12:48 03.11.2006 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Михайло Папієв про соціальний аспект проекту держбюджету-2007
Оксана ВАЩЕНКО: "Ранковий іспит" у "Прайм-Ері", з вами Оксана Ващенко, а поряд зі мною вже наш сьогоднішній гість, міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Доброго вам ранку. Михайло ПАПІЄВ: Добрий ранок. Оксана ВАЩЕНКО: Після затвердження проекту держбюджету на 2007 рік у першому читанні цей документ повернувся на доопрацювання в уряд. Тепер про його соціальність чи антисоціальність можна буде достеменно сказати під час другого читання, коли, фактично, розглядатиметься кожна стаття бюджету. А поки що урядовці, можна сказати, на роздоріжжі, замислюючись над тим, що враховувати, а що не враховувати у головному фінансовому документі на наступний рік. Повноцінне фінансування яких соціальних програм може ґарантувати уряд вже зараз, а щодо яких соціальних показників можуть виникнути труднощі, поговоримо з нашим гостем. Але спершу, пане Михайло, я думаю, що ми таке проведемо бліц-інтерв’ю, мої запитання і ваші короткі відповіді. Ви готові? Михайло ПАПІЄВ: Готовий. Оксана ВАЩЕНКО: Який відсоток поправок, що стосуються соціальної складової, можуть бути не враховані у проекті бюджету-2007 під час другого читання? Михайло ПАПІЄВ: Я думаю, що з тих, які нереалістичні є, це десь близько 10%. Це пропозиції, які у більшості своїй лунають від опозиційних сил, і які є популістськими. Оксана ВАЩЕНКО: Чи піде міністерство на перегляд норми щодо нарахування пенсій працюючим пенсіонерам? Михайло ПАПІЄВ: Ми будемо працювати з громадськими орґанізаціями ветеранів, ми будемо працювати з народними депутатами України, бо ми відстоюємо позицію соціальної справедливості. Тобто, працюючі громадяни України, які пенсійного віку, вони діляться на дві категорії, ті, які отримують пенсію за загальним законом, і ті, які отримують величезні пенсії за спеціальними законами, і це питання треба врегулювати. Оксана ВАЩЕНКО: Чому ви виступаєте за збільшення пенсійного віку для чоловіків до 65 років, а для жінок – до 60? Михайло ПАПІЄВ: Я проти збільшення пенсійного віку, і у нас на наступний рік не планується ніяких законопроектів про збільшення пенсійного віку ні для жінок, ні для чоловіків. Тобто, для жінок залишається 55 років пенсійний вік, для чоловіків – 60 років. Хоча всі науковці та міжнародні орґанізації, вони настоюють на тим, щоби ми найближчим часом розглянули це питання. Але ми будемо приймати рішення тільки після консультацій з широкою громадськістю, бо це стосується майже всіх громадян України. Оксана ВАЩЕНКО: Чи правда, що розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2007 року зменшиться у зв’язку зі збільшенням податку на фонд оплати праці з 13 до 15%? Михайло ПАПІЄВ: Абсолютно неправильно, тому що, окрім всього іншого, для тих громадян України, які отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму, у нас зберігається прибутковий податок в старому розмірі. Окрім цього, ми зменшили ще і внесок до пенсійного фонду. Тобто, та заробітна плата, яку будуть отримувати громадяни на руки, чиста заробітна плата, вона збільшиться. Оксана ВАЩЕНКО: Коли можна очікувати остаточного затвердження Закону Про єдиний соціальний внесок? Михайло ПАПІЄВ: Це дуже складний законопроект. По-перше, відповідно до міжнародних зобов’язань України і Конвенції Міжнародної орґанізації праці, ми такі законопроекти можемо подавати на розгляд ВР тільки після того, як вони погоджені з нашими соціальними партнерами, тобто, з орґанізаціями роботодавців та орґанізаціями професійних спілок. Зараз такі консультації відбуваються у нас, вони проходять дуже так напружено, тому що це, знову ж таки, дуже важливий закон. Я думаю, що найближчим часом ми завершимо консультації ці і будемо готові подати до ВРУ. Я чомусь маю таке бажання, і я впевнений в тому, що наступного