14:30 26.02.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Остаточний крах так званої кримінальної справи проти екс-губернатора Закарпаття Івана Різака
Цього тижня апеляційний суд Івано-Франківської області продовжив слухання по справі екс-губернатора Закарпаття Івана Різака.
Вони розпочалися з оголошення клопотань підсудного. Перше клопотання стосувалося зміни графіку роботи судових засідань. Іван Різак аргументував свій запит тим, що прокуратура вже звернулася із офіційним листом до Верховного Суду України про відміну вироку Свалявського райсуду відносно нього. Здавалося б таке елементарне прохання мало б бути задоволене без проблем. Але де там? Не порушуючи традицій, суддя Стефанів і цього разу проігнорувала клопотання підсудного. Чому це клопотання викликало такий переполох у представників звинувачення стало зрозумілим уже на наступний день: всі бояться викриття масштабних фальсифікацій, оскільки в розпорядженні Івано-Франківського суду є лише юридично неправильно оформлені копії протоколів – це новітнє ноу-хау від Закарпатської прокуратури.
У другому клопотанні Іван Михайлович звернув увагу на те, що прокурор Закарпатської області Ю. Бенца на своїх прес-конференціях не перестає згадувати справу проти І. Різака як "головне досягнення" обласної прокуратури. Цілком зрозуміло, що такі заяви пана Бенца треба розцінювати як неприхований тиск на суд і, тим більше, тиск на своїх підлеглих. Крім того, Іван Різак нагадав суду, що на Закарпатті вперше за роки української незалежності на посаду прокурора області призначено представника конкретної політичної сили – "Нашої України". Загальновідомо, що нинішній прокурор області Ю. Бенца на минулих президентських виборах був довіреною особою кандидата у президенти Віктора Ющенка. Натомість І. Різак, проти якого порушено низку кримінальних справ, на цих виборах не приховував своїх симпатій до іншого кандидата в президенти – Віктора Януковича. Тобто, з цього випливає, що прокурор Бенца у даному випадку не так піклується про торжество законності, як зводить рахунки зі своїм політичним опонентом. І прокурорської об’єктивності в даній ситуації марно чекати. Тому Іван Михайлович у своєму клопотанні цілком слушно просив суд замінити представників Закарпатської прокуратури на представників прокуратури будь-якого іншого регіону. Яке рішення прийняв суд і по цьому клопотанню – ви вже здогадалися…
"Світогляд" уже писав про відверто провальні засідання Івано-Франківського апеляційного суду, які стосувалися свалявських подій. Чітко було встановлено непричетність І. Різака до того, що відбувалося у Сваляві в готелі "Комфорт". Більше того, виявилося, що жоден із уже навіть засуджених по тій справі не визнав в Івано-Франківську своєї вини у причетності до якихось насильницьких дій. Тобто, уже із попередніх засідань стало очевидним, що дана справа зазнала повного фіаско.
Однак, те, що для всіх тверезомислячих людей є очевидним, не завжди є аргументом для української Феміди, яка за 16 років української незалежності так і не змогла скинути із себе заплямовану насмішками, довільним трактуванням законів, мантію "кишенькового" совєцького суду. Час показав, що не лише "Советский суд – самый гуманный суд в мире". І про українське правосуддя можна анекдоти складати і комедії знімати.
Отож, щоб зберегти , як кажуть, честь мундиру і прокуратури, і Свалявського райсуду, прокуратура й судді Івано-Франківського апеляційного суду змінюють тактику. На цьому етапі судового фарсу, як це випливає із судового засідання, головним уже стає не доведення або спростування причетності до свалявського епізоду підсудного І. Різака. Головним для суду стає принаймні довести, що у Сваляві все-таки були хоча б якісь, ну нехай, навіть невеличкі, сутички.
