14:00 12.05.2009 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Ми пам’яті живої естафета тієї лиходійної війни…
Нотатки з урочистих зборів дітей війни з нагоди Дня Перемоги
Для цих урочистих зборів у Чернігові були дві слушні нагоди: переддень 64-ої річниці Великої Перемоги і презентація прапора Чернігівської організації Всеукраїнського громадського об’єднання «Діти війни». Тому й проходили вони в атмосфері особливої піднесеності, що відчувалася ще в фойє Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Палахкотіння червоних гвоздик на грудях багатьох присутніх, теплі вітання знайомих, друзів… І все це на фоні «музики палкої, що серце тисне», як сказав поет.
Юні соціалістки з теплими усмішками зустрічають кожного, хто завітав на збори, вручають свіжий номер газети «Соціаліст України» - «Товариш Чернігівщини», присвячений 64-ій річниці Перемоги та книгу лідера Соціалістичної партії України Олександра Мороза «Інтерв’ю для вас». Приємно і символічно – обидва презенти тематично перегукуються з подією: номер газети повністю присвячений людям, котрі, як могли, наближали жадану Перемогу, а з іменем автора книги пов’язаний самий термін «діти війни». До того ж «Інтерв’ю…» розкриває очі людям на події в Україні останнього періоду, переконливо розповідає, хто ж насправді зраджує інтереси народу, в тому числі такого широкого його прошарку як «діти війни».
Здається, що люди й самі багато чого зрозуміли після дострокових виборів до Верховної Ради у 2007 році, а прийшли на збори, щоб дізнатися більше. І цей інтерес масовий – доволі просторий актовий зал ліцею переповнений.
Погляди присутніх звернуті до святково прикрашеної сцени – знали: Спілка молодих соціалістів підготувала концерт. І ось уже як музичний пролог до офіційної частини линуть зворушливі слова: «Не дай нам Бог забути про той травневий день». Присутня в них засторога видається дуже доречною. Адже в ряді телевізійних передач і в матеріалах друкованих ЗМІ спостерігається не тільки зростаюча тенденція до нівелювання нашої історії. У прагненні потрапити до «Європейського раю» дехто забуває, що «не була б ти сьогодні, Європа, не була б ти, якби не вони». Пісня розкриває, хто мається на увазі – це мільйони радянських воїнів, котрі полягли в бою, відстоявши не тільки честь і свободу своєї Батьківщини, а й врятувавши від коричневої фашистської чуми європейські країни.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто ціною свого життя забезпечив їм мирне небо над головою. Відомо, що весь тягар війни випав на покоління, народжене у першій чверті двадцятого століття, а всі післявоєнні випробування долі на своїх незміцнілих плечах несли ті, кому сьогодні далеко за 60. Вони і становлять кістяк верстви населення, пойменованого з легкої руки соціалістів «дітьми війни» з тим, щоб хоч певною мірою полегшити їхню старість. Проте Закон «Про соціальний захист дітей війни» не виконується попри палкі обіцянки Юлії Тимошенко на виборах 2007 року забезпечити передбачені там пільги в повному обсязі, якщо вона стане прем’єр-міністром. Її мрія здійснилася, а наші легковірні громадяни залишилися наодинці з розвіяними ілюзіями і добитися справедливості їм не вдається поки що навіть через суд. Ось вона, плата за легковірність! Ось вона, справедливість Тимошенко, за яку вона «доборолась до самого краю»…
Ця метаморфоза особливо обурлива тим, що саме на долю «дітей війни» випало основне навантаження по відбудові зруйнованого фашистами народного господарства, його подальшого розвитку. А працювали вони настільки сумлінно, що, як підкреслив у своєму виступі перший секретар обкому Соціалістичної партії України Володимир Другаков, сучасні «нові українці» ніяк не можуть розкрасти створені ними багатства впродовж 18 років.
Публіцистично запальним був виступ генерала Миколи Волкова – учасника афганської війни, депутата обласної ради з фракції соціалістів.
- Це ми, діти війни, гинули від фашистських бомб, це нас разом з дорослими спалювали в колгоспних конюшнях і сільських клубах, це нас вивозили до Німеччини, щоб викачувати кров для поранених фашистських солдатів та робити на нас жахливі медичні експерименти, - сказав, зокрема, Микола Волков і перейшов на інший аспект теми: - А ті, що вижили попри недоїдання і побутовий дискомфорт, проявляли справжні зразки трудового героїзму. Варто нагадати, що Українська РСР була на 8-му місці в світі по економічному розвитку. І раптом всі надбання нашої спільної праці стали надбанням вузької групи олігархів та нуворишів. Це соціально-політична ганьба! Та рано чи пізно справедливість має восторжествувати. Але за неї справді треба боротися активно, цілеспрямовано, з усвідомленням власної правоти.
- І боротьба ця повинна носити рішучий наступальний характер, - продовжила думку заступник голови обласної організації ВГО «Захист дітей війни» Тамара Бречко. – На жаль, не всі ми вміємо це робити. І гальмом на цьому шляху стає наша ментальність. Не всі «діти війни» ще включилися в боротьбу за надання передбаченим законом для цієї категорії громадян пільг. Аргумент на виправдання своєї пасивності просто дивний: а навіщо ходити по судах, коли навіть при позитивному рішенні воно не задовольниться через відсутність коштів. Така позиція ще більше «розперезує» високих чиновників і завтра від них можна буде чекати нових ущемлень наших прав.
За приклад принциповості у таких випадках вона поставила Валентину Семенюк, яка під час зухвалого тиску на неї як на голову Фонду держмайна сказала: «Добре, я поступаюся своєю посадою, але я наполягаю на повній інвентаризації підприємств, щоб видно було, хто ж насправді розбазарює народне добро».
Голова міської організації ВГО «Захист дітей війни Валерій Пашков, підтримавши в цьому плані свою колегу, здійснив презентацію прапора міської організації, вбачаючи в ньому важливий стимул для активізації діяльності організації.
Він же на закінчення виступу продемонстрував свої артистичні здібності, зворушливо виконавши пісню «Діти війни» при підтримці всього залу.
Вдруге його викликали на сцену молоді соціалісти в якості помічника для виконання своєї концертної програми. З не меншим успіхом виконав Валерій Васильович популярну у дні юності «дітей війни» пісню «Я люблю тебя, жизнь».
Самі ж молоді соціалісти порадували присутніх багатою програмою, що включала в себе пісні воєнного періоду та сучасні українські, в тому числі жартівливі, чим піднесли дух аудиторії.
Життя наше хоч і не дуже веселе, та похнюплені обличчя «дітям війни» не до лиця.
Напередодні ж свята Перемоги активісти міськкому партії за ініціативи її першого секретаря Дмитра Герасименка відвідала ветеранів Великої Вітчизняної і дітей війни, яких у святкові дні «не відпустили» через хворобу з лікарні чи з квартири. Їм вручили квіти, подарунки і побажали здоров'я. Адже випробувані лихоліттям війни, люди стійкі своїм духом і волею, незважаючи на труднощі і злигодні, породжені «помаранчевим» популізмом і обманом.
Великій групі «дітей війни» було вручено грамоти за активну роботу і відповідальну життєву позицію.
Василь ВІРСЬКИЙ,
м. Чернігів
Обсудить новость на Форуме