09:48 25.10.2006 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Уряду доводиться бути більш відкритим
Міністр праці й соціальної політики Михайло Папієв - один із старих кадрів Віктора Януковича, що повернувся до влади разом зі своїм шефом. Він увважає, що правила гри, які склалися в умовах політичної реформи, ще мають бути дописані й удосконалені
Запитання: Йде поповнення вищих керівних кадрів за рахунок старої команди. В тому числі залучають колишніх і діючих членів СДПУ(О), а також соратників Віктора Медведчука. З чим це пов'язано?
Відповідь: Давайте визнаємо: практика, згідно з якою нова влада тотально відмовлялася від послуг професійних кадрів, що формували держапарат на всіх рівнях при Леонідові Кучмі, дуже згубна. І можна тільки привітати той факт, що зараз дійсні професіонали повертаються до керування державою.
З: Порівняйте два Кабміни Віктора Януковича.
В: Нинішньому уряду доводиться бути більш відкритим, проявляти терпимість до людей, які перебувають на інших ідеологічних позиціях. Основні питання розвитку нації й держави не можна вирішувати, не з огляду на думку народу, навіть за допомогою таких шановних документів, як Універсал національної єдності. Крім того, в 2002-2004 роках Кабінет міністрів діяв в іншому статусі й з іншими повноваженнями, будучи повністю залежним від волі президента й від кулуарних рішень, прийнятих зовсім іншими інститутами влади.
З: І все-таки в якому з урядів вам затишніше?
В: В нинішньому складі уряду я себе почуваю не менш комфортно, ніж у попередньому. Зараз навіть цікавіше працювати. Кухня прийняття рішень ускладнилася. Раніше Кабмін формував в основному президент (хоча й була видимість коаліційної діяльності), його думка й була вирішальною. Тепер чотири політичні сили представляють свою ідеологію, а рішення приймаються консенсусом. Минулий Кабмін Януковича працював в умовах старої Конституції й зрозумілих правил гри. А нинішній став першим урядом парламентсько-президентської республіки, законодавчі основи якої ще остаточно не прописані.
З: Після внесення змін до Конституції міністри стали політичними фігурами. Чому ж ви виступаєте проти повернення держсекретарів?
В: Тому що в 2002-2003 роках я мав досвід роботи міністром при наявності державного секретаря. Перш ніж знову вводити їхній інститут, потрібно відповістити на запитання: що від цього зміниться в кращу сторону? На мій погляд - нічого. У міністерствах знову відновиться двовладдя, ускладниться прийняття рішень і доведення їх до регіонів. В умовах незавершеної політреформи це приведе до збільшення плутанини. Можливо, в майбутньому ми прийдемо до того, що в нас нормально будуть функціонувати інститути й міністрів, і держсекретарів. Але зараз говорити про це рано.
З: Чи готовий уряд розглянути той законопроект про Кабмін, що пропонує секретаріат президента й, з огляду на його позиції, зробити корекцію власного?
В: Ні. Кабміновський законопроект розроблявся людьми, які мають досвід особистої роботи в уряді. Кабмін не намагається створювати закон про президента. Це - справа секретаріату. Напевно, і останньому треба було б залишити за урядом право писати закон про КМ.
З: Чи не найскандальніша позиція урядового законопроекту про Кабмін запропонована вашим міністерством. Вона стосується закріплення за членами уряду довічних міністерських звань.
В: Виходячи з цією пропозицією, я базувався на досвіді європейських країн. Довічний статус підвищує планку професійної й моральної відповідальності міністра за свій участок роботи. Приймаючи рішення, людина усвідомлює, що вона - не тимчасовий правитель. І через п'ять, і через десять років з нього можуть запитати за те або інше рішення. Але, помітьте, довічний статус члена уряду не припускає жодної пільги.
З: Однак ви пропонуєте зберігати за колишніми членами уряду міністерські пенсії, незалежно від того, на якій посаді людина закінчила свою трудову діяльність.
