05:45 11.07.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Вадим Місюра: «У нашої партії великий потенціал»
- Вадим Ярославович, як справи в міської організації СДПУ(О)? Які проблеми сьогодні ви вважаєте найгострішими?
- Після виборів 2006 року в міській партійній організації була проведена перереєстрація. Сьогодні в нас на обліку понад півтори тисячі осіб. Ми переконані, що ті люди, які залишилися в партії, - це ядро, що стане основою її подальшої роботи.
Одна із проблем, які впливають на скорочення чисельності партії, полягає в тому, що люди трохи розчаровані й не лише результатами виборів, а й тривалим мовчанням партійного керівництва. Зважаючи на таку ситуацію потрібно, аби наші партійці побачили, що партія жива, готова до серйозної внутріпартійної роботи та розв’язання проблем державного масштабу. Упевнений, активізація партії та її лідерів поверне людей до наших рядів. Тому я вважаю, що в партії має великий потенціал. Програвши вибори 2006 року, ми, звичайно, втратили свої позиції, але не перестали бути партією, зберегли свою ідеологію, структуру. Усвідомлюючи всю відповідальність перед людьми, ми аналізуємо помилки, будуємо плани, обговорюємо перспективи. А партійці наші - і в Києві, і по всій країні - знудилися за справжньою роботою й готові виконувати серйозні завдання! Визначити їх і повинен майбутній з'їзд.
- Які найближчі плани вашої організації?
- 13 липня плануємо провести конференції міської парторганізації. Розглядатимемо ряд важливих питань: про політичну ситуацію в країні, про перспективи партії та її лідера, про участь у виборах тощо.
- Давайте докладніше поговоримо про ці питання. Яка ваша думка щодо кожного з них? Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в країні?
- Зазвичай, говорячи про політичну ситуацію, всі передусім мають на увазі позачергові парламентські вибори. У мене щодо їхнього проведення є чимало запитань: наскільки вони легітимні; чи будуть вони чесними й відкритими; кому вигідні та чи варто їх проводити? Я думаю, що призначені на 30 вересня вибори не є бездоганними з погляду дотримання законодавства. Тобто, є серйозні сумніви щодо їхньої легітимності: укази, які спричинили цю ситуацію, не відповідають Конституції, правових підстав для проведення дострокових виборів не було. Але так склалося, що основний гравець - Партія регіонів - погодився йти на вибори, і всі сприйняли це як здійснений факт.
Зараз майже всі впевнені, що розклад сил у майбутньому парламенті істотно не зміниться й боротьба вестиметься за 15-20 мандатів, тобто, за кілька відсотків. Таким чином, конституційна більшість у парламенті, здатна розв’язувати глобальні проблеми країни, навряд чи буде сформована. Отже, кризу влади ці вибори не вирішать. Питання може стояти лише в задоволенні амбіцій певних політичних сил. Наприклад, чого домагається партія "Наша Україна" та адміністрація президента? Звичайно, відновлення тих повноважень президента, які після прийняття Закону про Кабмін були втрачені. Інших цілей, я впевнений, немає. Тому вважаю, що вибори потрібні не для подолання кризи влади, вони вигідні певним політичними елітам для відновлення свого статуса-кво.
Існує думка, що ці вибори спрямовані на ліквідацію Олександра Мороза як політика - з метою відновлення переговірного процесу між двома основними гравцями - створення союзу "Нашої України" з Партією регіонів і остаточного виведення БЮТ в опозицію. Це створить можливість повернення частини "помаранчевих" до керування державою. Природно, у цій ситуації заважає одна політична сила - це СПУ, представник якої очолює законодавчу галузь влади.
Але можливий і інший варіант. Знаючи, з ким тісно співпрацює адміністрація президента, як віддано вона дивиться на захід, враховуючи останні поїздки до Америки, не виключаю, що будуть задіяні технології, які приведуть до обману не лише виборців, а й політичної еліти - насамперед із Партії регіонів. І в результаті в опозиції може виявитися вона, а не БЮТ. Гадаю, що для створення "помаранчевої коаліції", повернення влади помаранчевим і відновлення статуса-кво ці люди зможуть знайти в собі сили відмовитися від хлібних місць і навіть прем'єрських амбіцій.
