01:00 18.08.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"

Юрій Загородній: «Ми здобудемо перемогу лише єдиною згуртованою і боєздатною командою»

Юрій Загородній: «Ми здобудемо перемогу лише єдиною згуртованою і боєздатною командою»Шановні товариші делегати!
Соратники і друзі!

Я глибоко і щиро вдячний за виявлену мені довіру і вважаю своє обрання головою СДПУ(О) в цей нелегкий для партії час не лише дуже почесним для мене особисто, а найголовніше - дуже відповідальним. Я цілком усвідомлюю ступінь відповідальності, яка з цієї миті лягає на мої плечі, відповідальності за долю партії, за її майбутнє, відповідальності за долю кожного члена партії. І, вибачите за красномовні слова, певною мірою і відповідальність за розвиток та майбутнє соціал-демократії в Україні.

У зв'язку з цим можу обіцяти лише те, що завжди дотримуватимуся принципу, який сповідую все життя: "Живи по совісті - роби щодня те, що можеш і повинен робити - думай про людей".

Водночас запевняю вас - я усвідомлюю те, що голова – це ще не означає лідер партії і що звання лідера мені ще належить доводити своєю щоденною працею, своєю принциповою позицією, де я вже не матиму права на помилку, бо кількість помилок, зроблених останніми роками, зокрема і за моєї участі як одного з керівників партії, і призвела до ситуації, що вимагає докорінної модернізації СДПУ(О).

Але погодьтеся, проста логіка вказує на те, що лідер може бути лише там, де є команда. Інакше – це одинак, і тим паче не лідер.
Тому я переконаний, що успіх прийде лише тоді, коли ми не на словах, а на ділі станемо єдиною згуртованою і боєздатною командою, яка зможе перемогти. Командою, здатною висунути і реалізувати нові ідеї та методи роботи, що відповідають духу часу і потребам виборців. Саме це дасть нам змогу не тільки повернути довіру людей, а й мобілізувати їх для боротьби за ідеали соціал-демократії.

Аби досягти результатів, ми повинні зробити так, щоб до нас прийшли нові, енергійні й по-доброму амбітні люди, які віритимуть у наші ідеали, в успіх нашої справи, здатні йти до кінця і вести за собою людей.

Я переконаний, що тисяча активних, ініціативних і відданих справі партії людей можуть домогтися більшого, ніж сотні тисяч членів партії, які значаться на папері.

Ми сьогодні зібралися тут не лише для того, аби обрати нові керівні органи партії, а й для того, щоб відповісти на низку головних, стратегічно важливих і принципових питань. Саме відповіді на ці запитання мають допомогти нам вибрати шлях у правильному напрямі.

- Яка Україна нам потрібна?
- Яка партія нам потрібна?
- Що необхідно зробити, аби стати командою переможців?

Збираючись на практиці втілити в життя свої плани, ми маємо розуміти і усвідомлювати те, що хоч як би було тяжко, ми повинні вірити в успіх нашої справи, і тоді ми обов'язково доможемося своєї мети.

Отже: Яка Україна нам потрібна?

Уже 16 років минуло з дня проголошення нашої незалежності, але й досі народові України ніхто так і не відповів на це запитання. 2004 року "помаранчеві" оголосили "курс на демократію та свободу". І що? Після їх приходу до влади країну накрила хвиля корупції та політичних переслідувань, а так звані демократичні сили умить забули про демократію, про яку кричали усюди, коли були в опозиції, як, втім, і про свободу, якої більше не стало.
Згадайте, скільки висококласних фахівців, до того ж усіх галузей діяльності, опинилися на вулиці!

Але найстрашніше - те, що Україна внаслідок гострого політичного протистояння, яке триває донині, була розколота на Захід і Південний Схід. І цей розкол будь-якої миті може відбутися не тільки на ментальному рівні й рівні політичних симпатій та антипатій, а й територіально.

За ситуації, коли в країні вже понад два з половиною роки фактично не діє судова система, коли практично паралізований Конституційний суд, а гарант Конституції ігнорує її положення і не вважає себе зобов'язаним дотримуватися чинних законів, коли Верховна Рада перетворилася на арену для політичних змагань, коли не приймаються життєво необхідні державі закони, народ України ще довго не дізнається: яку країну ми будуємо.

