22:31 22.05.2009 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
"СПУ допоможе виконати Рішення Конституційного Суду України"
Питання соціального захисту і гарантій громадян в нашій країні було актуальним завжди, а особливої гостроти ці проблеми набули в часи розгортання економічної та фінансової кризи. На превеликий жаль політики, які перебувають у владі, намагаються вирішувати проблеми, пов’язані з кризовими явищами, через урізання соціальних гарантій громадян. Прикладом такого підходу слугує прийнятий Верховною Радою 25 грудня 2008 року Закон України «Про внесення змін до деяких законів, щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», за яким, допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, виплачуватиметься з 91 календарного дня. Нагадаємо, що до прийняття вищезазначеного закону діяла норма, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за якою працівник, що звільнився за угодою сторін, отримував допомогу по безробіттю з 8 дня після реєстрації в центрі зайнятості.
Таким чином законодавець звузив зміст права громадян, які звільнилися з останнього місця роботи за угодою сторін, на одержання допомоги в перші три місяці періоду, що триває після розірвання трудового договору (контракту) за угодою сторін, чим порушив вимоги статті 22 Конституції України, за змістом якої при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Дані зміни також обмежують право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення їх, зокрема, в разі безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення (стаття 46 Конституції України).
Зважаючи на гостроту проблем, що були породжені прийняттям згаданого Закону, питання конституційності його норм стало предметом розгляду Конституційного Суду . Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2009 року ці зміни в законодавство визнані неконституційними. В своєму рішенні Конституційний суд установив, що внаслідок таких змін, громадяни України звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на виплату допомоги по безробіттю з восьмого дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, а отже – і право на допомогу по безробіттю протягом 90 календарних днів після звільнення з роботи. При цьому в своєму рішенні Конституційний Суд чітко визначив, що право на соціальний захист є невід’ємним конституційним правом громадян, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
З дати постановлення Рішення Конституційного Суду працівники беззаперечно можуть звільнятися з роботи за угодою сторін і державна служба зайнятості при зверненні громадянина за постановленням на облік як безробітного не вправі йому відмовити, а зобов’язана його зареєструвати і виплачувати державну соціальну допомогу по безробіттю з восьмого дня після реєстрації.
Проблемним залишається питання соціального захисту для тих, хто був звільнений під час дії норм Закону, яким обмежувалось право на отримання допомоги по безробіттю з 8 дня після реєстрації в центрі зайнятості.
Аналіз норм згаданого Закону, а також інших норм чинного законодавства України, і зокрема Конституції України, як Закону прямої дії, дозволяє зробити правовий висновок про наявність законних підстав отримання відповідної компенсації і цією категорією громадян. Адже з прийняттям вищезазначеного Рішення Конституційного суду України від 28 квітня 2009 року з’явились додаткові підстави для отримання відповідної компенсації цією категорією громадян,а тому і можливість її отримання.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, в разі безробіття з незалежних від них обставин (частина перша); це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. другої ст. 6, ч. другої ст. 19, ч. першої ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2009 року було чітко і однозначно констатовано , що з прийняттям норм згаданого Закону ці права були порушені і обмежені.
Таким чином, не виплата допомоги по безробіттю, передбаченої Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття », є протиправною і такою, що суперечать Конституції та законам України.
Разом з тим , зважаючи на економічну ситуацію в країні, та реальні попередні дії і рішення органів влади, можна припустити, що державні служби зайнятості будуть зорієнтовані на відмову у виплаті всіх належних сум .В такій ситуації єдиним шляхом для захисту і відновлення своїх порушених прав буде звернення до суду, оскільки звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод є порушенням вимог ст. 22 Конституції України як норми прямої дії, і можуть бути оскаржені в судовому порядку.
В зв’язку з цим юридичним департаментом опрацьовано форму звернення в державну службу зайнятості та зразок позовної заяви для захисту громадянами своїх прав за умови відмови служб зайнятості у виплаті належних сум компенсації, що додаються.
Зауважимо, що за обрахунком розміру даної компенсації варто звертатись до відповідного фахівця, оскільки розмір допомоги по безробіттю обраховується в залежності від вашого офіційного стажу роботи, розміру офіційної заробітної плати і інших даних, що не завжди легко зробити пересічному громадянину…
При виникненні додаткових питань з даного приводу та для отримання персональної правової допомоги, ви можете звертатися до обласних комітетів СПУ.
Керівник юридичного департаменту СПУ Романчук Я.В.
