19:30 20.02.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Папієв: тарифи підвищені економічно необґрунтовано
Про це повідомив міністр праці і соціальної політики, заступник Голови СДПУ(О) Михайло Папієв у програмі Епіцентр.
В’ячеслав Піховшек: Добрий вечір, у прямому ефірі "Епіцентр" на каналі "1+1". Вітаю наших глядачів в Україні, вітаю наших глядачів "1+1 International" у Сполучених Штатах Америки, Ізраїлі та Канаді. Наш сьогоднішній гість – Михайло Папієв, міністр праці і соціальної політики України. Добрий вечір Михайле Миколайовичу.
Михайло Папієв, міністр праці і соціальної політики України: "Добрий вечір".
В’ячеслав Піховшек: Як вас правильно називати, ким ви є в уряді? Відомо, що ви не член Партії регіонів. Отже, ким ви є для цього уряду, для цієї команди?
Михайло Папієв: "Якщо сказати просто, то я член команди. Команди професіоналів, з яких складається уряд, і те міністерство, яке я очолюю, воно якраз знаходиться на вістрі людських проблем, людського болю, бо ми опікуємось і інвалідами, і чорнобильцями, і ветеранами, і сім’ями малозабезпеченими, сім’ями з дітьми, субсидіями, пільгами, працюючими, тобто весь спектр міністерства нашого якраз веде кожну людину протягом життя. І те завдання, яке поставив перед нами прем’єр-міністр України, – це повернути довіру людей до влади. Якраз і по роботі, в тому числі, нашого міністерства, може, навіть і в першу чергу оцінюють взагалі діяльність уряду, наскільки збільшується добробут громадян, оце головне завдання".
В’ячеслав Піховшек: Михайле Миколайовичу, питання, яке, напевно, цікавить всіх громадян України. Ми розуміємо, що тарифи не зрости не могли, тому що Росія підвищила тарифи на газ і були переглянуті міжнародні договори України. Одночасно при цьому деякі керівники на місцях підняли тарифи ще вище, для того щоб заробити. Заробити як і для кого, має встановити Генеральна прокуратура. Що додатково ви можете сказати про подібні випадки і що взагалі буде робити Кабмін, аби не допустити зловживань?
Михайло Папієв: "Так, мені хотілося б довести до відома громадян України, які нас дивляться, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюють органи місцевого самоврядування. І те що говорять зараз, що буцім-то уряд підвищив тарифи, воно абсолютно не відповідає дійсності. Завдання уряду – це фінансування субсидій та пільг. До речі, у нас 8 мільйонів 600 тисяч громадян, які користуються правом на пільги. І зараз вже півтора мільйони українських сімей, які мають право на субсидії. Урядом передбачено 5 мільярдів гривень. Зростання в 2,2 десятих разів, порівняно з 2007 роком. І фінансування іде своєчасно і в повному обсязі. А якщо вже говорити об’єктивно, то дивіться, в нас 12 областей України, де більшість сформовано Блоком Юлії Тимошенко. 3 області, де більшість сформовано "Народним союзом "Наша Україна". Само тому Віктор Федорович Янукович сказав, що його не цікавить, якого політичного окрасу та чи інша рада, яка підвищила тарифи. Його цікавить одне – це встановлення соціальної справедливості, встановлення економічно обґрунтованих тарифів. Ми зараз цим займаємось".
В’ячеслав Піховшек: Михайле Миколайовичу, я розумію. Але людей фактично обікрали, якщо назвати речі своїми іменами. Просто використали ситуацію по підняттю тарифів, для того щоб набити собі кишеню. Тому у випадку відкриття реальних кримінальних справ, чи будуть людям повернуті гроші, які вони вже заплатили, чи буде перерахунок якихось грошей? Яку політику будете ви пропонувати?
Михайло Папієв: "Так, у нас є нормативні документи, якими передбачено, що в разі, якщо громадяни України зробили і мають передплату по житлово-комунальних тарифах, то ця переплата зараховується за наступні періоди. Ми зараз займаємось вивченням цієї ситуації, і я переконаний в тому, що нам вдасться вернути тарифи на економічно обґрунтовані рівні і захистити наших громадян".
Вадим Денисенко, газета "Коментарі": Віктор Федорович Янукович заявив про те, що будуть відкриватися кримінальні справи проти місцевої влади, але насправді всі знають, що тарифи піднімає місцева рада. А проти колективного органу відкрити кримінальну справу неможливо. Чи не здається вам, що це чергове окозамилювання?
Михайло Папієв: "Ні, якраз доручення прем’єр-міністра України стосувалося силових структур, і це вже питання Генеральної прокуратури України. Якщо буде виявлено, що необґрунтовані тарифи, а ви пригадуєте приклади, що представницькі навіть витрати включаються в тарифи. Крім цього, автомобіль, аренда автомобілів і багато інших порушень, які не входять до методики. Якщо буде встановлено, що ці дії мають ознаки посадового злочину, то це право Генеральної прокуратури підняти питання про відкриття кримінальних справ".
В’ячеслав Піховшек: Михайле Миколайовичу, а вам відомий хоч про один такий випадок відкриття реальної кримінальної справи, ну хоча б фактовий, наприклад, по факту?
Михайло Папієв: "Зараз перевірки проводяться, одночасно і робочі групи різних міністерств та відомств, і нашого міністерства в тому числі, виїхали в регіони, де ми якраз проводимо аналізи по... кожен по своєму напрямку. І державна інспекція цін, на яку постановою Кабінету міністрів минулої середи покладено головну функцію перевірити економічну обґрунтованість тарифів. Давайте ми почекаємо, які висновки будуть. Я знову ж таки наголошую і привертаю вашу увагу, що ця діяльність вона не має політичних ознак. В усіх областях України підвищені тарифи. Є підстави говорити, що в більшості з них вони підвищені економічно необґрунтовано".
Любов Федорова, інтернет-видання "Главред": "Скажіть, будь ласка, в Києві, наприклад, 1 мільйон 38 тисяч сімей. Тільки 65 тисяч з них оформили субсидії, тобто близько 7%. Чи не здається вам, що субсидії – це не той метод, яким можна дійсно допомагати людям, чи бачите ви альтернативу взагалі субсидіям?"
Михайло Папієв: "Ви бачите, у нас завжди, коли говорять про субсидії, я ще раз хотів би сказати і телеглядачам нашим. Мільйон 500 тисяч сімей, які мають право на субсидії. Механізм субсидій – це захист громадян і українських сімей, які мають невеликі статки, а крім того, у нас ще є 8 мільйонів 600 тисяч громадян України, які, незалежно від рівня доходів, мають право на пільги. Взагалі то у нас 12 мільйонів українських громадян і це значить 12 мільйонів українських сімей з 17 мільйонів мають право і на субсидії, і мають право на пільги. Тобто треба дивитись на загальну ситуацію і 5 мільярдів гривень урядом передбачено для того, щоб фінансувати ці соціально важливі програми в повному обсязі".
