22:45 11.01.2007 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Михайло Папієв: 2007 – РІК СОЦІАЛЬНИХ ПРІОРИТЕТІВ
Недавно в "Українській правді" була опублікована стаття міністра праці та соціальної політики, заступника Голови СДПУ(О) Михайла Папієва, в якій він зазначив, що для повноцінної реалізації ідеї соціальної держави Україні потрібна соціал-демократична ідея.
"Я ніколи не соромився своїх соціал-демократичних поглядів і завжди був упевнений в тому, що за соціал-демократією майбутнє України", - каже Михайло Миколайович. У серпні цього року соціал-демократ Папієв удруге за останні роки очолив Міністерство праці та соціальної політики. Про те, чого вдалося досягти за цей час, про плани на майбутнє, а також про те, чим сьогодні живе очолюване ним відомство, Михайло Папієв розповів "НГ+".
- Скажіть, яке місце займає ваше міністерство у системі держорганів?
- Оскільки система організації і роботи нашого відомства доволі складна, я сказав би, що міністерство праці та соціальної політики у системі органів влади – як нервова система в організмі людини. Тобто соціальна політика – це нервова система держави. Якщо у ній все гаразд, то все решта в державі працює стабільно і нормально. А якщо її постійно лихоманить (як це, на жаль, відбувається у нас), то все в країні йде шкереберть.
- Чим сьогодні займається очолюване Вами відомство?
- Мені, мабуть, легше назвати сфери, якими ми не займаємося… У системі міністерства працює близько 170 тисяч чоловік. Ми займаємося виплатою допомоги у зв’язку з народженням дитини, для догляду за дітьми і допомоги малозабезпеченим, субсидіями і пільгами, громадянами, які працюють, і безробітними, питаннями пенсійного забезпечення… Навіть останню допомогу в житті людини – на похорон – виплачує також наше міністерство. Тобто ми ведемо кожного громадянина України від народження до смерті, і всі ці питання, проблеми людей перебувають у спектрі діяльності нашого міністерства.
- Сьогодні українців найбільше непокоїть тема тарифів. Скажіть як член уряду, хто відповідає за формування цін на послуги системи ЖКГ?
- Опитування громадської думки показують, що громадяни взагалі не знають, хто встановлює тарифи, яким чином вони формуються, як обчисляється собівартість тарифів. Водночас багато хто вважає, що тарифи встановлює уряд. Я хотів би прояснити цю ситуацію: уряд не встановлює жодного тарифа. Уряд координує ці питання і може рекомендувати Національній комісії регулювання електроенергетики встановити певні розцінки, але повноважень встановлювати тарифи Кабінет Міністрів не має. Всі тарифи на послуги ЖКГ (на тепло, світло, воду і водовідведення, квартплату, вивезення сміття) встановлюють органи місцевого самоврядування. Коли громадяни говорять про те, що істотно зросли ціни на житлово-комунальні послуги, їм слід апелювати до місцевих рад.
- Яким є механізм формування цін?
- До прикладу, на місцях підвищення тарифів пояснюють збільшенням ціни на газ. Так ось, ціна на газ зросла з 95 до 135 доларів США. У структурі собівартості тепла газ становить 50-60%. Тобто при збільшенні ціни газу на 30% тариф повинен зрости на 15%, максимум на 20%. Чому тарифи зросли у 2,5-3,5 раза, не зрозуміло. На жаль, ми можемо констатувати, що формування цін відбувається у нас за непрозорими схемами, які відомі лише тим, хто встановлює ці розцінки.
- Як може вплинути на таку ситуацію Кабмін?
- Кабінет Міністрів має один інструмент впливу на ситуацію. Це державна інспекція цін, яка діє у складі Міністерства економіки. Але призначення державних інспекторів цін на місцях відбувається з погодження з місцевими органами влади. Тобто виходить, що це люди, наділені великою владою від держави, але при цьому залежні від місцевого начальника. Можете собі уявити ситуацію, коли така людина повинна прийти до місцевого начальника і сказати, що той завищує тариф? Вона була б просто камікадзе… Тобто інструмент є, але він не працює через суб’єктивні причини.
Є ще один спосіб впливу. Зараз тарифним питанням зайнялася безпосередньо Генеральна прокуратура. Генпрокуратура доручила обласним прокурорам провести аналіз тарифів на всій території України. Чомусь у мене більше надій на прокуратуру, ніж на державну інспекцію цін.
- Що робить ваше міністерство для того, щоб полегшити громадянам "тарифну ношу"?
