06:45 01.02.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Нестор Шуфрич: "Ніхто в Президента нічого не забирає. Я вам це гарантую"
Після призначення міністром МНС Нестор Шуфрич став невластиво для нього серйозним, хоча, при цьому, всіляко заперечує зміну іміджу. Більше того, тепер він завжди має при собі Конституцію, скаржучись на те, що "у цьому безладі тепер її доводиться носити завжди". І це ще один привід для образи (серед накопичених за два роки ) на помаранчевих, які ніколи не поважали нинішнього міністра.
Однак, усвідомлюючи, що різкими заявами у бік супротивників прем'єра він може тільки ускладнити ситуацію, Нестор Іванович щосили намагається утриматися від словесних випадів. Як це в нього виходить, ви зможете оцінити, прочитавши перше інтерв'ю в якості міністра, яке Нестор Шуфрич дав "Главреду".
"Коли на мене нападали з кулаками або з табуретками в руках, я завжди відповідав адекватно"
Нестор Іванович, у вас не виникає свого роду дежавю, адже ви сьогодні знову в команді Януковича, який бореться з командою Ющенка?
По-перше, немає боротьби між Януковичем і Ющенком в тій якості, у якій вона була в 2004-м. Сьогодні ж є, скажемо коректно, враховуючи на статус члена Кабінету Міністрів, незрозуміла для мене ситуація з боку Банкової. Але боротьбою це назвати не можна, тому що візок із бронепоїздом не воює.
Уточніть, будь ласка, хто в цьому випадку виступає бронепоїздом?
Я думаю, хто їде вперед, той і бронепоїзд. А хто намагається зупинити його, виїхавши на переїзд, - це візок.
Чому у вашому кабінеті висить портрет прем'єра, але ніде немає портрета Президента. Це означає, що ви визнаєте першою особою держави Віктора Федоровича?
Відповідно до Конституції, главою держави є людина, що обіймає посаду Президента України. Однак органом вищої виконавчої влади є Кабінет Міністрів, яким керує прем'єр-міністр України. І я, як член уряду, повинен поводитися відповідно. Це я вам відповів формально. Але я ще раз підкреслю, що ризикую зробити наше інтерв'ю не настільки цікавим, як воно могло б бути раніше. Прошу ще раз урахувати певні етичні межіі, у рамках яких я змушений відповідати на запитання й давати коментарі як член Кабінету Міністрів. Однак не буду приховувати, що мені, беручи до уваги ваше першого запитання з приводу дежавю, цей портрет набагато приємніший.
Раніше ми бачили Нестора Шуфрича, що дозволяв досить різкі висловлення відносно майже всіх політиків...
Так, це було різко, але зате чесно.
Зараз ваша риторика є більше дипломатичною. Ви змінили свій імідж?
Ні в якому разі . Я його не міняв, і завжди посміхався, коли говорили про імідж. Ви просто згадайте, як я, будучи народним депутатом третього й четвертого скликань, шість років займався формуванням бюджету країни. Просто тоді ці протистояння проходили в рамках бюджетного комітету, засідань погоджувальної ради ВР, під час яких піднімалися не менш гострі питання, однак журналісти тоді приділяли їм менше уваги.
Я пишаюся тими бюджетами, які я формував. До речі, МНС - це був той напрямок, який я курирував, працюючи в бюджетному комітеті, тому мені було легше придивлятися до роботи Міністерства з моменту мого призначення.
Одне скажу: коли на мене нападали з кулаками або з табуретками в руках, я завжди відповідав адекватно тій ситуації, що складалася навколо мене. Але сам я ніколи нічого не починав, більше того, не один інцидент я намагався розійняти. Знаєте, є таке військове визначення "Не втекти ганебно, а почесно відступити". Може бути, тактично у військовій науці і є значення відступати, але я цього робити а) не люблю й б) просто не хочу. Я вважаю, що в політиці будь-який відступ навіть тактичний, - це відмова від своїх позицій.
Так вам, як нікому іншому, зараз повинні бути зрозумілі дії Президента і його Секретаріату, які не хочуть відступати від своїх позицій...
