17:36 13.10.2006 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Ігор Шурма: Медведчуку рівних немає
Есдеки повертаються до влади. Колишні й ті, що нині входять до складу партії, вони прийшли хто в уряд, хто в Секретаріат Президента, хто рівнем нижче - у місцеві ради й адміністрації.
Наприклад, "щирий галичанин" Ігор Шурма зараз працює замом у колишнього однопартійця в Харківській мерії й не комплексує з цього приводу. Навпаки, його турбує майбутнє соціал-демократії. Ще б пак, адже на цю, як він запевняє, все ще перспективну нішу претендує не хто інший, як сама Юлія Тимошенко.
"Кузня кадрів СДПУ(О) завжди буде затребувана"
Ігоре Михайловичу, поясніть, будь ласка, таку аномалію як поява соціал-демократів об'єднаних у коаліційному уряді, при тому, що партія навіть не пройшла в парламент, щоб легально до цієї коаліції потрапити?
Те, що в уряді й на рівні обласних адміністрацій, міських рад з'явилися соціал-демократи, свідчить про те, що в антикризовій коаліції, напевно, все-таки немає відсутності здорового глузду, як це було ще рік назад у помаранчевій команді. Тоді вони радувалися, що вигнали на вулицю тисячі фахівців, а тут все-таки до роботи запрошують професіоналів. І нічого дивного в тім, що Папієв, який у Києві себе дуже добре зарекомендував під час попереднього прем'єрства Януковича, одержав пропозицію. Але ж сам початок реформування пенсійної системи відбувався завдяки особисто Папієву, але ніхто тоді не говорив, що це зробив соціал-демократ, а представили як пропозиція Міністерства праці й соціальної політики уряду Януковича. Так що я б не виділяв окремо те, що соціал-демократи з'явилися в уряді недоречно. Прийшли фахівці, а те, що вони на сьогоднішній день належать до політичної партії, що проходить дуже важкий період у своєму житті, тільки робить їм честь.
Питання тільки в тім, чи не передувала цьому домовленість між двома Вікторами - Медведчуком і Януковичем?
Думаю, що не суть важливо, домовлявся Янукович із Медведчуком, чи ні. Якщо домовлялися - це робить честь одному й іншому. Якщо ж вони не домовлялися, і це особистий крок Януковича, у такому випадку він показав приклад Ющенку, Тимошенко й всієї помаранчевій братії, як потрібно переступати через вузько партійні амбіції заради інтересів народу, і заради того, щоб реалізувати свої програмні основи.
Просто в цьому контексті виникає ще одне запитання. Зараз між Кабміном і Секретаріатом Президента почалася "холодна війна" у боротьбі за повноваження саме на юридичному рівні. Чи не допомагає Віктор Медведчук у юридичному супроводі діяльності нинішнього уряду, чи не консультує?
Не знаю, чи йде там "холодна війна", але будь-який стан у політиці сьогодні набагато краще тієї помаранчевої вакханалії, що тривала в кадрових питаннях весь минулий рік. Тоді ніхто не замислювався, чи не виконують той же Рибачук або Зінченко вказівки, наприклад, Держдепартаменту США, а сьогодні починають вишукувати можливість, щоб зіштовхнути одне одного об'єднаних соціал-демократів і Партію регіонів. Навіщо?
До того ж, на Банковій відбулися серйозні кадрові зміни. Ви що, сумніваєтеся в організаційних задатках Балоги? Не сумнівайтеся, Балога - зроблений менеджер, він соціал-демократ, і пройшов бездоганну школу, ставши губернатором і менеджером, коли перебував у лавах СДПУ(О). Беручи до уваги те, що при цьому він намагався протистояти верхівці партії, виходить, це людина неординарних здібностей.
Ви сумніваєтеся в здібностях Петра Порошенка, що фактично керував державою при Президентові Ющенко? У минулому це член політбюро й фракції СДПУ(О). Це доскональні люди, які пройшли вишколення СДПУ(О).
Ви сумніваєтеся в професійних задатках Зінченка? Він же нарозхват, що в лідера БЮТ, що в Президента, кожний намагається переманити його на свою сторону.
