21:15 03.03.2009 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Умови отримання другого траншу від МВФ ставлять Україну на коліна
Заява Секретаріату Соціалістичної партії України
Нинішня влада вкотре взяла на себе кабальні зобов’язання перед міжнародними “партнерами”. Чудово розуміючи, що країна балансує на межі прірви, ліберальні сили лише підштовхують її. Рішення про звернення до МВФ із жебрацьким проханням про надання позики яскраво демонструє усю філософію цих сил. Йдеться не лише про БЮТ та “НУ-НС”, але й про Блок Литвина, який добре влаштувався в ролі слуги кількох господарів.
В умовах світової кризи нинішнє керівництво України із запізненням реагувало на серйозні економічні та соціально-політичні виклики. Зрештою, ми отримали ще одну кризу – в середині країни. А вона, за своїми масштабами, не має собі рівних. Усі гілки влади замість того, щоб намагатися захистити простих людей, кинули свої сили на порятунок особистих або “наближених до тіла олігархів” та кланів. І саме тому міжнародні експерти одноголосно заявляють про те, що Україна є першою в черзі до дефолту. Все це наслідки недолугої політики уряду, Президента, НБУ та Верховної Ради, які нині стихійно об’єдналися для отримання омріяної позики. У документі, відправленому до МВФ, влада відкрито зізнається, що проводитиме політику збільшення ціни на газ для населення, ліквідації пільг з оплати житла та комунальних послуг, збільшення пенсійного віку. Без докорів сумління констатується факт девальвації гривні на більш ніж 33%, та недвозначно заявляється про проведення гнучкої курсової політики, що дозволяє коливання гривні до долара в більшому діапазоні.
Дії влади свідчать про її моральне банкрутство. Економічна політика уряду зазнала повного краху. Країна втратила чіткі орієнтири розвитку та пливе за течією. Між тим, усі прорахунки уряду перекладатимуться на плечі пересічних українців. Саме вони постраждають від того, що Тимошенко не змогла на вигідних умовах домовитися з Росією про постачання газу. Як результат – стрімке зростання цін на блакитне паливо для населення. Відбувається масове скорочення соціальних пільг для найменш захищених верств. Політики до виборів обіцяють одне, але, дорвавшись до влади, демонструють зовсім інше. У документі, відправленому до МВФ, чомусь не йдеться про бензин з водоростів за ціною по 2 грн чи про зниження НДС, чи про підтримку малого та середнього бізнесу. Ющенко та Тимошенко звертаються із проханням –дайте грошей, щоб прикрити наші прорахунки, а ми обдеремо народ до нитки.
Неможливо навіть уявити, щоб у якійсь демократичній країні після фактичної здачі національної валюти винні не понесли покарання. Це припустимо лише в Україні, де на божевільних стрибках курсу долара від 5 до 10 з лишком гривень деякі люди зробили собі статки. А те, що мільйони наших громадян опинилися в тяжкому становищі, не маючи можливості зняти депозити чи повернути кредити, не турбує нікого із тих, хто сидить на Банковій та Грушевського.
Так само досі немає покараних за свідому та послідовну руйнацію відносин з Росією на всіх рівнях. Та й, мабуть, не буде, адже це політика, яку проводить держава. Це власні ініціативи Віктора Ющенка, який уже звично починає шукати зовнішніх ворогів, щойно починаються проблеми в середині країни. Не далеко від Президента в цьому питанні пішла Прем’єр. Працюючи в режимі флюгера, вона ще рік тому в статті для американського журналу звинувачувала Москву в усіх гріхах та закликала західні країни втрутитися у внутрішню політику наших північних сусідів. Але вітер змінився, і ось вже Тимошенко із простягнутою рукою йде позичати мільярдні кредити саме в Росії. А потім знов-таки біжить до МВФ, благаючи про позику.
Але практика життя в кредит, особливо під час кризи, є неприпустимою. Бажання утриматися біля керма за будь-яку ціну, не дозволяє владі думати про щось, окрім як їй залишити за собою теплі крісла. І те, що розраховуватися за мільярдні кредити будуть вимушені наступні покоління, ні Президента, ні Прем’єра не хвилює. Саме за таких умов українці мають чітко зрозуміти, хто є хто, та дійти відповідних висновків.
Чергові піар-акції Тимошенко, на зразок ініціативи про зменшення депутатської зарплатні, не повинні вводити в оману. Адже в недалекому минулому саме за ініціативи нинішнього прем’єра зарплати чиновників найвищого рангу зросли в рази. Нинішні ж дії – це лише спроба відволікти громадськість від злочинних процесів розгарбування кредитів та від провальної політики уряду. Тим паче, що маючи бажання зменшити зарплатню народним обранцям, Кабмін міг би зробити це в односторонньому порядку, навіть без залучення парламенту.
Документ, який політична, з дозволу сказати, еліта відправила до МВФ, є переконливим свідченням того, що Україну приносять у жертву заради особистих інтересів. Адже здирницькі умови для отримання цієї позики ставлять нашу країну на коліна.
Обсудить новость на Форуме