Абсолютно не зрозумілі. У чому відступати?
При спробі з боку уряду й діючої коаліції відібрати повноваження в Президента або викрити його в чомусь...
Викрити - це вже трохи інше. Викривати повинні правоохоронні органи, а їхні висновки - підтверджуватися в суді. Це сфера тих, хто на це вповноважений - Генпрокуратура, МВС або СБУ, або податкової, а також в окремих випадках спеціальної комісії ВР по імпічменту. Жоден член уряду, у моєму розумінні, права на викриття не має.
Зараз є підстави для імпічменту Президенту?
На це запитання можуть відповісти народні депутати України або представники Генеральної прокуратури.
Тепер з приводу повноважень. Відразу підкреслю, що буду говорити не про Ющенка, не про Балогу, не про інший дитячий... вибачите, не про інших працівників Секретаріату, а про інститут президентства. Отже, уточніть, які повноваження відбираються в інституту Президента?
Право на внесення в парламент кандидатури прем'єра, а також відносно міністрів оборони й іноземних справ...
У цьому випадку відповім як народний депутат, що приймав зміни до Конституції, будучи одним з авторів даного законопроекту. Скажіть, де написано, що "відібрано право"? Ніде. Відповідно до змін у Конституцію, коаліція пропонує кандидатуру прем'єр-міністра, яку протягом 15 днів Президент подає на затвердження парламенту. У моєму розумінні "подає" звучить безапеляційно, адже там не написано "може" подати або не подати. Це не тільки його конституційне право, а конституційний обов'язок. Якщо Президент не зробить цього, то країна буде в хаосі, більше того, це приведе до політичного катаклізму. Не хочу сказати катастрофи, тому що це питання реагування довіреного мені міністерства.
Якщо Президент не подає кандидатуру прем'єра на п'ятнадцятий день, чекає ще сорок п'ять і розпускає Раду. Скажіть, нормальний парламент таке буде терпіти, якщо він протягом тридцяти днів створив коаліцію й запропонував кандидатуру прем'єра?
Абсурд першого запитання в тому, що ніхто в Президента нічого не забирає. Я вам це гарантую. Просто Закон про Кабмін зобов'язує працювати главу держави. Ще раз підкреслюю - не Ющенка, а Президента в принципі. Щоб він займався не ромашками й не бджолами в робочий час, а думав про те, як виконати свій конституційний обов’язок. Тобто, у моєму розумінні "подає" - це обов'язок.
Але якщо це така формальність, навіщо ви, як один із авторів конституційних змін, взагалі давали Президентові право на це, могли б взагалі викреслити цей пункт?
Згодний, могли. Напевно, так і треба було зробити. Але ми слідували європейській традиції, коли главі держави таким чином формально, протокольно віддається данина поваги виконавчої й законодавчої влади в країні. Цим підкреслюється його статус.
А ви не думали про те, що тим самим споконвічно закладаєте конфлікт між гілками влади?
Якщо чесно, то таке ніхто не міг передбачати, навіть у кошмарному сні, що слово "подає" буде трактуватися по-різному, там і близько немає слова "може". Цим сказано все для нормальних людей. І далі я попрошу не розвивати цю тему, тому що так ми повернемося до того, про що ви говорили в другій частині вашого запитання (про імпічмент - Ред.).
Ви перебуваєте в такій же впевненості з приводу міністра закордонних справ і міністра оборони?
(дістає з портфеля Основний Закон) У ст.85 Конституції України п.12 говориться про те, що Верховна Рада має право призначати за поданням Президента прем'єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ, через кому треба перелік інших держслужбовців і в кінці сказано "звільнення зазначених осіб з посад". Тобто, всі приведені вище в цьому пункті посадові особи, починаючи з прем'єр-міністра, міністра закордонних справ, міністра оборони й інших міністрів відбувається одноособовим рішенням Верховної Ради без додаткових аргументацій і посилань. Ніяких обмежень у ВР, на щастя або на жаль, немає. Якщо парламент вирішив звільнити - навіть прем'єр-міністр на це не впливає. Може бути, і мені як міністрові було б спокійніше, якби мене парламент міг звільнити тільки після того, як прем'єр зробить на мене таке подання.
