17:45 13.03.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"

Вадим Місюра: «Партія сильна, коли є зворотний зв'язок»

Вадим Місюра: «Партія сильна, коли є зворотний зв'язок»Хочу висловити свою точку зору не як експерт, а як керівник Київської міської парторганізації, в якій не раз обговорювалися перспективи розвитку СДПУ(О) після парламентських виборів 2006 року.

Сьогодні склалася ситуація, коли організаційна структура і невідповідність реальних дій принципам партії вплинули на те, що виборці не до кінця нам повірили і не проголосували за есдеків у кількості, необхідній для нашого проходження у парламент. Не будемо зупинятися на причинах поразки. Але варто поговорити на тему, яка викликає багато дискусій, - про те, якою бути нашій партії.

Чи повинна це бути структура, в організаційному плані схожа на колишню Комуністичну партію, коли члени партії об’єднуються у первинні організації, а ті своєю чергою в районні? Таким чином створюється своєрідний монстр, який потребує великих затрат, в тому числі й фінансових. А на практиці вони, як показує досвід, не завжди окуповуються. Передусім тому, що ми не бачимо різниці між наявністю структури і її ідеологічною та пропагандистською роботою.

Як відомо, наша партія сьогодні входить до двійки організаційно найбільш розгалужених партій в Україні. А успіхи, якщо судити за результами виборів, мінімальні.

Без сумніву, організаційна структура важлива як основа партійної роботи, але це не повинно бути тільки тим головним, на чому будується партійна робота. На першому місці все ж мають бути мета і стратегія дій партії. І перш за все вони повинні бути зрозумілі виборцям. Найголовніше, на мою думку, це відповідність дій членів партії, партструктур тим принципам, які задекларовані у нашій програмі. Адже СДПУ(О) входить у коло партій, які мають добре відпрацьовану програму та ідеологію. І коли ми намагаємося знайти недоліки у програмних установках і говорити про те, що нам слід виробити нову програму, то тут просто виходить часткове заговорювання проблеми, коли звинувачуємо тільки себе у її недосконалості.

Взагалі-то, я не прихильник кардинальних змін програми СДПУО). Адже вона справді соціал-демократична. А ось вдосконалювати дії з реалізації цієї програми, виробляти стратегію у нових умовах – це дуже важливо.

Невідповідність програми і реальних дій щодо її реалізації – один із факторів, які вплинули на результат виборів. Виборці не вірили конкретним людям, особливо тим, які обіймали різні посади. Маю на увазі не так нашого лідера, як усіх членів партії, які були при владі і створювали імідж партії. І тут я погоджуюся з висловлюванням Леоніда Кравчука про те, що ті люди, які керували впродовж тривалого часу, повинні переглянути свої позиції щодо багатьох питань. Бо іноді складалося враження, що в курилці ми говоримо одне одному відверто (маю на увазі секретарів партії), а коли мова заходить про прийняття рішення з того чи іншого питання, ми частенько голосуємо "за", не в усьому погоджуючись внутрішньо з пропонованою позицією. Можу сказати, що я несу не меншу відповідальність, ніж інші керівники, за те, що відбувалося і відбувається в партії.

- Що стосується партійної структури, чи можете навести приклад оптимального співвідношення між структурою на місцях з одного боку і людьми, методами пропаганди – з іншого?

- Так, про таку відповідність, що вдало працює, можна говорити. На першому місці, безумовно, стоять люди, які входить у партію. Друге важливе питання – чому вони прийшли в партію? Є ще різні суб’єктивні фактори. Важливо розмежувати і не плутати поняття і підходи.

Або йдеться про створення партії, мета якої – бути обраною в парламент і впливати на прийняття (чи брати участь у процесі прийняття) тих чи тих політичних рішень, впливати на державну політику, керуючись своєю програмною метою і завданнями. Або ж ідеться про створення політичного проекту, мета якого – приведення певних осіб до влади. Погодьтеся, за суттю це зовсім не одне й те саме. І в другому випадку говорити про конкретну ідеологію взагалі не доводиться. Що стосується СДПУ(О), то я, звичайно ж, говорю про перший варіант.

