16:46 21.06.2011 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Стосовно проекту закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»
Заява Політвиконкому Соціалістичної партії України
від 21 червня 2011 року
Політвиконком СПУ звертає увагу на те, що тривала та названий не мають жодного відношення до реформування пенсійної системи як засобу консолідації суспільства, впорядкування трудових відносин, створення надійних соціальних стимулів для продуктивності праці, забезпечення прав і потреб пенсіонерів, виведення економіки з тіні. Влада переслідує лише одну мету – будь-яким способом зменшити видатки Пенсійного фонду. В проекті це вирішується за рахунок прямого зменшення розміру пенсій та скорочення строку їх виплат.
Прийнятий 16 червня ц.р. в першому читанні законопроект є кроком назад у порівнянні з нині діючим . Уряд у своєму законопроекті фактично підтвердив, що він не збирається вирішувати стратегічне завдання пенсійної реформи – функціонування державної накопичувальної системи. Як зазначено в , її введення відкладається до того часу, коли в Україні з’явиться бездефіцитний бюджет. Ця умова виглядає дивною не тільки через її невизначеність у строках, а й тому, що накопичувальний фонд наповнюється не за рахунок державних коштів, а внесками роботодавців і самих майбутніх пенсіонерів. Ні один уряд після прийняття у 2003 році Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не виконав його вимог щодо створення в Україні трьохрівневої пенсійної системи, яка б включала солідарний, державний накопичувальний і приватний рівні. Накопичувальна система не створена, а приватні і корпоративні пенсійні фонди охоплюють за різними оцінками близько 5% працюючих, як правило, зовсім не бідних людей.
Пенсійний фонд так і не став фінансовою установою з самостійним розпорядженням накопиченими коштами, з визначенням і проведенням власної політики на користь пенсіонерів. Навпаки, він має не партнерські, а адміністративні стосунки з пенсіонерами, слухняно виконуючи протизаконні настанови влади, часто спрямовані на порушення соціальних законів, економію на людях. Це яскраво демонструється в мільйонах судових процесів, де свої законні права на пенсії намагаються відстояти діти війни, чорнобильці, військові, працюючі пенсіонери. Судовий позов у пенсійних стосунках перестав бути одиничним фактом. Він стає рутинною, антилюдською процедурою для захисту законних прав громадян, для подолання саботажу соціальних норм і законів з боку держави.
Проект, проголосований 16 червня у Верховній Раді, ще раз переконує, що розпропагована не стала початком взаємно зацікавлених і мотивованих стосунків між суспільством і державою. Вона – всього-на-всього показуха для МВФ, а шкода від неї може принести більше проблем, ніж зростання зовнішніх боргів держави.
Поряд з підвищенням пенсійного віку для жінок і державних службовців проект значно погіршує умови виходу на пенсію для всіх пенсіонерів. Згідно змін до підвищується страховий стаж, необхідний для нарахування пенсії у мінімальному розмірі (на рівні прожиткового мінімуму) з 25 для чоловіків і 20 для жінок до, відповідно 35 та 30 років. І справа не тільки в тому, що чоловік, або жінка, які пропрацювали 35 та 30 років втратять 10% підвищення розміру пенсії (по відсотку за кожний рік, які тепер передбачені законом). За останні 20 років багато майбутніх пенсіонерів не зі своєї вини були вимушені працювати нелегально, або тривалий час взагалі не працювали. Їм важко буде знайти 35 та 30 років страхового стажу, отже пенсія їм буде нарахована нижче мінімальної, пропорційно наявному страховому стажу. Таким чином в проекті закладається можливість відмови від однієї з конституційних соціальних гарантій – .
Підвищення пенсійного віку, окрім зрозумілого негативу, в умовах масового безробіття ще більш проблематичним зробить працевлаштування всім віковим групам громадян, особливо молоді.
