03:00 04.02.2011 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Дорогі співвітчизники! Не дозвольте продати свою Батьківщину!
Звернення до українського народу
Шановні співвітчизники!
У деяких владних і політичних колах все настирливіше нав’язується думка про припинення мораторію на продаж українських земель сільськогосподарського призначення. Як і раніше, використовуються аргументи про те, що землі потрібен ефективний хазяїн, що вона сьогодні все-одно фактично продається, що інвестиції в сільське господарство підуть лише тоді, коли земля стане товаром і при використанні її як предмету застави для банківських кредитів.
Все це слова. Вони – напівправда. Бо хто заперечить, що від господаря багато залежить. Чи хто не бачить, як земля розтягується, особливо в приміських зонах. Що спекулятивні корупційні оборудки із землею застосовуються не лише в населених пунктах, в курортній та лісовій зонах, а й на продуктивних землях.
Справді, хазяїн – ключова фігура. І попередня, і нинішня практика доводять, що там, де він є, люди мають роботу і достаток, там і сьогодні успішно ведеться господарство. Бо його ефективність залежить від системи господарювання, а не від товарного статусу землі. Зверніть увагу, Героями України впродовж років незалежності в аграрному секторі заслужено стали керівники, які зберегли усталену систему виробничих відносин, не допустили розпаду господарств, шахрайства з основними фондами і землею. Щоправда, такі ж високі звання одержали і державні чиновники, котрі сприяли перетворенню найважливішої для України галузі у руїну. Але це – лише демонстрація рівня влади, або ж її роботи на замовлення світового капіталу. В будь-якому разі, здійснено злочин.
Не варто повторювати азбучні істини про конституційне право власності народу на землю, про його єдине право на земельну ренту (яке при продажу втрачається), про те, що обман народу з ваучерною приватизацією народного господарства вже «збагатив» людей доходами, цінами, тарифами, злиденними пенсіями і іншими благами «вільного ринку». Продаж землі ще більше прискорить зубожіння людей і втрату не тільки будь-яких перспектив, а й надії на них. Він приведе до соціально-демографічної катастрофи через зселення людей із землі. Таке вже пережили деякі країни, зокрема, недавно Бразилія. В Україні кожен п’ятий змушений буде шукати нове місце проживання і застосування своїх сил. Це приблизно 9 млн. чол. Така суспільна ціна питання.
У випадку зняття мораторію станеться наступне. Жоден селянин землі не придбає, він і так ледве зводить кінці з кінцями. Не утримається жодне господарство, що займається рослинництвом і тваринництвом, бо його (задля землі) легко можна розвалити за пару місяців. Земля на короткий час знеціниться, бо власники актів на неї (землю ж розпайовували таким чином, щоб легше відібрати) створять пропозицію, що в багато разів переважатиме попит. Таким чином, близько сотні магнатів за безцінь приберуть до рук головне багатство України. Для більшості нових власників земля – товар для продажу. На вторинному ринку вони виручать для себе близько 400 млрд. доларів, фінансові посередники та інститути влади одержать з того 150 – 200 млрд. Це фінансово-корупційна ціна питання. Земля при тому назавжди перейде у власність зарубіжних господарів. Адреси їх ви знаєте. Для відбирання земель потужно використовуватиметься механізм банківського кредиту. Не гроші підуть до землі, земля піде назустріч банкам.
Отоді ми справді житимемо за Кобзарем «…на нашій, не своїй землі». Хто сумнівається, поцікавтесь ситуацією у прибалтійських сусідів. Там уже вся земля сільськогосподарського призначення є власністю зарубіжних банків.
Тоді треба чесно сказати людям: ми будемо фактично 51-м штатом США, членом ЄС, автономією РФ…, бо нові господарі землі визначатимуть долю України. Інакше не буває. А якщо нові власники між собою сперечатимуться, то Україні доведеться пристати на якийсь бік, а ще простіше – розколотися і географічно, і ментально, і історично. Така політична ціна питання.
В такій перспективі крім українських олігархів зацікавлені міжнародні фінансові кола. Сьогодні світ ледве вибирається із чергової закономірної фінансово-економічної кризи. Її причина – свідоме порушення закону про товарно-грошовий баланс. Простіше кажучи, причина в домінуванні у світі емісійного долара.
Для часткового наповнення порожнього долара у світі не лишилося жодного товару, окрім української землі. Саме тому з такою настирливістю нам нав’язується потреба перетворення землі в товар. Бо вона – справжня, на всі часи зростаюча, цінність. А долар…, як у Попандопуло: «…я себе еще нарисую».