Ви думаєте, що буде поганим головою Верховного Суду пан Онопенко? Він же очолював СДПУ(О). Кузня кадрів Соціал-демократичної партії (об'єднаної) завжди буде затребувана, і як би не намагалися над нею "знущатися" привселюдно, все-таки вона мала підготовку й підбір кадрів на дуже гарному рівні.
Присутність соціал-демократів (об'єднаних) у нинішньому складі Кабміну можна розцінювати як підтримку Віктором Медведчуком і його партією уряду Януковича?
Я вам можу сказати, що сьогодні Янукович робить кроки у владі не так, як робить Ющенко, коли став Президентом. Сьогодні Медведчук позиціює себе не так, як би того хотіли його політичні опоненти. Моє тверде й глибоке переконання, в Україні за своїм потенціалом, інтелектом, працездатностю й умінням робити свою справу, Медведчуку рівних немає, а інтриганів дуже багато.
От бачите, а сьогодні уряду Януковича може й вистачає професіоналів, але не вистачає "кризових менеджерів", таких як Медведчук, які в нинішніх конституційних змінах зробили б з Кабміну впливового гравця серед трійки Президент - парламент - уряд...
На сьогоднішній день я особисто не бачу підстав, що саме кризовий менеджер зобов'язаний з'явитися в команді Януковича. Сьогодні команда Банкової виявила свою бездарність, і від загального рейтингу в 80%, що вони мали в 2005 році, не залишилося нічого. "Наша Україна" семимильними кроками поглинула все, що було негативного в діяльності СДПУ(О) за півтора року. За цей короткий час вони зробили всі ті помилки, які ми робили протягом п'ятнадцяти років. І настільки успішно, що сьогодні Президентові потрібно задуматися, він взагалі там почесний президент, або йому треба їх залишити. Це їхня проблема.
А сьогодні Януковичу брати у свою команду "кризового менеджера" просто немає необхідності, тому що кризи на сьогодні як такої немає. Це коли буде підігнана ситуація до того, щоб створити кризу, показати видимість не підписання бюджету, який буде винесений на голосування у Верховній Раді, отоді можуть намітитися елементи кризи. А зараз кризи немає.
Із чим же в такому випадку бореться антикризова коаліція?
Для антикризової коаліції, що боролася з помаранчевыми на тім етапі, такий менеджер був непотрібний. Навіть, якщо не було б Януковича, вони б самі розсипалися. У принципі, помаранчеві на чолі з усіма почесними президентами, своїми тріумвіратами, повинні були руками й ногами тримати соціал-демократів на поверхні й на олімпі. Це ж вони зліпили із соціал-демократів демонів, ворогів, і повісили все негарне. Їм було так добре створювати образ ворога і його їсти, що просто життя собі не представляли без об'єднаних соціал-демократів. От коли ми зникли з олімпу, а Медведчук цілком правильно тактично відійшов у тінь, почалося самопожирання.
"Якщо сьогодні Балога повторює один в один те, що робив Медведчук, то тільки для того, щоб зробити президентську владу більше сильною"
До речі, як Віктор Медведчук сприйняв призначення Віктора Балоги главою Секретаріату Президента?
Ви вважаєте, що Балога буде наслідувати Медведчуку?
Ні. Можна по-різному ставитися до Медведчука - любити його або нехтувати, але ніхто не може заперечити, що при ньому Адміністрація Президента була сильною структурою, що змушувала всіх, таки, подобалося це комусь чи ні, зважати на неї. Але давайте згадаємо кроки, які були при Медведчуку в АП, і які зробив Балога в Секретаріаті. Балога, насамперед, відсторонив прес-секретаря, що висловлювала думки не тільки Президента, але і його дітей, і його родичів, оголосивши конкурс на заміщення цієї посади. Відразу ж реанімував і відразу "погасив" справу про "Кольчуги", що у свій час було досить результативним. Відразу ж спланував план виїздів по регіонам Президента Ющенка, чого чомусь не робив "великий євроінтегратор" Рибачук, і великий канцелярист Зінченко. Відразу Секретаріат сказав, які повноваження належать прем'єрові Януковичу, що він не має права звільняти губернаторів. Такого системного підходу можна було очікувати винятково від здатного учня соціал-демократів.
