17:12 06.11.2006 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Як приборкати бідність по-українські
Сьогодні в нас принаймні дві гарні новини - для родин з дітьми та працюючих пенсіонерів. На фоні однієї поганої - про підвищення комунальних тарифів
П'ятого листопада близько 150 тисяч працівників системи органів праці й соціальної політики будуть відзначати своє професійне свято - День працівника соціальної сфери. Користуючись нагодою, "ЗН" поцікавилося в міністра праці й соціальної політики Михайла Папієва, які пріоритети, досягнення й труднощі в сфері забезпечення соціального захисту наших громадян.
- Михайло Миколайович, один із головних пріоритетів діяльності уряду - боротьба з бідністю. За якими показниками Міністерство праці й соціальної політики оцінює її ефективність і чи враховується при цьому ріст цін?
- Подолання бідності - багатоетапный процес, протягом якого змінюються завдання й уточнюються критерії виміру бідності відповідно до соціально-економічного розвитку країни. Україна як одна з 191 держав - членів ООН взяла на себе зобов'язання ввійти в 2015 рік, знищивши найбільш гострі прояви цієї соціальної недуги. З 2001 року в нашій країні поетапно реалізується Стратегія подолання бідності.
У світі немає жодної країни, яка переборола бідність. Таку ж стратегію затверджують і в США, і в Німеччині, і в інших розвинених країнах. На перших двох етапах ми переборювали прояви крайньої бідності, тобто домагалися покращення умов життя громадян, що перебували за межею бідності, - деяких категорій інвалідів, самотніх матерів тощо .
Зараз реалізується третій етап стратегії, розрахований на 2005-2009 роки. Мова йде про заходи, спрямовані на підвищення рівня зайнятості, розвиток соціального страхування, удосконалення адресної соціальної допомоги, соціальну підтримку родин з дітьми й дітей, позбавлених батьківської турботи. Крім того, здійснюється постійний моніторинг показників бідності.
І тут саме час зупинитися на конкретних вимірах бідності. Їх оцінюють по складній формулі відповідно до даного комплексного обстеження стану домогосподарств, що регулярно здійснюється Держкомстатом. Якщо в 2001 році, наприклад, межа бідності становила 175 грн., а рівень бідності - 27,2%, то в 2005 році риска була встановлена вже на позначці 365 грн., а рівень бідності при цьому становив 27,1%. Таким чином, підвищується межа бідності в грошовому вимірі, а інфляційні процеси в нашій державі враховуються безпосередньо у вимірі показників бідності.
Моніторинг показників бідності проводиться й відповідно до критерія, візначеного ООН для країн регіону Центральної й Східної Європи в розмірі 4,3 дол. США по паритеті купівельної спроможності. За цим критерієм рівень бідності в Україні в 2005 році становив 1,3% проти 3,2% в 2004-м і 11% - в 2001-м. Комплексно оцінюючи за різними критеріями всі зміни ситуації, можна зробити висновок, що вони відбуваються в позитивному напрямку, і ця динаміка збережеться й у наступному році.
Зараз у нас взагалі унікальна ситуація: бідність є проблемою й для працюючих. За станом на червень 2006 року, 814 тис. громадянам України була нарахована зарплата нижче мінімальної, установленої законодавством, а зарплата 2,76 млн. чоловік була менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На таких категоріях громадян необхідно зосередити особливу увагу. Саме тому прем'єр-міністр України визначив подолання бідності серед працюючих як один із основних пріоритетів соціальної політики на наступний рік.
- Чи правда, що з ініціативи Міністерства праці й соціальної політики всі губернатори одержали від уряду попередження про необхідність погасити в регіонах заборгованість по виплаті зарплат і пенсій і що у випадку виникнення заборгованості їх відправлять у відставку?
- Заборгованість по заробітній платі є одним із показників, по якому уряд проводить моніторинг діяльності обласних державних адміністрацій. За дорученням прем'єр-міністра 27 жовтня в Міністерстві праці й соціальної політики відбулася колегія, на якій розглядався стан ліквідації зарплатних боргів у всіх регіонах України.
Гірше всього ситуація в Харківській, Миколаївській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Закарпатській областях і в місті Києві, де з початку року не тільки не виконується доручення президента й прем'єр-міністра України про необхідність погасити до кінця року заборгованість по виплаті зарплат на економічно активних підприємствах, але й, навпаки, борги ростуть.
Соромно стає за Україну перед представниками африканських країн, які на конференціях Міжнародної організації праці запитують у мене, чому в європейській країні є люди, які перебувають у гіршій ситуації, ніж раби. Адже в Україні більше 300 тис. громадян взагалі не одержують грошей за свою працю.
Відповідальність за порушення законодавства в сфері оплати праці несуть керівники відповідних державних адміністрацій. Ми будемо порушувати питання про відповідність займаним постам тих з них, хто буде допускати в регіоні погіршення ситуації з боргами.
У нас всі питання законодавчого врегулювання цієї проблеми вирішені. На 90% ця проблема носить у своїй основі суб'єктивний фактор. Я переконаний: якщо будуть консолідовані позиції по цьому питанню секретаріату президента України й Кабінету міністрів, то до кінця поточного року ліквідація заборгованості по заробітній платі на економічно активних підприємствах втратить свою актуальність.
- Чи змогло Міністерство праці й соціальної політики гідно відповісти на виклик, пов'язаний з ростом плати за газ, воду й електроенергію для населення?