року ми цей законопроект приймемо, і вступить він в силу або з 1 липня 12007 року, або з 1 січня 2008. Оксана ВАЩЕНКО: Скільки громадян можуть звернутися до міністерства за наданням субсидій для сплати послуг в житлово-комунальному господарстві? Михайло ПАПІЄВ: У нас субсидії надаються не громадянам, а сім’ям. На сьогодні у нас середній показник сімей по року складає 520 тис. сімей. Ми взяли і обрахували песимістичний варіант, за яким, ну, можна очікувати найбільшу кількість звернення сімей, і вийшли на показник 1 млн. 600 тис. сімей можуть звернутися до управлінь праці та соціального захисту за нарахуванням субсидій. Всі підготовчі процеси ми провели, тобто, і підготували інформаційну базу, тому що ми нарахування робимо в автоматичному режимі, в єдиній інформаційній системі, працівники у нас готові. І я переконаний в тому, що якщо звернення будуть, то ми зробимо це оперативно. Окрім цього, звертаю особливу увагу тих радіослухачів, які нас слухають, ми прийняли рішення, що за нарахуванням субсидій громадяни зможуть звернутися протягом 2 місяців після тарифу. Тобто, якщо ви узнали про підвищення тарифу сьогодні, це не говорить про те, що всі завтра йдуть за нарахуванням субсидій. Є два місяці, протягом яких громадяни звертаються, і їм нараховується субсидія з дати підвищення тарифу. Тобто, ми ці питання врегулювали, і я просив би громадян дуже спокійно відноситися до цього, і я переконаний, що черг не буде. Відповідні кошти у нас є. Тобто, ми на 100% забезпечені фінансами, і ми всім громадянам, всім сім’ям України нарахуємо своєчасно субсидії і сплатимо у повному обсязі. Оксана ВАЩЕНКО: Чому в проекті бюджету на 2007 рік зменшується фінансування 57 статті? Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, зменшення фінансування 57 статті немає, це я вам заявляю, окрім цього, передбачено в проекті бюджету зростання заробітної плати і для працівників освіти, і для працівників охорони здоров’я, соціальної сфери, культури. 57 стаття, вона приймалася, і, коли ви пригадуєте, у нас були такі інфляційні процеси, коли, в середньому, громадяни України отримували заробітну плату, якщо перевести в доларовий еквівалент, по 7, по 10 $ на місяць, і там була така норма, стаття 57 Закону України Про освіту, що встановити посадовий оклад працівників освіти 1-2 рівня акредитації в розмірі середньої заробітної плати в промисловості. Тобто, посадовий оклад. Ви знаєте, що в структурі заробітної плати посадовий оклад складає близько 30%, все інше – це доплати, надбавки, премії. І для працівників освіти, там, 3-4 рівня акредитації посадовий оклад в подвійному розмірі середньої заробітної плати в промисловості. Тобто, аналогічні статті є, до речі, і в Законі України Про охорону здоров’я, там є 22 стаття. Ми сьогодні ставимо питання таким чином. От, у нас перший етап впровадження єдиної тарифної сітки, тому, от, ми, спілкуючись з профспілковими орґанізаціями і працівників освіти, і працівників охорони здоров’я, зараз відпрацьовуємо механізм, яким чином нам покращити ситуацію, бо ніколи економічно в повному обсязі 57 статтю жодна економіка жодної країни світу не витримає. Необхідно нам сьогодні знайти якийсь такий компромісний варіант. Оксана ВАЩЕНКО: Інші механізми. Михайло ПАПІЄВ: Який би суттєво підвищив заробітну плату. Від того, що ми скажемо, що, давайте, встановимо заробітну плату 10 тис. грн. і не будемо її сплачувати, у нас будуть зростати борги, від цього не буде користі ні працівникам освіти, ні держави. Оксана ВАЩЕНКО: Про це в ефірі Радіо Ера сказав наш сьогоднішній гість, міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Шановні слухачі, говоримо про бюджет, про соціальні програми, про наші з вами соціальні права. Пане Михайле, хотілося б спочатку поговорити про приємні події. От, в суботу буде День працівника соціальної сфери. Як правило, знаєте, дата – це привід підбити підсумки, проаналізувати зроблене, не зроблене. Скажіть, от, зараз нелегкі часи мають і соціальні працівники, ну і переживає саме міністерство, зважаючи на те, що кожен уряд, практично, бореться за виконання соціальних програм, за соціальність і бюджету. Можна буде очікувати, от, чогось нового саме в цьому році? Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, я дякую вам за те, що ви нагадали, що в неділю у нас День працівника соціальної сфери. Ви знаєте, соціальна сфера – це як нервова система держави. Тобто, від того, яким чином сприймають люди свій соціальний стан, таке і ставлення у громадян України і до держави, і до влади. Головне завдання, яке перед нами зараз стоїть, це повернути довіру людей до влади. Я вчора мав робочу зустріч з прем’єр-міністром України, де він якраз поставив завдання напередодні Дня працівника соціальної сфери, до речі, святкувати ми будемо цей день в п’ятницю, в Національній опері, і прем’єр-міністр попередньо… Оксана ВАЩЕНКО: Пообіцяв бути там? Михайло ПАПІЄВ: Пообіцяв, що він обов’язково буде, і я знаю його відношення до працівників соціальної сфери, і навіть в минулі часи, коли я був міністром праці та соціальної політики, з 2002 по 2005 рік, прем’єр-міністр на кожному такому заході був, приймав участь і ставив перед нами концептуальні завдання. До речі, в 2004 році якраз поставлено було завдання, напрацювання концепції розвитку соціальної держави. Якщо ви подивитесь на ст. 1 Конституції України, там заявлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, правова, соціальна держава. Так от, саме наповнення змістом, що ж таке соціальна держава, яким чином сьогодні забезпечити, щоби всі механізми держави, в першу чергу, працювали на громадянина конкретного, от про це йде мова. До речі, ті завдання, які вчора поставив перед міністерством прем’єр-міністр України, в першу чергу, це подолання бідності серед працюючих в 2007 році, і друге – це створення умов, передумов для активізації соціальної відповідальності бізнесу, це важливий такий пласт проблем, з тим, щоби підвищення заробітних плат у працюючих громадян України, а це близько 20 млн. громадян України, які працюють, щоб було не на відсотки, а щоб було в рази, і щоб в структурі собівартості продукції, в структурі внутрішнього валового продукту ми суттєво підвищили заробітну плату найманих працівників України. Оксана ВАЩЕНКО: Пане Михайле, а от скажіть, під час цієї зустрічі була ваша пропозиція стосовно звільнення 5 глав облдержадміністрацій у зв’язку із зростанням боргів із зарплати? Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, це не моя особиста ініціатива була. У нас в міністерстві є колегіальний орган, колегія обласної державної адміністрації. 27 жовтня відбулося засідання колегії. До складу колегії входять як керівники міністерства, так народні депутати України, представники громадських орґанізацій, і цей колегіальний орган за участю професійних спілок України, орґанізацій роботодавців України неупереджено з’ясував загальну ситуацію із заробітною платою. Тобто, яким чином може бути, коли є доручення президента України, доручення прем’єр-міністра України про те, щоб ми взагалі ліквідували заборгованість по заробітній платі на економічно активних підприємствах, при цьому ми аналізуємо, а у нас є області, в яких не те що покращується ситуація, а погіршується ситуація, і суттєво зростає заборгованість по заробітній платі. Це якраз, от, 5 областей, по яких колегія рекомендувала міністерству звернутися до уряду. Оксана ВАЩЕНКО: Це є ігнорування місцевої влади? Михайло ПАПІЄВ: Знаєте, є ст. 28 Закону України Про місцеві державні адміністрації, ст. 16 і 18, де чітко і ясно є норма, що відповідальність повну за своєчасність і в повному обсязі виплати заробітної плати на відповідному реґіоні несе керівник відповідної обласної або районної державних