Нинішня системна криза класичних ідеологій, про яку я вже згадував у своїй доповіді на першому етапі нашого з'їзду, призвела до того, що сьогодні наша країна перебуває в класичному безідейному вакуумі, а в свідомість пересічного українця насаджується груба споживацька ідеологія. І в результаті: безідейність, бездуховність, невіра в правоту Закону – правовий нігілізм.

Саме ці критерії насправді характеризують те, що сьогодні вважається владою. Відповідно, поняття соціальної справедливості та справедливості як такої українці не пов'язують із державою, оскільки країна не стоїть на варті інтересів простого громадянина.
Очевидно, що це йде врозріз із нашими принципами, і ми зобов'язані розпочати нещадну боротьбу з цими негативними явищами, що наскрізь просочили наше суспільство, розпочати боротьбу з тими, хто нав’язує Україні цей аморальний шлях. І я сподіваюся, що ви поділяєте це моє переконання.

Хочу нагадати, що соціал-демократична ідеологія спочатку замислювалася і розвивалася як ідеологія, що захищає інтереси людей праці. Нам не треба вигадувати свій український велосипед: у нас є приклади досягнень європейської соціал-демократії, тому ми повинні прагнути, щоб трудівники України мали європейський рівень соціального захисту, а країна – європейський рівень демократії.

СДПУ(О) виступала і виступатиме за правову соціальну державу з пріоритетом прав людини, за цивільне суспільство і політичну демократію.

Це означає, що:

Нам потрібна Україна, в якій людина праці отримуватиме справедливу винагороду за свою роботу і матиме всі соціальні гарантії, а матеріальні блага справедливо розподілятимуться серед усіх членів суспільства, не буде безконтрольного розкрадання національного багатства і національної власності.

Нам потрібна Україна, де верховенство права і закону будуть понад усе. А справедливість суду не залежатиме від соціального або іншого статусу його учасників.

Нам потрібна Україна, де демократія не лише буде гарантована законом і захищена всією правовою системою, що покладе край будь-яким спробам авторитаризму, а буде створений дієвий механізм "цивільного захисту", який забезпечить контроль над владою. І створення такого механізму має стати нашою стратегічною метою.

Нам потрібна Україна, де в основі демократії лежатиме принцип, перевірений часом у найкращих європейських традиціях, – принцип парламентаризму, де парламент є ефективним інструментом реального народовладдя, а не ширмою, що приховує обличчя авторитаризму або диктатури.

Сьогодні вже для багатьох очевидно, що функції президента країни потрібно значно скоротити, відповідно до практики європейської демократії. Або його посаду взагалі скасувати - і тоді Україна стала б парламентською республікою.

Якщо президент країни постійно є вогнищем політичної напруги – Україна цілком може обійтися без президента.

У зв'язку із цим має бути продовжена і завершена конституційна реформа, що гарантує демократію в країні, зокрема на рівні територіальних громад, які повинні самотужки управляти на своїх територіях, а не чекати нового "царя" з числа кумів чергового "месії".

Основою української демократії має стати і широкий політичний плюралізм, де партії змагаються на основі своєї ідеології, позиції та програми, а не прикривають, наприклад, свою ліберальну або націоналістичну суть масками захисників соціальних інтересів трудівників і прихильників єдності українського народу.

Уже очевидно, що країна потребує реформування виборчої системи, яка сьогодні не гарантує чесних і відкритих виборів. Зокрема, непрозорість партійних списків сприяє приходу в органи представницької влади некомпетентних людей, часто з сумнівною репутацією. Це дискредитує не лише вищий представницький орган, а й усю країну. Ми повинні запропонувати ефективнішу виборчу систему, наприклад, пропорційність на мажоритарній основі.

Нам потрібна стабільна Україна, що динамічно розвивається, в якій не буде місця багаторічним перманентним політичним конфліктам, котрі не тільки ставлять під загрозу наше економічне життя, а й створюють негативний образ країни в очах світової спільноти.
Це коротко про те, яка Україна нам потрібна.

Шановні товариші делегати!

