18:00 27.06.2012 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
З приводу найтривалішої в Україні кримінальної справи
Ознайомившись завчасно зі змістом касаційних скарг першого заступника Генерального прокурора України Р.Кузьміна, адвоката потерпілої М.Гонгадзе - В.Теличенко та потерпілого О.Подольського до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на постанову Печерського районного суду та ухвалу Апеляційного суду м. Києва у справі за скаргою захисників Л.Кучми, я не мав жодного сумніву у тому, яке мало би бути рішення Вищого суду. Воно очевидне, - рішення попередніх двох судів треба скасувати, дати оцінку суддям, що збиткуються над постраждалими, над Конституцією, законами, отже - над усіма людьми.
Сталося навпаки. Вищий суд брехню назвав правдою.
Коментувати цю подію не можна без обурення. Продовжується знущання над істиною, суд творить злочин.
По-перше, районний суд не мав права розглядати скаргу адвокатів Л.Кучми, брати її до провадження, оскільки те заборонено законом, бо досудове слідство по кримінальній справі за обвинуваченням Л.Кучми було давно завершене. Суддя Г.Супрун вчинила службовий злочин.
По-друге, райсуд вийшов за межі своїх повноважень, вдавшись до оцінки доказів звинувачення Л.Кучми замість перевірки підстав для скарги його адвокатів.
По-третє, судді змістили акценти у справі, посилаючись не на виявлення прокурором ознак складу злочину як приводом до порушення кримінальної справи проти Л.Кучми, а на заяви М.Мельниченка та мою, які таким приводом не були.
Справжніми приводами були юридично обґрунтовані:
- покази О.Пукача;
- передсмертна записка Ю.Кравченка;
- покази М.Мельниченка.
Можна продовжувати перелік порушеного судочинства судами (тепер вже трьох інстанцій України).
Справа не в тому. Очевидним є те, що впродовж 12 років після вбивства Г.Гонгадзе всі державні інстанції України, в т.ч. прокуратура суди, СБУ, МВС топчуться по законах, аби вигородити колишнього президента, відвести його від відповідальності за багатогранне і послідовне політичне насильство, що приводило до трагічних наслідків, котрі підпадають під категорію кримінальних злочинів.
Після сьогоднішнього рішення Вищого суду викликає недовіру демонстрована позиція Генпрокуратури. Бо рішення суду безглузде, але відбувається воно в державі, репутація якого захищається саме її установами, в т.ч. Генпрокуратурою.
Виходить, що в межах країни влада маскує злочинство і щоб його розслідувати, потрібно свою ганьбу виносити на розгляд міжнародного суду. Так може робити лише (умовно) влада, яка не поважає власну державу, діє проти її інтересу та авторитету, проти прав співгромадян України.
Це нетерпиме безчинство. Воно, сподіваюсь, знайде відгук у свідомості більшості громадян. Правда все-одно торжествуватиме!
Олександр МОРОЗ
Обсудить новость на Форуме