На мою думку, внутрішнє усвідомлення членства в партії – це і є основа її сильної структури. У нас же склалася зовсім інша ситуація – впродовж багатьох років вкладалися сили і кошти у формальний ріст структури, який фіксував прихід людей у партію з мотивами, не завжди адекватними завданням партії. Природно, виникла серйозна диспропорція між бажаним і досягнутим, між планами і реальністю. Тому й маємо певне розчарування, в тому числі наших лідерів, які щиро вкладали свої сили, знання, досвід, кошти у розвиток партії. Але чимало людей, керуючись своїм вкрай споживацьким підходом до партії, вибудовували свою особисту стратегію участі в СДПУ(О).

З іншого боку, ми не завжди керувалися принципами соціал-демократії, вживаючи тих чи інших публічних заходів, обіймаючи ті чи інші посади у владі. І ось сьогодні ми прийшли до дискусії: потрібна партія парламентського типу чи постійно діюча?

Тут, як я вже казав, не можна змішувати поняття. Кожна партія прагне прийти до влади і отримати статус парламентської. Питання: якщо вона приходить у парламент, вона розпускає свою структуру? Ні. Радше варто говорити про протилежне. Парламентська партія, коли вона проходить у законодавчий орган влади, повинна активізувати свою роботу у сфері публічної діяльності, в тому числі й використовуючи як інструмент парламентську трибуну. А регіональні парторганізації повинні активізувати свою роботу на місцях. Бо там такі ж проблеми, тільки трохи іншого масштабу. Як наслідок – люди асоціюють партію з тими її членами і лідерами, які працюють на місцях, і в меншій мірі з тією публічною політикою, яку проводять центральні органи, зокрема й з парламентської трибуни.

Виходячи з власного досвіду, поїздок за кордон і спілкування з колегами соціал-демократами з інших країн, можу сказати, що фінансування з центру всієї структури партії – це невиправдано. В цьому полягає одна з наших помилок. Ми ж не бюджет країни. У нас нема і не буде стільки членських внесків. Так само некоректно ставити питання перед бізнесменами, які входять у нашу партію, про фінансування, образно кажучи, багатьох тисяч людей. Виходячи з принципів бізнесу, при таких підходах ми ніколи не вийдемо на рівень, якщо можно так висловитися, самоокупності. Треба створити такі умови, щоб бізнесменам на регіональному рівні було цікаво працювати з нашими партійними організаціями. Партія повинна фінансуватися знизу вгору, а не навпаки. Водночас політикою повинні займатися тільки політики.
Що стосується центральних органів партії, то саме вони й повинні зосереджувати роботу на глобальних, СТРАТЕГІЧНИХ ПРОБЛЕМАХ, при цьому максимально розширюючи публічність партії і її лідерів, просуваючи різноманітні програми, проекти, які працюють на імідж партії.

- У контексті процесу перереєстрації, який нині триває в СДПУ(О), керуючись якими мотивами люди залишаються членами партії?

- Люди приходили і приходять в СДПУ(О) перш за все керуючись тим, що у нас є чітко виписана програма і її ідеологічний складник. Вважається, що соціал-демократичні погляди притаманні українському менталітету і завжди будуть затребувані у нашому суспільстві.

Я не хочу говорити про мотивацію приходу в партію такої собі середньої ланки партійців, які часто-густо ставали її членами заради посад у владі. А потім, залежно від кон’юнктури, зраджували її. Це злочин проти партії. У цьому й полягали системні кадрові помилки, які вплинули на створення аури навколо СДПУ(О), яка не відповідає її ідеалам і меті.

У нас у Київській міській парторганізації вже близько 40% членів партії підтвердили свою партійність. До решти ми ще просто не дійшли. Але ті, що залишилися, на запитання "чому" відповідають, що вони вірять у партію, вірять у наших лідерів.
І лідери партії зобов’язані втримати і зміцнити цю віру партійців своїм особистим прикладом, який буде видно з їхньої публічної і послідовної роботи. Партія сильна, коли є зворотний зв'язок.




Источник: Соцiал-демократична партiя України

  Обсудить новость на Форуме