- Як ваша думка щодо участі СДПУ(О) у позачергових виборах, призначених на 30 вересня цього року?
- Я б розглядав рішення про участь нашої партії в цих виборах у кількох аспектах. По-перше, чи варто брати участь у неконституційних проектах і в такий спосіб підтримувати нелегітимні рішення й дії влади? Чи варто брати участь у кампанії, якщо є серйозні сумніви щодо її демократичності, чесності та прозорості? Погодитеся, що нинішня ситуація не сприяє впевненості: судова галузь влади ослаблена, Конституційний суд заблокований, новий склад ЦВК, сформований на основі партійних квот, поки що не здатен до об'єктивних і самостійних рішень.
Враховуючи це, я вважаю, що партії немає особливого сенсу брати участь у цих виборах. Адже цим ми підтримаємо незаконні рішення президента, який діяв не на основі закону або навіть політичної доцільності, а на основі особистих амбіцій.
З іншого боку, партія, що не бере участь у виборах, має перспективу стати аутсайдером політичних процесів у країні. Уже зараз, не потрапивши до парламенту, СДПУ(О) випала з обойми самих активних політичних суб'єктів. Подальша бездіяльність просто згубна.
Соціал-демократична ніша після майбутніх виборів може виявитися незаповненою (особливо якщо врахувати дані соціологічних опитувань щодо шансів СПУ). Тому перспектива для партії, яка завжди декларувала соціал-демократичну ідеологію, звичайно, є. У якому форматі - чи це буде самостійний суб'єкт виборчого процесу, чи в складі створеного блоку на основі лівоцентристських партій, які сповідають подібну ідеологію та мають схожі програмні положення, - буде відомо пізніше й стане дискусією майбутнього з'їзду.
Звичайно, самим логічним кроком було б створити широкий мегаблок на чолі з В.Ф.Януковичем. Об'єднавчі процеси в "помаранчевому" таборі вказують те, що вони не збираються програвати й потім торгуватися зі своїми опонентами з Партії регіонів. І мене насторожують амбіції окремих представників у Партії регіонів, які вважають, що не потребують підтримки інших політичних сил. Напевно, вони забули, що перемогти Вікторові Януковичу 2004 року допомогла широка коаліція політичних сил (а я гадаю, що саме він реальний і фактичний переможець президентських виборів!). Погодитеся, хіба важливо, що партія-переможець візьме перше місце з 36 відсотками, якщо інші блоки, які пройшли в парламент, зможуть створити "помаранчеву" коаліцію й набрати 226 голосів!
Практика показує, що люди схиляються не до великої кількості суб'єктів виборчого процесу, а тяжіють до сильнішого. Потужний блок - це конструкція, здатна привести до перемоги! Повернути Україну в нормальне русло розвитку можна лише об'єднаними зусиллями. Об'єднавчим процесом, безперечно, повинен керувати Віктор Янукович - лідер, що має найвищий рейтинг.
- Ви сказали, що на міській партконференції плануєте розглянути питання щодо лідера партії. Можна про це докладніше?
- Торік, після того, як Віктор Володимирович Медведчук написав заяву про складання із себе повноважень голови, у партії виникла складна ситуація. Цей крок викликали моральні фактори: Віктор Володимирович взяв на себе всю відповідальність за поразку партії на виборах.
Прийняти або відхилити заяву лідера - прерогатива з'їзду, але тоді не ухвалили рішення щодо цього. Тепер питання необхідно вирішити. Я знаю думку наших партійців і сам у цьому переконаний: іншої кандидатури на роль лідера партії немає! Віктор Володимирович - сильна людина, досвідчений керівник, безперечний авторитет для членів партії. Наші люди впевнені, що з ним у СДПУ(О) є перспективи. Але я переконаний і в іншому, насамперед має бути і його власне внутрішнє рішення.
- Чи не лякає вас дата проведення конференції - п'ятниця, тринадцяте?
Ні! Коли люди сильні духом, орієнтуються не на марновірство, а на віру - у Бога, в ідею, у друзів, - то нерозумно звертати увагу на забобони.
Обсудить новость на Форуме