01:00 06.07.2006 | Все новости раздела "Блок Юлии Тимошенко (БЮТ)"
Воссоединение оранжевых. Тимошенко вступает на пост
Аналітична доповідь ConcordeCapital
(публікується у скороченні)
Том Ворнер,
головний стратегічний аналітик
Формування "помаранчевої" коаліції та очікуване повернення Юлії Тимошенко на посаду голови нового уряду закладає на наступний рік курс орієнтованих на Захід реформ. Зважаючи на зміну політичного ландшафту внаслідок її зростаючої популярності, її другий термін має стати більш продуктивним, ніж попередній. За умови відновлення після минулорічного різкого спаду ціни на сталь економіка буде спроможна поглинути вищі ціни на газ та заспокоїти затихаюче зростання.
Після місяців метушливих переговорів три партії, що очолювали Помаранчеву революцію 2004 року, нарешті возз’єдналися у новій правлячій коаліції. Це стало вирішальним кроком, який визначає курс України на наступний рік. Стикаючись із інтенсивним геополітичним протистоянням між Заходом та Росією, Україна фактично змушена обирати сторону, на яку вона має стати. Сьогоднішнє рішення – іти на Захід.
Це є дуже позитивним результатом, оскільки довготривалі інтереси України вочевидь полягають у реформуванні її економіки відповідно до західних моделей та інтеграції у спільний європейський ринок. Якщо опоненти Помаранчевої революції повернулися б до влади, це склало би враження, що Україна переглядає свій нещодавній орієнтований на Захід курс. Розвіялася б значна частина тиску на Європу щодо відкриття її дверей, і на Україну – стосовно проведення реформ.
Коаліція узгодила детальну програму реформ, яка йде набагато далі,ніж те, що обіцяли останні два уряди. Попри невисоку дисципліну голосування, членство у Світовій організації торгівлі можна отримати до кінця цього року.
Не думайте, що Тимошенко не протримається
Якщо минулорічний уряд діяв за бажанням Президента, цьогорічну коаліцію підтримує переглянута Конституція, яка значно збільшує повноваження кабінету та парламентської більшості. Результати березневих парламентських виборів і зростаюча популярність Тимошенко відчутно зміцнили її позицію. Повноваження Ющенка як Президента зменшились, а його популярність знизилася. Те саме можна сказати про популярність його політичного руху "Наша Україна".
За умови своєї слабкості Ющенко та "Наша Україна" переважно зацікавлені у гарантуванні власного захисту. Вони наполягли на максимальному контролі над правоохоронними органами, включаючи міністерства внутрішніх справ та юстиції. Президент усе ще контролює генерального прокурора, СБУ та Міністерство оборони. Ющенко та "Наша Україна" також наполягли на посаді спікера, яка є першокласниммайданчиком для критики уряду, а також важливою посадою, якщо б вони вирішили вийти з коаліції. Здається, що вони навмисне дали Тимошенко свободу дії в економічній політиці, сподіваючись, що вона провалиться й зашкодить своїй популярності.
Що стосується Порошенка, то він досягнув успіху у маневруванні і зайняв сильну позицію в "Нашій Україні", якій не вистачає іншого динамічного лідера. Він та група його соратників успішно змусили керівників партії "Наша Україна" висунути його на посаду спікера, погрожуючи не підтримати коаліцію (рішення підлягало схваленню великим блоком "Наша Україна", до складу якого входить кілька менших партій). Але він дуже непопулярний серед виборців, багато хто в "Нашій Україні" обурений через нього. Здається, що він сподівається отримати популярність, привернувши увагу громадськості.
Поки Тимошенко утримує свою популярність, Ющенко та "Наша Україна" не виграють нічого від розриву свого альянсу з нею. Якщо б "Наша Україна" сформувала коаліцію з Партією регіонів, "Регіони" отримали б фактично всю реальну владу, оскільки вони мають більше місць у парламенті (186 місць проти щонайбільше 55 депутатів "Нашої України", які приєдналися б до цієї коаліції). Ті, хто полишив би "Нашу Україну", утворили б нову правоцентристську партію, яка б орієнтувалася на електорат "Нашої України". Ющенко мав би небагато шансів на переобрання у 2009-му, а "Наша Україна" мала б похмурі перспективи на наступних парламентських виборах, оскільки їхні виборці почувалися б зрадженими. Тимошенко повернулася б – сильніша, ніж будь-коли. Саме тому Ющенко та "Наша Україна" не утворили зараз коаліцію з Партією регіонів. Немає причин для того, щоб розглядати таку можливість у наступні шість місяців, рік або навіть два роки.
Тому, найвірогідніше коаліція протримається довго.
Тимошенко проти олігархів: другий раунд?
Тимошенко має справитися цього разу краще. Вона стала на рік старшою і на рік мудрішою. Вона зібрала більшу і професійнішу політичну команду, і вона отримує кращі поради від більшої кількості радників. Вона може досягти найкращих успіхів, знову змусивши великі промислові групи надалі покращувати ситуацію з їхньою прозорістю та корпоративним управлінням. Вона дала зрозуміти, що не поновлюватиме зусилля з перегляду минулих приватизацій. Її старий проект з реприватизації Нікопольського феросплавного, який з часу її звільнення завис у стані "майже вирішеного", нарешті може бути завершено.
Незважаючи на постійні протистояння у таборі "помаранчевих", цей парламент набагато більше, ніж попередні законодавчі органи, сприятиме реформам. Всі три партії у коаліції очевидно присвятили себе проекту адаптації українського законодавства до норм ЄС. Навіть опозиція підтримує цю ідею. Це вже саме по собі є історичним проривом, хоча, звичайно, впровадження цього проекту не буде швидким чи легким. Як коаліція, так і опозиція також виступають за розвиток українських ринків капіталу.
Тимошенко знову наголосила на своєму зобов’язанні переглянути угоди щодо поставок газу, підписані у січні 2006 року, та виключити посередника "РосУкрЕнерго", чиїми основними акціонерами є "Газпром"і таємнича українська бізнес-група, яка базується у Москві та має тісні зв’язки з Кремлем. Вона каже, що вона зробить це "по-дружньому". Реакція Москви була змішаною: "Газпром" відповів різко, попереджаючи про загрозу для поставок у Європу, а Олександр Жуков, віце-прем’єр міністр, заявив, що реакція залежатиме від того, що запропонує Тимошенко. Порошенко підтримав позицію Тимошенко. Уряд США відкрито став на підтримку її позиції та запропонував свою допомогу, хоча й незрозуміло, що саме можуть зробити Штати. Тимошенко апелює до європейських урядів, прагнучи залучити їх до консультативних комітетів, які вона хоче заснувати.
Оскільки узгоджена у січні ціна на газ не була зафіксована, будь-який український уряд мав би справу з жорсткими переговорами. Тимошенко робить правильно, звертаючись до цього питання зараз, а не чекаючи до зими. Однак, ціною переговорів може стати зобов’язання України створити план підвищення цін до рівня ринкових. На наш погляд, найважливішою є безпека, яку січнева угода гарантувати не може.
Переклад з англійської: прес-служба БЮТ
Обсудить новость на Форуме