13:00 02.04.2009 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Президента і прем'єра, у цілому владу, що розписалася перед всією Україною в своїй некомпетентності, - необхідно міняти
То, чим Кучма хотів стати за десять років, Ющенко намагається повторити за вдвічі коротший термін. Ініціативи Віктора Ющенка, озвучені в парламенті під час подання ним щорічного послання, показують головну мету президента – за будь-яку ціну зберегти довічну недоторканість від юридичної відповідальності. Віктор Андрійович за роки свого правління не навчився виконувати навіть ті норми, які прописані в діючій Конституції. Але замість того, щоб навчитися працювати згідно із законом, він сподівається переписати закон так, щоб той відповідав уявленням президента. Хоча що коштує переписування Конституції на основі уявлень людини, яка організувала антиконституційний переворот у 2007-м, ініціювала хаос в державі, плоди якої відчуває на собі зараз кожен українець?
Коли йшов Кучма, і намагався повернути мажоритарну виборчу систему, провести референдум, створити другу – верхню, палату парламенту для високопоставлених «сенаторів», то Віктор Ющенко був серед тих, хто найголосніше і аргументовано критикував ці «реформи». Тепер Ющенко сам намагається провести в життя ті ж наміри, які він так палко викривав. Ющенко мріє стати довічним сенатором, захиститися мандатом, – напевно, користуючись сумнівним прикладом Піночета в Чилі.
«Двопроцентний» (за довірою населення) президент, поза сумнівом, усвідомлює, що його пропозиції мають такі ж примарні шанси на реалізацію, як і у свій час задуми Кучми. Очевидно, що ініціативи Ющенка мають на меті не стільки вирішити якісь проблеми, скільки ще більш посилити хаос і анархію влади, щоб якомога довше продовжити перебування на посаді.
У той же час не можна подібними підозрами принижувати В.Ющенка. Він-то краще за інших розуміє, що його зміни в Конституцію не пройдуть хоч б через технологічні чинники: для нового редагування Конституції просто немає часу, навіть якщо уявити утопічну ситуацію – злагода з цього приводу у, скажімо, БЮТ, і комуністів. А це означає, що його ініціатива – чистий піар, - видовище замість хліба, пусті слова замість справи.
Втім, у такому ж точно стилі Віктору Андрійовичу «підіграє» і уряд пані Тимошенко. Юлія Тимошенко із задоволенням коментує абсурдні ідеї Ющенка, оскільки вони дають привід для продовження політичної війни. Звичайно, для уряду набагато зручніше боротися із забавними прожектами президента, чим займатися своїми прямими обов'язками - хоч трохи полегшувати для людей вплив кризи. Іноді виникає враження, що Ющенко і Тимошенко разом планують цей спектакль, разом розігрують конфлікт перед глядачами, обговорюючи і сварячись через цілком третьорядні і далекі від реального життя піар - приводи. До цих пір, опісля шести місяців після початку світової кризи, уряд не представив суспільству хоч б у загальних рисах програму стабілізації економіки.
Прем'єр Тимошенко має досить своєрідне уявлення про завдання глави Кабміну – вона заклопотана не зміцненням економіки і підтримкою галузей, що створюють робочі місця, а лише тільки пошуком іноземних кредитів, які беруться не під реалізацію проектів, а призначені для проїдання – латання дірок в бюджеті. Реального бюджету, до речі, в уряду також немає. Тому Міжнародний валютний фонд відмовляється співробітничати з Тимошенко, і вимагає від України для початку прийняття реалістичних фінансових показників.
Брюссельські декларації змінялися японським візитом, а ефекту для України - нуль. Дипломатичні протоколи про наміри видаються за визначні економічні прориви. Хоча на ділі - жодного протоколу, жодного меморандуму між українським урядом і японською стороною не було підписано, а ілюзії на мільярдні кредити і спільну модернізацію ГТС зникають, як опалі квіти сакури.
Економічна і соціальна розруха в Україні спричинена не стільки хвилею світової фінансової кризи, як переконують нас з екранів керівники країни, а непрофесіоналізмом, корупційністю і амбіційністю можновладців.
Вихід зараз залишається один - цілковита зміна влади, дострокові вибори ВР, Президента, місцевих органів влади. Президента і прем'єра, загалом владу, що розписалася перед всією Україною в своїй некомпетентності, - необхідно змінювати. Їм є куди їхати, є, де жити за кордоном. Але кожним днем свого перебування у владі вони віднімають перспективи в тих, хто хоче жити і працювати в Україні.
Секретаріат СПУ
Обсудить новость на Форуме