Ці ж дії не робляться проти держави або щоб принизити честь, достоїнство й можливості Президента. Навпаки, вони хочуть зробити президентську владу сильнішою, тому роблять подібні кроки. І якщо сьогодні Балога повторює один в один те, що робив Медведчук для того, щоб зробити президентську владу більше сильною, то виявляється, що в Медведчука як глави АП були найщиріші бажання зробити президента впливовим гравцем на політичній карті України. Але чомусь із боку Балоги у форматі Ющенка це вважається гарними кроками, а з боку Медведчука стосовно Кучмі - поганими. Невже потрібно було всього-на-всього якихось два роки, щоб так змінилися оцінки.
Так що ж, виходить, що згодом Балога зробить із Ющенка Кучму-2?
Ні, він просто буде намагатися зробити з Ющенка, зрештою, Президента України. Впливового.
Але ж був і період, коли Медведчук з Балогою стали заклятими ворогами. Чи не стануть такими ж взаємини Секретаріату Президента на чолі з Віктором Івановичем з Кабінетом Міністрів, де працює десант людей Медвечука?
Я вас дуже прошу, не переводите це у формат заклятих ворогів, тому що я пам'ятаю період, коли Порошенко й, припустимо, Зінченко були найкращими товаришами Медведчука, так що час розставляє все на свої місця. Думаю, що коли Кучма представляв у парламенті Ющенка, а фракція соціал-демократів його підтримала на пості прем'єра, то Віктор Андрійович у ті часи теж вважав Медведчука гарною людиною, оскільки голосів його фракції вистачило для того, щоб таки затвердити його. А пізніше затвердити й склад Кабінету Міністрів, потім - програму уряду, і ще довгий час не порушувати питання на голосування про невідповідність займаній посаді. Тому, хто якими друзями й ворогами колись був, і тепер став, - це формат не для політики. Думаю, це неправильно. Політика - це постійні інтереси й уміння шукати компроміс. Ви знаєте, всіх політиків можна поділити на дві категорії: розумних, які шукають точку дотику, і тих, хто шукає точку зіткнення.
"Якщо Тимошенко дійсно доведе, що вона соціал-демократка, я тоді схилю перед нею голову"
Можна вважати появу соціал-демократів в уряді й у місцевих радах новим походом на владний олімп?
І я не виключаю, що, припустимо, відправка Василя Онопенка до Верховного Суду і складання ним повноважень лідера Соціал-демократичної партії буде дуже привабливим для людей з оточення Блоку Юліи Тимошенко, які захочуть зайняти соціал-демократичну нішу. От про це треба говорити.
Тобто, вже в найближчому майбутньому соціал-демократи об'єднані й Блок Юлії Тимошенко можуть зштовхнутися на одному електоральному полі?
Сьогодні занадто рано ставити такі питання, тому що ми не знаємо, на якому полі виявляться Ющенко й Тимошенко. Опозиціонери вони чи ні?
Але в ідеологічному плані "Наша Україна" заявами свого керівництва декларує ліберальні цінності, а БЮТ схильний більше до лівих ідей...
От Юлія Тимошенко завжди критикувала Януковича, мол, він говорив неправду, коли йшов на вибори. Так тепер вона повинна сказати, що й блок "Наша Україна", ідучи на вибори, теж говорив людям неправду, коли приховував свої ліберальні цінності.
Але при цьому ніхто не може заперечити одну річ, що саме соціал-демократична ідеологія є самою оптимальною й найкращою для українського суспільства. Аби тільки суспільство почало сприймати носіїв цієї ідеології, от виходячи із чого треба дивитися в майбутнє. Сьогодні стоїть питання, чи зможуть об'єднані соціал-демократи, відстоюючи свою ідеологічну основу, не віддати цієї ніші. А спроби забрати її будуть, безсумнівно.
