне, в цей опозиційний уряд в аналітичний чи управлінський сектор треба набрати молодь. А набирати молодь і не платити їм зарплату – це абсурд.

– Може, і Ваша дочка Женя піде працювати в опозиційний уряд?

– Ні, у неї зовсім інші життєві плани.

– Коли Ви плануєте оголосити про створення опозиційного уряду?

– Логічно було б це зробити одразу після прийняття закону про опозицію.

– І все буде по-дорослому: прем’єр опозиційного уряду, віце-прем’єр опозиційного уряду?...

– Безумовно.

– А хто буде головою опозиційного СБУ – Турчинов?

– Час покаже. Можливо....

– Ще одне питання про пільги. Ви виступали за їх скасування, але водночас ваші депутати ними користуються. І навіть публікувалися фотографії відомостей про отримання вашими депутатами відпускних чи матеріальної допомоги. Чому ви не реагуєте на ці подвійні стандарти?

– Головне, що ми робимо, – ми внесли законопроект про скасування пільг депутатам і наполягаємо на його швидкому розгляді. В п’ятницю нам вдалося поставити цей проект на голосування, але він не пройшов.

У членів найбіднішої фракції Партії регіонів, одночасно в усіх, дрогнула рука і вони не змогли натиснути кнопку "за" та скасувати свої мільйонні депутатські пільги. Звикли драти цю країну, де тільки зможуть. Їм допомогли приблизно тридцять нашеукраїнців.

Наступного сесійного тижня ми спробуємо повторити процедуру голосування. Ні – звернемося за допомогою до суспільства.

– Ви особисто отримали відпускні?

– Передбачені законом відпускні – так, але не півсотні тисяч гривень спеціальної допомоги на літнє оздоровлення.

– Тобто живете Ви, як і казали рік тому, за рахунок продажу перепелиних яєчок, розведенням яких займається агрофірма Олександра Тимошенка?

– Давайте не будемо про яйця. Навіщо зайвий раз викликати нервовий стрес у Віктора Федоровича...

– Розкрийте один невеликий секрет: де Ви провели відпустку?

– В роздумах про те, що робити в країні, коли безглуздістю політиків зруйновано все вщент.

– Але все ж таки?...

– Я хочу, щоб в моєму житті залишалося бодай трохи приватності.

– В інтернеті стосовно Вашої відпустки було дві згадки – про Лондон і про Гавайські острови.

– Обидві не відповідають дійсності. На Гаваях я жодного разу не була, не була і в Лондоні під час відпустки.

– Ще повідомлялося, що протягом відпустки Ви переписали на Шона Карра всі свої активи...

– ...яких у мене немає. Моєму Шону так не пощастило! Якби я переписала на нього всі свої "активи", то він сьогодні займався б законом про опозицію і тарифами на житлово-комунальні послуги!



Источник: tymoshenko.ua

  Обсудить новость на Форуме