Про це засвідчив уже перший допит так званої потерпілої із Тернопільщини. Вона з великим пафосом розповіла присутнім у залі стару, збиту, політтехнологічну легенду, яка нав’язувалася мас-медіа активістами блоку "Наша Україна". Така собі словесна еквілібристика у загальних націонал-патріотичних рисах. Але тільки-но справа дійшла до конкретики, до уточнюючих запитань, свідок почала губитися, збиватися з "теми" і практично не відповіла на жодне запитання. Незважаючи на тиск з боку представників обвинувальної сторони, жінка втім повідомила, що "нападники" у Сваляві дуже толерантно і по-джентльменськи ставилися до дівчат, присутніх в готелі "Комфорт". Вона заявила, що ні до неї, ні до її подруг насильницьких дій не було. Ці свідчення йдуть "трохи" урозріз із тим, що свого часу заявляли деякі "нашоукраїнці". Нібито саме студенток-дівчат у Сваляві "невідомі" побили найбільше. Лукавили "мандарини" чи що?…
Щоправда, тернопільський свідок згадала на суді, що її чоловіка, який виходить теж був там, в її присутності намагалися вдарити. Але, незважаючи на те, що у неї і зараз і тоді конституція тіла французького типу і важить вона у межах 50-ти кілограм, їй, за її словами , вдалося "відбити наступ" чотирьох здорованів аля Стівен Сігал і врятувати коханого від мордобою. Присутні в залі суду почали подумки гадати, яким видом східних єдиноборств пані з Тернопілля займається? А якщо зважити, що, як вона розповіла, на виході з готелю вона намагалася вибити тендітними ногами двері, то сумнівів у тому, що пані має найвищий "дан" чи то пак "чорний пояс", ні в кого не виникає. Але вибити двері не вдалося. Тож як вийшли вони з чоловіком з готелю – так ніхто й не зрозумів. Але пізніше, незважаючи ні на що, вона з чоловіком спокійно зайшла у свою кімнату в готелі і забрала всі речі. Ніякого насильства.
Є, правда, деякі розбіжності . В досудовому слідстві вона заявляла, що у неї зникли речі на суму 45 гривень. Зубна щітка, щітка для вій. Тепер же, в залі суду, пані каже, що у неї є претензії на 300 гривень. І ніби ці претензії вона адресує… І. Різаку. Це викликало певне пожвавлення у залі. Як при оголошенні на поважному концерті виступу відомого гумориста. Втрутилася суддя, котра запитала свідка, чому вона такі претензії не пред’являла тим, хто вже засуджений у Свалявському райсуді. Та у справі взагалі відсутня цивільна позовна заява. Розгублена пані, оглядаючись і чекаючи підказок як від друзів, так і від прокурорів, зрозуміла всю делікатність ситуації, тому після паузи заявила, що немає ніяких претензій до Івана Різака.
Але чому ми так детально зупинилися на показаннях тернопільського свідка? Та тому, що саме вона розкриває підводні рифи і справжні мотиви цих подій. Саме їй була передана так званим "оператором 5 каналу" відеокасета, яку вона заховала в кімнаті під матрац. І саме цю відеокасету та відеокамеру шукали так звані "нападники". Саме цей свідок показав на суді, що ніякого насильства в готелі не було. Просто невідомі особи шукали відеокамеру і касету. От і весь "кримінал".
Але, як ми вже наголошували, після провалу версій про причетність Різака до подій у Сваляві на попередніх слуханнях, було вирішено кинути на підтримку "сюжетної лінії" важку артилерію. Отак у суді з’явився свідок - нардеп О. Кеменяш, у рідній йому Сваляві відомий більше як мінеральний "Камиш" . Злі язики кажуть, що народний депутат з’явився в Івано-Франківську не лише тому, щоб хоч якось підтримати чи відновити підмочене по вуха реноме Свалявського райсуду. Подейкують, що Кеменяш прислухався до порад першого віце-спікера Верховної Ради України Адама Мартинюка, який під час парламентського протистояння порекомендував опозиційним нардепам не порушувати закони, тому що вони можуть мати справу із правоохоронними органами, а їхні лідери залишаться в стороні. Тож свалявський нардеп вирішив бути від гріха подалі. Тим більше, що у пана Кеменяша і так не дуже теплі відносини з правоохоронцями, котрі навіть в судовому засіданні називали його кримінальним авторитетом "Камишом". Отож, поява в апеляційному суді Івано-Франківська могла бути для нардепа пострілом по двох зайцях: і від парламентських неприємностей подалі, і своїм суддям – допомога.