адміністрацій. Саме тому, якщо в області погіршується ситуація, тобто, йде ігнорування і доручень прем’єр-міністра України, і доручень президента України, коли йде зростання заборгованості по заробітній платі, необхідно, щоби адекватно реагували на ці процеси. Ми зробили аналіз об’єктивних причин і суб’єктивних причин, і якраз колегіальний орган вирішив і доручив звернутися до уряду з тим, щоби поставити питання відповідності займаних посад керівників тих областей, де суттєво збільшена заборгованість по заробітній платі. Окрім цього, в розгляді колегії ще були і питання розміру заробітних плат. От, уявіть собі, у нас сьогодні є 814 тис. громадян України, тобто, майже мільйон працюючих громадян України, яким протягом січня-вересня поточного року нараховували заробітну плату нижче, ніж мінімальна, встановлена законом. Як таке може бути? Навіщо ми тоді законом встановлюємо мінімальний розмір заробітної плати, коли громадяни України, це ж ті якраз, які, працюючі громадяни, знаходяться за межею бідності. Окрім цього, 2 млн. 800 тис. громадян України, яким нараховано заробітну плату нижче, ніж прожитковий мінімум. А якщо взяти членів сімей? Тобто, фактично, отут якраз зона відповідальності місцевих адміністрацій. Оксана ВАЩЕНКО: А чому профспілки мовчать, от, на вашу думку? Михайло ПАПІЄВ: Професійні спілки, вони є союзниками нашими в цих всіх процесах, але відбуваються деякі тенденції зараз і покращання, і активізації професійних спілок. Оксана ВАЩЕНКО: Вони ж мають стежити за… Михайло ПАПІЄВ: Так, але є 87 конвенція Міжнародної орґанізації праці, і держава не має права втручатися у внутрішні питання професійних спілок. Тобто, так само, як і орґанізації роботодавців. Ми ведемо соціальний діалог і закликаємо професійні спілки активізуватися, бо конкретна заробітна плата конкретного громадянина України залежить від того колективного договору, який укладається на підприємстві, який укладається реґіональний договір, галузевий договір, і після цього – Генеральна угода. Тобто, необхідно, щоби активізація пройшла у нас знизу до верху. Якщо ми будемо і надалі працювати, що будемо бити зверху в долину, так, від цього кардинально ситуація не зміниться. Нам треба змінювати форми і методи ще, окрім всього, роботи. Оксана ВАЩЕНКО: Пане Михайло, але от я хочу нагадати, що стосується цих керівників Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської областей, облдержадміністрацій, але, фактично, це люди є представниками "Нашої України". Скажіть, нинішня ситуація, нинішній політичний діалог, взагалі, знаєте, є хиткою вся ця система, чи не загрожує такому вибуху, серйозному вибуху у відносинах між прем’єром і президентом? Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, наш принцип – неупереджено, не політизовано підходити до всіх питань, які стосуються соціальної сфери. Давайте, ми візьмемо звітність, державну, статистичну звітність і неупереджено подивимося, яка заборгованість по заробітній платі по 27 реґіонах України. І так, беремо, закриваємо ліву сторону і дивимося, де… Оксана ВАЩЕНКО: Закриваємо прізвища і дивимося цифри. Михайло ПАПІЄВ: Так, де цифри, де найбільше збільшення заборгованості по заробітній платі, ми там ставимо пташки. Потім відкрили ліву сторону і читаємо, Миколаївська область, Харківська область, Кіровоградська область, Закарпатська область, Івано-Франківська область. Це абсолютно не пов’язано з якимись уподобаннями того чи іншого голови обласної державної адміністрації. Це є, скажемо так, сухі статистичні цифри. Оксана ВАЩЕНКО: Далі про це поговоримо у другій частині нашої розмови. Це "Ранковий іспит", з вами Оксана Ващенко, і поряд зі мною – наш гість, міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Для тих, хто щойно приєднався, нагадаю, що ми говоримо про бюджет, про політичні деякі аспекти, як вони впливають взагалі на бюджетний процес. Взагалі то у нас таке відбувається і, я сподіваюся, відбудеться міжбюджетне обговорення, між першим та другим читанням. Запрошуємо до цього обговорення і вас. Але спочатку – перше запитання від мене. Пане Михайле, скажіть, наскільки, от, може відбутися так, що будуть враховані пропозиції тих людей, зокрема, пенсіонерів-військовослужбовців, які пікетували під час першого читання, розгляду держбюджету на 2007 рік, у вівторок пікетували ВР? Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, сьогодні є багато проблемних питань, які необхідно нам вирішувати разом з народними депутатами України, разом з представниками громадськості. Що стосується військових пенсіонерів, це проблема давня, і яку треба нам взагалі то зібратися і якось домовитися, як ми її концептуально будемо вирішувати. Я б виділив 4 такі підпроблеми в ній. Перша – це розмір пенсії військових пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 1992 року. Наступне питання, ті розміри пенсій і різниця, диференціація суттєва цих пенсій, яка відбулася після 1992 року по 2006 рік. От, уявіть собі, зараз нараховується пенсія військовому пенсіонеру, наприклад, прапорщику, яка вдвічі більша, ніж пенсія полковника, який вийшов 5 років тому на пенсію. Це нормальне явище? Це ненормальне явище. Не може бути такої диференціації пенсії. Має бути у військових пенсіях теж соціальна справедливість. Оксана ВАЩЕНКО: Але ж не ці люди ухвалювали закони, розумієте? Люди стали заручниками в цій ситуації. Михайло ПАПІЄВ: Справа в тому, що це взагалі не стосується законів. Я би тут відповідальність більше відніс до тих керівників міністерств відповідних, оборони, внутрішніх справ, які керували раніше, тому що розміри грошового забезпечення, а це такий термін, який вживається по відношенню до військових, він встановлювався указами президента України. І щорічно указом президента України давалася та чи інша надбавка. Завжди позиція уряду була наступна. Необхідно, щоб у військових пенсіонерів було три складових пенсії. Це посадовий оклад, вислуга і надбавка за звання. Тобто, оці три складові. Таким чином, полковник, який вийшов на пенсію 10 років тому, і полковник, який сьогодні виходить з такої ж посади на пенсію, вони мають отримувати, приблизно, рівні пенсії. Відповідно, лейтенант, капітан, прапорщик. Не може бути такого, що ми постійно стикаємося з цією проблемою. Окрім цього, оте, що пікетування було військових. Дивіться, пересічному громадянину, якому нараховується пенсія за загальним законом, береться вибірка заробітної плати за 5 років з його трудової діяльності, і за цих 5 років нараховується пенсія. Зараз пропозиція є, щоби військовим, щоби врегулювати ці питання, нараховувалася пенсія з грошового утримання за 2 попередніх роки перед виходом на пенсію. Щоби не було так, а ми ж знаємо, відбуваються які процеси, тобто, за місяць до пенсії людині підвищують суттєво і заробітну плату, і надбавки, і всі-всі премії, там виплата йде величезна, і все це… Оксана ВАЩЕНКО: Питання залишається відкритим, наскільки я зрозуміла. Михайло ПАПІЄВ: Лягає навантаженням на бюджет. В цьому питанні, знову ж таки, як і у всіх інших, необхідно, щоби була справедливість, соціальна справедливість. Є проблема, вона існує, і ми визнаємо, що ця проблема є. Її треба вирішувати неупереджено, і, в першу чергу, щоби це відчули військові пенсіонери і громадяни України. Ми будемо працювати з ними і надалі. Оксана ВАЩЕНКО: Маємо можливість долучити до нашої розмови слухачів. Слухаємо вас, доброго ранку. Коротко. СЛУХАЧКА: Доброе утро. Господин Папиев, будьте так любезны, объясните мне такую вещь. Я – пенсионерка, Вера Ивановна, город Киев. Платить за квартиру, за коммунальные услуги, везде всегда пишется, 15-20%. Сейчас вообще пишут, 10% от совокупного дохода. Скажите, как объяснить эти 10% или пусть даже 20, что я буду платить, действительно, 20%? Ну вот, если у меня пенсия, скажем, 400, значит, сколько я буду платить за квартиру? Оксана ВАЩЕНКО: Дякуємо. Михайло ПАПІЄВ: Вера Ивановна, очень хороший вопрос. Вы знаете, у нас есть два таких размера от совокупного дохода семьи, которые дают право на субсидию, 15% и 20%. То есть, если взять всех граждан Украины, украинские семьи, то если более 20% от совокупного дохода семьи идет на оплату жилищно-коммунальных тарифов всех, то вся разница субсидируется из государственного бюджета. 