15:48 14.08.2006 | Все новости раздела "Блок Юлии Тимошенко (БЮТ)"
Важнейшая задача Президента – защита оппозиции
Теммі Лінч
10 серпня 2006
Багато аналітиків позитивно прореагували на затвердження нового уряду Януковича, привітавши закінчення політичного безладдя, яке панувало більше чотирьох місяців. Якщо не зважати на короткострокову мету досягнення так званої "політичної стабільності", то в межах довготривалого розвитку України формування цього уряду дає декілька підстав для занепокоєння.
3 серпня прес-секретар Держдепартаменту США Скот МакКормак заявив: "Янукович став прем’єром старомодним демократичним шляхом. Він важко працював за голоси, він вів кампанію, агітував за свою кандидатуру". І так, і ні.
Справді, завдяки порадам декількох стратегів Республіканської партії США, Партія регіонів Януковича провела чудову політичну кампанію в західному стилі. Партія посіла перше місце на парламентських виборах з 32 відсотками голосів. І, нарешті, Янукович добре провів переговори з Президентом для гарантування собі цієї посади.
Але формування коаліції, яка дозволила Януковичу обійняти цю посаду, так само стосується фізичного блокування парламентської трибуни та, як повідомлялося, надання "заохочень" депутатам, як і "агітації за свою кандидатуру".
Майже негайно після проголошення колишньою "помаранчевою" коаліцією формування власної коаліційної більшості, яка б висунула на посаду прем’єра Юлію Тимошенко, Партія регіонів почала блокувати парламент. Вони блокували його роботу протягом 10 днів, заручившись допомогою принаймні одного "найманця". Було знято на плівку невідому людину, яка фізично захищала трибуну від тих, хто намагався її розблокувати.
За цей час Партія регіонів мала змогу "переконати" Соціалістичну партію, найменшого члена "помаранчевої" коаліції, змінити об’єкт прихильності. Соціалісти так і зробили під час обрання парламентського спікера, причому дуже видовищно. Партія не попередила своїх попередніх коаліційних партнерів, таким чином порушивши регламент українського парламенту.
Зважаючи на довгу історію хабарництва в українській політиці, зовсім не було дивним, коли телевізійна камера відзняла депутата Партії регіонів Андрія Клюєва в залі парламенту, коли той у розмові з лідером соціалістів робив жест схожий на підрахунок грошей (хоча соціалісти і заперечують, що вони отримали гроші). Також журналістів не здивувало, коли вони почули депутата з Блоку Юлії Тимошенко, який саркастично запитував Клюєва, чи зможуть вони "отримати" членство в комітеті за три мільйони доларів, оскільки вони проґавили головування "за десять".
Можливо невипадково Клюєва в українській пресі називають "казначей". Але певно одне – ті, хто спостерігав за створенням парламентської більшості, не побачили того, що нагадувало б парламентську політику західного зразка.
Включення певних осіб до нового кабінету не допомагає полегшити це занепокоєння. Андрій Клюєв став віце-прем’єр-міністром з питань енергетичного сектора. Той самий пост був у Клюєва у дореволюційному уряді Януковича 2004 року. Фактично, новий кабінет Янукович включає кілька осіб того часу, який є періодом формування суперечливого газового посередника "РосУкрЕнерго".
"РосУкрЕнерго", яка контролює газові контракти України, жорстко критикувалася західними офіційними особами за недостатню прозорість. Чарльз Теннок, член Європейського парламенту від Великобританії, говорить, що залучення "РосУкрЕнерго" до газових угод з Росією припускає "можливість існування політичної корупції". Він та інші західні посадовці закликали Україну виключити "РосУкрЕнерго" з усіх газових операцій.
Юлія Тимошенко пообіцяла це зробити. Під час її прем’єрства, ця компанія стала об’єктом розслідування Служби безпеки у справі відмивання грошей. "Це – підставна компанія, – заявила вона, –створена для збагачення певних українських посадовців". Після її відставки розслідування припинилося. Сьогоднішній Кабінет міністрів можна вважати ознакою підтримки цього посередника.