Ви точно помітили, говорячи про те, " чи будуть сприйняті в суспільстві носії соціал-демократичної ідеї". Пам'ятається, експерти не раз говорили про те, що в принципі гарні ідеї соціал-демократії в України були дискредитовані особистісним фактором лідерів СДПУ(О). Чи зможуть взагалі українці сприймати цю ідею, маючи перед очами демонізований образ Віктора Медведчука, або ви ваша партія змінить обличчя?
Є така мудрість, що завжди треба вміти з’явитися в потрібний час у потрібному місці й бути затребуваним. Я ще раз говорю, що вважаю Медведчука кращим політичним менеджером, хочете додати "кризовим" - будь ласка...
А що робити з його рейтингом?
Розумієте, ми - демократична держава, і я переконаний, що Медведчук у стократ кращий лідер політичної партії, ніж почесний президент "Нашої України" або лідер блоку найкращих - БЮТ. А якщо Медведчук змінить свою сутність, він перестане бути Медведчуком. А чи затребуваний він сьогодні в Україні - це питання риторичне. Я б хотів тільки нагадати характерну рису для українців: ми завжди починаємо поважати й цінувати те, що втратили.
Але ви ж розумієте, що якщо Блок Юлії Тимошенко реалізує свої наміри ввійти до Соцінтерну...
Я багато чого чув від Юлії Тимошенко. Коли вона була в "Громаді", то говорила, що це прекрасно, і вона чудова "громадянка". Коли була в "Батьківщині" невідомо з якою ідеологією, теж стверджувала, що вона відданий член партії. Сьогодні ще очолить соціал-демократичний рух - я й такого не виключаю, оскільки ніша є - і заведе всіх у Соцінтерн. І будуть наші ультра-патріоти, яких дуже багато серед її прихильників, стояти й співати гімн Соцінтерну. Це буде логічним завершенням політичної кар'єри жінки, що пов'язана із чудовою українською косою.
Проте, давайте умовно змоделюємо ситуацію: на одному електоральному полі зійдуться Віктор Медведчук з низькою підтримкою серед населення і Юлія Володимирівна зі свою харизмою. Питання, хто переможе, теж риторичне...
У комуністів була Клара Цеткін, в українських соціал-демократів буде Юлія Тимошенко. Якщо суспільство хоче цього, і підтримає її на чолі соціал-демократичної ідеології, нехай так буде. Якщо Україна повинна відбутися із соціал-демократичною ідеологією, цю нішу займе Тимошенко, і дійсно доведе, що вона соціал-демократка, я тоді схилю перед нею голову. Але в її партії не буду, хоча ідеологію соціал-демократичну маю намір сповідати й далі.
"Не вистачає в українській політиці ізюминки під назвою СДПУ(О)"
Давайте згадаємо ще про одну жінку, ім'я якої останнім часом зв'язують із соціал-демократами. Недавні признання російського бізнесмена Максима Курочкіна у фінансуванні кампанії прогресивних соціалістів деякі називають спланованою інтригою соціал-демократів, які нібито хочуть забрати у Наталії Вітренко радикально настроєний електорат України, зігравши на близьких вам темах антинато, російської мови та інше...
І все-таки, ви претендуєте на радикально настроєний електорат Вітренко чи ні?
Коли ми говоримо про соціал-демократів, можемо вішати на них всіх чортів, але ми забуваємо, що для соціал-демократії радикалізм і екстремізм не властиві.
Тобто, Наталія Михайлівна може спати спокійно?
Вона має свою нішу, у неї є своє електоральне поле. Я не знаю, хто там її фінансував, Курочкін або Порошенко із Третьяковим, але для людей бізнесу, як говорять, перешкод не існує. Знаючи, як бізнесмени розкладають "яйця в різні кошики", там серед спонсорів може виявитися хто завгодно. Ми вже були свідками того, як люди в парламенті займали одну позицію, а їхні дружини на Майдані бутерброди робили, і після того їх усіх разом витурили на вулицю. Розумієте, це суспільство непередбачених політичних інтриг.
У нашій державі передбачити нічого не можливо, тому що немає ідеологічного протистояння. Усі говорять: цивілізоване європейське співтовариство, світове співтовариство. Назвіть мені хоча б одну державу у світі, де боротьбу за політичний вплив, за владу в парламенті ведуть безідеологічні чинності й блоки? Такого немає.