Анна Шерман, журнал "Профіль": "Не кажется ли вам, что такое повсеместное злоупотребление местной власти в плане повышения тарифов было спровоцировано в какой-то степени действиями правительства, хотя бы в том смысле, что программой правительства приоритеты социальной политики небыли озвучены внятно".
Михайло Папієв: "Давайте ми подивимось хронологію цих подій, тобто саме причина, чому підвищилися тарифи. Давайте пригадаємо 23 серпня 2005 року, коли під час діяльності уряду Юлії Володимирівни Тимошенко було розірвано 5-річний контракт з Росією, газ по ціні 45 доларів. Давайте подивимось на події, які відбулися 4 січня 2006 року, коли підписано було угоду по газу на рівні 96 доларів. Давайте подивимось постанову Кабінету міністрів від 30 березня 2006 року. Чомусь до виборів її не було. І саме виходить так, що дивіться, якщо в собівартості газ складає 50%, то при підвищенні ціни на газ вдвічі тариф має зрости в півтора рази, а не в 2,5, не в 3,5 рази, як по Україні".
Анна Шерман: "Але мене цікавить таке питання, чи є, ви кажете, що вони необґрунтовано підвищені тарифи, а є обґрунтування підвищення тарифів? Чи є публічна інформація про те, яким чином мають складатися ці тарифи?"
Михайло Папієв: "Є методика встановлення тарифів. І до речі, органи місцевого самоврядування, і це передбачено законом, мали б при встановленні тарифу провести громадські слухання, довести до відома громадськості структури собівартості тарифу, погодити з громадськістю, тому що от саме виборці, які обрали міську раду, районну раду, вони мають право сьогодні відстоювати інтереси свої. Те що сьогодні всі питають в уряду, мені хотілося б сказати: шановні, ну ви ж обирали і свою міську раду, яка підвищила тарифи в 3,5 рази, селищну раду, районну раду. Давайте ми все ж таки подивимось в корінь проблеми, а корінь я бачу в тому, що нам необхідно найближчим часом довести реалізацію політичної реформи – закон 3702, 3207. І необхідно, щоби органи місцевого самоврядування, вони чітко і відповідально вели свою роботу і несли свою функцію".
Максим Каменев, газета "Дело". "В конце прошлого года была создана межведомственная комиссия, в которую вошли также представители вашего министерства, которая также должна была заниматься вопросом проверки обоснованности повышения тарифов. А скажите, пожалуйста, к каким выводам пришла эта комиссия? И почему так долго не проходила эта работа? Совпадают ли выводы с выводами прокуратуры?"
Михайло Папієв: "Ті висновки, які прокуратура робила, я вам скажу, якою функцією займалася комісія міністерства. Бо треба завжди доводити до відома всіх громадян України, що зроблено. Так от, за пропозицією нашого міністерства, а також за дорученням прем’єр-міністра України, перше що – спрощено надання субсидій та пільг. Необхідно сьогодні тільки два комплекти документів – це довідка про доходи сім’ї, а також квитанції по нарахуванню житлово-комунальних тарифів. Друге питання. Ми дали право громадянам, а це близько 400 тисяч українських сімей, в яких була заборгованість по житлово-комунальних сплатах станом на 1 грудня 2006 року, отримати право по нарахуванню субсидій. Наступне питання. Нами було зменшено до 15% сукупного доходу сім’ї, ми встановили цим право сімей, які складаються з непрацездатних осіб, які мають у своєму складі дітей-інвалідів і інвалідів дитинства, отримати 15% витрат сукупного доходу, в межах яких вони сплачують житлово-комунальні послуги, все інше сплачує держава".
В’ячеслав Піховшек: Михайле Миколайовичу, 9 лютого відбулося таке голосування парламенту, про яке багато хто знає, так. Верховна Рада тоді відмовилась обмежити розмір можливого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Жодного голосу не дали фракції Партії регіонів і Компартії. Сьогодні Юлія Володимирівна Тимошенко заявила, що її блок і, так як вона каже, "Наша Україна" завтра блокуватимуть роботу Верховної Ради, аж поки не буде проголосовано законопроект щодо встановлення тарифів. Отже, чому не був проголосований мораторій, чому напевно його й не проголосують завтра і взагалі ваше ставлення до цієї проблеми.
Михайло Папієв: "Так, це законопроект 3069. Я вдячний народним депутатам України, що вони не проголосували за цей законопроект. Давайте уявімо собі, що минулої п’ятниці за цей законопроект проголосували би або, як сьогодні повідомила автор, що цей законопроект будуть ставити завтра. Так от, перший пункт каже, що громадяни України і українські сім’ї в межах норм користування мають право на отримання адресної субсидії в разі, якщо плата більше ніж 20% від сукупного доходу. Якщо я вам кажу, що ми сьогодні встановили уже для 400 тисяч українських сімей, які скористалися, норму 15%, так треба буде що їм, підвищувати до 20%? Це ж погіршення..."
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Звідки взялася ця різниця в 5% в цьому законопроекті?
Михайло Папієв: "Це якраз ми для сімей, які складаються з непрацездатних громадян, в яких є інваліди з дитинства і діти-інваліди, близько 50 гривень, за цим законом, треба забрати в них назад і сказати: ні, не 15%, а 20%. Наступне питання, де встановлюється в пункті, що зростання житлово-комунальних тарифів не може перевищувати, ніж зростання середньої заробітної плати в галузях економіки за минулий рік. Давайте знову ж таки проаналізуємо. Наприклад, цей пункт діє. З 2000 року в більшості областей України не підвищувалися житлово-комунальні тарифи. Так от, я нагадаю вам: середньомісячна заробітна плата в 2000 році складала 230 гривень. В минулому році середньомісячна заробітна плата складала 1041 гривню. Так от, якщо цей пункт діяв би сьогодні, то підвищення тарифів становило би 4,5 рази – це співвідношення заробітних плат. Ви за це? Я категорично проти. В тарифах має бути основа основ – це економічне обґрунтування. Коли ми говоримо, що тарифи підвищили в 2,5, в 3 рази незаконно, то цей закон взяв би і сказав, що 4,5 рази – оце якраз норма. Я проти такого закону, я переконаний в тому, що народні депутати України і завтра не проголосують цей закон. І ще. В наступному році ми плануємо суттєве збільшення заробітної плати близько 70%. Це значить, що уряд буде підвищувати на 70% заробітну плату громадянам, а закон Юлії Володимирівни буде вимивати ці доходи. Ми проти цього. Необхідно, щоби підвищувалися у громадян реальні доходи.