Тепер подивіться, як написаний п.12.1.3. - "призначення на посаду й звільнення з посади голови Служби безпеки України за поданням Президента". Виходить, законодавець, тобто на той момент у тому числі і я, чітко визначив, хто знімається й призначається за поданням Президента. Тільки голова СБУ! Якби це стосувалося міністра оборони й міністра закордонних справ, то вони були в цій або окремій статті, де зняття також визначене винятково за поданням Президента.
Виходить, Президент порушує Конституцію, не звільняючи Тарасюка?
Президент не повинен цього робити. Тарасюк звільнений. Якщо ви хочете, щоб я дав оцінку факту того, що Ющенко представляє на всіх міжнародних зустрічах, дає повноваження їхати закордон Тарасюку як міністру іноземних справ, то я цього зробити не можу, як би мені того не хотілося. Це - не моя компетенція.
Тобто, міністрів можна звільняти, і це пряме право парламенту. Тепер виникає ситуація, коли відповідно до іншого закону у випадку виходу у відставку з будь-яких причин першої особи відомства, виконує його обов'язки перший заступник. Існуюча нормативна база дозволяє їм це робити, навіть без згоди парламенту. При цьому, підкреслю, що якщо Президент і подасть кандидатуру міністра закордонних справ, ще не факт, що вона буде проголосована парламентом, тому що призначає міністрів Верховна Рада.
Але що робити, якщо Президент, підкреслюю - не Ющенко, захопився бджільництвом і в плині п'ятнадцяти днів забув, що звільнено міністра закордонних справ або, не дай Боже, міністра оборони? На пасіку до нього з'їздити? Кур'єрів посилати? Кабінет Міністрів повинен приймати рішення, вичерпавши п'ятнадцять днів, якщо Президент не скористався своїм правом.
Ніхто нічого в нього не забирає, просто просять його працювати. Звичайно, коаліція, беручи до уваги те, що саме вона відповідає за ситуацію в країні, у тому числі в зовнішньополітичному й оборонному відомстві, зобов'язана виконати роботу за голову держави, допомогти йому, причому зовсім безкоштовно.
"Розхитування ситуації в інтересах тих, хто оточує Ющенка"
Зараз коаліція й уряд умовляють Президента підписати Закон про Кабінет Міністрів, і тільки потім внести в нього поправки. Де гарантія, що більшість піде назустріч Президентові, а не отримавши права, наприклад, обере нового міністра закордонних справ?
З моменту набрання чинності цього закону, Ющенко буде мати п'ятнадцять днів для внесення кандидатури замість Тарасюка. Бачите, ніхто нічого ні в кого не забирає. Таке слово як "узурпація" у цьому випадку недоречно, а "диктатура" і зовсім смішно виглядає. У нас уже наявність диктора виключена, завдяки політичній реформі. Диктатуру хочуть бачити або боягузи, або ідіоти, авантюристи або пройдисвіти. До речі, це дуже безвідповідально сьогодні накручувати ситуацію в суспільстві.
І все-таки, які гарантії того, що коаліція таки прийме поправки Президента?
Із приводу поправок, взагалі ситуація цікава. Спочатку їх було 42, з яких жодна не була прийнята парламентом. Потім вісім, у новому, нібито, вето, що, у моєму розумінні, як депутата двох скликань, зовсім не вето, а якесь непорозуміння. Так, практика направлення документа, у якому під час типографського набору допускається помилка, і його відкликання з наступною заміною на інший текст, на жаль, є. До речі, сама Верховна Рада показала помилку своїм листом, у якому було зазначено, що в такій-то частини є помилка, прохаючи взяти до уваги інший текст. Я впевнений, що інша сторона навіть не помітила б этого, якби не було такого листа.
Так що раніше робили в подібній ситуації?