Будь-яка поява на людях після тривалої перерви повинна бути голосною, особливо, якщо мова йде про повернення партії. Як у цьому плані соціал-демократи мають намір заявити про себе?
Давайте будемо говорити відверто: сьогодні абсолютно не слабкою є одна єдина ідеологічна права сила - Українська народна партія. Партія зелених і Народно-демократична партія не слабаки, але вони, на жаль, не здолали 3%-ный бар'єр. Думаю, що сьогодні політична кон'юнктура накладе великий звуконепроникний ковпак на їхню реанімацію шляхом підняття прохідного бар'єру. І яким би голосним, піарным не було повернення, це все закриється прохідним відсотком. Очевидно, це й закономірно, адже ті політичні чинності, які закономірно пройшли у Верховну Раду, законними шляхами будуть робити все, аби тільки відбулася політична структуризація суспільства, а не ідеологічна. Але наступним кроком розвитку в нашому суспільстві буде ідеологічна поляризація. І рано або пізно ми потихеньку однаково запропонуємо українському суспільству соціал-демократичну нішу. Українець - козак з вусами й шаблюкою, із клейнодами ніколи не може стати таким собі лібералом, це не можливо.
"Можливо, Аваков буде прекрасним менеджером в Івано-Франківській області, якщо його політична сила буде там мати певну підтримку" Насамперед, давайте простежимо, як влада помаранчевых розправлялася з губернаторами, коли прийшла, і як на сьогоднішній день намагається довести непрофесіоналізм губернаторів влада нинішня. Ми ж живемо в демократичному суспільстві? У демократичному. Якщо вже висловили губернаторові недовіру дві третини складу облради, то Президент повинен був задуматися, приїхати в Харків і з'ясувати всі, якщо не він, те його команда.
"Регіонали" наполегливо домагаються відставки харківського губернатора Арсена Авакова й уже підшукали на його місце заміну в особі першого зама мера пана Кривцова, якого називають людиною Євгенія Кушнарьова. Це варто розуміти як спробу Євгенія Петровича повернути собі влада на Харківщині?
Справа не в тім, що Кушнарьов хоче свою людину туди проштовхнути, тому що на посаду губернаторів не приходять незалежні люди, завжди хтось когось рекомендує, лобіює або відстоює. Я, проробивши в Харкові із Кравцовим - першим заступником міського голови, можу сказати, що таких професійних апаратників, які знають свою справу, рідко зустрічав на всій території України. І якщо стоїть питання, що такі люди повинні йти по щаблях влади, то їм треба робити зелену дорогу, і не запитувати, хто їх підтримує.
Що стосується харківського регіону, то яким би гарним апаратником не був Кравцов, результат протистояння залежить не від нього. Всім же очевидно, що за Аваковим стоять Ярослав і Петро Ющенко, що намагаються зберегти владу в області, а з іншої сторони мер Михайло Добкін разом з Кушнарьовим і ресурсом Партії регіонів хочуть установити повний контрольний контроль над регіоном...
Я особисто до Авакову не маю ніяких претензій, мені він якоюсь мірою як людина, не як адміністратор, навіть імпонує, оскільки я для себе побачив у ньому багато цікавих речей. Ще раз говорю, не як голова облдержадміністрації, а як людина. Але якщо на сьогоднішній день підтримка політичної сили, що презентує Аваков, не виходить за межі прохідного бар'єра у ВР, потрібно задуматися, ти в тім регіоні керуєш чи ні. Я, наприклад, не можу бути презентований на жодному рівні у Львівській області як керівник, оскільки підтримка мене в цьому регіоні не є можливою для того, щоб я там щось впроваджував. І я поїхав у той регіон, де мої погляди можуть бути реалізовані. Можливо, Аваков буде прекрасним менеджером в Івано-Франківській області, у Тернопільської, якщо його політична чинність буде там мати певну підтримку. Але коли тобі дві третини виражають недовіру, ти повинен піти. Розумієте, на кріслі треба сидіти, а не приклеїтися до нього.