- В першу чергу це, звичайно, субсидії. Постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня ми не тільки спростили процедуру оформлення субсидій для громадян (тепер потрібні лише два документи: довідки, що підтверджують доходи сім’ї, і квитанції про оплату комунальних платежів), але й докорінно змінили підхід до цього питання. Ми переходимо на європейську модель довіри. Тепер людина не повинна приносити довідки і доводити, що вона не в змозі оплачувати послуги в повному обсязі. Тепер вона просто пише у декларації, що не має, приміром, двох автомобілів і п’яти квартир. І ми їй віримо. На основі цієї декларації ми оформляємо субсидії, але залишаємо за собою право перевірити інформацію і переконатися, що ця людина справді потребує субсидії.
- А якщо виявляється, що це не так?
- У разі, якщо виявлено порушення, людину позбавляють права на субсидію. Також її зобов’язують повернути кошти, які вона взяла у держави.
- Що робити тим, хто має заборгованість з оплати комунальних послуг? Якщо такі люди не могли платити раніше, то після підвищення не зможуть і поготів…
- Минулого тижня Верховна Рада прийняла закон про реструктуризацію заборгованостей, який дозволяє громадянам, які мають борг, оформляти субсидії. Тепер українці, в яких є заборгованість з оплати послуг ЖКГ станом на 1 грудня 2006 року, можуть реструктуризувати цю заборгованість і отримати субсидію. Крім того, ми дали на оформлення субсидій три місяці. Протягом трьох місяців з дня підвищення тарифів громадянин може прийти у відділ субсидій, і йому буде призначена субсидія з дня підвищення тарифів. Тобто якщо 1 грудня стало відомо, що зросли тарифи, це не означає, що 2 грудня ви повинні бігти у відділ субсидій – на це ви маєте три місяці. Причому ця схема працює індивідуально для кожного регіону, адже у деяких містах ціни зросли з 1 жовтня, а в деяких – з 1 грудня…
- Але державі не вигідно платити за громадян. Що влада отримає взамін, субсидуючи населення?
- Тут найголовніше, щоб люди розуміли, що уряд іде назустріч громадянам, але й громадяни повинні йти назустріч нам. Уряд зробив усе можливе і неможливе, щоб увійти в становище людей і якось полегшити їх долю в цьому болючому питанні. Головне, щоб і громадяни ввійшли у наше становище. За газ треба платити – це зобов’язання України перед іншими країнами. Якщо громадяни будут своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, тоді ми зможемо своєчасно платити за газ, і ми всі будемо жити в теплій облаштованій країні.
- Які плани міністерства на наступний рік?
- Справ у міністерства, як завжди, багато. Одним із важливих питань, над яким ми плануємо працювати протягом наступного року, є боротьба з бідністю серед громадян, які працюють. Вони апріорі не можуть бути бідними, але у нас так склалося, що близько 25% громадян отримують зарплату, меншу за прожитковий мінімум. Це проблема, з якою нам треба боротися. Але боротися не з допомогою політизації мінімальної зарплати і пенсії, а шляхом втілення в життя принципу, відповідно до якого зарплата є основною мотивацією людей до праці. Ми повинні відійти від зрівняйлівки і в зарплатах, і в пенсіях. Слід розробляти ефективні схеми боротьби з трудовою еміграцією, працювати над поліпшенням демографічної ситуації в країні… Повторюю, проблем дуже багато. Але надія їх розв’язати є! Виступаючи на Дні соціального працівника, Віктор Янукович заявив, що 2007 рік буде роком соціальних пріоритетів. А це означає, що тепер проблемами соціальної політики буде займатися не тільки наше міністерство, але й весь уряд України.
- Ви вже десять років член СДПУ(О). Як Ви оцінюєте процеси, що відбуваються сьогодні в партії, і яким бачите її майбутнє?
- В СДПУ(О) високий інтелектуальний потеніціал. Але для того щоб у майбутньому перемагати на виборах, нам треба визначитися з Концепцією розвитку партії. Я бачу шлях істинно європейської моделі соціал-демократії – щоб ми не просто називали себе соціал-демократами, а щоб ми були впізнаваними у своїх словах і вчинках, щоб нашу партію ототожнювали із соціал-демократією. Коли партії в Україні будуть сформовані не за принципом особистісного фактора (тобто не будуть нагадувати фан-клуби), а на основі ідеології, тоді буде чітка ідентифікація партій.
Наразі ж перед партією, на мою думку, стоїть завдання провести широку публічну внутрішньопартійну дискусію. Таким чином ми дамо сигнал суспільству, що працюємо і можемо обстояти інтереси людей. Важливо, щоб у цій дискусії брали участь не тільки партійці, але й усі небайдужі члени суспільства.
Обсудить новость на Форуме