В: Ми пропонуємо позбавити міністрів статусу держслужбовців. А виходить, на них не будуть поширюватися соціальні гарантії, які надає закон про держслужбу. Однак права цих людей, у тому числі й на пенсійне забезпечення, не можуть бути обмежені згідно зі ст. 22 Конституції України. Фактично ніякої нової норми в законопроект про Кабмін ми не додали. Просто перенесли в нього один із пунктів закону про держслужбу. До того ж, якщо останній установлює пенсії на рівні 80-90% від зарплати, то наш законопроект про КМ знижує їх до 70-80%.
З: Тоді поясніть мені, чому можна обмежувати пенсії працюючим пенсіонерам. Що ст. 22 Конституції в цьому випадку недійсна?
В: На працюючих пенсіонерів ця норма не поширюється. Оскільки мова тут іде не про зниження пенсії або зарплати, а про регулювання розмірів грошового змісту. Адже основною умовою отримання пенсії є непрацездатність за віком.
Якби в Україні діяла накопичувальна пенсійна система, то питання б так не стояло. Але в нас солідарна система. Сьогодні працюючі громадяни - а з них приблизно 15 млн. чоловік справно платять внесок до Пенсійного фонду - містять 14 млн. пенсіонерів. Із цих пенсіонерів 99% - люди, що мають невеликі пенсії. Тільки 1% мають пенсії, що перевищують 1 тис. грн. Працює близько 18% пенсіонерів. Здебільшого не найбідніших. Для того, щоб мати можливість підвищувати пенсії для людей, що отримують 400-450 грн., потрібно переглядати політику виплат.
З: Але ж це призведе до зниження активності пенсіонерів. Тим часом країна старіє, і вже неодноразово піднімалося питання про підвищення пенсійного віку.
В: Дійсно, кількість працюючих громадян знижується, а пенсіонерів - росте. Таким чином, у майбутньому, щоб не зменшувати пенсії, потрібно буде або збільшити навантаження на фонд оплати праці (зараз вона становить більше 40%), або підвищити вікову планку виходу на пенсію. Суспільство повинне визначитися, до якого з шляхів рішення питання воно готове.
При зміні пенсійної політики варто враховувати й те, що пенсійний вік жінок у нашій країні - 55 років, а чоловіків - 60. Але при цьому середня тривалість життя жінок вище, ніж чоловіків. А виходить, і пенсію вони одержують довше. Можливо, цю позицію теж треба переглянути. Поки що вчені пропонують поступово підвищувати пенсійний вік.
З: На 22 ст. Конституції ви посилалися також, говорячи про неможливість зниження зарплат міністрів, які в липні минулого року підвищила Юлія Тимошенко. До речі, як після цього розцінювати її ініціативу про скасування депутатських пільг?
В: Коли Юлія Володимирівна була при владі й мала можливість підвищити грошову допомогу собі, міністрам і народним депутатам, вона це зробила. Але коли пані Тимошенко виявилася в опозиції, їй стало вигідніше експлуатувати імідж борця з пільгами.
З: Як ви оцінюєте скасування мораторію на підвищення комунальних тарифів?
В: Як результат непогодженості дій і популізму. Україна - не Кувейт і не Туркменістан. Тарифи в кожному разі будуть збільшуватися. Від наслідків цього потрібно захистити незаможніх громадян. Ми вийшли із пропозицією диференціації тарифів - щоб вони залежали від житлоплощі. Соціальні норми споживання такі: на одного члена родини - 21 кв. м, плюс 10,5 кв. м - на родину. Тобто 73,5 кв. м на родину із трьох чоловік. 80% громадян вкладаються в ці норми. Для них ціна газу повинна бути знижена з 414 грн. за 1 тис. куб. м до 339 грн. Але от, приміром, на квартири по 600 кв. м і вілли по 3 тис. кв. м ми просто не маємо права подавати газ по 339 грн. Держава не повинна субсидіювати гарне життя.