І якщо люди підтримують губернатора, тоді чому на виборах блок "Наша Україна" там набрав такий нікчемний відсоток голосів? Погодитеся, що там пройшла дискредитація "Нашої України" - племінник, брат, землі, бізнес - це все те, що відвернуло людей і виборця.
Але якщо не знаходить там підтримки Аваков, йому висловили недовіру, чи може Партія регіонів підтримати іншу кандидатуру, запропоновану Президентом на цю посаду, не "регіонала"?
Ну, нехай Президент запропонує таку кандидатуру, яку буде розглядати обласна рада. Тоді буде видно, чи орієнтується Президент взагалі в політичній ситуації в регіонах. Балога зробив дуже добре, коли спланував йому регіональні поїздки, щоб, зрештою, Президент України зрозумів, у якій області які політичні погляди перемагають.
І все-таки, чи погодиться Партія регіонів на кандидатуру, що запропонує саме Президент, а не на ту кандидатуру, що будуть пропонувати самі "регіонали", що контролюють Харківську облраду?
Президент не може запропонувати кандидатури губернаторів ні в Харків, ні в інший регіон, знаєте чому? У нього немає людей, тому що якби були, то гарних глав облдержадміністрацій він відразу ж розставив, коли став Президентом.
А те, що він хоче зберегти нинішніх представників, зберегти свою особу при такій ситуації, це робить йому честь, тому що він відстоює свою команду. Але це не означає, що його кроки будуть правильними. Президент не має кадрового резерву, він соціал-демократа Балогу взяв у Секретаріат, тому що ні з кого вибрати.
Балога давно пішов із СДПУ(О) і вдало перебуває в "Народному союзі "Наша Україна", і вже в Мукачевому ви були по різні сторони барикад...
Скажіть, будь ласка, як там Юлія Тимошенко називає Мороза? Зрадник. Тому що пішов від одних до інших. Тоді що це виходить, Президент колекціонує зрадників?..
Так якби двадцять тисяч держслужбовців не вигнали на вулицю, а дали людям шанс попрацювати на державу, сказавши при цьому "Будете використовувати владні державні посади для політичного піару - підете з роботи", таких би проблем не було. На сьогоднішній день Президент повинен зрозуміти це, і сказати правду: "Я такого кадрового потенціалу не маю, але в інтересах країни я підтримую кандидатуру, запропоновану Януковичем, або прошу подати іншу, тому що цей кандидат мені не підходить". Отоді б ми говорили про чинність Президента й про взаєморозуміння. Чому це обов'язково повинна бути людина з команди Президента, а не професіонал у своїй справі? Добре, що в медицині ми ще не перейшли на політичні кадрові призначення, а то б сьогодні рухівець комуніста не оперував, а "регіонал" акушер-гінеколог не оглядав би "бютовку" у гінекологічному кріслі. До чого дійшла наша політика...
Ну, якщо вже ви звернулися до медицини, скажіть, чому для вас була створена нова посада в Харківській мерії - заступник міського голови й директор новоствореного Департаменту охорони здоров'я й соціальних питань?
Є дуже велика різниця між деклараціями й практичними кроками. От сьогодні ми хочемо інтегруватися в європейське співтовариство й жити їхніми цінностями. Так там було доведено, що об'єднання охорони здоров'я й системи соціального захисту населення приносить користь у прийнятті управлінських рішень. Тому там є міністерство й відповідні департаменти. Так склалося в Англії, в Австрії, у Німеччині, і якщо хочете, навіть у Росії. Я думаю, що дуже добре, що міська рада пішла на виділення в окремий департамент такої сфери як охорона здоров'я й соціальний захист. Можливо, це буде прикладом для інших міст, якщо будуть позитивні результати.
А виглядає так, начебто ваш друг теж у минулому соціал-демократ Михайло Добкін зробив просто працевлаштував вас...
Ви знаєте, мій друг Михайло Добкін запросив мене в Харків на штатну посаду радника. І з величезним задоволенням наступного ж дня, вийшовши з парламенту, сфотографувавшись з усіма, сів і поїхав у Харків на роботу. Більше того, я того ж дня написав заяву: "Прошу звільнити мене від тягаря для держави" і з першого дня звільнення з парламенту не одержую заробітної плати у двадцять тисяч гривень. Щоб ніхто в житті не сказав, що соціал-демократ Шурма став тягарем для свого народу, йому треба платити двадцять тисяч, оскільки він не може знайти собі роботу. І посада радника мені була набагато ближче й краще поста заступника голови тим, що я був "вільним художником", а не заручником тієї бюрократії, що поглинає тебе в паперах.
