19:24 05.10.2006 | Все новости раздела "Блок Юлии Тимошенко (БЮТ)"
О популизме, тарифах и спикере-террористе. Статья Юлии Тимошенко в "Украинской правде"
Юлия Тимошенко,
5 октября 2006
(на языке оригинала)
Що сталося?
22 вересня Верховна Рада України конституційною більшістю голосів заборонила уряду збільшувати тарифи на житлово-комунальні послуги.
За це рішення голосували мало не в повному складі і депутати від антикризової коаліції – регіонали, соціалісти і комуністи. Президент пообіцяв, що підпише закон і навіть "щиро побажав" Кабінету Віктора Януковича його виконати.
Однак, уже за кілька днів, ця більшість раптово "прозріла" – поінформовані стверджують, що це відбулося відразу по тому, як прем’єр Янукович віч-на-віч поговорив зі спікером Морозом – і заявила, що цілком законне і легітимне рішення слід переглянути. Тобто – скасувати.
Олександр Мороз відмовився передати прийнятий парламентом закон на підпис до секретаріату президента, хоча мав це зробити відразу і автоматично.
Парламентську опозицію, яка твердо наполягає на тому, що прийнятий закон має діяти у повному обсязі, коаліціянти (які ще вчора раділи як діти, коли подолали вето президента) звинуватили у популізмі та свідомій шкоді, завданій економіці та уряду.
Більше того, поки учасники коаліції в парламентських кулуарах розповідають своєю "пташиною мовою", як вони помилилися у питанні тарифів, деякі мої ліберальні колеги з Верховної Ради кажуть, що рішення про встановлення заборони на підвищення цін пахнуть популізмом, а тому слід зайняти якусь більш конструктивну, прагматичну та виважену позицію.
Однак, до чого тут популізм? Здається, сам цей термін в українській політиці знівельовано виснажливими виборчими битвами, що з невеликими перервами точаться в країні вже третій рік.
Популізмом величають будь-які рішення та ідеї. Його іменем називають навіть щирі прагнення сільских рад заасфальтувати дороги та повкручувати лампочки у вуличних ліхтарях.
Здається вся країна, і політикум в тому числі, забули, що таке справжній популізм. Популізм – це коли пенсіонерам збільшують пенсії за місяць до президентських виборів 2004 року і відверто обманюють людей, обіцяючи подальші надбавки, хоча в бюджет для цього не закладають ані копійки.
Популізм – це коли обіцяють "покращення вашого життя вже сьогодні", а насправді – лише піднімають тарифи.
Популізм – це коли клянуться, що вже перший візит до Москви лояльно налаштованого прем’єра принесе країні дармовий газ, а потім (після повного провалу переговорів) ніяково пояснюють, що цей прем’єр їздив до Білокам’яної чи то лікуватися, чи то роздивлятися експозиції Третьяковської галереї
Встановлення ж заборони підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до того часу, поки уряд бодай трохи не розбереться у новій ситуації – це не популізм. В країні, де за одними даними 75, а за іншими – всі 90 відсотків живуть на межі бідності – це оптимальна державна політика. Принаймні, в тих країнах, де править своя влада, а не окупанти.
Висновки, які можна зробити з ситуації, що склалася у тарифній політиці уряду, цілком однозначні: ціни на житлово-комунальні послуги сьогодні піднімати не можна.
По-перше, на світових ринках за останній місяць, за даними аналітиків k2kapital, ціна на газ впала на 32%, а на нафту – на 18%. А чому ж тоді у нас ціни ростуть в 2-3 рази, а не падають? Чи ми не частина світу?
По-друге, цілком ясно, що сьогодні ситуація з тарифами абсолютно вийшла з-під контролю уряду Януковича, як в центрі так і в регіонах. Уряд абсолютно не керує процесом. Ціни встановлюються спонтанно та інтуїтивно.
В жодній області України, жоден фахівець не зможе обґрунтувати встановлені тарифи. Бо вони (тарифи) сьогодні залежать не від світових тенденцій, не від відносин з Російською Федерацію, не від настрою Сапармурата Ніязова і не від ситуації на Близькому Сході. А лише – від масштабу тіньових апетитів господарів підприємств житлово-комунального господарства та їхніх покровителів у владних коридорах.