В умовах глобалізації не боїться кризи той, хто має економічну, політичну, військову могутність та змогу безконтрольно «малювати» гроші, тобто т.з. Світовий уряд – фінансова система США. Не бояться кризи і ті, хто утримує внутрішній товарно-грошовий баланс чи здатен на товарну експансію або великий експорт програмної продукції (Норвегія, загалом скандинавські країни, Японія, Китай, значною мірою – Білорусь). Україна своєю непродуманою внутрішньою і зовнішньою економічною політикою настільки прив’язана до інтересів світового ринку, контрольованого доларом, що вона надовго приречена залишитися підсобним матеріалом в механізмі цього ринку. Продаж землі назавжди залишить за нею, за її громадянами таку принизливу роль.
Загострення світової продовольчої кризи – ще одна причина прискіпливої уваги до української землі. Адже у нас більше п’ятої частини світових запасів чорнозему. Останній економічний форум у Давосі, склад його учасників і предмет переговорів теж свідчення такої уваги. Україна може стати вирішальним чинником світової політики на користь свого народу. Безглуздо, недалекоглядно таку перспективу віддавати в чужі руки, на поталу чиїмось приватним та корпоративним інтересам.
Звертаюсь до селян, до голів і депутатів сільських, районних та обласних рад. Шалена, часто нечиста боротьба на минулих місцевих виборах пояснюється найперше вашою наступною місією в земельних питаннях. Не допустіть трагічного розвитку подій! Розгляньте на сесіях питання про продовження мораторію на продаж землі. Підтримайте пропозицію про прийняття закону щодо використання права оренди як предмета застави. Ця пропозиція і проект закону надіслані більше місяця тому Президенту України, уряду і парламенту, розміщені в Інтернеті. Прийміть рішення з цього приводу на своїх сесіях. Зверніться з тими рішеннями до Верховної Ради України. Час не терпить, адже крім цього закону треба ще прийняти близько двадцяти нормативних актів, які захищають землю і регулюють земельні відносини. Попросіть народних депутатів звернутися до Конституційного Суду за роз’ясненням конституційної норми (ст. 13) - «земля … є об’єктом права власності українського народу» і що вона (ст. 14) «… перебуває під особливою охороною держави». Земля повинна залишитись загальнонародною власністю з вільним користуванням нею на умовах оренди. Цим, до речі, розв’язується проблема капіталізації основних фондів в аграрному секторі економіки.
Звертаюсь до інтелігентів у селі і місті. Поясніть небезпеку авантюрного поводження із землею для всього народу, для існування української держави взагалі. Казочки про вільний ринок (його ніде в світі немає) і про землю-товар, котрі приведуть до збагачення усіх людей, уже зрозумілі всім. Виграє тільки купка найбагатших, а ринок землі приведе до перенесення нової вартості землі на ціну хліба і всіх продуктів харчування. Розрахунки показують, що ціни на основні продукти сільського господарства зростуть відразу на 25 – 30 %, на продукти харчування – вдвічі. Така соціальна ціна питання. Це стосується кожного, тут байдужим лишатися не повинен ніхто.
Звертаюсь до керівників і активу усіх політичних партій. Підтримайте зміст цього листа. Ми по-різному причетні до стану земельних відносин, до запровадження тих горе-реформацій, котрі уже здійснені. Забудьмо про політичні розбіжності в цій сфері. Ми зобов’язані захистити землю від розбазарювання, бо вона – основна гарантія нашої ідентичності та суверенності. Не розуміти це можуть лише невігласи, а робити навпаки – можуть лише вороги власної держави. Врешті, ніким не сформульована національна ідея мусить складатися з абсолютно зрозумілих, переконливих для всіх позицій. Земля – власність українського народу – одна з таких позицій.
Прошу журналістів, творчі колективи газет, радіо, телебачення, Інтернету, не будьте осторонь цієї теми! Доносьте суть проблеми всьому громадянству. Називайте речі своїми іменами. Допоможіть зрозуміти кожному глибину небезпеки і потребу її відведення. Ми ще навіть не уявляємо до яких наслідків приведе початок продажу землі. Сьогодні ставлення до земельних відносин можна вважати одним із критеріїв громадянської позиції працівників ЗМІ.
Звертаюсь до владної еліти, найперше до Президента України.
Шановний Вікторе Федоровичу!
Сталося так, що саме за Вашого президентства має вирішуватися головне для України питання – питання землі. І хоч всі інші справи так чи інакше зв’язані із земельними відносинами та їх наслідками, вони врешті лише похідні земельного питання. Ви маєте нагоду залишитися в історії захисником української землі, а, відтак, і процвітаючої держави. Скористайтеся такою нагодою. Український політикум в своїх діях має бути адекватним завданням країни, а перетворення землі в товар не вирішує жодного з корисних державі і народу завдань!
Дорогі співвітчизники!
Різні помилки в суспільних відносинах можна виправити. Помилки щодо землі не виправляються. Прошу вас, не лишайтеся байдужими! Не дозвольте продати свою Батьківщину!
Олександр МОРОЗ
Обсудить новость на Форуме