15% касается тех семей, которые состоят из нетрудоспособных граждан, и тех семей, где есть дети-инвалиды и инвалиды. Сейчас мы отрабатываем вопрос таким образом, чтобы, и вышли с предложением, чтобы те граждане, у которых семьи состоят из нетрудоспособных лиц, чтобы именно для этих семей была норма установлена 15%. Сейчас мы тоже работаем с министерствами и ведомствами, с общественными организациями, но больше, чем 20% от, если вы живете одна, допустим, получаете пенсию 400 грн., больше, чем 80 грн. вы за свою квартиру платить не будете. Какие бы там тарифы не были, даже если насчитают вам 5 тыс. грн. в месяц, вы, все равно, заплатите 80, а 4 тыс. 920 грн. за вас заплатит государство. Оксана ВАЩЕНКО: Є запитання, які надходять на електронну адресу, щодо цієї тематики. Є і таке запитання. "Господин Папиев, вы лично знаете, что такое субсидии, и как их можно добиться? Уверена, если бы вы и ваше правительство это знали, то не усложняли бы так жизнь народу. Ведь основная часть этого народа не так уж богата. Вы говорите, что средства есть, так бросьте эти средства на то, чтобы не повышать тарифы, ведь эти субсидии унижают достоинство человека. Особенно, когда идешь с документами, а тебе каждый раз говорят, что той или иной справки нет. Никакие добрые намерения правительства не оправдываются, если люди тратят на получение субсидий столько сил, времени и нервов. Нужно больше заботиться правительству о своем народе". Скажіть, чи не було б доцільно відмовитися, можливо, від підвищення, щоб не використовувати..? Михайло ПАПІЄВ: Вы знаете, давайте, я отвечу вначале вот тот вопрос, который зачитали вы, то есть, а потом уже мы дополнительные вопросы. Дело в том, что, ну, идеальных подходов, вообще-то, не придумали еще ни в одной стране мира. Более того, если мы ведем речь о том, что необходима адресная помощь тем, которые нуждаются в этой помощи, так нам надо и установить критерии, то есть, что является критерием этой адресной помощи. В первую очередь, и мы так считаем, и так считают все ученые, что являются доходы критерием. То есть, есть семьи с большими доходами, есть семьи с малыми доходами. Если бы у нас сегодня жилищно-коммунальные тарифы были на уровне себестоимости, тогда бы, вопросов нет, мы бы действовали так, как просят наши граждане. Но у нас сегодня, обратите внимание, тот газ, который отпускается людям, то тепло, которое отпускается людям, по цене ниже, чем себестоимость. Государство постоянно дотирует эти предприятия, которые дают такие услуги. Поэтому мы сегодня, кроме того, что мы дотируем цены, мы еще и дотируем семьи по отношению к тем доходам, которые они имеют. В этом вопросе, опять таки, мы проводили эксперименты, где граждане имели право, первое что, получить эти субсидии услугами. Мы проводили в Смилой Черкасской области и в Броварском районе. И те граждане, которые могли те же самые жилищно-коммунальные тарифы… Оксана ВАЩЕНКО: Це був експеримент? Михайло ПАПІЄВ: Так. Получить субсидии деньгами. Вы знаете, и у нас положительно прошел этот эксперимент. Я думаю, что мы и в будущем будем, все-таки, переводить на то, чтобы граждане имели правом выбора. То есть, если граждане хотят получать субсидии и льготы в том виде, в котором они получают сейчас, это право граждан. Если они хотят получать деньгами, это, опять таки, право граждан. Мы сейчас нарабатываем эту