Якщо говорять, що Добкін це зробив для Шурми, я заступником голови не був, мене обрали на сесії, причому "за" проголосувало 79 з 86 присутніх. Це означає, що за мене проголосували представники не тільки Партії регіонів, але й комуністи, і бютовці, і "Наша Україна". І перше, що я зроблю - буду показувати приклад усім як соціал-демократ, що навколо проблем медицини об'єднає політичних опонентів, і ми дуже незабаром усі разом вийдемо на рішення проблем медицини Харківської територіальної громади.
"Для мене взагалі дивно, що галичани потрапили на такий рівень державного керування як Секретаріат Президента"
Ігоре Михайловичу, і все-таки як у нинішній обстановці працюється галичанинові в східній області?
Поїхавши на Слобожанщину, я відкрив для себе ментально абсолютно іншу Україну. Я завжди думав, що львів'яни - це найбільші патріоти свого міста, а галичани - свого краю, але отут на Слобожанщині люди вважають себе найбільшими патріотами, вони Харків свій люблять не менше, ніж львів'яни своє місто. І я зрозумів для себе одну річ: тільки міграція політичних еліт, адміністративна, фінансових, міграція молоді зможе згодом перемішати українське суспільство й стерти протистояння між заходом і сходом, між півднем і північчю.
Скажіть, будь ласка, що заважало представникам "Нашої України", що не пройшли в парламент, піти заступниками губернаторів соціально-гуманітарного блоку в східні області, які очолили представники НУ? Що заважало їм поїхати туди, і переконувати в необхідності ідентифікації нації, доводити переваги ідеологічної приналежності своєї політичної чинності? Чому цього немає? Учити український народ потрібно не словами, а прикладами. І те, що зробив Добкін, запросивши мене, це був правильний крок молодого перспективного політика, на пропозицію якого погодився вже літній, і я не знаю, чи перспективний політик у моїй особі.
Виходячи зі своєрідності галичан, з ваших прогнозів, чим закінчиться протистояння в Секретаріаті Президента між групою галичан на чолі з Васюнником і закарпатцем Балогою?
Знаєте, для мене взагалі дивно, що галичани потрапили на такий рівень державного керування як Секретаріат Президента. Я не хочу принижувати галичан по своєму професійному рівні. Ви знаєте, ми дійсно щиро любимо Україну, і незалежно від того, хто в якій політичній партії знаходиться, приходить момент, і "Україна вище всього" сидить у всіх наших помислах. Але потрібно аналізувати історію: завжди в Україні й у часи Радянського Союзу робилося все, тільки б місцеві люди не допускалися до керівних посад, завжди привозили когось із Далекого Сходу, з Росії й так далі. За своєю ментальностю, за своєю глибокою сутностю десь на рівні генів ми не можемо керувати, немає в галичан такого вміння. Ми ніколи не були в керівництві державою, і приймати системні рішення, глянути на Україну не з висоти Високого Замку, а з висоти Ай-Петрі, галичани просто не можуть.
Не те, що вони не хочуть, просто не можуть, їх не треба за це винити й ганьбити, а потрібно прилучати до управлінського процесу з більше низького рівня, крок за кроком, а не відразу давати в керування великий апарат. І для того, щоб галичани освоїли найвищі щаблі влади, їм потрібно поступово, потихеньку підніматися по посадах, по управлінських рішеннях. Потрібно не зі Львова перескакувати на Банкову, а спочатку поїхати в Миколаїв, Херсон, Крим, і там ставати на ноги, показуючи, що ти кращий у цій державі. Тоді вже можна претендувати й на посаду в Секретаріаті Президента. А на сьогоднішній день, повірте мені, націонал-патріот Васюнник програє соціал-демократові Балозі.
