16:30 11.08.2008 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Олександр Мороз: Спочатку ми продаємо зброю Грузії, а потім хочемо дешевший газ від Росії
Голова Соціалістичної партії України вважає, що продаж української зброї Грузії та її використання у воєнних діях матиме негативні економічні наслідки для України: „Враховуючи політичну складову вартості газу, я не думаю, що прибутки від продажу зброї Грузії покриють витрати, пов’язані з, наприклад, ростом ціни на газ для України. Тепер економіка всієї країни буде платити за кожен постріл на Кавказі - ціною на газ, забороною на ввезення українських товарів, втратою ринків та чорними списками на кордоні”.
Лідер СПУ вважає, що у всіх сферах діяльності держави рішення мають бути далекоглядними: „Чи в Кабінеті Міністрів хоч прорахували можливі наслідки продажу зброї в можливий район конфлікту для України? Більше того, в оборонній промисловості Україна дуже тісно співпрацює з Росією, і внаслідок продажу зброї Грузії багато працівників підприємств цього комплексу можуть втратити російські контракти”.
Олександр Мороз вважає, що ситуація з продажем зброї характеризує дії чинного уряду загалом: ”За копійку швидкого прибутку, уряд здатен продати що завгодно і кому завгодно, а після того - хоч потоп. Тільки натовп у період соціальних заворушень ночами трощить вітрини продуктових магазинів, а вранці дивується, що ніде купити їжу. Уряд не може поводитись за принципом свідомості натовпу, але сьогодні він якраз і займається тим, що розбиває усі можливі вітрини. А завтра високі ціни на газ будуть називатися „змовою проти української влади”.
«Це один, мабуть, не найважливіший, нюанс проблеми, - вважає О.Мороз. - А сама вона зводиться до того, що Україні не можна ставати на один бік у конфлікті, який має свою вже тривалу історію. Мудрість державного управління полягає у використанні усіх можливостей для локалізації конфлікту, для недопущення кровопролиття.
В цьому питанні немає значення, хто розпочав війну на Кавказі, Україна має керуватися національними інтересами. А ця війна – не абстрактна віддалена проблема. Це занадто близька для нас біда, для нас вона тривожна і наслідками для України, і фактами загибелі не чужих нам людей: і росіян, і грузин, і осетинів чи абхазців».
«Уряд зараз бідкається, - продовжує О.Мороз, - що не може доправити літак з гуманітарною допомогою в Грузію. Бідкається демонстративно, далеко більше, ніж за те, що на Закарпатті є села, в які теж не можуть доправити допомогу. А чому така демонстрація? Щоб помітили і оцінили... наставники для грузинського і українського керівництва. Це бажання вислужитись диктує слова посадовця про те, що кораблі ВМФ Росії після подій на Кавказі не будуть допущені на орендовану базу. Хто уповноважував його на такі заяви? Ми в стані війни з Росією? Ці кораблі прориватимуться на базу, використовуючи свої арсенали? Ми вже вели з росіянами з цього приводу переговори, адже ми з ними зв’язані умовами договору? Таких питань можна ставити безліч, але всі вони – від незграбності зовнішньої політики, котра вся сьогодні повинна бути спрямована на одне – загасити вогонь війни, примусити керівників конфліктуючих сторін сісти за стіл переговорів. Посваритися можна легко, ворогувати можна успішно і довго. Тільки кому потрібен той «успіх»?! Запитайте будь якого громадянина нашої держави, - що він вважає корисним у цій ситуації саме сьогодні? І він скаже: «припинити воєнні дії». Якщо це розуміють керівники держави, то чому не йдуть назустріч такому побажанню народу? Не вміють чи не хочуть? Чи не можуть, будучи несамостійними?»
„Ми живемо в скляному будинку, і кидаємось камінням не лише всередині, а на всі боки, а потім ображаємось, коли його кидають назад в нас, - вважає Олександр Мороз. – Соромно за таку політику».
Обсудить новость на Форуме