З: По опитуваннях, близько 95% українців не потягнуть квартплату в 300-400, а то й 500 грн. Ви обіцяли, що родини не будуть витрачати на послуги ЖКХ більше 15-20% сукупного доходу. Різниця ж буде покриватися за рахунок державних субсидій. Чи вистачить на це бюджетних коштів?
В: Вистачить. Навіть з урахуванням того, що субсидії будуть оформляти ті родини, які мають досить високий чорний дохід і низьку білу зарплату. Згідно з попередніми розрахунками, у грудні 2006 року за нарахуванням субсидій до нас звернеться 1,6 млн. родин.
Хочу нагадати, що в європейських країнах субсидій на ЖКХ або взагалі немає, або вони встановлюються для родин, витрати яких на квартплату становлять 30-40 або навіть 50% сукупного доходу.
З: Фонд соціального страхування, через який ідуть виплати на народження дитини, перебуває на грані банкрутства. Чого очікувати молодим матерям в 2007 році?
В: Держава, яка вийшла з ініціативою таких виплат, поклала їхню левову частку на плечі Фонду соцстрахування, примусивши його виконувати невластиві функції. Фонд дійсно ледь не збанкрутував. Наш уряд порушив питання про те, що ці виплати - державна програма, що вимагає бюджетного фінансування. Ми звільнили фонд від такого вантажу й на ці витрати передбачили в проекті бюджету-2007 3,6 млрд. грн.
З: Ще в 2004 році ви обіцяли, що для захисту прав українських гастарбайтерів міністерство підпише договори з рядом країн, у яких працюють наші співвітчизники.
В: Це складний процес. У більшості країн діє солідарна пенсійна система. Як і в Україні, там скорочується кількість працездатного населення. Право на пенсійне забезпечення в багатьох державах мають громадяни, робочий стаж яких становить 25-30 років. От і виходить, що українці є наповнювачами пенсійних фондів країн, у яких працюють, але при цьому відповідно до їхнього внутрішнього законодавства не мають права на пенсію. Звичайно, уряду держав, до яких ми звертаємося із пропозицією надати нашим працівникам хоча б частину пенсійної допомоги, не занадто радісно сприймають такі пропозиції.
З: На початку вересня ви погрожували влаштувати кадрові чистки в регіонах, де відбуваються затримки виплати зарплат. Чи змінилася ситуація?
В: Я не приймаю такого терміну як кадрові чистки. Багато членів Кабміну самі їх пережили і не з чуток знайомі з люстрацією, забороною на професію. Є доручення президента Віктора Ющенка й уже два доручення прем'єр-міністра Віктора Януковича до кінця 2006 року ліквідувати заборгованість по зарплатах на економічно активних підприємствах. Існують ст. 16 і 18 закону про місцеві державні адміністрації. Відповідно до них, вся повнота відповідальності за своєчасність виплат зарплат покладається на голів адміністрацій. Якщо заборгованість росте, то можна з повним правом говорити про невиконання закону, а виходить, піднімати питання про доцільність перебування керівників на посадахх. У серпні уряд цілком обґрунтовано рекомендував президентові змістити ряд губернаторів. Це - нормальна практика. Те ж саме ми робили в 2003-2004 роках.
Михайло Миколайович Папиев, з серпня 2006 р. - міністр праці й соціальної політики України. В 1984 р. закінчив фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету. 1984-1990 р. - співробітник ПО "Електронмаш". 1990-1997 р. - керівник ПО "Ал’янс". 1997 р. - генеральний директор НПО "Полімермаш". 1997-2000 р. - заступник голови Чернівецької облдержадміністрації. 2002 р. - народний депутат України. 2002-2005 р. - міністр праці й соціальної політики першого уряду Віктора Януковича.
Обсудить новость на Форуме