18:30 22.03.2014 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Олександр МОРОЗ: "Трапилося так, що мені і моїм однодумцям з керівництва Соцпартії доводилося відгукуватися на всі поворотні моменти Майдану"
21/03/14
Доборолась Україна…
Ці Кобзареві слова віщі для багатьох періодів нашої історії. Нинішньої особливо.
Трапилося так, що мені і моїм однодумцям з керівництва Соцпартії доводилося відгукуватися на всі поворотні моменти Майдану – до його появи і згодом. В кожному з відгуків сказано про причини поворотів, можливі наслідки і про те, що слід робити владі, опозиції, аби ситуація не вийшла з-під контролю і не закінчилася трагічно.
Шкода (хоч чому «шкода», це теж не випадково), що наші пропозиції наштовхувались на постійну блокаду в інформаційному просторі та в довгих коридорах влади. Досить сказати, що три з половиною роки ні мені, ні активістам СПУ не вдалося зустрітися з президентом, прем’єром, у рідкісних випадках потрапити на екран ТV, не довелося продискувати принципові питання із завсідниками різноманітних шоу.
Характерно, що всі кроки, вживані учасниками протистояння для розв’язання конфлікту (чи хоч би його часткового послаблення), взяті із набору наших пропозицій. З однією відмінністю, - ми вносили їх задовго до конфлікту, а спроби скористатися ними з’явилися уже після крові і жертв. Так було із шахрайством щодо Конституції та потребою повернутись до її редакції 2004 року, з необхідністю підписати політичну частину угоди з ЄС навіть в односторонньому порядку (наша пропозиція піврічної давності), з потребою організації переговорів сторонам конфлікту, з вимогою реагувати на факти нищення інститутів державності, на притягнення до відповідальності винних у вандалізмі, щодо розслідування обставин вбивств і т.д.
Сьогодні є всі підстави говорити про навмисне загострення конфлікту. Доведення його до точки кипіння, щоб досягнути цілей, котрі ніяк не стосуються позитивних перспектив України. За фігурами, розведеними по різні сторони барикад стоять маніпулятори їхньої поведінки – на Сході і далекому Заході.
На Майдані зійшлися інтереси різних масштабів: спроба представників крупного і середнього бізнесу звільнитися від кримінального тиску влади (в нашому випадку – тиску «Сім’ї»); спроби опозиціонерів, конкурентів влади прорватися до важелів управління тепер, а не 2015 року, оскільки трапилася нагода; намагання відстояти політичні плацдарми праворадикалам зі «Свободи» та їх подібних структур; можливість продемонструвати незгоду з владою різним верствам населення – демократична складова конфлікту. Але над цими спробами та інтересами витали геополітичні проблеми – поширення впливу США на Схід, блокування можливостей зміцнення Росії і, назустріч, політика керівництва РФ щодо «собирания земель», без котрих – українських – про могутність Росії говорити сумнівно.
Заручниками цих протистоянь виявилися народ України та сама Україна як держава. Про всі нюанси протистоянь можна дізнатись із різноманітних матеріалів. Про обумовлені і спонтанні, логічні і хибні кроки різних сторін є тепер безліч суджень. Частина з них – продовження відстоювання перерахованих раніше інтересів. Але висновок не потребує додаткових підтверджень, - втрачає народ, підривається цілісність України, її суверенітет. Нічого з потреб людини, народу і держави поки що не відстояно. Не про них йшлося і йдеться…
Так само з певністю можна говорити, що іще один сплеск боротьби «за щастя українських людей» завершиться тим, що не буде де боротися.
Схаменімось, люди добрі! Сядьте за стіл ті, хто має совість і трохи влади, складіть план дій на сьогодні і завтра (ми його кілька разів уже пропонували), доведіть його населенню і… працюйте.
Робіть так, бо буде пізно…
Олександр МОРОЗ
Обсудить новость на Форуме