І при цьому завжди за основу брався текст, за який було проголосовано. Іноді це несе певні складності, тому що депутати мають звичку вносити зміни з голосу. Але в цьому випадку все дуже просто - був текст закону, на який накладене вето, були 42 поправки, за які голосували, але жодна з них підтримана не була. Окремі набирали "0", тому що навіть "нашоукраинці" не хотіли голосувати за поправки їхнього Президента. Нагадаю, що якщо не проходили поправки Кучми, то це було "ЧП", Але, навіть під час мого перебування, вони набирали не менше 200 голосів. Один раз було 176, так це був серйозний прецедент із не менш серйозними наслідками. Тобто, говорити про те, що народився новий документ неможливо в принципі. Тему другого вето прошу навіть зі мною не обговорювати, тому що це якийсь абсурд.
Так почекайте, треба міняти 42 пункта першого вето, 8 пунктів другого якогось непорозуміння або чотири пункти про які говорять, але не знають толком, які вони?
Ще раз підкреслю, що я відокремлюю інститут Президента від конкретно Президента Ющенка. Але в цьому випадку, він має конституційне право подавати поправки до дібчого закону. Нехай подасть їх, а коаліція розгляне, і, може бути, піде йому назустріч. Але треба знати на зустріч чому? А про це можна довідатися тільки після опублікування закону. Може бути, вся ця метушня для того, щоб такого закону не було в принципі.
Цей закон не передбачає нічого такого, чого немає в Конституції. І тут я ридаю, коли сьогодні говорять, що в Ющенка щось забрали, ті, хто сам це зробив ще 8 грудня 2004 року в числі 402 народних депутатів України. Правда, тоді вони ще не знали, у кого забирають повноваження, але могли ж припустити, що якщо намалювався так званий третій тур, Ющенко теоретично мав можливість стати Президентом України. А Закон про Кабмін є тільки інструментом впровадження в життя норм діючої Конституції. Якщо вона не подобається, то треба її міняти.
І хто ж повинен це зробити?
Ну не ми ж, нас влаштовують зміни в Конституцію й закон, що їх відображає. А якщо їх не влаштовує ні закон, ні Конституція, нехай її міняють. Ще раз хочу підкреслити, що Закон про Кабінет Міністрів є ні чим іншим, як прямим наслідком змін до Конституції.
І спробою довизначити окремі норми Конституції, наприклад, у частині внесення Президентом кандидатури прем'єра. Причому це відзначають експерти з обох сторін...
Експерт у цьому питанні один - Конституційний Суд. Кого не влаштовує - нехай звернеться в КС. Все, що буде визнано неконституційним - буде скасовано.
Повертаючись до голосування 8 грудня 2004 року, давайте подивимося, хто ж відбирав у Президента повноваження (дістає роздруківку результатів поіменного голосування). Отже, особисто Віктор Ющенко не голосував. Але з "Нашої України" активно забирали в нього повноваження Роман Безсмертний, Тарас Стецьків, Юрій Ключковский, що зараз незрозуміло в чому б'ється, Петро Порошенко й Петро Ющенко теж були "за". Ідемо далі за списком, Луценко теж голосував "за". Віктор Балога, до речі, не голосував. Знаєте, нехай вони розберуться між собою, хто в кого що забрав.
А то спочатку Луценко й Стецьків, які зараз створюють загони бойскаутів, і блискавицю по країні влаштували, у Ющенка це забрали, напевно, думали, що для себе. Мол, ми його зараз проштовхнемо, а за його спиною все попиляємо. А тепер, коли бачать, що пилка потрапила в інші руки, говорять, давайте повернемо все назад.
Будемо говорити відверто, що Луценки-Порошенки просто хотіли за спиною в Ющенка забрати владу. Не вийшло. Думаю, що ситуація банально проста й зрозуміла, треба ставити крапку, тому що, в кінці кінців, страждає суспільство.
Уже все світове співтовариство обурюється протистоянням Президента й прем'єра, призиваючи їх помиритися. Як ви вважаєте, що або хто заважає Ющенку і Януковичу зараз потиснути один одному руки й почати із себе об'єднання України?
