20:30 02.04.2009 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Хочете вижити? Кооперуйтеся! "Народний бізнес" допоможе не втратити й заробити
Будь-яка людина, яка хоче розпочати власну справу, знає: початківець у бізнесі зв'язаний по руках і ногах. Він залежний від чиновників-корупціонерів, бюрократії, недосконалої законодавчої бази, нечесних монополістів і спекулянтів. А головне - від банків, що перепродають дешеву іноземну валюту під величезні відсотки, затягуючи дрібного підприємця у фінансову кабалу. Шукаючи шляхи виходу із цієї ситуації, особливо за нинішніх кризових часів, підприємці доходять до висновку: вихід - у кооперації сусідів, родичів, земляків. Потрібно забезпечити людям вільний шлях до створення та реалізації своїх життєвих проектів, корисних для всієї громади. Саме для цього СПУ і розробила програму "Народний бізнес". Вона не вчить жити - вона допомагає матеріально.
Малий бізнесу відчаї, а дна кризи ще й не видно
Загальний настрій дрібних і середніх підприємців, які 31 березня зібралися на семінар-тренінг за участю Олександра МОРОЗА й авторів соціально-економічної стратегії СПУ "Народний бізнес", спершу був більш ніж похмурим. Пересічні жителі провінції щойно встали на ноги, буквально прогризаючись крізь бюрократію і корупцію, як фінансова криза поставила їх під загрозу виживання. І малі підприємці, і фермери, і керівники невеликих заводів і фабрик в один голос кажуть: "живих" грошей бракує не те що на розвиток бізнесу, а й на зарплати. Але справжня катастрофа буде тоді, коли в країні поновляться бартерні схеми.
- У держави немає жодної концепції виходу з кризи. Влада робить лише рефлективні, хаотичні рухи. У нинішній кризовій ситуації треба допомогти людям об'єднатися, - звернувся до учасників семінару Олександр Мороз.
Та й самі підприємці розуміють: байдужість держави, нестача обігових коштів, непогашені кредити, невиплачені зарплати й загроза зупинки виробництва не залишають їм вибору. Вони готові вступати до ініційованих СПУ місцевих кредитних спілок, і бачать у них надію подолати економічний занепад. Дехто з присутніх у залі підприємців, щойно ознайомившись із проектом "Народний бізнес", почав прямо запитувати: які обсяги позик може видати кредитна спілка, під які відсотки, на який термін. Ця інформація не є секретом, однак вона буде різною для кожного члена кредитної спілки. У будь-якому разі, ці позики вийдуть значно дешевшими, аніж банківські.
Повертатисядо землі не страшно
Безробіття на селі стрімко зростає. Люди, які заробляли у великих містах, у зв'язку з економічною кризою тепер мусять повертатися додому. Вогню до жару додало і недавнє рішення Верховної Ради не визнавати безробітними селян, які мають будь-які за розміром земельні паї. Тому допомоги від держави їм годі чекати. Хоч-не-хоч, а щоб вижити, доведеться повертатися до праці на землі. У цій ситуації без перебільшення спасінням для селян стане допомога регіональної кредитної спілки. Розсада, добрива, тваринний молодняк, техніка - усе це можна буде купити за мікрокредити, надані з мінімальними або нульовими відсотками. При цьому натуральну і здорову продукцію, вирощену нашими селянами, не скуповуватимуть за смішними цінами спекулянти й перекупники. Вона потраплятиме безпосередньо в систему соціальних продовольчих магазинів і закладів харчування.
Один із найважливіших факторів успішного втілення "Народного бізнесу" в життя - його виняткова регіональна направленість. По суті, кожен член місцевої кредитної спілки точно знатиме, у що вкладають спілчанські гроші. Адже вони працюватимуть по сусідству, покращуючи соціально-економічну ситуацію в окремо взятому населеному пункті. Навіть найменше сільське господарство зможе отримати мікропозику без застави під колективну гарантію, щоб досягти добробуту, не сподіваючись на марні обіцянки держави. Те, що така схема працює, впевнено довів професор із Бангладеш Мохаммад Юнус, засновник "Брамін-банку", який за свої ідеї два роки тому отримав Нобелівську премію миру. До речі, приклади успішної діяльності кредитних спілок є і в найрозвиненіших капіталістичних країнах. Скажімо, багато таких організацій успішно діють у Канаді, а започаткувала їх свого часу саме українська діаспора.
Вихід - у кооперації
Одні підприємці мають збитки, а інші не мають де подіти свої гроші. В умовах кризи довіри до всієї банківської системи країни мало знайдеться відчайдухів, які понесуть свої заощадження у банк, навіть під надвисокі відсотки. Адже ніхто не дасть гарантії, що завтра банк ці гроші віддасть. Щоб не тримати гроші під подушкою, доки їх їстиме інфляція, кожен член кредитної спілки може змусити їх працювати на своє ж благо. Адже в усьому світі кошти кредитних спілок працюють виключно на їхніх членів, а не на клерків та іноземних власників банків. Кошти кредитної установи йдуть на кредитування реальних прибуткових проектів, пов'язаних з виробництвом різних суспільно-корисних продуктів. Споживчі позики та кредити "на проїдання" не практикуватимуть.
У рамках фінансово-кредитної системи "Взаємодопомога" вже працюють чотири кредитні спілки в Київській, Донецькій, Чернівецькій і Луганській областях. Загалом зареєстровані 14 обласних кредитних спілок, але вони поки що не отримали ліцензію. Наразі створюють асоціацію кредитних спілок і прообраз майбутнього кооперативного банку. В ідеалі кредитна спілка буде в кожному районі нашої країни. Працюватиме вона під патронатом районної партійної організації СПУ.
- Це нова тема в політиці - коли політичні ідеї реалізуються через економічну складову. Найкращий спосіб агітації за СПУ - це надати людям можливість жити достойно, утримувати сім'ю. Так ми отримаємо довіру виборців і додатковий простір для агітації за Соціалістичну партію, - наголосив ініціатор проекту "Народний бізнес", член Політради СПУ Олександр ФОКІН.
Він закликає представників малого й середнього бізнесу, фермерів і виробників стати засновниками районних, міських відділень кредитних спілок. Адже таким чином українські гроші працюватимуть в Україні, для її громадян.
Анна ІЛЬНИЦЬКА
Безплатна "гаряча" лінія:
8 800 601 20 10
Інтернет-сайт
Електронна пошта
Обсудить новость на Форуме