На судовому засіданні Кеменяш повідомив, що був присутній біля готелю "Комфорт", спілкувався з якимось невідомими особами, але до самого приміщення готелю не заходив ні до, ні після того. Він також підтвердив, що ніяких агітматеріалів не бачив. Кеменяш повністю заперечив покази Боді-Акваріума. На провокаційне запитання, чи чув він постріли, свідок відповів спочатку, що ніяких пострілів не було. Але, подумавши, що таке свідчення сприйметься неефектно, вирішив, що постріли таки були. Відтак, згадавши, що єдина зброя, яка того вечора була біля готелю, була автоматична гвинтівка "Сайга" в його офіційного помічника п. Удворгелі, нардеп уточнив, що були якісь "хлопки", але це могло бути від битого скла тощо. О. Кеменяш переконливо заявив, що ніякої причетності Івана Різака до свалявських подій він не бачить і претензій до нього він не має.
Свідок Удворгелі також дав покази, в яких сказав, що був присутній того вечора біля готелю, що в нього вилучили зброю, але оскільки він стояв далеко, то нічого не бачив. Не бачив навіть, чи вимикали світло в готелі.
Після Удворгелі свідчення давав юрист, який згідно з даними досудового слідства працював у штабі "Нашої України". Власне, свої покази він почав з того, що, мовляв, він не працював у штабі "Нашої України", а лише "давав консультації". Колишній міліціонер, а нині адвокат також жваво переказав завчені легенди, розтиражовані у ЗМІ, але вже при перших уточнюючих запитаннях знітився, розхвилювався. Він заявив суду, що нібито за його інформацією поряд з готелем у Сваляві на вулиці стояли машини, де в камуфляжних чохлах знаходилася якась зброя. Тобто, тут як і у випадку з "Бодею – Акваріумом", який за кілька десятків метрів в темних вікнах за силуетами визначав стать людини, ми стаємо свідками новітніх технологій екстрасенсорики. Юрист–консультант засвідчив, що він у чохлах "відчув" ( бо ж бачити не міг), що там була та сама зброя , яка була на стадіоні "Авангард". Чи відома сучасній науці здатність людини так розпізнавати речі на відстані та ще й речі, заховані у чохлах? Для журналістів "Світогляду" – це унікальне відкриття!
Але коли свідка запитали про це на суді, з ним почали творитися дивні речі. Різко піднявся кровяний тиск, запаморочилося в голові. Одне слово, всі симптоми, характерні для людини, коли у неї на детекторі брехні засвічується "позитив", тобто, коли людина відверто забрехалася. Врешті-решт свідок заявив, що нічого не бачив. Але допомога лікарів свідку була необхідна.
В момент надання допомоги було зроблено перерву у судовому засіданні. Під час перерви свідок заявив, що він ніяких претензій до І. Різака не має і його дуже дивує, чому ніхто його про це не запитав…
Що й казати. Хіба це не є підтвердженням того, що суд намагається не довести чи спростувати причетність підсудного до свалявських подій, а прагне переконати когось і себе в тому числі, що в Сваляві таки були якісь сутички. Цікавим видається, що досвідчений юрист, колишній міліціонер заплутався у версіях прокуратури. Як ми вже повідомляли, у першій версії політтехнологи "Нашої України" намагалися видати дії міліції як злочинні і такі, що потурали "нападникам". Пам’ятаючи цю версію, свідок сказав, що міліціонери налякалися і відійшли в сторону. Але потім Іван Михайлович нагадав, що прокуратура наполягає на тому, що міліціонери, які були того дня у Сваляві, проходять як потерпілі. Різак запитав, на чому свідок наполягає: міліціонери виявили злочинну бездіяльність чи вони потерпілі? Після цього свідок розлютився, і почав викрикувати, мовляв, ви мені спеціально задаєте такі провокаційні запитання, а я ж , як і ви, гіпертонік. Але потім ніби згадав, що хтось із міліціонерів, правда без форми, отримав таки ляпаса.