Приведу останній приклад - покладання квітів до пам'ятників Грушевському й Шевченку в День соборності. Я бачу, як потискують один одному руки Олександр Олександрович Мороз, Балога й Віктор Федорович Янукович. Ми спостерігаємо за їхньою розмовою, де вони домовилися припинити протистояння. А ввечері , того ж дня, з'являється рішення Мукачевского суду. Я не можу давати оцінку далі, але кожний з нас має право зробити висновок хоча б по цьому факту. Я говорив із одним зі своїх товаришів, що бачив все це й обурювався: як же так, ранком вони потисли один одному руки на очах у всіх. Тим більше, що в понеділок увечері ніхто не збирався оприлюднити закон, строки не вийшли.
Але ніхто не стримує й не може стримати бажання Віктора Федоровича домогтися стабільності в державі, тому що коаліція і її уряд, у першу чергу, відповідають за ситуацію в країні. А виходить, що саме Кабінету Міністрів потрібна стабільність і законність, тому що на найближчих виборах ми відповімо за те, що відбувається в країні, а не Ющенко. Я не говорю, що Ющенко сьогодні в опозиції, але його оточують одні опозиціонери - або радники із цього піонерського загону, або депутати, які говорять, що вони в опозиції, хоча я їхніх опозиційних дій і не бачив, і не розумію. Я їх більше бачу в Кабінеті Міністрів.
Кому ж потрібний цей сир-бор? Дестабілізація в країні завжди потрібна опозиції для того, щоб прийти до влади. Це логічно, але безвідповідально. Розхитування ситуації в інтересах тих, хто оточує Ющенка.
Поіменно назвіть цих людей.
Коли деякі радники Ющенка носяться по всій Україні й репетують, що давайте навесні підемо зміщати уряд, це стабільність?
А Балога й очолюваний ним Секретаріат Президента розхитують ситуацію?
Балога - посадова особа, тому я не можу давати оцінку його діям як член Кабінету Міністрів. Я просто приведу кілька фактів: до приходу Балоги на пост голови Секретаріату в Ющенка була стабільна підтримка близько 200-210 народних депутатів у парламенті й рейтинг близько 14%. Сьогодні Ющенко навряд чи знайде 20 депутатів у свою підтримку, і рейтинг у нього в районі 6%.
Чи не боїтеся ви, що в протистоянні Президента з урядом, куди втягнені вже Тарасюк з Рудьковским, що сліжуючим міністром-об'єктом для розбирань станете ви?
Я взагалі дивуюся, що вони ще мовчать із приводу мене. Я думав, що про мене заговорять наступного дня після призначення. Так, отут, вони якось забарилися. Так, я говорю не про Секретаріат, а в принципі.
До речі, при вашому призначенні прем'єр неодноразово давав зрозуміти, що це його особисте рішення, що дало привід говорити про те, мол, у такий спосіб Янукович розплатився із Шуфричем за допомогу в 2004-м. Ви теж так оцінюєте цей жест?
Я дуже вдячний коаліції й Вікторові Федоровичеві. Це моя велика відповідальність. Скажу відверто, я б хотів це оцінювати саме так.
"Я гарантую, що ніяких люстрацій не буде"
Яким було ваше перше рішення як міністра по надзвичайних ситуаціях?
Вийшло так, що через кілька днів після мого призначення був закінчений двадцятирічний процес будівництва об'єкта "Укриття" або, як його називають, малий саркофаг на ЧАЕС. Я відразу поїхав на завершення останніх монтажних робіт, коли почали забирати підпірки. Пом’ятаєте, було багато спекуляцій на цю тему, але з'явилася й виважена заява МНС, що це було ніщо інше, як завершення двадцятирічного циклу робіт. Я пишаюся тим, що при мені це відбулося. Я зміг ознайомиться з ситуацією в Чорнобильській зоні, і, станом на сьогодні, можу сказати, що є реальна надія на те, що ці роботи продовжаться. Строки й так якщо не зірвані, то переглянуті. Країни-донори й країни-вкладники формують два рахунки, з яких сьогодні фінансують чорнобильські програми, а також у рамках програми "Тасис" всі роботи будуть завершені в строк.
