20:15 27.08.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
«Верстат» із виробництва ідей
Принаймні саме так представляють есдеки свою організацію, спілкуючись із прихильниками інших політичних сил, виборцями, журналістами або просто один з одним. Щоправда, перші три пункти поступово втрачають свою актуальність - есдеки все менше цікавлять когось окрім себе самих.
Чому так сталося, нескладно розібратися, звернувшись до історії Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) за останні роки. Середній українець без особливих зусиль пригадає дві ініціативи, до яких доклали (і міцно) руку об'єднані соціал-демократи: Конституційну реформу та референдум щодо вступу до НАТО. І той, і інший проект були резонансними, але до ідеології Свободи, Справедливості та Солідарності прямого стосунку не мали. Швидше, йшлося про реалізацію окремих положень державного будівництва, що в першу чергу зачіпає політичну еліту.
Гарні ідеї, слабко пов'язані з ідеологією, не додають партії популярності. І підтвердженням цього стали результати виборів 2006 року. Виходить, нам потрібні гарні ідеї, які пов'язані з ідеологією . Бо навіть із найгарнішою ідеологією, але без оригінальних ідей політична партія суспільству нецікава.
Сам термін "ідеологія" вперше використав французький філософ Антуан Дестюн де Трасі, який разом зі своїм співвітчизником Етьєном де Кондільяком намагався створити науку про загальні принципи формування ідей та основи людського знання. Ці мислителі намагалися вплинути на політику Наполеона, який вирішив, що вони намагаються замінити політичну реальність абстрактними твердженнями, і негативно поставився до їхніх пропозицій.
Інші мислителі висловлювали не менш ганебне визначення ідеології: "спотворене віддзеркалення соціальної дійсності", "помилкова свідомість, що виражає специфічні інтереси певного класу".
Ми навряд чи можемо звинуватити Бонапарта в політичній короткозорості. Дійсно, сама по собі ідеологія для проведення якоїсь конструктивної політики непотрібна. Але вона може стати "верстатом" з виробництва ідей.
Необхідність ідеології в цій якості стає очевидною, якщо ми уважно подивимося на економічну політику України: чимало прийнятих законів, які простіше розділити на популістські та лобістські, не формують єдиної системи функціонування держави. Результати можна перераховувати довго: пригадати перекриття кордонів для зерна або транзитно-газовий балет, що змушує українських виробників періодично "гуляти по дошці" над морем банкрутства. Усе це - результати "ручного управління", в основі якого немає єдиної мети, заснованої на політичній ідеології.
Саме ідеї, а не ідеологія є тим кінцевим продуктом, який політики пропонують країні. Згадаємо ліберальні насправді реформи Тоні Блера, лідера англійських лейбористів, які він проводив у 90-ті роки минулого століття. Країна потребувала їх, але загальні та абстрактні міркування щодо лейбористської платформи англійцям були не цікаві й не потрібні.
Без ідеології довгостроковий політичний проект неможливий. Але проект, який передає своїм потенційним прихильникам ідеологію в чистому вигляді, а не ідеї, які поліпшують життя людей, і побудовані на ідеології - неможливий взагалі.
СДПУ(О), що є носієм однієї з найвідоміших ідеологій, - ідеології соціал-демократії - не повинна задовольнятися заявами про те, що наша ідеологія перевірена часом. Ця ідеологія має служити Україні, а есдеки, як її носії, відповідають ще й за масове і системне виробництво ідей за її допомогою.
Олег Бабанін
Обсудить новость на Форуме