Жодних документів чи агітматеріалів у тих, хто проживав у готелі, свідок не бачив.
Остаточне підтвердження тому, що людей, які проживали у свалявському готелі "Комфорт", агітаторами називати не можна, дав свідок Андрій Берегій, керівник свалявського штабу кандидата у президенти Віктора Ющенка. Вже на досудовому слідстві він чітко заявляв, що ніякого відношення до приїзду студентів-"агітаторів" він не мав.
На судовому слідстві свідок А. Берегій ще раз підтвердив свої покази. Намагаючись рятувати ситуацію свідку задали запитання, мовляв, може ви лише формально очолювали штаб, а реально цим займалася інша людина?
На це свідок відповів: "Абсолютно всі дії, які йшли офіційно під егідою штабу "Нашої України", були під моїм контролем".
Коментарі як кажуть зайві. Не було, отже, у Сваляві, ніяких студентів-агітаторів, не було, отже, і насильства проти них. І питання про якесь "перешкоджання виборчому праву" повністю, отже, знімається, бо воно надумане й абсурдне , як на нього не дивитися…
Наприкінці першого дня судових засідань Іван Різак оголосив три клопотання. У першому запиті йшлося про те, що екс-міністр МВС Ю. Луценко, посилаючись нібито на матеріали справи, у своїх виступах публічно називав І. Різака "рекетиром" і "бандитом". У зв’язку з тим, що жодного офіційного звинувачення по цих статтях немає, це може свідчити , що місцеве керівництво УМВС дезінформувало керівника МВС відносно І. Різака. Тому Різака просив суд, щоб Луценко чесно розповів у суді про джерела інформації. Підсудний нагадав суду, що керівник прес-центру УМВС Костянтин Стогній у своєму офіційному виступі заявив, що лише через декілька років ми будемо знати, хто ініціював події в обласному кардіодиспансері, коли спецназ силою доставляв І. Різака в СІЗО. Іван Різак сподівається, що Юрій Віталійович надасть всю інформацію, яка є в його розпорядженні.
Іван Різак нагадав також, що під час перебування в СІЗО його відвідав Генеральний прокурор України С. Піскун, який сказав тоді, що Іван Михайлович ще буде вдячний , що йому зберегли життя, відправивши в СІЗО. Крім того він повідомив , що в СІЗО його офіційно ознайомили з листом прокурора області на ім’я начальника СІЗО про необхідність посилення охорони, оскільки на І. Різака готується замах.
Тому, зрозуміло, І. Різак просить суд викликати свідків, покази яких могли б більш реально відтворити ситуацію. Адже відомо. що затримували Різака зовсім не за тими статтями, які йому пред’явили пізніше.
У другому клопотанні І. Різак аргументував , посилаючись на наявність протоколу допиту а також покази свідків у судових засіданнях, необхідність викликати в якості свідка громадянина В.Балогу, який повідомив, що згідно з його джерелами в правоохоронних органах, напад на студентів у Сваляві зробило організоване злочинне угрупування на чолі з В. Паульо. І. Різак нагадав, що згідно з офіційною інформацією на Закарпатті на той час такого ОЗУ не існувало, але існувало ОЗУ Балоги, Ю Петьовки і Токаря. Нагадаємо, що В. Петьовка – вічний мер Мукачева, а Токар згідно з доповідною запискою Секретаря РНБО П. Порошенка на ім’я президента України В. Ющенка є "держателем общака".