Правда, при цьому я не додав належного значення попередженням ЗМІ з приводу мародерства в чорнобильській зоні, по-іншому це не назвеш, але я зіштовхнувся з цим дуже швидко. Я вдячний членам уряду, особливо МВС і Мін'юсту, що вони підтримали внесення змін в Адміністративний і Кримінальний кодекс, згідно яким за проникнення в зону без відповідних дозволів буде підвищена адміністративна відповідальність у десять разів, аж до конфіскацій засобів пересування - як велосипедів, мопедів, так і мотоциклів і автомобілів. Крім того, пропонується ввести кримінальну відповідальність за вивезення будь-яких товарів із зони, які зараз мають нульовий баланс як непридатні до використання. Адже звідти тягли все, що попадалося під руки. Взяти хоча б відомий випадок з батареями, але порушена кримінальна справа, і я сподіваюся, що винні понесуть саме кримінальну відповідальність по 265 статті.
Саме за мародерство?
Хоча саме визначення "мародерство" вводиться у воєнний час, але ми таки знайшли можливість ввести кримінальну відповідальність за вивезення з зони відчуження будь-яких предметів і продуктів, включаючи ягоди, гриби, рибу. Я не буду приводити цифр, щоб це не викликало паніки, але дуже багато тих попереджень, які були висловлені й нашими громадянами, і журналістами відповідають дійсності. Думаю, що введення кримінальної відповідальності й твердої конфіскації зупинить людей.
До речі, під час вашого візиту на ЧАЕС з'явилися слухи про перевищення норм рівня радіації. Чи можете ви гарантувати, що населення одержить об'єктивну інформацію про рівень радіації у випадку відхилень?
Я сподіваюся, що це ніколи не відбудеться. Але даю слово, що це стане надбанням гласності. Більше того, відразу будуть початі всі заходи для захисту населення, щоб ніхто не сказав, що міністр що-небудь приховує.
Сьогодні такі передумови виключаються в принципі. Між нами говорячи, період напіврозпаду основних радіоактивних елементів - це 30-35 років. Ми вже перейшли двадцятирічний рубіж цієї трагедії. Але в цьому й складність. І при цьому треба усвідомлювати, що не небезпечно один раз доторкнуться до радиаційно-забрудненого радіатора, небезпечно, коли він установлений у дитячій комнаті й випромінює радіацію протягом п'яти, а то й більше років - це вже смерть. І з цим ми повинні боротися. Я вважаю, що боротьба за те, щоб нічого не вивозилося з зони, особливо предмети побуту й продукти харчування, це наше далеко не останнє завдання.
Проясніть, будь ласка, ситуацію по Новобогданівці. До вашого приходу, з одного боку, Міноборони намагалося віддати цей об'єкт МНС, але ваше відомство, схоже, неохоче йде на це. Ви вже домовилися із Гриценком, хто відповідає за склади з боєприпасами?
Зверніть увагу - тоді сварилися помаранчеві Балога й Гриценко. Шуфрич і Гриценко не сварилися, тільки висловили один одному взаєморозуміння в цьому питанні й виразили підтримку.
Так хто сьогодні відповідає за Новобогданівку?
Сьогодні там артилерійський склад охороняється силами збройної охорони Міністерства оборони, так званої "Вохры", а реальні роботи на складі з саперними підрозділами МНС. Так, мене провокували питаннями, чому сапери Міноборони працюють за кордоном, а сапери МНС - у Новобогданівці? Знаєте, не треба нас стравлювати, у кожного своє завдання. І ми виконуємо свою роботу й вдячні Міноборони за те, що вони нам не заважають і допомагають.
Тобто, за Новобогданівку солідарну відповідальність несете ви разом із Гриценко?
Так. На жаль, немає можливості прийняти на баланс МНС ці боєприпаси по одній простій причині - ми не знайдемо ні бухгалтера, ні комірника, які вийдуть на, фактично, мінне поле, де розкидані снаряди, щоб їх перерахувати й передати МНС.
