15:16 30.06.2010 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Олександр Мороз: Коментар до зауважень глави держави щодо змісту Основного Закону
У зв’язку зі зверненням Президента України Віктора Януковича до Українського народу з нагоди Дня Конституції України журналістів цікавить ставлення до зауважень глави держави щодо змісту Основного Закону.
Загалом, досконалих Конституцій не існує. Як відображення суті суспільних відносин, що розвиваються, вони час від часу потребують відповідних уточнень. В сьогоднішній Україні це пов’язано з визначенням ролі місцевого самоврядування, з деякими функціями прокуратури та статусом суддів.
Основна частина цих уточнень – щодо місцевого самоврядування – шість років тому розглянута парламентом, а згодом – і Конституційним Судом. Йдеться про завершення реформи системи влади та запровадження європейської моделі управління. Це стратегічний для України напрямок, оскільки форма владної системи впливає на всі сторони суспільного життя. Тому, коли говориться про європейський вибір (а про це ми чуємо від влади впродовж майже 20-ти років), то слід мати на увазі найперше систему влади, при якій на перше місце виходять роль і права громадянина, місцевої громади.
Саме в такому контексті розглядалися зміни до Конституції, прийняті в 2004-му році. Їх готували завчасно, робота велась у відповідності з конституційними процедурами більше чотирьох років. За цей час вдалося здолати спротив Президента Л.Кучми, котрий намагався шляхом референдуму нав’язати систему диктатури, вдалося також узгодити позиції фактично усіх (окрім БЮТ) політичних сил, представлених в парламенті.
Ніякого поспіху в цій справі не було. Це був свідомий вибір українського парламенту. Зміни по суті, з дотриманням усіх процедур, розглядалися 8 квітня 2004 року. Для їх прийняття тоді не вистачило кількох голосів депутатів, що підтримували В.Ющенка. (Якби не його «забудькуватість», то зміни були б прийняті завчасно, вибори президента пройшли б спокійно, в один тур, і без жодних збурень, в т.ч. без Майдану. Соціальна напруга була наслідком прагнення абсолютної влади конкретним претендентом на найвищу посаду).
Зняти штучно організоване напруження вдалося повторним голосуванням змін до Конституції 8 грудня 2004 року. Необхідність такого кроку підтверджена висновками зарубіжних представників (Солано, Кваснєвський, Адамкус, Гризлов та інш.), зафіксована підписами української сторони в складі усіх фігурантів попередньої і нинішньої владної еліти. Тому говорити про «поспішність», «ситуативність», «недосконалість» і інші оцінки внесених змін ні в кого немає ніяких підстав.
Зробити ревізію внесених змін з першого дня свого президентства намагався попередній глава держави. Це якраз і було причиною його антиконституційних дій у 2006-2007 роках. А прагнення влади (якою він розпорядитися не міг) стало мотивом постійних скандалів у владній верхівці та причиною незавершення реформи системи влади. Причому, скарги на дефіцит керованості, відсутність «владної вертикалі» повністю розбиваються нинішньою практикою. Є керованість, є «вертикаль». І Конституція, виявляється, не стоїть на заваді.
Підтримуючи наміри щодо посилення функцій і ролі місцевої влади, щодо яких висловлювалися Президент В.Янукович, Прем’єр-міністр М.Азаров та очевидне прагнення в цьому напрямку вдосконалити податкове і бюджетне законодавство, вважаю їх конкретним шляхом практичних змін в організації державного управління, вдосконалення системи влади. Оформити ці наміри в юридично-правовому сенсі можна (і потрібно) прийняттям закону про зміни Конституції в частині норм, що стосуються місцевого самоврядування. Парламент до цього, здається, дозрів.
Зрозуміло, що ці (та й будь-які інші) зміни слід робити у строгій відповідності з вимогами розділу ХІІІ Конституції України, поважаючи і зберігаючи Основний Закон нашої держави.
Це один з найважливіших обов’язків Президента України, парламенту, всієї влади. Це одна із гарантій стабільного розвитку суспільства і зміцнення української державності.
Олександр МОРОЗ,
30.06.2010 р.
Обсудить новость на Форуме