Сьогодні на ваш суд представлений проект нової Концепції розвитку партії на найближчі роки. Як ви пам'ятаєте, перший варіант його направили в організації понад рік тому. У проекті була зроблена спроба проаналізувати глибинні причини наших невдач, а також ми доклали усіх зусиль, аби знайти відповідні часу і новій ситуації ефективніші форми організаційної та партійної роботи.

Будь-хто ознайомлений з проектом Концепції, має погодитися, що ми не намагаємося звалити на когось провину за наші поразки та невдачі. Ми відверто говоримо про причини кризи в партії, а це означає, що в нас є шанс досягти успіху, модернізувавши СДПУ(О).
Але найголовніше, що ми - кожен із тут присутніх, кожен, хто продовжує вважати себе членом СДПУ(О) і вірить в ідеали соціал-демократії - маємо розуміти, що партії необхідно докорінно змінитися, тобто повинен змінитися і кожен із нас, тому що він зобов'язаний усвідомлювати не лише ступінь своєї провини за те, що сталося, а й ступінь відповідальності за майбутнє партії.

Я знаю, що питання щодо реформування партії хвилюють багатьох із вас. Останніми тижнями на адресу президії з'їзду від багатьох організацій надійшли пропозиції стосовно того, що треба змінити в партії і як поліпшити партійну роботу. Наприклад, мене не залишив байдужим лист Мелітопольської міської організації за підписом її секретаря Геннадія Івановича Шаніна, де містяться серйозні пропозиції щодо реформування партії, бачення роботи лідера партії та його команди. Я також згоден із думкою мелітопольців, що партія ще повинна пройти процес очищення, оскільки лише в цьому випадку люди повірять нам. І у зв'язку з цим вважаю, що вже найближчим часом ми маємо провести звітно-виборчу кампанію по всій партійній структурі.

Ми маємо пройти шлях реального оновлення та очищення і не боятися залучати нових, відданих партії, ініціативних і відповідальних людей. Кожен, хто буде обраний до того чи іншого керівного органу, повинен займатися конкретною ділянкою партійної роботи. Нам не потрібні партійні комітети або бюро, значна частина яких швидше є почесними членами за невідомі заслуги перед партією. Представництво в керівних органах партії – це не почесний обов'язок, а відповідальність і довіра, яку треба заслужити своєю активною роботою.

Нову Концепцію партії, розраховану на найближчі п'ять років, ми пропонуємо назвати "Модернізація – Довіра – Успіх!" Адже лише реальна модернізація партії допоможе повернути нам довіру виборців і забезпечити успіх, без якого ми не зможемо реалізувати свої цілі та завдання.

Я не повторюватиму в своїй доповіді положення пропонованого проекту Концепції, ви його отримали. Проте хочу довести до вас своє бачення цього процесу.

Отже, яка партія нам потрібна?

По-перше, нам потрібна ідеологічна партія. Ми повинні повернутися до свого ідеологічного коріння і виробити нові форми роботи та пропаганди, щоб завоювати симпатії прихильників, відданих нам передусім ідеологічно, – саме вони мають стати основою, золотим ядром партії. Ми повинні будувати партію не навколо одного лідера, як це заведено сьогодні в Україні, а саме навколо нашої ідеології, – це європейський підхід і гарантія уникнення майбутніх серйозних криз.

По-друге, ми ніколи не зможемо відродити довіру до себе прихильників нашої ідеології та навіть простих членів партії, якщо не створимо реальну справедливу і демократичну партію, де рівень довіри одне до одного буде так само високим і непорушним, як і рівень відповідальності кожного. Сьогодні кожен з нас зобов'язаний не лише дати оцінку сам собі за минуле, а й запитати себе: чи згоден я чесно узяти на себе відповідальність за майбутнє партії, за тих, хто поряд, хто вірить у наші ідеали і розділяє наші принципи.

Про це ми повинні сказати саме сьогодні, коли партія не може запропонувати теплі місця у владі, як це було в минулому і як це роблять нинішні так звані лідери електоральних симпатій, які наввипередки змагаються в роздачі обіцянок поліпшити життя народу.