- Робота комісії з перевірки НАК "Нафтогаз України", НКРЕ дала можливість зробити висновок, що встановлені цими організаціями навесні нинішнього року ціни були завищені. Це стосується як 414 грн. за тисячу кубометрів газу для населення, так і 686 грн. на газ для підприємств теплокомуненерго.
Зараз розглядаються додаткові механізми соціального захисту населення в умовах росту цін, зокрема , про впровадження диференційованих тарифів залежно від норм і обсягів споживання. Наприклад, установлення мінімальної ціни на газ для громадян, що проживають у квартирах площею до 100 кв. метрів. Далі вже неважко зробити розрахунок. За нашими обстеженнями, близько 90% родин вписуються в ці норми. Для більше забезпечених газ буде коштувати дорожче. Не може держава субсидіювати заможне життя й відпускати газ за цінами нижче собівартості. Така позиція, на мою думку, була б соціально справедливою.
Жодна українська родина не буде платити за всі житлово-комунальні послуги в межах норм більше, ніж 20% середньомісячного сукупного доходу. Програма житлових субсидій в Україні одна з найкращих по соціальній спрямованості. В інших країнах миру субсидіюють або тільки тих, хто проживає в соціальному житлі (тобто громадян, що орендує приміщення в державі без права його приватизувати), або ж, якщо житлово-комунальні платежі перевищують 30% (або навіть більше) сукупного доходу родини. І аж ніяк не доречно апелювати до більше високих доходів у цих країнах, оскільки оплата житла, як правило, з'їдає левову частину цих доходів. В умовах світового росту цін на енергоносії наші громадяни будуть почувати себе більше захищеними.
- Державний бюджет витримає збільшення числа тих, кому будуть потрібні житлові субсидії?
- На сьогодні по середньому показнику є 520 тис. таких родин. Виходячи з песимістичного для нас варіанту, кількість родин, у яких є підстави для одержання субсидій, збільшиться до 1,6 млн. Всі необхідні асигнування в проекті бюджету 2007 року закладені.
Сам механізм захисту родин відпрацьований. Із проханням призначити субсидію люди зможуть звертатися в наші управління на місцях протягом двох місяців від дати підвищення тарифів. Таке рішення було прийнято для того, щоб уникнути зайвого ажіотажу й черг у приміщеннях управлінь праці й соціального захисту населення.
У зв'язку з тим, що деякі органи місцевого самоврядування рішень про нові тарифи так і не схвалили, може скластися ситуація, що цього року кількість родин, яким потрібна субсидія, мільйона не досягне. Звертаю вашу увагу ще на одну обставину: крім субсидії, що одержується, ми враховуємо й інші категорії громадян, що одержують пільги, - їх 8 млн. чоловік. Тому обробка додаткового мільйона заяв на одержання субсидій нас не лякає, у нас існують всі умови для оперативного субсидіювання населення.
- Могли б ви поставити крапку в слухах про подальшу долю виплат при народженні дитини в розмірі 8,5 тис. гривень?
- В 2007 році допомога при народженні дитини буде виплачуватися в розмірі восьми з половиною тисяч гривень всім українським родинам незалежно від їхніх доходів.
Шум навколо цієї теми носив сугубо політичний характер. Оскільки родини із сукупним доходом понад 5 тис. гривнів на місяць в 2006 році навіть не зверталися до нас із приводу одержання цієї допомоги. У наступному році, за нашими підрахунками, у ці параметри вписали б близько 430 тис. родин, і не вклалися б тільки біля одного відсотка родин по всій Україні.
Схожа ситуація й із працюючими пенсіонерами. Я думаю, що Верховна Рада скасує обмеження пенсій для цієї категорії громадян. Хоча, на мій погляд, це теж неправильно. 95% працюючих пенсіонерів одержують пенсії до 760 гривень на місяць. І якщо ми приймемо рішення на користь 5% працюючих пенсіонерів, то де тоді соціальна справедливість?
- Завершимо тему одноразової допомоги при народженні дитини. На вашу думку, чи виконала ця виплата свою головну функцію - стимулювати народжуваність в Україні?
- Існує певна інерція демографічних процесів, тому робити висновок, наскільки збільшення одноразової допомоги вплинуло на ріст народжуваності, можна буде не раніше ніж через п'ять років. На мою думку, тільки соціальними виплатами вирішити проблему народжуваності неможливо. Це комплексна проблема, проблема суспільної ментальности, я б навіть сказав, питання релігійності громадян. Якщо не вирішити питання надання безпроцентних довгострокових кредитів для придбання житла молодим родинам, проблему трудової міграції (а це близько 2,5 млн. переважно молодих активних людей), якщо не забезпечити обов'язкового працевлаштування молодих фахівців на перше робоче місце, як це було раніше, - на серйозний ріст народжуваності в Україні нема чого й сподіватися.
- Проект бюджету на наступний рік критикують саме за соціальну складову. Чи є надії на якісний прорив у соціальній сфері?
- Уряд поставив перед собою завдання: забезпечити дотримання соціальних гарантій, створити діючий механізм трансформації економічних показників у показники соціальні, ініціювати соціальний діалог - насамперед із представниками бізнесу. Мінпраці є візитною карткою Кабінету міністрів, адже саме по тому, наскільки ефективно ми зможемо впроваджувати соціальні програми, наші громадяни зможуть судити про ефективність роботи уряду в цілому.
Обсудить новость на Форуме