12:00 08.05.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Покази слідчих остаточно переконали суд, що справа проти Івана Різака грубо сфальсифікована
У п’ятницю Апеляційний суд Івано-Франківської області продовжив слухання по справі екс-губернатора Закарпатської області Івана Різака.
Попередні судові засідання переконали усіх учасників цього політичного процесу в тому, що досудове слідство було проведено закарпатськими прокурорами вкрай непрофесійно, більшість матеріалів справи грубо сфальсифіковані і нашвидкуруч підтасовані. Це постійно насторожувало і суд.
Враховуючи цей факт суд, який прагне об’єктивного і всебічного дослідження справи, аби претендувати на правосуддя, за браком фундаментального досудового слідства змушений був задовольнити клопотання підсудного і вирішив допитати слідчих, які проводили оперативно-слідчі дії.
В період тотальної девальвації в Україні закону і права такі виважені, високопрофесійні дії Івано-Франківської Феміди не можуть не викликати повагу у всіх порядних громадян.
Перед тим, як заслуховувати свідків, суддя зачитала відповіді на попередні запити підсудного і захисту. Відповідь із ужгородського СІЗО засвідчила, що оригіналу постанови про третій арешт Івана Різака немає. Ця інформація викликала подив у присутніх.
Суддя зачитала і відповідь із ужгородського ЗАГСу, де, виявляється, є лише довідка про смерть В. Сливки. Однак захист просив надати не лише довідку про фіксацію смерті колишнього ректора, але й медичну картку, де б було, як це прийнято, вказано точний час і фактичні причини смерті людини. Відповіді на це суд так і не отримав.
Не отримав суд також і інформації з банку про надання кредиту брату О. Іщенка, який звинуватив І. Різака у вимаганні хабара. Як відомо, на одному із попередніх засідань, Іщенко надав суду лише фальшиві папірці без відповідних печаток і підписів керівника банку. Отож, цікаво було б дізнатися, коли, як і чи справді брату Іщенка банк видавав кредит? І як і ким цей кредит, який нібито спрямовувався як хабар, потім погашався? Про це і сьогодні немає ніякої інформації.
Відтак суд перейшов до заслуховування свідків. Поява в суді в якості свідка Михайла Михайловича Данчі для всіх учасників процесу стала справжньою несподіванкою. Його прізвища у клопотанні підсудного не було. У клопотанні І. Різака йшлося про необхідність допитати слідчих, які проводили оперативно-слідчі дії. А тут у суді в якості свідка з’являється слідчий Закарпатської прокуратури, який сам скеровував справу Івана Різака до суду. Очевидно, судді вже настільки шоковані фабрикацією кримінальних справ проти екс-губернатора Закарпаття, що вирішили допитати самого слідчого, який направляв справу до суду. Знаючі люди кажуть, що таке в судовій практиці зустрічається дуже рідко.
Дивно, але Михайло Михайлович забув, скільки ж разів насправді він арештовував Івана Різака. Підсудний нагадав йому, що це робилося три рази.
Однак, коли суддя запитала свідка Данчу, чи пригадує він деталі третього арешту підсудного, Михайло Михайлович знітився і відповів, що деталей не пригадує.
Суддю така відповідь слідчого, очевидно заінтригувала, і вона попросила його деталізувати, у який спосіб він зачитував Івану Різаку постанову про третій арешт. Як відомо, третій арешт Івана Різака закарпатська прокуратура здійснила з грубим, кричущим порушенням Кримінально-процесуального Кодексу України, прямо в СІЗО. Прямо в СІЗО, ні на мить не звільняючи підозрюваного з приміщення, йому було зачитано постанову про звільнення і тут же, навіть без паузи, нову постанову про арешт. І саме ця постанова про третій арешт І. Різака базувалася на "свалявському епізоді".
Суддя, довідавшись у деталях про технологію третього арешту, який є грубим порушенням закону, була просто шокована.
Але ще більше її вразило, що жодних відомостей про грубе порушення закарпатською прокуратурою закону під час третього арешту Івана Різака у матеріалах справи немає. Тобто, такі дії прокуратури і слідчих однозначно мали бути оскаржені як незаконні. Слідчі і прокурори мали понести за ці протизаконні дії серйозне, аж до звільнення і притягнення до кримінальної відповідальності покарання. Але в матеріалах справи жодного документу про порушення прокурорами закону чомусь нема.