По-третє, внаслідок збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги, ціни піднялися в 2-3 рази, тоді як сама ціна газу зросла тільки на 80%. То де в цьому логіка? І куди, до чиїх кишень пішла тіньова маржа з цих операцій?
По-четверте, щоб зупинити хаос в тарифній політиці, уряду слід дати короткий часовий термін щоб взяти ситуацію під контроль та встановити чітку і прозору технологію встановлення тарифів.
Терміново розробити закон про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не політиками, шляхом голосування, а Національною комісією регулювання енергетики, розширивши її повноваження. В іншому випадку, призначення нових високих цін при абсолютній неконтрольованості ситуації з тарифами схожа на спроби встановити буйки під час цунамі.
По-п’яте, якщо зараз не ввести мораторій на підвищення цін, то хаотично визначені тарифи неодмінно призведуть до несплати громадянами житлово-комунальних послуг (за даними опитування Центру Разумкова від 03.10.06, лише 5,5% населення України не вважають, що підвищення цін на житлово-комунальні послуги призведе до проблем із сімейним бюджетом, а 31,3% опитаних заявили, що взагалі платити не зможуть).
Це, своєю чергою, неодмінно призведе до накопичення катастрофічних боргів підприємств житлокомуненерго та паливно-енергетичного комплексу перед постачальниками газу та електроенергії.
Внаслідок цього, вже за 2-3 місяці ці підприємства опиняться в глибочезній борговій ямі перед компанію (як тут її не згадати) "РосУкрЕнерго" з подальшою тіньовою приватизацією через процедуру банкрутства. Гадаю, це і є справжнім планом уряду Януковича та власників "РосУкрЕнерго".
Не буду здивована, коли внаслідок цієї операції власність на збанкрутілі підприємства паливно-енергетичного комплексу України спільно з’їдять люди клану Януковича та засновники "РосУкрЕнерго".
Причому, газотранспортна система піде як салат, перед основними "стравами". І це не один з можливих сценаріїв. Це – єдиний можливий варіант газового лібрето у виконанні віртуозів "РосУкрЕнерго".
Як у комп’ютерній "стратегії", де найвищий рівень гри запрограмовано від самого початку, є велика загроза тільки одного фіналу: тотальна монополія "РосУкрЕнерго" на українському енергетичному ринку,
За кілька місяців до відставки екс-президент Леонід Кучма, який разом з Януковичем та тодішнім міністром Бойком якраз і створював тіньові структури "РосУкрЕнерго", казав, що Україна ще довго про нього згадуватиме. І дійсно так, адже через покровительство та заснування новітніх тіньових схем в газовій сфері про Кучму, Януковича та Бойка пам’ятатиме, мабуть, не одне покоління.
В результаті цього апокаліптичного (але від того не менш реального) сценарію, в банкрутів перетворяться вже не тільки підприємства ПЕК, але й всі громадяни України. В країну може прийти енергетичне кріпосне право від "РосУкрЕнерго".
Чи не занадто високу ціну доведеться заплатити за задоволення апетитів господарів цієї компанії та її височайших покровителів у владних коридорах України?
Втім, уряд цим не переймається. Замість того, щоб визнати очевидне і виправити свої помилки, урядовці шукають винних поза кабінетом міністрів.
Так, наприклад, Віктор Янукович у Луганську заявив, що за підвищення цін на житлово-комунальні послуги повинна відповідати Тимошенко (тут мушу пригадати, що коли я очолювала Уряд, люди платили по 17 копійок за газ, а не по 40, як сьогодні). Я вже передала позов до суду і, клянуся Анною Ахметовою, прем’єр буде відповідати за цю неправду в суді.
Втім, народ не такий простий, як комусь видається. Вже за згаданими даними Центру Разумкова, 48,5% населення України вважають винним у підвищенні тарифів на житлово-комунальні послуги та газ уряд України на чолі з Януковичем. А 72% вважають, що підвищення цін і тарифів є абсолютно необґрунтованими.
Окрім всього, тарифні скандали яскраво висвітили ще одну проблему, яку замовчати сьогодні було б неправильно.
Це – поведінка голови Верховної Ради Олександра Мороза. Ще ніколи в історії незалежної України жоден спікер не дозволяв собі так брутально нехтувати законами, Конституцією, регламентом роботи Верховної Ради. Адже мова йде не просто про "робочий момент" в діяльності парламенту.