Новий міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб був міністром палив та енергетики Януковича у 2004 році, коли було сформовано "РосУкрЕнерго". Крім того, Юрій Бойко, колишній голова української національної нафтогазової компанії "Нафтогаз" у 2004, тепер стане міністром палива та енергетики. Бойко був членом першої "координаційної ради""РосУкрЕнерго". Міжнародний незалежний спостерігач Global Witness дослідив "дивні відносини" між "РосУкрЕнерго", "Нафтогазом" та Бойко і поставив запитання про те, хто насправді отримував з цього прибутки.
Тим часом, новим першим віце-прем’єр-міністром України стане Микола Азаров, людина відома з часів адміністрації Кучми через використання податкової поліції проти політичної опозиції.
Азарова, як голову податкової адміністрації, можна почути на "плівках Мельниченка" – таємних записах розмов Кучми у 2000 році. Автентичність цих плівок перевірялася ФБР США. Більшість осіб, яких можна почути на плівках, включаючи тодішнього прем’єр-міністра Віктора Ющенка, заявили, що ці розмови справді мали місце. Кучма та Азаров їх не підтвердили, але вони, здається, все ж відповідають дійсності.
В одній із розмов людина, яку ідентифікували як Азарова, обговорює свої спроби тиснути на Бориса Фельдмана, багатого банкіра та прибічника Юлії Тимошенко. На плівках можна почути, як Кучма говорить Азарову: "Посади його у камеру зі злочинцями. Нехай вони його опустять".
Через три місяці Азаров пояснює, що Фельдмана посадять до в’язниці. "Ми домовилися з луганським судом... – каже він на плівці. – Я говорив про те, щоб накинути звинувачення. Ми обговорили це з тамтешніми суддями, якими ми можемо маніпулювати". Фельдман провів три роки у в’язниці, поки інший суд не зняв з нього звинувачення.
За вказівкою Азарова, податкова адміністрація також відкрила розслідування діяльності американської організації Freedom House та американської газети Eastern Economist. Багато українських організацій, які критикували Кучму, також стали об’єктами надуманих податкових розслідувань під час головування Азарова.
Тепер Азаров – друга найважливіша людина в Кабінеті міністрів. Хоча до Кабінету міністрів і входять реформатори, його склад загалом, а також тактика, до якої вдалися при створенні коаліції, повинна змусити задуматися тих, хто занепокоєний через можливі корупцію та утиски. Будь-яке відродження "РосУкрЕнерго" може занепокоїти європейців, зосереджених на енергетичних питаннях.
Як звичайно, країна, здається, рухається у двох напрямках одночасно. Не зважаючи на приводи для занепокоєння на майбутнє, Україна провела чесні та вільні вибори. Всі політики висловили свою думку під час формування коаліції. І, можливо найважливіше, цей уряд, на відміну від першого уряду Януковича, активно контролюватиметься справжньою опозицією.
Блок Юлії Тимошенко відмовився взяти участь в цьому уряді, заявивши, що він краще послужить України в ролі спостерігача. До складу нової міжпартійної опозиції Тимошенко можуть увійти незадоволені члени партії Президента Ющенка "Наша Україна", яка офіційно приєдналася до цього уряду. Президент привітав створення опозиції і присягнув її захищати.
Насправді, захист опозиції має стати одним із найважливіших завдань Президента, особливо зважаючи на питання, пов’язані з новим кабінетом. Чи дійсно цей уряд зможе відповідати західним стандартам демократії та прозорості? Україні потрібна опозиція для того, щоб це гарантувати.
Авторє старшим співробітником Інституту дослідження конфліктів, ідеології та політики Бостонського університету.
Переклад з англійської: прес-служба БЮТ
Обсудить новость на Форуме