концепцию. После того, как обсудим ее с ветеранскими организациями, обсудим с профессиональными союзами, с организациями работодателей, мы выйдем к людям. Все решения, которые мы будем принимать сейчас и в будущем, они будут приниматься только после широкого обсуждения с нашей общественностью. Оксана ВАЩЕНКО: А ви знаєте, чи встигнете? Оскільки з 1 грудня вже більше, ніж втричі, зростають тарифи, зокрема, у Києві на житлово-комунальні послуги. Михайло ПАПІЄВ: Ви знаєте, субсидії, сьогодні закон діє, субсидії громадянам нараховуються. Більше того, право на субсидії – це невід’ємне конституційне право громадян України. Окрім цього, ви знаєте, у нас 8 млн. 600 тис. громадян України, які мають право на пільги за соціальною ознакою. Тобто, це і ветерани війни, і інваліди війни, чорнобильці, інші категорії громадян України. У нас іде, скажемо так, величезне навантаження і багато категорій, яким, за законами України, призначені в тому чи іншому вигляді пільги та субсидії. От, уявімо собі. У нас сьогодні, фактично, 46 млн. громадян України, це населення України, так? З них, давайте, рахуємо на пальцях, 8 млн. 600 тис. громадян України, які мають право на пільги за соціальною ознакою. У нас 3 млн. 100 тис. громадян України – учасники ліквідації, тобто, які, по чорнобильському закону, мають теж право на пільги. У нас 4 млн. 600 тис. дітей війни, які теж мають, відповідно до закону, право на пільги. У нас 2 млн. 700 тим. інвалідів, які теж мають право. У нас 1 млн. 600 тис. сімей, які мають право на субсидію. Помножте це на коефіцієнт сімейності в 2,6, і ви будете бачити. Тобто, практично, у нас 70%… Оксана ВАЩЕНКО: Пільговиків. Михайло ПАПІЄВ: Населення України, пільговики. Так от, зараз стоїть мова наступним чином. Необхідно нам суттєво збільшувати виплати громадянам. Але нам треба подивитися, які найбільше потребують цих виплат. Ми не можемо брати і постійно цей шматочок масла розмазувати по величезному такому бутерброду. Нам треба, все ж таки, знайти оцю адресність, знайти золоту середину, і, знову ж таки, це ми плануємо робити разом з громадськими орґанізаціями. Оксана ВАЩЕНКО: Маємо ще дзвінок. Слухаємо вас. Добрий день. СЛУХАЧКА: Алло, добрий день. Это город Львов, Алла. Мы так говорим часто о справедливости социальной, но я на себе испытала эту несправедливость, и причем унизительную. Я – стюардесса с более 10 лет стажем. 43 года у меня трудового стажа. Я имела пенсию до месяца назад 367 грн. Пока я бегала, доказывала, писала, мне добавили 90 грн. Я спрашиваю, почему так? Что же я, сидела в тюрьме все эти годы? Я же летала, рисковала жизнью. Мне ответили, вас не приравняли, стюардесс, к летно-подъемному составу. Да я что, так же не разбивалась бы? Так же сколько раз и ребра ломала, и все. Оксана ВАЩЕНКО: Дякуємо, зрозуміли запитання. Михайло ПАПІЄВ: Здравствуйте еще раз. Вы представились как Алла, я так же само к вам и обращаюсь. Эта проблема нам известна, то есть, проблема того, что у нас есть закон Украины, и всего у нас 26 специальных законов Украины, в том числе, пенсии, которые начисляются летному составу. И как раз вот стюардессы к этому летному составу не относятся. У меня были работники на приеме еще и АНТК Антонова, у нас есть такая проблема, что инженерный состав, который вылетает на наших самолетах "Руслан", и которые обслуживают самолет этот, когда он перелетает все страны мира, у них тоже такая проблема есть. Сейчас в Верховном Совете Украины есть проект закона, который как раз эту норму летного состава и порядок начисления пенсий планирует распространить на стюардесс и на тех инженеров, которые обслуживали самолеты и на борту так же само летали вместе с экипажем. Эту проблему признаем, и мы будем в ближайшее время ее решать. Оксана ВАЩЕНКО: Пане Михайле, скажіть, ще одне можливе чи неможливе відновлення справедливості щодо працюючих пенсіонерів. Є ініціативи