До Директора_____________________________ центру зайнятості
(назва регіонального центру зайнятості)
ПІБ директора
ПІБ особи, що звертається
Адреса
телефон
Заява
щодо виплати допомоги по безробіттю
Я ________________________(ПІБ), була(в) звільнена(ний) _____________(період з 06.01.2009 року -28.04.0209року) з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю.
__________(дата) стала(в) на облік в ________________ (назва регіонального центру зайнятості). В виплаті допомоги по безробіттю з 8 дня після реєстрації, що передбачено п.3 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мені було відмовлено на підставі 13 статті 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25 грудня 2008 року, за яким допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, виплачується з 91-го календарного дня.
У зв’язку з тим, що Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (справа про допомогу по безробіттю звільненим за угодою сторін) від 28 квітня 2009 року дану норму було визнано неконституційною, прошу Вас зробити розрахунок і виплатити мені відповідну компенсацію за період з 8 календарного дня від дати реєстрації в центрі зайнятості по 91 календарний день, що я не отримувала, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості по безробіттю.
Дата Підпис
До __________________________________________
(найменування суду)
Позивач ____________________________________ ,
(П.І.Б.)
що проживає за адресою: _______________________
Номер засобу зв’язку ___________________________
Відповідач:
Державна служба зайнятості
(вказати назву регіонального центру зайнятості) ,
що знаходиться за адресою: _____________________
Номер засобу зв’язку ___________________________
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про стягнення допомоги по безробіттю
Я ________________________(ПІБ), була(в) звільнена(ний) _____________(період з 06.01.2009 року -28.04.0209року) з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю.
__________(дата) стала(в) на облік в ________________ (назва регіонального центру зайнятості). В виплаті допомоги по безробіттю з 8 дня після реєстрації, що передбачено п.3 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мені було відмовлено на підставі 13 статті 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" від 25 грудня 2008 року, за яким допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, виплачується з 91-го календарного дня.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2009 року ці зміни визнані неконституційними. В своєму рішенні Конституційний суд установив, що внаслідок таких змін, громадяни України звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на виплату допомоги по безробіттю з восьмого дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, а отже – і право на допомогу по безробіттю протягом 90 календарних днів після звільнення з роботи.
_________ (дата звернення) я звернулась(ся) з письмовим зверненням до керівника_______________( вказати назву регіонального центру зайнятості та ПІБ керівника) з вимогою нарахувати і виплатити мені відповідну компенсацію за період з 8 календарного дня від дати реєстрації в центрі зайнятості по 91 календарний день, що я не отримувала(в), перебуваючи на обліку в центрі зайнятості по безробіттю. Проте на моє письмове звернення я отримала(в) відмову, що додається до заяви.
Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2009 року установлено, що мої права були порушені і обмежені.
Таким чином, не виплата мені допомоги по безробіттю передбаченої Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » є протиправною і такою, що суперечать Конституції та законам України.
Оскільки, я почала(в) отримувати допомогу по безробіттю з 91 календарного дня з моменту реєстрації, а не з восьмого дня, мені мають виплатити компенсацію за 83 дні, що я не отримувала(в), перебуваючи на обліку в центрі зайнятості по безробіттю. Сума компенсації складає _________ гривень___копійок. Розрахунок компенсації до позовної заяви додається (вам необхідно звернутися до фахівця з обрахування суми компенсації та додати до позовної заяви як додаток)
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, в разі безробіття з незалежних від них обставин (частина перша); це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. другої ст. 6, ч. другої ст. 19, ч. першої ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 6, 19, 22, 68 Конституції України, п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, ст. 22 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття », Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" (справа про допомогу по безробіттю звільненим за угодою сторін) від 28 квітня 2009 року
ПРОШУ:
1. Визнати протиправною відмову (вказати назву регіонального центру зайнятості ) у нарахуванні і виплаті мені допомоги по безробіттю.
2. Зобов’язати _ вказати назву регіонального центру зайнятості _ нарахувати і
виплатити мені допомогу по безробіттю в сумі ………………..(вписати суму компенсації )
Додатки:
1. Копія паспорту позивача.
2. Копія ідентифікаційного коду позивача.
3. Копія позовної заяви.
4. Довідка з останнього місця роботи про розмір середньої заробітної плати
5. Копія листа відмови держаного центру зайнятості №______ від ______(вписати номер та дату)
6. Квитанція про сплату державного мита.
Дата ___ ____________ 2009 року Підпис ____________________
Обсудить новость на Форуме