Справа значно небезпечніша ніж видається з першого погляду. Голова вищого законодавчого органу влади йде на скасування рішення парламенту, прийнятого конституційною більшістю голосів тільки через те, що це рішення не сподобалося його партнеру по коаліції – Януковичу. Та він хто – емір, хан, імператор?
Поведінка Мороза у питанні закону про тарифи – це знущання над законодавчим процесом. Це – парламентський тероризм в дії.
Якщо так піде далі, то можна буде скасувати, скажімо, складання депутатських повноважень міністрами від партії регіонів і СПУ та відновити, при нагоді, їхній депутатський статус.
Можна скасувати присягу народного депутата України, зокрема в тій частині, де він зобов’язується служити народові України, зрештою – підправити Біблію і (спеціально для учасників антикризової коаліції) вилучити заповідь "Не вкради".
Я вже не говорю про морально-етичну оцінку мотивації депутатів з більшості, які сьогодні переглянули рішення Верховної Ради. В ненормативних написах на паркані більше логіки та змісту, ніж у програмних засадах антикризової коаліції.
Подивіться, як самі "коаліціянти" оцінюють власне голосування. Василь Цушко, перший секретар СПУ: ми проголосували, бо думали, що регіони не проголосують, а вони взяли й проголосували.
Євген Кушнарьов, народний депутат, речник Партії регіонів: я голосував за це рішення, але допустив помилку, яку треба виправити.
Раїса Богатирьова, лідер фракції Партії регіонів: ми прийняли таке рішення, але це рішення популістське.
Комуністи: ми скасуємо заборону на підвищення тарифів, коли це призведе до зниження ціни газу (?). І це говорять люди, які взяли на себе відповідальність за ситуацію в країні!
Та подібним діячам не можна доручити прибирання сміття на подвір’ї, вже не кажучи про державну політику. Для цілісності картини слід додати, що скасований сьогодні закон, з яким так палко боровся головний комуніст країни Петро Симоненко, – це... його власний закон. Без коментарів, як кажуть.
Я розумію, що дуже хочеться втримати владу, зберегти посади. Я також розумію, що для того, щоб уже "намертво" вчепитися за своє крісло Олександр Мороз легко проведе через раду рішення про дво- три- чи й десятикратне збільшення тарифів, як того забажає Янукович.
Але не можна ж так відверто і нахабно знущатися над парламентом, над людьми, над здоровим глуздом.
Пригадую, як під час виборчої кампанії "Сільські вісті" надрукували вірша Мороза. Зміст його такий: зайшов лідер соціалістів до хлібного магазину. А там маленький хлопчик просить у жадібної та недоброї тітки шматок хліба. Вона ж його проганяє.
І так, Олександру Олександровичу стало гірко та прикро за всіх нас жорстоких, що він купив хлопчині пряника і пішов від того сорому та ганьби куди очі бачать". Загалом, душевно написаний вірш.
Видно, що писав "умнєйший, опитнєйший человек", як говорив Лесь Подерев’янський. А от сьогодні Олександру Олександровичу, ви взяли й забрали у людей мільйони пряників. Хто про це напише вірша?
Як лідер парламентської опозиції я не зловтішаюся з того, що уряд Януковича і антикризова коаліція цілком провалилися. Бо зрештою їхня невдача – невдача країни.
Втім, необхідно визнати: вже сьогодні Янукович може сміливо подавати у відставку як прем’єр-рекордсмен – його уряд наробив найбільше лиха та помилок за найкоротший термін.
Міф про професіоналізм уряду Януковича та кризової коаліції розвіяно остаточно. Як показала історія з тарифами, ця команда насправді ні на що не здатна. Єдиний їхній рецепт порятунку нації це підвищення цін.
Що поробиш, коли у людей, які сьогодні прийшли до влади, даруйте, руки ростуть не з того місця, щоб навести в країні порядок?
Днями інформаційні агентства надрукували висновки експертів, що досліджували причини страшної авіаційної катастрофи літака Ту-154. Ця оцінка, здається, може бути застосована й відносно уряду Януковича: вони не розуміли, що вже не просто знижуються, а падають.
І на закінчення: 3 вересня Верховна Рада проголосувала за збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Фракція прем’єр-міністра, фракція Партії регіонів не дала за це рішення жодного голосу. "Покращення вашого життя вже сьогодні"?
Обсудить новость на Форуме