щодо обмеження двома прожитковими мінімумами їх пенсій. Наскільки це можливо, ліквідувати її? Михайло ПАПІЄВ: Цю проблему, теж треба дивитися її в усіх ракурсах і неупереджено. Ви знаєте, що рекомендації комітету з питань бюджету про те, щоби вилучити цю норму, обмеження пенсій працюючим пенсіонерам. Оксана ВАЩЕНКО: Так. Михайло ПАПІЄВ: Пропозиція, та, яка була, що працюючий пенсіонер має отримувати не більше, ніж 760 грн., вона існувала, тому що у нас 95% громадян України отримують пенсію, меншу, ніж 760 грн. Це обмеження стосується тільки тих громадян, які отримують пенсію за спеціальними законами. Тобто, ті пенсії, які вони отримують, і по 5, і по 10, і по 20 тис. грн. на місяць, і окрім цього, такі ж самі великі заробітні плати. Не може бути такого розшарування населення, коли у нас вчитель і лікар отримує 700 грн., і нараховують пенсію 400 грн., і в той же час люди, які теж отримують заробітну плату з бюджету, і пенсії отримують з бюджету, вони мають пенсію 30 тис. грн. і заробітну плату 30 тис. грн. І одні сім’ї у нас живуть з доходами 2 тис. грн., а інші – 100 тис. грн. Такого в світі ніде немає. Всюди в світі врегульовують доходи громадян України, особливо тих… доходи громадян, тих, які отримують їх з бюджету, врегульовують співвідношенням мінімальної пенсії і максимальної пенсії, мінімальної заробітної плати і максимальної заробітної плати. Для того, щоб чиновник думав про те, яку встановити заробітну плату вчителю, лікарю, працівнику бюджетної сфери, яку встановити йому пенсію, необхідно, щоб чиновник був прив’язаний до тої ж самої пенсії коефіцієнтом, і щоб він думав не про свою, в першу чергу, пенсію, яку він отримає, і яку буде мати заробітну плату, а думав про тих 95% громадян України, які отримують пенсію за загальним законом. Ця проблема існує, її треба врегульовувати, знову ж таки, виходячи із соціальної справедливості. Оксана ВАЩЕНКО: Але виходить тоді, що пенсіонери не можуть працювати. Михайло ПАПІЄВ: Всюди в світі існує, от, до речі, в мене зустріч була з фахівцями з Великої Британії. В них пенсії, які працюючий пенсіонер отримує, вони оподатковуються. Тобто, сплачується прибутковий податок з цієї пенсії. Окрім цього, з тої заробітної плати, яку пенсіонер отримує працюючий, сплачуються внески до фондів соціального страхування. У нас є два варіанти, і ці два варіанти використовуються всюди в світі. Перший, це обмежити розмір пенсії для працюючого пенсіонера і таким чином врегулювати справедливість в доходах. Другий варіант – це після якогось розміру пенсій, нехай це 760 грн. або 1000 грн., або 1,5 тис. грн., іншу частину оподатковувати. Отакі два варіанти. Інших ніде в світі не вигадали. Оксана ВАЩЕНКО: Тобто, зараз пропозицію бюджетного комітету міністерство не буде враховувати? Михайло ПАПІЄВ: Пропозицію, перше, що пропозиція бюджетного комітету, вона має бути врахована, але ми будемо працювати з народними депутатами України, тому що є різні категорії громадян. От, є шахтарі, які отримують пенсії 1,5 тис. грн., так? Для них необхідно зберегти те, щоб вони не втрачали цю пенсію, якщо вони працюють. Але є і чиновник, який сидить в теплому кабінеті, з краваткою і всім іншим, і отримує пенсію 20 тис. і заробітну плату 20 тис. Це питання необхідно врегульовувати, і треба з розумінням ставитися до того, щоби ми, в першу чергу, думали про пересічних громадян, бо коли чуєш політиків, вони щоденно говорять, що давайте допомагати людям, а коли дивишся ті рішення, які вони приймають, то, знаєте, якісь сумніви виникають. Оксана ВАЩЕНКО: Але ж вони приймають ці рішення для людей, і потім ми маємо такі наслідки. Поки що дякую вам за сьогоднішню участь у нашій програмі. Гостем програми "Ранковий іспит" був міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. На все вам добре. Михайло ПАПІЄВ: Дякую. Всім бажаю успіхів.
Обсудить новость на Форуме