Олександр Чаленко, газета "Сегодня": Михаил Николаевич, вот скажите, пожалуйста, вот доколи, значит, правительство Януковича будет отчитываться перед народом, да, говоря о экономических успех Украины, значит, приводя цифры роста ВВП, а не увеличения доходов на душу населения. Ну, чтобы каждый гражданин мог, значит, эти улучшения экономические ощутить в своем холодильнике, в своем кармане и так далее, и тому подобное. И вот расшифруйте мне, пожалуйста, такую, значит, тезу. Вот Николай Янович Азаров рапортует о том, что экономика наша... ВВП увеличилось на 10%, промышленный рост – на 15. Но при этом нужно затянуть пояса. Вот я не могу понять. Если увеличилось, то зачем затягивать пояса?. Вот, объясните, пожалуйста".
Михайло Папієв: "По-перше, я не пригадую такого висловлювання Миколи Яновича Азарова. Це по-перше. По-друге, для того щоби підвищувати рівень життя громадян, необхідно мати оцю скарбницю державну, яка називається державний бюджет. Поповнення державного бюджету залежить в першу чергу від того, як працює економіка. І наш досвід 2002-2005 років, коли працював уряд Віктора Януковича, доказав, що тоді ми змогли зробити трансформацію найвищих в Європі темпів зростання внутрішнього валового продукту в підвищення пенсій. Пригадуєте? З 1 вересня 2004 року була встановлена мінімальна пенсія на рівні прожиткового мінімуму. І 332 гривні прожитковий мінімум встановлено було нашим урядом. І саме ця норма зберігається. І коли звинувачували нас, що ми це робимо під вибори, то час показав, що ми робили все економічно обґрунтовано. Якщо в 2005 році ми мали ці ганебні 2% зростання внутрішнього валового продукту, тому саме в 2006 році навіть зростання мінімальної пенсії було нижче ніж прогнозувалася в законі про державний бюджет інфляція. Так от. Треба, щоби запрацювала економіка. Ми вкладаємо сьогодні свою енергію в інноваційно-інвестиційну діяльність. І після того перевести оце зростання економіки в зростання заробітних плат, пенсій, соціальних допомог".
Лілія Поволоцька, газета "Факты и комментарии": "Лілія Поволоцька, газета "Факти". Якщо вже зайшла мова про прожитковий мінімум і про пенсії, то свого часу уряд обіцяв, ну, приймаючи бюджет, що мінімальна пенсія і заробітна плата буде підвищена з переглядом наборів продуктів, які входять в прожитковий мінімум. Власне, і я..."
В’ячеслав Піховшек: Споживчий кошик.
Лілія Поволоцька: "Споживчий кошик, так, саме споживчий кошик. Як він буде переглядатися, що буде змінено, чи буде там більше м’яса, чи буде там більше на послуги, як?"
Михайло Папієв: "Дуже цікаве запитання. Я пригадую, десь тижні три тому по каналу "1+1" якраз показували споживчий кошик. І там казали, що там 30 грамів м’яса на день, і така була дуже гарна демонстрація споживчого кошику, хоча, я думаю, що розуміння споживчого кошику, мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, мінімальної пенсій у нас політизовано. Дивіться, якщо ще зробити один штрих, то я нагадаю вам, що споживчий кошик встановлено постановою Кабінету міністрів, називається вона "Про перелік продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг". Якраз вони складають споживчий кошик. Прийнята постанова була ця 14 квітня 2000 року, підписана прем’єр-міністром України на той час Віктором Андрійовичем Ющенком. Оце така невеличка деталь. Тому коли ми говоримо, що прожитковий мінімум, він обраховується якось не так, то я хотів би нагадати всім, що це робиться за постановою на той час прем’єр-міністра України Віктора Андрійовича Ющенко".
Анна Шерман: "Я перепрошую. Пане міністр, в мене склалося враження з того, що ви... як ви озвалися про споживчий кошик і про мінімум прожитковий, що ви, власне, не уявляєте собі, що хтось в Україні дійсно живе на ці гроші, коли ви кажете про політизацію. А справа в тому, що, дійсно, люди мають на ці гроші дійсно жити, реально. І ще в мене таке запитання: "Коли ви останній раз були в собесі, чи, власне там, у відділі субсидій, у якому районі столиці, може, це сталося, чи у якомусь іншому?"
Михайло Папієв: "Так, я в суботу був якраз в Дарницькому районі міста Києва разом з Сергієм Івановичем Бичковим – це начальник Головного управління соціального захисту. Якраз ми там..."
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Це не той Бичков, який у фракції "Наша Україна".
Михайло Папієв: "Ні, ні, це у нас начальник головного управління, який працює в Київській міській адміністрації. До речі, така складна ситуація в Києві, що в Києві змінюються, що не встигаємо, навіть, ми підготувати програмне забезпечення, бо ви знаєте, що нарахування субсидій і пільг проводиться нами в автоматизованому режимі. І якщо говорити далі про прожитковий мінімум. От я багато спілкуюся з колегами своїми з інших країн. Я от питаю в них: "Наскільки часто у вас ставлять оці питання: прожитковий мінімум, мінімальна пенсія, мінімальна заробітна плата?" дивіться, нехай фахівці займаються проблемами цими. Наприклад, встановлюється в споживчому кошику енергоємкість тих продуктів харчування, які там є, за методикою Всесвітньої організації охорони здоров’я. Так от. У нас 2900 кілокалорій. Якщо взяти мінімальні норми во ВООЗ, це 1700 кілокалорій. Якщо навіть зробити цей аналіз, то вам фахівці скажуть, що у нас закладено не просто мінімальні норми, а раціональні норми. Знову ж таки, можна по-різному сприймати споживчий кошик, можна по-різному сприймати мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію, але давайте ми, все ж таки, будемо втілювати європейські моделі. Всюди в Європі встановлюються ці параметри на трипартизмі, тобто на трьохсторонній основі за участю уряда, професійних спілок і роботодавців. До речі, оцю модель ми напрацьовуємо зараз в Україні".
В’ячеслав Піховшек: Михайле Миколайовичу, протягом останніх двох місяців було мінімум три повідомлення в пресі про те, що ви подавали прем’єр-міністру доповідні записки з приводу 5 губернаторів. Назвіть їх, будь ласка, цих... роботою яких ви не задоволені по лінії соціального захисту. Що це за області? Щоб люди в Україні знали, про що йдеться.
Михайло Папієв: "Це стосувалося якраз заборгованості із заробітної плати, тому що станом на 1 серпня 2006 року, коли почав працювати наш уряд, то загальне зростання було із заборгованості із заробітної плати суттєве починаючи із 1 січня. Так от. Ми отримали заборгованість в розмірі 1 мільярд 89 мільйонів. За час діяльності уряду нам вдался зменшити цю заборгованість на 282 мільйони, або на 26%. Однак на цьому фоні є області, в яких заборгованість підвищилася. І яким чином им сьогодні можемо пояснити працюючим громадянам України, що вони за сволю роботу не отримують винагороду за працю – заробітну плату? Чим їм кормити власні сім’ї. Так от, Харківська область, зростання становить 67% по відношенню до 1 січня 2006 року. Аваков – губернатор області. Миколаївська область, 32%, Садиков. І Кіровоградська область, 29%. саме стосовно цих трьох губернаторів..."
