18:15 10.04.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"

ХТО ВИНЕН?

ХТО ВИНЕН?Відомо, що заважає поганому танцюристові. Дивно, але такому ж демократові, наділеному вищою владою, завжди чомусь заважає парламент. Сьогодні в Україні відбувається відверта спроба визначити "нові європейські стандарти" демократії. Правда, якщо заглибитися в історію, Європа це вже проходила. Тоді це називалося "новий порядок"… Тьху-тьху-тьху – щоб не наврочити!!!

Та й взагалі, якщо прислухатися до цих претендентів на роль "лідера нації", виявляється, можлива узурпація влади парламентом і влада парламенту – це пряма загроза демократії!!! Не більше і не менше. Так що європейські парламентські республіки за своєю суттю "диктаторські режими" партій, що зуміли об’єднатися в коаліцію. Якби ми сьогодні сиділи, попиваючи портвейн, у якійсь Португалії і читали детальні вимисли "лідера" далекої, Богом забутої України, то навряд чи ми змогли б стримати посмішку. А українців ми б уявляли нащадками монголів чи уламками невідомого азіатського племені, закинутого на береги Дніпра батиєвим нашестям. Саме тому Україна так різко почала відмежовуватися від Росії. Заговорили вже навіть про окупацію. Жоден європеєць не сумнівається, що українці мають типовий азіатський менталітет, при якому справжній "демократ" завжди мріє стати диктатором, "спасителем" і "батьком нації". А кочові гени, як монголів до юрти, досі спонукають українців пожити в палатці. Тому наметові містечка серед галасливих міських вулиць – обов’язковий атрибут українського життя.

Правда, нам сьогодні знову не до сміху.

Відповісти на запитання, яка у нас форма державного устрою, однозначно не може ніхто: якась там "-ська республіка". Можна, звичайно, покликатися на чинну Конституцію, але, як кажуть в Україні, "на сараї теж щось написано…". Шкода її, чесно кажучи, нашу багатостраждальну. Лежить вона зараз розпластана на столі у голови Конституційного Суду, який разом із 18 колегами-обранцями із зарплатою десятки тисяч гривень кожному повинен ухвалити вердикт: хто ж її черговий раз згвалтував. І, я певен, за доброю старою українською традицією, їм хочеться, щоб їхню роботу виконав хтось інший, або ж обом сестрам віддати по сережці, щоб усі були задоволені, а "постраждала", мовляв, сама, добровільно… І суддів цих також шкода.

А от Президента і парламент не шкода. Народ їх обрав, накази давав, ціни щоб якомога менші, зарплати якнайбільші, знову-таки "десять кроків назустріч…" обіцяли. А замість того, щоб до людей, пішли в НАТО. А найголовніше, всі обіцяли рівно рік тому об’єднати Україну, але насправді навіть самі об’єднатися не змогли. А країну шматують по живому.

Мало прикладів в історії, коли з "бостонського чаювання" починалися справжні війни? Одвічне запитання: ХТО ВИНЕН? На яке завжди є як мінімум дві відповіді, а так хочеться почути третю, яка в інтересах не Президента чи парламенту, а українського народу.

От народ справді шкода. Це тільки пафосно звучить, що він творець історії, насправді історію творять без нього. Про народ згадують, коли треба прорватися до влади.

Та все одно хочеться, щоб на запитання "Хто винен?" відповіли не історики тоді, коли багатьох учасників нинішніх подій уже не буде, а Конституційний суд України.




Источник: Соцiал-демократична партiя України

  Обсудить новость на Форуме