В 2004-му році урядом Януковича була прийнята концепція знищення боєприпасів. Утилізувати, тобто розбирати на компоненти, дуже небезпечно. До того ж для цього треба, щоб снаряди перебували в ситуації нормального складування. Але після вибухів і пожежі уявіть стан снаряду, що вилетів, піддався термообробці, і, упавши, одержав механічне ушкодження. Тому єдине правильне рішення - знищити. Але в 2005 році повернулися до концепції утилізувати, тому почалася суперечка, хто одержить гіпотетичні мільйони доларів від реалізації компонентів, що тривав доти , поки ці мільйони не полетіли в Новобогданівку. Крапку в цьому питанні знову поставив уряд Януковича, сказавши "ні тобі, ні тобі", а знищити. І я пишаюся тим, що саме я дав команду почати експериментальні вибухи, про результат доповів керівництву уряду, що затвердив програму знищення боєприпасів у Новобогданівці. Через пару місяців зможу зробити дуже відповідальну й радісну для жителів Мелітопольского району заяву. Але поки втримаюся.
Як так відбулося, що відразу після вашого призначення, керівництво МНС у Донецькій області очолив чоловік народного депутата й у минулому прес-секретаря Колесникова Олени Бондаренко?
Призначався він не як чоловік народного депутата Олени Бондаренко, а як депутат Донецької облради і як гарний організатор. Замінив він на цій посаді людину, яка була туди призначена після 2004 року й раніше займалася підприємництвом, і ніколи в системі МНС не працювала.
А Бондаренко працював у системі МНС?
Не працював, але його організаторські здібності, досвід роботи депутатом дозволив мені взяти на себе відповідальність за його призначення.
Зараз проведена зміна голів обласних адміністрацій Міністерством внутрішніх справ, і подібні ротації намічаються в МНС. Як людина, що негативно ставилася до кадрових люстрацій, як ви поясните цей процес?
Я гарантую, що ніяких люстрацій не буде. Ми пам'ятаємо, як протягом декількох днів по всій Україні було звільнено близько 18 тисяч тільки держслужбовців, а беручи до уваги лікарів, учителів, співробітників комунальної сфери - більше сотні тисяч, і наслідки цього всі відчули. Ми завжди говорили - звільняйте політиків на рівні міністрів, заст. міністрів, голів адміністрацій і їхніх заступників, хоча це теж небезпечно, але не чіпайте фахівців. Нам зараз приводять цифри, що 90% керівників міліції різних рівнів до районів були звільнені, з них кілька тисяч керівного складу МВС. А сьогодні потроїли котяче виття через 14 замінених керівників обласних управлінь МВС.
Що стосується МНС, то сьогодні я вивчаю всі кадрові зміни, які були проведені після 2004 року, тому що я хочу зрозуміти мотивацію звільнення фахівців високого класу. І в деяких регіонах я цих фахівців відновив, при цьому, не звільнивши тих, хто був призначений замість них. Я їм обов'язково знайшов або знайду рівнозначну роботу, що відповідає їхньому званню й посаді.
Ви будете призначати людей, яких вам порекомендує вище керівництво Кабміну?
Хочу віддати належне керівництву Кабміну, але прем'єр при моєму призначенні сказав: "Ти несеш відповідальність, ти набираєш кадри, але відповідати будеш за кожного, як сам". Я сподіваюся, що це прочитають співробітники МНС, і зрозуміють, що я відповідаю за кожного, але це також означає, що й переді мною кожний буде відповідати за свою роботу, адже від їхньої оперативності й професіоналізму, а іноді й від готовності жертвувати собою залежить життя й безпека наших громадян.
Ми б могли, звичайно, говорити про ураган "Кирилл", про підготовку до ліквідації можливих паводків, про Явороів й загрозу провалу під землю цілих населених пунктів, про дніпропетровські проблеми, про зберігання токсичних матеріалів на підприємствах, але це вже предмет іншої розмови, коли ми будемо менше говорити про політику, а більше - про заходи МНС.
Коли приводів не буде говорити про політику?
Навряд чи це коли-небудь трапиться. Але я хочу подякувати підрозділу МНС, які добре підготувалися до урагану "Кирилл" і оперативно змогли усунути його наслідки.
Обсудить новость на Форуме