19:45 14.06.2011 | Все новости раздела "Социалистическая Партия Украины"
Державний авторитет і реноме посадовця
Журналісти, політологи час від часу повертаються до теми Гонгадзе. Приводи для того створюються обставинами все триваючого (11-й рік!) слідства, висловлюваннями підслідних, адвокатів та інших причетних до цієї історії людей.
Останнім часом предметом обговорення стали ініціативи різних суб’єктів щодо відновлення кримінальної справи проти М.Мельниченка. Не торкаючись суті цього питання і не будучи адвокатом колишнього офіцера охорони глави держави, зверну увагу на намагання деяких фігурантів змістити акценти, перевести дискусії щодо кримінального злочину в політичну площину. Логіка їхніх міркувань декому може здатися виправданою. Мовляв, країна після другого приходу Л.Кучми до президентської посади розвивалася успішно, до нас пішли інвестори, люди відчували позитивні переміни… І, раптом, виступ О.Мороза зі звинуваченнями режиму, дискредитація держави, дистанціювання від неї зарубіжжя, гальмування реформ і т.п.
Відносно «успішності» перетворень в Україні на той час об’єктивно висловився один з голландських журналістів. Коментуючи підсумки виборів 99-го року, він сказав приблизно так: «Не можу зрозуміти українських виборців. Людина розвалила все, що можна було розвалити, а її знову обирають президентом…». Нагадаю тільки, що в країні борги по зарплаті і пенсіях складали багатомільярдні суми, безробіття стало масовим, наслідком «реформ» стало повсюдне розтягування між «своїми» державної власності. Були видані нові антиконституційні указів щодо землі і АПК (результати видні тепер усім). Пам’ятні людям афери з трастами та облігаціями внутрішньої позики і т.інш. Відмінність з попереднім періодом була хіба що в заміні «кравчучок» на «кучмовози».
За вказівкою президента, тодішній Голова Нацбанку В.Ющенко забезпечує емісію гривні і, ставши прем’єром, розраховується за борги в зарплатах і пенсіях. Через невеликий час закономірно гривня вдвічі обезцінюється, наростає інфляція, галопують ціни. Але багато людей вважають «Вітю і Юлю» своїми рятівниками. Л.Кучма свої заслуги в цьому «порятунку» замовчує. Не через властиву йому скромність, а знаючи суть того, що відбулося.
А ось авторитет України з обнародуванням деяких розмов у кабінеті глави держави упав і продовжував падати. Переносилися призначені до України візити, на міжнародних самітах нашого президента не знали як подалі посадити, вдаючись до маніпуляцій з алфавітом тощо.
Це справді прикро. Але це була (і дотепер продовжується) демонстрація ставлення не до України, а до державної влади в ній. Бо спотвореним лицем нашої держави була влада, що незграбно і брехливо намагалася замаскувати суть злочину, причетність до якого влади була і є очевидною. Очевидною в усьому світі. За протокольною делікатністю, дипломатичним етикетом і міждержавними інтересами, що супроводжували впродовж десятка років різноманітні контакти, маскується зневага до держави, в якій влада принижує народ своєю неоковирною брехнею, імітуванням слідства, нехтуванням інтересів країни задля рятування власної шкури.
Чи сумірні ці речі – авторитет держави і реноме представника влади? На це запитання відповідь зрозуміла. Тому нинішній владі слід юридично завершити справу Гонгадзе, давши об’єктивну оцінку усім, хто до неї причетний, включаючи замовників і організаторів. Тим більше, що вони відомі світу вже багато років.
Врешті, йдеться не про лице влади. Йдеться про авторитет держави.
Олександр МОРОЗ
Обсудить новость на Форуме