Новий порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсій відкриває багато можливостей для зменшення розміру пенсій. Якщо в нинішньому законі при призначенні пенсій передбачено врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 1 липня 2000 року та весь період стажу після цієї дати, то в проголосованому проекті буде враховуватись тільки заробітна плата за період з 1 липня 2000 року. Правда, уряд «врахував» критику і передбачив, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, також враховується заробітна плата за 60 місяців до 1 липня 2000 року. Але навіщо тоді довідка про заробітну плату, якщо її треба підтверджувати первинними документами, і що це за первинні документи та скільки їх збереглося впродовж останніх 30-40 років? Ще одне погіршення: в чинному законі враховується для обчислення пенсії заробітна плата за один рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, в проголосованому проекті – заробітна плата за три таких роки. Не треба бути урядовцем, щоб зрозуміти, що майбутньому пенсіонеру значно легше добитися високого заробітку за один, ніж за три роки, і сума, з якої в майбутньому нараховуватиметься пенсія, буде завжди заниженою.
Нелюдським виглядає підвищення страхового стажу, необхідного для призначення пенсій по інвалідності. Нинішнім законом встановлено чотири вікові категорії і відповідний їм страховий стаж. До 23 років включно – 2 роки; від 24 до 26 – 3 роки, від 27 до 31 – 4 роки і для осіб 32 роки і старших – 5 років страхового стажу. Здавалось би, цього цілком досить, але прийнятий проект вводить 9 (!) нових вікових категорій, остання з яких передбачає для осіб 55 років і старших наявність 15 років страхового стажу. Чи взагалі допустимо економити на інвалідах, коли держава і без того заборгувала перед ними?
Проголосований в першому читанні проект Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» тільки погіршує умови виходу на пенсію за рахунок внесення несистемних поправок до діючого законодавства, зокрема до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пропонуючи населенню свої заходи, уряд ніби не помічає, що головна проблема з пенсійним забезпеченням полягає в «тінізації» економіки, корупційному розтягуванні бюджету, блокуванні підприємницької ініціативи хабарницьким чиновницьким апаратом. Що зростання дефіциту Пенсійного фонду все більше набирає ознаки фінансової піраміди, коли платники внесків до фонду не здатні перекрити його неконтрольовані витрати і в державі немає належної системи контролю за використанням коштів за природні ресурси, що рентні платежі присвоюються не державою, а власниками. Лише наведення порядку в цих складових може в рази збільшити доходи до бюджету і Пенсійного фонду, після чого пенсійна реформа могла би стати логічною потребою суспільства і кожного громадянина.
Те, що відбулося 16 червня у Верховній Раді, має свою політичну складову. Найбільш масований наступ на соціальні гарантії громадян України за останні 20 років відбувся за відсутності в парламенті фракції Соціалістичної партії України, для якої соціальна складова законодавства була пріоритетом її діяльності. Саме завдяки СПУ, ще за влади Л.Кучми, були відбиті намагання підвищити пенсійний вік чоловікам до 65 і жінками до 60 років. Депутати-соціалісти брали участь в напрацюванні чинного пенсійного закону та зробили все можливе для того, щоб він був прийнятий. Навпаки, нинішня фальшива опозиція, будучи п'ять років при владі, нічого не зробила для того, щоб зрушити з місця пенсійну реформу, ввести її державний накопичувальний рівень. З допомогою брехні і махінацій їм вдалося усунути з парламенту Соціалістичну партію. Усували не тільки політичного конкурента, усували політичну силу, яка перешкоджала знищенню соціальних гарантій громадян України. Дехто з тих, кому зараз йти на пенсію, тоді аплодували т.зв. помаранчевій команді. Тепер наступила розплата. Опозиція і влада спрацювали разом: одні усунули політичну силу, яка протидіяла ліквідації соціальних гарантій, другі – серйозно підірвали всю систему соціальних гарантій. І разом за новий проект закону проголосували ті, кого особисто ні зарплати, ні пенсії не хвилюють. Тим самим влада і фальшива опозиція захистили свої доходи за рахунок пенсій громадян України.
Соціалістична партія України вкотре заявляє про необхідність реформування пенсійної системи, але реформам повинно передувати (чи хоч здійснюватись одночасно) наведення державного порядку в економіці, виведення її з тіні і кримінальної залежності, підтримка державою власного виробництва, створення нових робочих місць, особливо для молоді, обов’язкове розмежування бізнесу і влади.
Без цих кроків законодавчі ініціативи влади і далі залишатимуться прикриттям корупції, спробами вирішити загальні проблеми за рахунок трудящих.
Політвиконком Соціалістичної партії України
Обсудить новость на Форуме