СДПУ(О) передусім повинна мати своє політичне обличчя, не міняти його на догоду тимчасовій політичній кон'юнктурі і у жодному випадку не давати приводу для компрометації наших ідей і партії загалом.

По-третє, партія тільки тоді буде успішною і успіх її не буде тимчасовим, коли кожен член партії, а тим більше наділений керівними або депутатськими повноваженнями, свої дії співвідноситиме перш за все з інтересами партії, а не з особистими інтересами. Ми повинні створити в партії атмосферу, в якій не буде місця кон'юнктурникам і політичним пристосованцям. Тому однією з головних рис нашої партії має стати її відкритість - як перед своїми членами, так і перед виборцями.

Як я вже раніше казав, у нас не повинно бути ані тем, заборонених для критики, ані людей поза критикою.

Водночас, як би ми красномовно не говорили про внутрішньопартійну демократію та її роль у наших проблемах, я упевнений, що гарантією її дотримання є сувора партійна дисципліна, коли Устав партії, який визначає наші демократичні норми, є обов’язковим до виконання для всіх. Якщо хтось порушує засади внутрішньопартійної демократії, значить, він порушує Устав СДПУ(О) і має відповідати за це.

Це так само важливо, як і дисципліна виконання колективних партійних рішень. Ні про яку демократію, і навіть про саму партійну організацію не може бути мови, якщо ми не виконуватимемо свої ж затверджені рішення.

Нам потрібна партія однодумців, які зможуть реально боротися за владу не заради влади, а заради переконання, що влада може бути справедливою, має відстоювати інтереси простої людини, інтереси держави Україна.

Ми завжди повинні бути лицем до народу, бути разом із ним, жити його інтересами. Сьогодні СДПУ(О), якщо вона хоче стати парламентською партією, а також мати представництво в органах влади на місцях, повинна стати реально загальнонаціональною партією.

На першому етапі нашого з'їзду, як ви пам'ятаєте, прозвучала пропозиція, щоб СДПУ(О) доклала всіх зусиль для відродження лівого і лівоцентристського руху в Україні. І дійсно, як показує нинішня ситуація, об'єднання політичних сил, що стоять на позиціях соціальної справедливості й демократії, що захищають інтереси людей, а не групи осіб, які контролюють економіку країни, є єдиним можливим шляхом, здатним зупинити той хаос, в який все більш втягується країна. Об'єднання лівих сил – це шанс ефективно протистояти цьому хаосу, за якого сьогодні ніхто навіть не може точно сказати, де влада, а де опозиція.

Широке політичне об'єднання всіх прихильників демократичного соціалізму в Україні має стати основою майбутніх демократичних перетворень, що відбуватимуться на користь українського народу.
Ми не маємо права не використовувати можливість відродження лівого руху, і в цьому я також бачу історичну місію СДПУ(О).
Не можу коротко не зупинитися на проблемах молодіжної політики партії. У партії має бути окрема реальна і дієва програма, реалізація якої дасть змогу привернути на наш бік найактивнішу і найсвідомішу частину молоді. Майбутнє в української соціал-демократії може бути лише тоді, коли молодь нам повірить і піде за нами.

Шановні товариші!

Логічним виглядає останнє, але від цього не менш важливе питання: "Що необхідно зробити, аби стати командою переможців?"

Як я вже говорив вище, ми повинні стати не на словах, а на ділі єдиною та згуртованою командою однодумців і професіоналів, але не так, як це було ще недавно і є донині. Будемо відверті: ми цілком професійно навчилися імітувати активність і складати "липові" звіти про виконану роботу.

Під словом "професіонали" я передусім маю на увазі справжнє професійне ставлення до справи, за яку узявся, яку тобі довірили однопартійці, тим більше, якщо ти очолюєш партійний комітет.
Часи, коли успіх партії був обумовлений участю в ній одного або кількох джерел фінансування, на зразок "закритого акціонерного товариства", минають. Тому успіх політичної сили сьогодні безпосередньо залежить від успіху регіональної диверсифікації джерел фінансування партійної роботи. Відповідно, авторитет і успіх як регіонального лідера, так і організації загалом залежать передусім від здатності керівників організації створити самодостатню команду.

