19:00 03.09.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"

Країну об'єднають взаємоповага людей та рівноправність мов

Країну об'єднають взаємоповага людей та рівноправність мовШановна редакція "Нашої газети +"!
Прочитав в одному з номерів листа Юрія Лутченка "У країні має бути одна державна мова" і просто не зміг утриматися, щоб не відповісти.
Шановний Юрію! Проблема російської мови дійсно політизується, але тільки тому, що це питання досі не вирішили багато "обіцяльників", які завдяки йому перемагали на виборах. Нерозв’язаність цієї проблеми дозволяє їй бути постійним козирем у політичній боротьбі.
"…У СРСР проводилася послідовна русифікація населення України, оскільки нова спільнота людей - радянський народ - мала спілкуватися виключно російською мовою", - пишете ви. БРЕХНЯ!!! Навіть у Криму після 1954 року в школах викладали і російську, і українську мови, а бланки документів заповнювали двома мовами. Викладали російською там, де була російськомовна більшість, і українською - там, де було україномовна. А вивчали "Рідну мову" по всій Україні!
А подивіться радянські фільми про Україну, наприклад, "Королева бензоколонки" - і ви побачите, що, хоча головні герої й розмовляють російською, вивіски на будівлях, написи на машинах і зовнішня реклама - українською. У Криму за радянських часів були три телеканали: "перший", "другий" і один україномовний - УТ. На радіо теж були україномовні станції - згадаєте хоча б позивні: "Говорить Київ!".
Книги - це взагалі окрема тема. Адже відомо, що купується більше той товар, який має більший попит. І не "викидні" ціни визначають попит на російськомовні видання, а потреба населення в них.
Ви зрозумійте, якщо ми зі своїми дітьми розмовляємо російською і думаємо на ній, то і наші діти з онуками говоритимуть так само - це і називається історичною пам'яттю, а історична пам'ять для нас свята!
Аргумент націоналістів про те, що "Україна не повинна надавати державний статус російській мові, доки Росія не надасть такий самий статус українській", розбиває в пух і прах проста соціологія. Порівняєте, скільки відсотків україномовних громадян у Росії і російськомовних громадян в Україні - і ви зрозумієте абсурдність формулювання цього питання.
Так уже склалося, що російська мова, тривалий час виконуючи функцію мови міжнаціонального спілкування, стала рідною для людей різних національностей на території всього пострадянського простору. І зараз навіть наша "перша особа" з його націоналістичними поглядами, зустрічаючись зі своїми колегами з країн СНД, спілкується "москальською мовою".
І найголовніше. Оскільки в Україні є така об'єктивна реальність, як російськомовні громадяни, яких більшість, про що можна здогадатися - ні, навіть не за даними офіційного перепису, а за тиражами книг, газет і журналів російською мовою, - зважаючи на це, російська мова має бути державною. І це право російськомовних громадян України, які є такими самими платниками податків, як і україномовні. І чому це Нацрада із телебачення і радіомовлення за мене вирішує, скільки відсотків часу мої вушні раковини мають піддаватися впливу "співочої, солов’їної", а скільки - "великого и могучего". Із такою "залізною логікою" можна і ті ж книговидавців зобов'язати видавати за відсотками: наприклад, перші два томи "Війни і миру" російською, а останні два - українською мовою!
Саме тому, що Україна багатонаціональна країна, вона має відмовитися від політики націоналізму і проводити політику інтернаціоналізму. Російська мова повинна мати державний статус, бо саме це разом з іншими вже розв'язаними проблемами приведе до зняття напруги між південним сходом і заходом України, дозволить уникнути розколу країни. Об'єднають країну не питання щодо НАТО, Голодомору, реабілітації воїнів ОУН-УПА, а взаємоповага людей і рівноправність мов.




Источник: Соцiал-демократична партiя України

  Обсудить новость на Форуме