В’ячеслав Піховшек: Три губернатори...
Михайло Папієв: "Так. Було поставлено питання, і колегії в міністерстві було звернення до Кабінету міністрів України – прохання розглянути доцільність перебування цих губернаторів на займаних посадах".
В’ячеслав Піховшек: Але в пресі йшлося про 5 губернаторів. Ви ще двох не назвали.
Михайло Папієв: "Це рішення колегії було восени, там ще було два губернатора Івано-Франківської та Закарпатської області, але протягом двох місяців в цих областях суттєво покращилася ситуація. Ми об’єктивно підходимо до цих речей. Нас не хвилює політичні уподобання того чи іншого керівника області. Можете взяти, загнути ліву сторону, там, де назва області, стат. дані, подивитися по правій стороні, де найгірша ситуація, поставити відмітки. Ви будете бачити: Харківська, Миколаївська, Кіровоградська області".
Вадим Денисенко, газета "Коментарі": "Ну от ви тільки що назвали Харківську і Миколаївську область. По Харківській області зростання заборгованості по зарплаті на 50% залежить від двох заводів – це завод "Хімпром" і завод імені Малишева. Обидва заводи входять до Мінпромполітики. І Аваков ніяк не може вплинути, в принципі ніяк не може вплинути на цей завод. Щодо Миколаївської області, більше 50% із тих 37% приросту заборгованості дав Чорноморський суднобудівний завод, який є приватною власністю і за нього зараз судиться Фонд держмайна із братами Чуркіними. Яке мають відношення, взагалі, ці губернатори, і як вони можуть, в принципі, впливати? Тим більше,я хотів би сказати, що, ну, здавалося б, Мінпраці і Мінсоцполітики повинен був написати, ну, певну методичку, як діяти губернаторам у випадках із заводами, якими воне не можуть керувати".
Михайло Папієв: "Комплексне питання, бо якраз призначення керівників підприємств державної форми власності здійснюється за погодженням з головою місцевої державної адміністрації. Так от, я хотів би нагадати вам, якщо ви вже оперуєте цифрами і нормами закону, є норма статті 24 закону України "Про місцеві адміністрації", де чітко-ясно встановлено, що місцева адміністрація несе відповідальність за рівень гарантій оплати праці та своєчасне отримання винагороди за працю. Ми діяли чітко у відповідності до статті 24 закону України".
В’ячеслав Піховшек: Крім того, не можна виключити те, що якби була добра воля губернатора Авакова і губернатора Садикова, можна було б подати в суд відповідально на Чорноморський суднобудівний завод і, відповідно, на завод Малишева і "Хімпром" відносно несправедливості виплати зарплати. Ти погоджуєшся?
Вадим Денисенко: "Ну, напевно, все таки так, але крім всього іншого я думаю, що тут якісь подвійні стандарти. Чому Мінсоцполітики не звернувся з тим, щоб звільнити міністра промислової політики, який також винен, напряму, між іншим, винен в цій ситуації?"
Михайло Папієв: "Місцева державна адміністрація відповідальна за всю ситуацію в області. Окрім цього, я хочу привернути вашу увагу ще і до комплексного показника, який ми теж враховували. Є такий параметр – співвідношення заборгованості по заробітній платі до Фонду оплати праці. Так от. Якщо по Україні складає це близько 4%, то якщо навести вам приклад Кіровоградської області, то цей показник в цій області складає 15%, тобто вище, ніж в середньому по Україні. І це якраз сфера відповідальності місцевої державної адміністрації".
Любов Федорова, інтернет-видання "Главред": "Михайло Миколайович, я хочу, все-таки, повернутися до завтрашнього голосування можливого по тарифах і таку річ запитати. Ви сказали, що тарифи – це прерогатива місцевої влади, так? І раптом Верховна Рада перебирає на себе хліб, фактично, місцевих рад. Скажіть, будь ласка, про ще це говорить? Про те, що місцеві ради настільки корумповані, настільки не захищають інтереси своїх виборців, що Верховній Раді доводиться втручатися? Як ви, взагалі, це оцінюєте, і як, взагалі, має бути в цьому випадку?"
В’ячеслав Піховшек: Дуже коротко прошу.
Михайло Папієв: "Ви знаєте, оці законопроекти, які внесено до Верховної Ради, я би сказав, що прислів’я таке є: "Добрими намірами вистелено дорогу до пекла". Так от. Чомусь, як активізація політичних сил, особливо опонентів наших відбулася після того, як прем’єр-міністр підняв це питання і доручив робочим групам вивчити на місцях проблеми. Чомусь, коли підвищувалися тарифи в 12 областях, де більшість сформовано Блоком Юлії Тимошенко, лідер не ставила це питання. Воно поставлено, коли вже люди, люди підняли його: громадяни не хочуть жити за умовами цих тарифів...
По місту Києву я просив би громадян не піддатися на оцей такий суцільний обман. Бо в місті Києві тут більше не боротьба іде за добробут громадян, за зменшення тарифів, а йде проста така примітивна боротьба за владу, за Київські землі, за Київський бюджет. У мене питання: чому ж такої боротьби не видно з боку опозиції в Хмельницькій області, в Чернівецькій області, в Черкаській області, де в них більшість, в Київській області? Чому там так гостро не ставить блок ці питання по житлово-комунальних тарифах? Так от я переконаний в тому, що порядок в цьому питанні буде наведено і саме ініціатором є уряд. Хоча у нас по закону немає достатніх важелів впливати і втручатись в діяльність органів місцевого самоврядування, але я переконаний в тому, що разом з нашими українськими громадянами ми зможемо поставити оцих чиновників на місцях. Поставити в те місце, де їм треба бути іде їм треба піклуватися не за власний добробут, а за добробут територіальної громади".
В’ячеслав Піховшек: Ну і власне кажучи переходимо до факторів економічних, так би мовити тих, які працюють в державі. І от преса зараз пише, що одним із основних факторів успіхів власне кажучи Кабінету міністрів діючого є погода.
"На поверхні залишається інший фактор: 15,8% – справді найвищий зростання промисловості за всі роки незалежності України. Найбільше зростання Держкомстат відзначає в машинобудуванні (на 36,2%), металургії (18,1%) і харчовій промисловості(15,5%). Експерти вважають, що за ці досягнення Кабмін має подякувати погоді: феноменально тепла зима дозволила зберегти темпи зростання в машинобудуванні, яке звичайно завмирає в першому кварталі через необхідність збільшити споживання газу. Крім того свою лепту в загальне зростання внесла і будівельна галузь завдяки тому ж природному феномену..." (Газета "Коментарі", 16 лютого 2007 року – ред.)
Ну погодьтеся Михайло Миколайович, що з погодою уряду Януковича дійсно повезло, пощастило.