Крім того, Різак нагадав, що вважає, що Балога є головним замовником політичного переслідування І. Різака і в Генпрокуратурі є його заява про факт вимагання мером Мукачева В. Петьовкою від імені головного канцеляриста країни В. Балоги 10 мільйонів доларів за закриття кримінальної справи проти нього. Зрештою, всім відомо, що саме В. Балога є одним із ініціаторів більшості провокацій на теренах Закарпаття.. Тому для відтворення правдивості подій у Сваляві є необхідність запросити в суд В. Балогу.
У третьому клопотанні Іван Михайлович просить приєднати до справи матеріали , опубліковані Інтернет-сайтом "Світогляд", де наводиться офіційне тлумачення слів "хрен" та "беспредел", через які підсудний двічі карався в суді.
Прокуратура виступила проти задоволення цих клопотань, не навівши практично жодних аргументів. Відносно третього клопотання, представники прокуратури повідомили, що це не їх була ініціативи карати Різака за вживання цих слів. Нагадаємо, що саме прокурор Завальський на одному із попередніх судових засідань сказав, що не може терпіти слова "беспредел". Після цього було оголошено перерву до наступного дня.
* *
Наступного дня засідання суду перетворилося у справжній фарс. Виявилося, що на засідання не з’явився жоден із запрошених свідків і потерпілих. Хоча з компетентних джерел було відомо, що у приміщенні суду перебувало кілька свідків, але прокуратура дала команду їх вивести і не показувати. До речі, напередодні в залі засідань була присутня і свідок, яку викликали на попередні слухання, але тоді з поважних причин вона не змогла приїхати. З незрозумілих причин її не було допитано.. Відповідь на таку незрозумілу поведінку суду дав якраз цей день. Це пояснюється лише тим, що впродовж усього судового процесу свідчення на суді і на досудовому слідстві суттєво різняться. А в деяких випадках зовсім протилежні до протоколів допитів на досудовому слідстві. Більшість свідків у судовому залі починають свої покази з прохання… прочитати їм їхні ж покази на досудовому слідстві. Це наводить на думку, що свідки або не читали, що підписували, або взагалі ніяких показів на досудовому слідстві не давали. Прокуратура, яка бачить, що розсипається не лише версія про причетність Івана Різака до свалявських подій, але й самі "події" про побиття студентів виявилися надуманими, вирішила заборонити з’являтися свідкам у суді. Щоб поменше було дурниць.
І тут… суд сам стає на шлях правового беспредєла. Він виносить постанову про заслухання свідчень таких потерпілих – Онищук, Кондор, Литвинчук, Боднарська, Пряділь, Ярута, Супрун і Горан. Зауважимо, що перед прийняттям цієї постанови, І. Різак попросив про почеркознавчу експертизу для ідентифікації підписів протоколів. Несподівано дуже емоційно виступили проти цього представники прокуратури. Це знову ж таки наводить на думку на те, що матеріали можуть бути сфальсифіковані. Саме цим аргументував свій запит і підсудний.
Ю. Я. Бойсан та М. В. Косінський допитувалися одночасно і одним і тим же слідчим впродовж 10 хвилин.
Крім цього, як бачимо з копій, Косінський допитувався в якості свідка 21 лютого, а в якості потерпілого 16 лютого. Незважаючи на такі кричущі факти, і незважаючи на те, що жодна із копій протоколів допитів юридично не оформлена ( нотаріально не завірена), що є прямим порушенням закону, оскільки такі копії не можуть бути предметом судового розгляду, суддя приймає рішення про початок ознайомлення із протоколами допитів потерпілих.. І. Різак попросив суд ознайомитися із документами , на основі яких суд вважає неможливим приїзд даних свідків. І тут… черговий факт кричущих підтасовок. Виявляється, що від Онищука, Ярути і Супруна немає жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про причину неможливості їх приїхати на судове засідання. Від Гряділя є телеграма про нібито загострення якоїсь хронічної хвороби. Але вона датована ще 15 січнем. Литвинчук нібито перебуває у Збройних силах. Є копія довідки, але немає самої довідки. Це при тому, що на минуле засідання приїжджала його дружина. Дата на штемпелі стоїть від 3 лютого, а дата на копії довідки … 8 лютого.