На першому засіданні з'їзду наш колега з Одеської області назвав нинішній з'їзд "з'їздом передплатників "НГ+". Так-от, якщо бути повністю чесними, з сьогоднішнього разового тиражу в 10 тисяч екземплярів насправді більш як половину передплатили окремі секретарі і, швидше за все, навіть не для членів партії. А коли ми ще недавно розглядали передплату як один із критеріїв роботи організації, то один з обласних секретарів, де робота вже давно практично паралізована, запитав мене прямо: скільки екземплярів газети треба передплатити, щоб ми оплатили утримання апарату та офісу обкому. Отже, якби сьогодні реально був "з'їзд передплатників газети", то делегатів було б, як мінімум, удвічі менше.

Кажучи про професіоналів, я також мав на увазі, що кожен регіональний лідер має бути одним із найпомітніших політичних лідерів свого регіону. Передусім він має бути публічно активним, найбільш впізнаним, здатним висловлювати позицію партії. А за потреби – сміливо йти на конфлікт із владою, бо відстоювання інтересів громадян часто неможливе без загострення конфлікту з органами влади або окремими їх представниками. Регіональний лідер має бути здатним привести організацію до перемоги, в першу чергу на місцевих виборах.

Звичайно, ви можете справедливо зауважити - і матимете рацію, - що сьогодні одне з головних питань, які стоять перед партією, це питання щодо лідера партії. В найближчому майбутньому - і це реальність - наш успіх залежатиме від того, наскільки швидко ми зможемо висунути і виховати лідера загальнонаціонального значення. Як відомо, сьогодні в Україні лідери провідних політичних сил насправді є лідерами окремих частин України, і аж ніяк не загальнонаціональними лідерами. Найбільш курйозний парадокс нашої дійсності полягає в тому, що президент країни фактично є "президентом опозиції". Повірте, я усвідомлюю, наскільки для нас серйозне питання висунення і виховання лідера нації, лідера України.

Політичне банкрутство нинішніх фаворитів – очевидно. Періоди політичної смути, завжди закінчуються, і хто прийде їм на зміну – не пусте питання.

Це має бути не просто гідна людина, вона повинна стати для України такою ж значущою, як свого часу де Голль для Франції, Тоні Блер для Великої Британії або сьогодні Володимир Путін для Росії, – людиною, яка об'єднає країну заради загальної мети і якій повірить народ.

Я переконаний, що в Україні це має бути прихильник соціал-демократії.

І я вірю, що ми ще станемо командою переможців, командою однодумців і політичних професіоналів, здатних дивитися в майбутнє. Адже якщо політик не здатен бачити майбутнє, його сьогодення завжди буде результатом помилок минулого.
Як писав Сунь-Цзи в своєму трактаті "Про мистецтво війни" понад 2000 років тому, "незадоволені пам'ятають тільки минуле, обивателі усвідомлюють лише сьогодення, переможці повинні бачити майбутнє".

На завершення хочу сказати: нова Концепція партії містить дві стратегічні, програмні цілі, або, як раніше говорили більшовики, програму-мінімум і програму-максимум на найближчі роки.

Перші програмні цілі:

- модернізація СДПУ(О). Необхідно зробити її реально боєздатною;
- повернення СДПУ(О) в публічну політику;
- налагодження ефективної співпраці з профспілковим рухом і провідними громадськими організаціями;
- об'єднання лівих сил, створення єдиного могутнього союзу, здатного протистояти правій політичній експансії.

А головне – ми повинні повернути довіру людей!

Для нас також справою честі має стати доведення до кінця ініційованого нами референдуму щодо НАТО та ЄЕП, проведення якого ми обіцяли народові України.

Наступні програмні завдання конкретніші:
- висунення та участь представника СДПУ(О) в президентській кампанії 2009 року;
- формування команди переможців, обов'язкова перемога на чергових парламентських і місцевих виборах, створення фракції у Верховній Раді та збільшення партійного представництва в місцевих органах влади.

Заради цього ми тут і зібралися. Я гадаю, ви підтримаєте ці наміри. І не тільки сьогоднішнім голосуванням, а й самовідданою та серйозною роботою на місцях.




Источник: Соцiал-демократична партiя України

  Обсудить новость на Форуме