Михайло Папієв: "Так, щоби якраз ця тема... вона була більш така жива, я вам нагадаю слова, може ви здогадаєтесь, кому вони належать: "Зима 12-го настала, кто тогда помог? Зима, Барклай и русский бог". Так от це якраз і багато істориків зараз, які і читаю як пишуть: "Хто ж переміг в битві під Москвою?" І мало хто пише зараз, що це завдяки мужності радянських солдат, а теж посилаються на погоду, от. В 2002-2004 роках, коли наш уряд показав саме підвищення внутрішнього валового продукту найкращого в Європі, то всі говорили тоді, що це фактор сприятливих світових цін, підвищення світової кон’юнктури. Добре, пройшов 2004 рік, настав 2005 рік. У мене питання: куди ділася кон’юнктура ця і, яким вона тоді місцем повернулася до уряду, який змінив нас у 2005 році? Нагадаю вам – 2,5%. зараз знову прийшов уряд Віктора Федоровича і показує підвищення економічне і економічне зростання, підвищення внутрішнього валового продукту і знову ж шукають якісь там погоду, інші речники. Так от я би більше би радив дивитись в кого... з якого місця ростуть руки, от і це було би простіше і логічніше".
В’ячеслав Піховшек: В мене запитання, яке не пов’язане з подвигами Барклая-де-Толлі. Інша тема. Президент Ющенко сьогодні вніс до парламенту законопроект про підвищення прожиткового мінімуму. Суть – пропозиція з 1 травня підняти мінімальну зарплату з 400 до 420 гривень, з 1 вересня до 430 гривень. На це вже відреагував прем’єр Янукович, який заявив, що Кабмін буде аналізувати підвищення зарплат і пенсій за підсумками виконання бюджету в I кварталі. Така була реакція. Зрозуміло, що президент тут, не маючи я б сказав би ніяких реальних важелів впливу на уряд, пробує, як сказано в українській народній приказці, "на чужому горбі в рай в’їхати", да, просто тут це зрозуміло. Така тут робота. Піар є піар. Але в мене є запитання так би мовити від людей, які дуже потребують гостро цієї інформації, від наших глядачів, – коли чекати реального підвищення зарплат і пенсій? Коли і на скільки? З якого моменту?
Михайло Папієв: "Ви знаєте, я з повагою відношуся до законодавчої ініціативи прем’єр-міністра...президента України, але хотів би нагадати, що є постанова Верховної Ради України і це не секрет... Наше Міністерство відкрите. Наше Міністерство разом з Міністерством економіки і Міністерством фінансів напрацьовують зараз пріоритетні питання, тобто в зв’язку із тим, що зростає економіка і можна очікувати ресурс фінансовий в державному бюджеті, куди спрямувати в першу чергу. Мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія. Ми це доручення зараз виконуємо. Окрім цього я хотів би привернути вашу увагу, що якщо ми зорієнтовані на Європу, то необхідно втілювати європейську модель вирішення соціально-трудових відносин. До речі, в Європі це все робиться на принципах трипартизму... і нашими законами України... Я нагадаю вам норму закону України про оплату праці, норму закону України про прожитковий мінімум, де чітко і ясно встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму встановлюється в законі про державний бюджет України за поданням Кабінету міністрів України після проведення консультацій з соціальними партнерами, тобто фактично сьогодні нехтується соціальний діалог. Однією рукою подається до Верховної Ради проект закону України про соціальний діалог, а іншою вносяться такі елементи на мій погляд авторитаризму вирішення соціально-трудових відносин".
В’ячеслав Піховшек: Михайло Миколайовичу, яка ваша позиція станом на сьогодні майже 23 годину 19 лютого 2007 року – з 1 травня буде реально підняти такі... буде реально суттєво підвищити зарплату і пенсії?
Михайло Папієв: "Я переконаний в тому і ви бачите ви навіть підсвідомо правильно сказали "зарплати і пенсії". Коли спілкуєшся з громадянами України, то сьогодні їх не так цікавить мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія. Нагадаю, що мінімальна заробітна плата – це оплата праці некваліфікованих працівників. Сьогодні турбує пенсіонерів найбільше зрівнялівка в пенсіях. Тому що люди, які мають 40 років трудового стажу, вони отримують пенсію на 20 гривень більше тільки ніж ті, які цього стажу не мають. У мене питання, – якщо з’явиться фінансовий ресурс пенсіонери хотіли би щоби він спрямований був на тих, в кого є великий трудовий стаж чи на підвищення мінімальної пенсії? Якщо ми будемо постійно підвищувати тільки мінімальні пенсії та мінімальні заробітні плати, то ми можемо дійти до такої ситуації, коли всі громадяни України будуть отримувати мінімальну пенсію і мінімальну заробітну плату. Я нагадаю, заробітна плата має бути мотивацією людей до праці. І мене цікавить як міністра сьогодні більше впровадження другого і третього етапу єдиної тарифної сітки, підвищення заробітної плати кваліфікованих працівників, вчителів, лікарів, тому що найближчим часом..."
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Я ще раз повторю питання: з 1 травня реально?
Михайло Папієв: "Реально".
В’ячеслав Піховшек: На скільки відсотків, як ви думаєте станом на сьогоднішній день?
Михайло Папієв: "Але ж давайте ми знову ж таки... Ми демократична, правова країна. Ми поставили перед собою за мету розбудову громадянського суспільства. Так я хотів би щоби всі питання, які стосуються і вас і мене, це і оплата праці і пенсії, щоб вони встановлювались нами за участю громадськості, не особисто навіть з величезною повагою відносячись до посади глави держави, Гаранта, але необхідно це робити по-європейськи".
Олександр Чаленко: "Михаил Николаевич, вы кроме того, что являетесь министром по социальной политике... социальной политики и труда, вы и еще являетесь одним из высших функционеров социал-демократической партии обьедененных. В связи с этим два вопроса. Первый – вот куда изчез из публичной политики лидер вашей партии Виктор Владимирович Медвечук вообще? Вот чем он в ближайшее время собирается... в ближайший год будет заниматься? И еще. В конце 2005 года в начале 2006 года вы в партии были ответственны за сбор подписей под всенародным референдумом по поводу вступления Украины в НАТО. Насколько я знаю, вы собрали больше подписей чем необходимо, это примерно где-то 4,5... 4 миллиона подписей. Насколько я знаю ЦИК проверила эти подписи и протокол и вообще документы, связаны с этим референдумом передал президенту. Теперь такой вопрос – когда же вот в 2007 году стоит ли например вот Украине ожидать вот референдума по поводу вступления Украины в НАТО или не стоит?"
В’ячеслав Піховшек: Тобто де Медвечук і коли в НАТО, да?
Михайло Папієв: "Ви знаєте, це цікаві запитання. До речі, зараз... зараз от коли я бачу як працює Секретаріат президента України в мене таке враження, що їм теж не дає спокою образ Віктора Медвечука – могутнього глави адміністрації президента України. Хоча зараз..."