Тому суддя вирішила для себе з’ясувати всі подробиці цього беззаконня і почала скрупульозно розпитувати М. Данчу про перебіг подій на етапі досудового слідства. Врешті, суддя запитала, а звідки взагалі взялася "свалявська справа?". Адже прокурори розуміли безперспективність порушених кримінальних справ проти Івана Різака щодо доведення до самогубства, вимагання хабара тощо. Тому хапалися за все, що можна.
А "свалявський епізод" притягався до екс-губернатора не на дослідженнях подій у Сваляві, а виключно на словах однієї людини, яка сама перебувала під пресом прокуратури.
Зрештою, і сам Данча на суді чітко згадував лише справу "по Сваляві". А справу, яку розглядає Апеляційний суд Івано-Франківської області ( "причетність Івана Різака до "свалявського епізоду") він навіть не пам’ятає. Тобто, слідчий, який скеровував справу до суду, уже сам заплутався у багатьох очевидних нюансах справи.
Знітився Михайло Михайлович і тоді, коли його запитали про змиви лез ножів. Він, бачте, вважав, що їх експертизу не потрібно проводити, тому віддав ножі дружині покійного. Хоча захист кілька разів у письмовій формі просив провести цю експертизу.
Слідчий Львівської прокуратури п. Мисяк, який виступав у якості свідка наступним, пояснив, що йому передали справу по подіям у Сваляві і на ужгородському стадіоні "Авангард" із Закарпатської прокуратури "для об’єктивного розслідування".
Слідчий Мисяк зауважив, що досліджуючи справу по Сваляві, вдалося із 100 осіб ідентифікувати лише одну людину – В Пауля.
Жодного зв’язку між Іваном Різаком і "свалявськими подіями" ним встановлено не було. Хоча він особисто допитував багатьох людей, в тому числі й Івана Різака. Пан Мисяк після проведеного розслідування скерував справу по "Авангарду" і Сваляві в апеляційний суд Закарпатської області, який відправив її на дослідування після потрібних для слідства показів з боку Пауля . З 23 після так званого дослідування залишилися лише дві статі по Сваляві.
Коли пан Мисяк ознайомився в суді з деякими копіям протоколів, він був неприємно вражений. Хоча і намагався це не показувати.
"Розумієте, це був вал. Раз там так написано, значить так було", – виправдовувався слідчий.
Показовими були й свідчення у суді слідчого Львівської прокуратури пана Самбіра. На противагу респектабельному і виваженому п. Мисяку його колега Самбір одразу після уточнення анкетних даних заявив тремтячим голосом: "Все, що там написано, відповідає дійсності". Судова зала розривалася від сміху. Питань ні в кого не виникало. Все було зрозумілим: свідок-слідчий отримав напередодні чіткі інструкції. Просто поспішив їх оприлюднювати в суді.
Коли Іван Різак запитав свідка про те, яке ж відношення мають "польські переслідування і перестрілки" до свалявських подій, зал знову ожив.
І тут слідчий Самбір видав фразу, яка пролила світло навіть для тих, хто ще хоч трохи сумнівався у фальсифікації справи.
Самбір чітко заявив суду: "Ну що ви, це ж папірці, це не протоколи допитів!".Тобто, суд уже має першого слідчого, який зробив правильний висновок і підтвердив факт фальсифікації протоколів допитів по свалявському епізоду. Після такого одкровення слідчого й отримання пікантної інформації "з перших уст" суд оголосив перерву.
У п’ятницю і суд, і представники обвинувачення, і всі присутні в залі, переконалися, що не випадково Іван Різак клопотав про запрошення в суд для дачі показів слідчих. Вони вкотре переконали нас, що кримінальні справи проти Івана Різака не варті виїденого яйця. Вони просто примітивно сфальсифіковані. І, здається, суд, на відміну від хлопців на побігеньках із прокуратури, готовий з’ясувати об’єктивну істину і винести справедливий вирок.
Незважаючи на те, що прокуратура знову наполягала лише зачитати попередні свідчення сімейства Цмурів, суд виніс постанову про примусовий їх привід до суду.
Наступне засідання суду відбудеться 10 травня о 10 годині.
Обсудить новость на Форуме