Ви хочете сказати, що неефективна політика Президента - результат діяльності галичан на Банковій?
Ні. Знаєте, для мене посада президента - це вікова мрія дідів, прадідів всіх наших поколінь мати Президента України. Цьому треба віддати належне. Я поважаю і Ющенка як Президента, можу любити його чи ні, але мені імпонував Кучма. Адже для нього завжди система стримань і противаг була визначальною, навіть у бізнесі-олігархії. Кучма не давав нікому вискочити наверх, і на політичному олімпі ніхто не мав переваг. Тому, коли ми говоримо про галичан, то їх потрібно потроху підтягувати до влади, вибирати кращих керівників, направляти їх на роботу в східну Україну. Там вони повинні доводити, що українська мова найспівучіша і гарна, і цитувати напам'ять Тараса Шевченка й Івана Франка. А коли вони пройдуть вишкіл сходу, зберігши ментальність заходу, тоді вони можуть претендувати на роль державних керівників.
Знаєте, я хочу підтримати вашу ідею. І в такому випадку Президент повинен сказати, що "я своїй державі бажаю користі", приїхати у Львів, привезти людину зі сходу України й сказати, що я цій людині довіряю бути головою облдержадміністрації. Так ми й будемо поєднувати Україну. А львів'янина в Харків. Чому ні?
Так, може, і донецьким перед тим, як прийти до влади, треба було пройти "вишкіл" де-небудь у Львові?
Свого часу, в енергетиці почали наводити жорсткий порядок, проводячи кадрову ротацію в обленерго, коли у Львів поїхав представник із Запоріжжя, в Івано-Франківськ - ще звідкись, а львів'янин поїхав в одну зі східних областей, і система запрацювала.
Знаєте, що мені допомагає в Харкові працювати? Я не заангажований, у мене немає кумів, сватів, братів, родичів, і я можу спокійно займатися своєю роботою, оцінюючи свої плюси й мінуси. Якби мене запитали, я б порадив Президентові привести наступного представника "Нашої України" у Харків, запропонувати його підтримати, і сказати, що завтра він донетчанина буде рекомендувати на пост голови Львівської облдержадміністрації. Це воістину був би щирий крок добре настроєного на майбутнє Президента України.
(сміється) Знаєте, я б покривив душею, якби сказав, що обрання мене заступником міського голови - буденна й закономірна річ. Так, я за ментальністю галичанин, а галичани, хто б вони не були - соціал-демократи, комуністи, рухівці, куновці - своєрідні. Якби за мене проголосувала винятково Партія регіонів, тоді було б дуже прикро, а коли в Харкові галичанинові довірили такий сектор і підтримали, це стало для мене моральною сатисфакцією. Щоб збиратися на владний олімп, як мінімум, необхідно задекларувати партії на своєму засіданні або на з'їзді якусь стратегію розвитку або бачення ходу подій. Я думаю, що не можна говорити про те, що соціал-демократи почали свій підйом наверх, я думаю інакше. Сьогодні суспільство буде вимагати ідеологічної самоідентифікації. Думаю, що підтвердженням моїх слів може бути й те, що всі безідеологічні партії втратили рейтинг. Комуністи, які мають свою ідеологію (інші справа, чи цю ідеологію підтримують вони в нашій державі), свій рейтинг не тільки зберегли, але й наростили. Ми повинні зрозуміти, що без ідеології це все тимчасове явище. Я в той момент, коли призначали Балогу, біля Віктора Медведчука не перебував, але повинен сказати, що Медведчук на своєму життєвому шляху вже на стільки речей надивився, і стільки спостерігав кадрові перетасування в сьогоднішній владі, що, напевно, цю людину вже нічим не здивуєш. Напевно, йому в якийсь момент було приємно, що саме Балога очолив цю структуру, адже він був з нами на певному етапі. Напевно, від Медведчука він набрав для себе дуже багато корисних речей. Думаю, що Балозі як керівникові Секретаріату Президента, потрібно віддати належне - зважаючи на все, він досить уважно проаналізував кроки голови Адміністрації Президента Медведчука, які були дуже результативними.
Источник: Соцiал-демократична партiя України
Обсудить новость на Форуме