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Уявляєте, відкриває Балога так стіл так і так портрет лежить у нього в шухляді, да?!
Михайло Папієв: "Ви знаєте, от навіть приклад сьогодні... сьогодні. Було призначено сьогодні селекторну нараду якраз питанню тарифів, питанню оплати субсидій та пільг на другу годину дня. Вчора узнаю, що Секретаріатом президента України, коли узнали про те, що у нас відбудеться селекторна нарада. На дванадцяту годину з аналогічним порядком денним була призначена ще одна нарада. То в мене питання – давайте ми будемо якось узгоджувати спільні дії. Я нічого не маю проти, якщо би в нашій селекторній нараді прийняли участь представники Секретаріату президента України або... або урядовці прийняли... прийняли участь в роботі Секретаріату президента України. У нас спільна задача".
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Михайло Миколайович, де Медвечук і чи йдем ми в НАТО? Де Медвечук і чи йдем в НАТО?
Михайло Папієв: "По НАТО так було зібрано підписи. До речі, якщо говорити зараз позицію по НАТО, то я вам хочу нагадати, що наприклад в передвиборчих програмах Блоку Юлії Тимошенко, блоку "Нашої України" жодного слова не було за вступ, за членство України в НАТО. До речі, а три політичні сили – Партія Регіонів, Соціалістична партія і Комуністична партія – у них в передвиборчих програмах чітко і ясно ставилося питання або проти НАТО, або вступ до НАТО після проведення всеукраїнського референдуму. У нас є закон прямої дії Конституція України стаття 106, яка чітко і ясно передбачає дії президента в разі зібрання більше 3 мільйонів підписів при цьому, якщо у 18 областях України зібрано більше 100 тисяч підписів і пряма норма призначення референдуму за народною ініціативою. Давайте почекаємо, подивимось".
Лілія Поволоцька: "Хотіла ще би трошки повернутися від НАТО до зарплат та пенсій. Справа в тому, що неодноразово казали, що у зв’язку з підвищенням мінімальної пенсії в часності не вистачає бюджетних коштів на фінансування. І неоднократно йшла мова про те, що треба підвищувати пенсій вік, по-перше, щоб профінансувати нинішні пенсії, по-друге, щоб увести накопичувальну систему, про яку ви щойно згадали. Чи буде підвищено пенсійний вік для жителів нашої країни?
Михайло Папієв: "Скажу вам мою... Скажу вам мою позицію. Говорити про підвищення пенсійного віку ми будемо мати моральне право, тільки коли ми зможемо подовжити тривалість життя. Це пов’язані речі. І треба підходити зважено. Окрім цього, на сьогодні в нас є чітка модель – це трирівнева пенсійна система, яка дасть можливість нам забезпечити пенсією і тим, кому зараз менше 40 років, і громадянам, які предпенсійного віку. Підвищення мінімальних пенсій? Знову ж таки я можу вам сказати проблему одну. В 2004 році було перерахунок пенсій здійснено. Так от, осучаснення пенсій, а воно робиться щорічно, з 1 березня підвищення пенсії на рівень не менше ніж 20% зростання середньої заробітної плати минулого року. Так от, в 2005 році підвищення було тільки на 20%, в 2006-му підвищення було тільки на 20%. Зараз, коли ми плануємо осучаснення пенсій... бо якщо йти отим принципом, яким я сказав, то через п’ять років громадяни, яким нараховано пенсії в 2004 році, будуть її мати рівень вдвічі менший ніж громадяни, яким призначено нову пенсію з аналогічної посади. Так от, про пріоритети. Якщо нас будуть заганяти витрачанням коштів пенсійного фонду в підвищення мінімальної пенсії, у нас буде, буде продовжуватися оця соціальна несправедливість в призначенні і в виплаті пенсій. Я за те, щоби зробити диференціацію пенсій, зробити осучаснення пенсій".
Максим Камєнєв: "14 числа на заседании комитета Верховной Рады по банкам и финансовой деятельности обсуждался проект закона про введение единого социального взноса. Насколько мне известно, оппозиция и коалиция немного расходятся по этому вопросу. Скажите, удалось ли договориться? Есть ли какое-то единое мнение по поводу этого законопроекта? И когда следует ожидать введение единого социального взноса? Кто будет этим заниматься и какова его ставка?"
В’ячеслав Піховшек: Михайло Миколайовичу, перед тим, як ви відповісте, прошу вас оптимально по хронометражу, поясніть для наших глядачів, що таке єдиний соціальний внесок. Не всі це знають. Просто поясніть, що це таке.
Михайло Папієв: "Так, у нас є чотири фонди соціального страхування: пенсійний фонд, фонд по тимчасовій втраті працездатності, фонд по безробіттю і фонд по нещасному випадку на виробництві. До речі, передбачено законом ще й п’ятий фонд – фонд загальнообов’якового державного медичного страхування. Так от, щоби сьогодні оптимізацію зробити адміністративних витрат, зменшити навантаження на фонд оплати праці для роботодавців, планується об’єднати внески до цих фондів в єдиний внесок. Встановити на рівні середньозваженого, і потім без підвищення навантаження на фонд оплати праці ввести ще п’ятий фонд – це фонд загальнообов’язкового державного медичного страхування. Після цього зробити... зробити оптимізацію. Тому що це єдина модель, яка дозволить нам в наступному і мати всі п’ять видів соціального страхування, забезпечити соціальний захист громадян при страховому випадку і підвищити доходи населення".
Вадим Денисенко: "Ну, по суті, критики цієї моделі, про яку ви зараз говорите, наводять один аргументи – це те, що, по суті, це буде перетікання з однієї кишені в іншу, і це ніяк не вплине на створення єдиного медичного страхування для всіх громадян України".
Михайло Папієв: "Чому? Це якраз і дасть нам можливість. Головна ж проблема... От ви поговоріть з роботодавцями і з професійними спілками. Головна проблема – введення медичного страхування – це ввести його таким чином, щоби не збільшити навантаження на фонд заробітної плати. Нам в наступному необхідність є зменшувати навантаження. Так от, єдина можливість ввести це в межах єдиного соціального внеску. Крім цього, закон взагалі-то про єдиний соціальний внесок напрацьовувався нашим урядом в 2004 році і мав почати діяти з 1 січня 2007 року, так само, як і загальнообов’язкове накопичувальна система. Коли після того, як пройшло півтора року і ми прийшли знову ж таки до уряду, з’ясувалося: за цей час жодного важливого законопроекту не те що не прийнято Верховною Радою, а не підготовлено. Трудовий кодекс як був на підготовці до другого читання, так і лишився. Закон про загальнообов’язкову накопичувальну систему не зрушився з місця, ми зараз подали до Верховної Ради. Закон про єдиний соціальний внесок не подано. Закон про загальнообов’язкове державне медичне страхування, закон про обов’язкову професійну систему. Тобто маса законів. Шановні, якщо говорити відверто громадянам України, а тільки так треба говорити, нас очікують в наступному дуже великі ризики. Це і демографічна ситуація, це і зменшення співвідношення працюючих і пенсіонерів. Нам треба сьогодні вже закладати механізми, які би підвищували добробут населення в майбутньому".