Цікавою є і наявність факсу рапорту дільничного інспектора на ім’я начальника райвідділу міліції. І жодної офіційної відповіді в суд.
В розпорядженні суду є і пояснення матері братів Горанів, згідно з якого випливає , що один із братів нібито в Росії, інший – в Карпатах. Жінка казала, що неодмінно передзвонить сину в Карпати, який знає про необхідність з’явитися на суд.
В листі написано , що додаток складається з чотирьох аркушів. Пояснення включає три аркуші. З незрозумілих причин у відповіді надсилається постанова самого суду, яка викладена на 2 аркушах Тобто, якщо врахувати і постанову суду, то виходить п’ять сторінок. Отакі от дрібнички.
Після ознайомлення Іван Різак звернувся до судді з проханням внести корективи в постанову у зв’язку з виявленими фальсифікаціями. Суддя Стефанів заявила, що це є особиста думка про важливість чи неважливість тих чи інших документів. Але Іван Михайлович пояснив, що мова йде про їх наявність або відсутність взагалі. На це суддя цинічно заявила, чим шокувала всіх присутніх у залі. що підсудний може викласти свої аргументи у скарзі… уже після того, як суд винесе вирок. При цьому вона заявила, що мовляв, не треба перетворювати цю кримінальну справу у політичну. Але ж хіба не головний канцелярист Віктор Балога ще на початку цього політично-кримінального шоу переконував брата Івана Різака Василя домовитися з першим президентом України Леонідом Кравчуком, щоб той пішов до Віктора Ющенка і тоді справу легко можна буде владнати .Кримінальна справа проти Івана Різака, тобто, зароджувалася із самого початку насамперед як політична .І це ніхто ніколи на приховував. І про це знає навіть школяр…
Але повернемося до суду. У той момент, коли суддя шокувала публіку, всі чекали різкої реакції адвокатів. Але її не було. Підсудний, побачивши, що адвокати мовчать, сказав, що в цей день йому навіть незручно коментувати дії суду. З цього дня суд став на небезпечну стежку політичної розправи над підсудним, нехтуючи законами.
Крім цього, підсудний вважає останню постанову суду злочинною змовою суду і прокуратури і буде готуватися до наступних засідань, бо на цьому засіданні краще поберегти здоров’я, аніж доводити щось Феміді, яка стала на відверте порушення закону.
Видно було, що два дні таких судових засідань трохи вплинули на підсудного, адже цього разу йому довелося боротися не лише із обвинувальною стороною, але й із судом, який раніше демонстрував бодай якусь повагу до законів. І все це при нейтральності адвокатів.
Але разом з тим видно було, що Іван Різак сповнений рішучості пройти цю справу до кінця і до кінця боротися проти правового свавілля.
Після цього суд перейшов до ознайомлення з протоколами. Після зачитання протоколу потерпілої Бондарської суддя почала шукати протокол допиту потерпілого Пряділя. І знову – фальсифікація. Виявляється, що у справі такого протоколу допиту взагалі немає. У справі не має навіть постанови про те, що Пряділя визнається потерпілим. Хаотичними рухами прокурор Завальський щось шукає у своїх паперах. Зал ніяковіє, нібито не прокурори фальсифікували, а присутні в залі недогледіли щось. Іван Михайлович просить суддю піти назустріч прокурорам і зробити перерву для того, щоб ті мали змогу ретельніше ознайомитися із справою, яку самі фабрикували. Зрештою, це може свідчити, що фабрикували інші? Продовження цього фарсу чекаємо найближчим часом.
Обсудить новость на Форуме