Студія: "Ще про демографічну ситуацію. Ще одним яблуком розбрату є виплати сім’ям з дітьми... ті ж самі 8,5 тисяч".
В’ячеслав Піховшек: Там ще навіть був ще скандал.
Лілія Поволоцька: "Скандал".
В’ячеслав Піховшек: При початку фактично формування уряду, тобто спочатку уряд заявив, я не хочу... не пам’ятаю, фактично хто це заявив, що немає цих грошей – 8,5. Потім був тиск, погодилися на 8,5.
Лілія Поволоцька: "Потім були введені обмеження на доходи, які... Потім всіх працюючих матерів перевели у районні управління. А питання таке. 8,5 тисяч вже третій рік виплачуються сім’ям, а ціни ростуть, діти коштують дорожче. Чи буде підвищена ця сума, чи буде вона взагалі існувати надалі, чи будуть колись введені обмеження на доходи, як збиралися при поданні проекту бюджету? Дякую".
Михайло Папієв: "Так, давайте почнемо по-порядку. Перше питання, і це хвилює багатьох громадян України. Я хочу заспокоїти вас: в цьому році 8,5 тисяч гривень без жодного обмеження отримає кожна українська сім’я, в якій народиться дитина. І ще одне питання, про яке так сором’язливо мовчать попередники наші. Коли прийнято було рішення про встановлення 8,5 тисяч, і це була ініціатива держави, то, я так думаю, держава мала би передбачити ці кошти в державному бюджеті. А зробили таку невеличку хитрість. Сказали: ми встановлюємо 8,5 тисяч гривень, але для працюючих жінок виплата йде з фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Фактично людськими грошима закрили оцю державну проблему. В минулому році цей фонд було поставлено на грані банкрутства. Так от, в державному бюджеті на 2007 рік ми передбачили це як обов’язок держави. Сплачуватися буде, і передбачено в нас 3 мільярда 600 мільйонів гривень. Сплачуватися буде з державного бюджету і допомога по народженню дитини, і допомога по догляду за дитиною віком до трьох років. Саме тому зараз передаються ці всі справи з підприємств і з фонду до головних управлінь праці та соціального захисту. Але 8,5 тисяч гривень в цьому році отримають всі. В наступному році ми плануємо підвищити цю суму".
Олександр Чаленко: "Михаил Николаевич, вот вопрос об оппозиции. Вот, в принципе, когда украинская оппозиция вас критикует, Кабмин, да, то в основном это касается социальной проблематике, которая проходит по вашему ведомству. Вот негатив мне здесь, вот, все понятен. А вот есть ли вот конструктив со стороны оппозиции? Например, ну, может быть, вы встречаетесь, например, с Юлией Тимошенко или Вячеславом Кириленко, да, они какие-то предложения вам передают. Может быть, вы встречаетесь с президентом, он тоже вам передает какие-то там, например, предложения. И еще. Вот известно, що, значит, вот весной, значит, Юрий Витальевич Луценко, значит, собирается привести вместе с "Народной самообороной", УНА-УНСО, Давидом Жванией, Тарасом Стецкивом в Киев, да... вот будет там от Кабмина, значит, требовать, значит, выполнения своих обещаний и так далее, и тому подобное. Вообще, вот Кабмин готовится вот встретить Юрия Витальевича вместе с "Народной самообороной"? Если да, то как?"
Михайло Папієв: "З президентом України? Я якраз запрошений був до Секретаріату президента України під час вручення нагород Віктором Андрійовичем Ющенком представникам громадських організацій інвалідів. Ми дуже тоді гарно поговорили якраз і по проблемах інвалідних організацій, проблемах інвалідів, і сприйняття президента є позитивним в цьому питанні. Що стосується якраз... якраз панів Луценка і Стецьківа, в мене як у міністра праці та соціальної політики є професійне запитання. Якщо ці особи є радниками президента України, тобто вони, це означає, отримують заробітну плату. От мені цікаво. Коли вони їздять по областях і збирають громадян, і закликають їх іти походом, походом на місто Київ, їм тоді "вісімки" ставлять? Тобто вони тоді знаходяться на роботі як радники президента чи вони на той час беруть відпустки за власний рахунок? Може, комусь вони покажуть ці заяви про відпустки за власний рахунок. Бо дуже цікава ситуація. Люди за заробітну плату з державного бюджету України займаються якоюсь діяльністю, яка, я не думаю, що є передбачена посадовими інструкціями на цю посаду".
Любов Федорова: "Михайло Миколайович, я хочу трохи продовжити от тему, яку колега мій порушив. От кажуть, що в одну й ту ж воду не можна ввійти двічі, так. От ви спробували ввійти, так, стали міністром. Але, судячи з того, що ви говорите, вам дістався дуже поганий спадок від "помаранчевої" влади. Чи можете ви я якось це аргументувати цифрами? Все-таки при "помаранчевій" владі були ті ж 8,5 тисяч, було підвищено і зарплати, і середня пенсія і зарплата, і так далі. Але ви все, як би, це відкидаєте. Чи це так, чи я, можливо, вас неправильно розумію?"
Михайло Папієв: "Я вам можу навести декілька цифр, які зразу підтвердять, що бюджет 2007 року є соціально-орієнтований бюджет. По-перше, я вже вам навів суму, 5 мільярдів гривень, яку ми знайшли в державному бюджеті, і спрямуємо на своєчасну та в повному обсязі виплату субсидій та пільг. Окрім цього, на 43% підвищено видатки для фінансування чорнобильських програм. А я нагадаю вам. У нас близько 3 мільйонів громадян України, які мають право за своїм статусом на отримання державної допомоги по чорнобильських програмах. У нас програми інвалідів. Урядом передбачено на 60% збільшено фінансування протезування інвалідів, протезів. 100 мільйонів гривень спрямовується на інноваційно-інвестиційну діяльність для того, щоби інваліди наші могли отримати протези активні. І ми зараз з фірмою "Оттобок", це світовий лідер, якраз працюємо над тим, щоби 2 мільйони 500 тисяч інвалідів могли скористатися і засобами пересування. Надбавки для учасників Великої Вітчизняної війни і взагалі для учасників війни ми підвищили в 4 рази. Не на відсотки, а в рази. Наступне питання. Ми зменшили до 15%, а це треба ж фінансувати з бюджету, право на субсидії для сімей, які складаються з непрацездатних громадян. І головне. Ми зараз працюємо, і це є доручення прем’єр-міністра України. 2007 рік має бути роком соціальних пріоритетів, роком подолання бідності серед працюючих. Над збільшенням заробітних плат і збільшенням пенсій. Я переконаний в тому, що через місяць, а це передбачено постановою Верховної Ради України. Ми зможемо вас ознайомити з нашими пропозиціями і провести громадські слухання цих пропозицій".
Любов Федорова: "І все-таки… можете ви все-таки… Кажуть, що це не коректно. Але можете ви оцінити все-таки уряд… не уряд, а вашого… роботу вашого попередника?"
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Кириленка чи Саханя?
Любов Федорова: "Обох. Обох "помаранчевих".
В’ячеслав Піховшек (перебиває гостя – ред.): Тобто Кириленка і сах… Сахань "помаранчевий"?
Любов Федорова: "І Кириленка. Сухань не "помаранчевий". Але ж його вернули "помаранчеві".
Михайло Папієв: "Ви знаєте, у нас є принцип в уряді. І коли було перше засідання уряду, якраз Віктор Федорович Янукович зорієнтував всіх, що, шановні, я прошу жодного поганого слова про попередників не говорити. Говоріть тільки про свою роботу. Так от, я вам наведу ще один параметр. Бюджет Пенсійного фонду був дефіцитним в 2005 році. Дефіцит 16,2 мільярда гривень. В минулому році – 7,6 мільярда гривень. Так от, бюджет 2007 року, Пенсійного фонду вперше бездефіцитний. Якщо загальний обсяг минулого року складав 72 мільярди гривень, то на це рік ми передбачили 90 мільярдів гривень. Але я переконаний в тому, що якраз доручення прем’єр-міністра України стосовно підвищення пенсій і заробітних плат, в зв’язку із зростанням економіки, нам вдасться зробити".
В’ячеслав Піховшек: Я сказав би так. Що про Кириленко і Саханя ви не сказали нічого поганого. Але і доброго ви також не сказали нічого. Так що завіт Януковича ви виконали.
Максим Камєнєв: "Хотелось бы все же уточнить. Следует ли ожидать введения в этом году единого социального взноса. Вы так это и не сказали. Какая будет ставка его для работодателей и работника?".
Михайло Папієв: "Для того, щоби… для того, щоби дати відповідь на ваше запитання, я вам наведу наступний факт. Перш, ніж уряд подав цей законопроект, ми провели консультації і з роботодавцями і з професійними спілками. Крім цього, у Верховній Раді України є ще 4 альтернативних проекти закону. Як на мене, я підтримую законопроект, який подав уряд. І пропозиції цього законопроекту, якраз зробити оптимізацію на першому етапі. І встановлена норма, що він почне діяти з 1 січня 2009 року. Хоча мені хотілося би, щоб він почав діяти з 1 січня 2008 року. І це дало би нам змогу, не підвищуючи навантаження на фонд заробітної плати. А я казав вам, середньозважений внесок складає 40,5%. Щоб ми могли ввести ще і загальнообов’язкове державне медичне страхування. Оцей пріоритет я би поставив ще на більш таки важливе місце".
Вадим Денисенко: "Ви щойно сказали про збільшення коштів на чорнобильські програми. І сказали, що в Україні понад 3 мільйони чорнобильців. Насправді зараз багато говориться про те, що кількість чорнобильців справді роздута. Як ви вважаєте, чи справді кількість чорнобильців роздута в Україні. І чи потрібно якось зменшувати кількість людей, які мають ці пільги?".
Михайло Папієв: "Треба дуже обережно робити такі припущення. Я, як міністр, просто не має право навіть на таке припущення, що у нас, як ви кажете, роздута кількість чорнобильців або ветеранів війни і багато інших. Я, які міністр праці та соціальної політики, маю зробити все можливе і навіть неможливе. І це завдання уряду, щоби передбачити в бюджеті фінансування відповідно до норм чинного законодавства України усіх категорій громадян. І 3 мільйонів чорнобильців, і 2,5 мільйонів ветеранів війни, і багатодітні сім’ї, і малозабезпечені сім’ї. І багато інших програм. І інваліди. Багато інших програм, якими опікується наше міністерство. Давайте будемо дуже зважені, коли ми кидаємо в суспільство такі не гарні речі".
Лілія Поволоцька: "Коротко про пільги ще. Чи передбачається мандатизація пільг, як було в Росії? Я знаю, у нас проводилися експерименти. Вони начебто були вдалі. Чи будуть виплачувати транспортні пільги грошима комусь?"
Михайло Папієв: "Для того щоби робити мандатизацію пільг, треба в першу чергу, знати взагалі, в яку суму це оцінюється. Ви знаєте, що в Україні прийнято стільки законів України стосовно соціального захисту громадян, а 90% рахуйте цих законів приймалося якраз в період виборчих кампаній, що якщо взяти всі норми в єдине ціле, то нам потрібно буде 5 державних бюджетів, не менше, для того, щоби фінансувати їх в повному обсязі. Саме тому щорічно, і це вже десяток років, в законі України про державний бюджет зупиняється та чи інша стаття. Якщо ви пригадаєте, то доплати і компенсації чорнобильцям встановлено відповідно до розміру мінімальної заробітної плати. Так от, щоби профінансувати цей закон в повному обсязі, потрібно 34 мільярди гривень.
Сьогодні в бюджеті є 4,3 мільярди гривень. Для того, щоби профінансувати інші закони… Так от, нам треба сьогодні разом суспільством обрати пріоритети. Що для нас сьогодні пріоритетами є учасники війни, учасники бойових дій, інваліди, чорнобильці-ліквідатори, і суттєво підвищити саме їм спочатку допомоги і компенсації, щоби у нас пріоритетами були громадяни і сім’ї, які не можуть забезпечити себе самі. А от для працюючих громадян ми маємо створити всі умови для того, щоби у них була гідна праця, яка включає в себе суттєве підвищення заробітної плати. Найближчими роками для того, щоби ми забезпечили конкурентноздатність вітчизняного ринку праці, у нас очікується величезний дефіцит робочої сили. Нам треба підвищувати заробітну плату не на відсотки, а в рази. Саме тому Віктор Федорович Янукович зорієнтував нас на те, щоби 2007 рік був роком активізації соціального діалогу з бізнесом. Нам необхідно формувати соціально-відповідальний бізнес. Тобто гармонізацію інтересів бізнесу і найманих працівників".
В’ячеслав Піховшек: Я дякую, Михайло Миколайовичу. І хочу завершити програму темою, на яку, власне кажучи, я почав. Я думаю, що більшість громадян України дотримаються тої точки зору, що який би із органів державної влади це не зробив. Якщо реально, вперше можливо, в історії незалежної України до реальної кримінальної відповідальності, передачі справи в суд будуть передані справи тих, хто підписував розпорядження про надмірне підвищення тарифів, люди почнуть вірити цьому органу влади дуже серйозно. А я вам хочу подякувати за участь в програмі і попрощатися з нашими глядачами до наступного понеділка. До побачення.
Обсудить новость на Форуме