16:00 20.07.2006 | Все новости раздела "Соцiал-демократична партiя України"
Україні не слід вступати до НАТО
Все частіше й частіше ми чуємо розмови про те, що Україна повинна якомога швидше вступити до НАТО.
Я хочу, щоб мене правильно зрозуміли: Україна, як і будь-яка інша країна, має право вступати до будь-яких альянсів. Однак еліта там часом діє нерозважливо, навіть самогубно.
Виступаюча за вступ до НАТО фракція на Україні складається з людей, які або не вірять в українську державність, або не уявляють собі країну як самостійну державу. Вони не хочуть конкурувати з сильною і часом жорстко діючою Росією, але бажають управляти країною, посадивши її на ланцюг військово-політичного союзу з Вашингтоном.
Деякі мотиви Заходу - хоча й не всі - також досить зрозумілі.
Вони полягають у прагненні забезпечити прозахідну траєкторію руху нестабільної й двоїстої політики України, а також у створенні ще одного проамериканського плацдарму в Європі. Отримати голоси східноєвропейських іммігрантів у рік виборів у США - це теж може виявитися до речі.
Проте, більша частина американців і європейців просто не замислюється про згубні наслідки розширення НАТО з включенням у цей альянс України.
Для початку варто сказати, що між Росією й Україною майже не існує офіційного кордону. Він існує в основному на папері, а також у думках і кишенях практичних митників.
Україні, якщо вона ввійде до НАТО, природно, буде потрібно дійсний кордон - з колючим дротом тощо. І саме тут почнуться справжні проблеми.
Будь-який пагорб стане стратегічно важливим, будь-який яр придбає якесь історичне значення. Припиниться прикордонна торгівля і з робочою силою; а тут сьогодні зайняті мільйони людей по обидва боки. Відбудеться розділ мільйонів родин, мільйони втратять роботу. Росія припинить співробітництво з багатьох важливих проектів. Неминуче з'являться численні конфлікти, у результаті чого виникне поки ще дрімаючий синдром розділених націй.
Ще одна Югославія? Дуже можливо, тільки в більш м'якому варіанті. А кому це потрібно?
Дехто в пронатовській фракції на Україні досить добре все це розуміє. Однак більшість якось занадто легковажно ставиться до уроків недавньої історії.
Вони не усвідомлюють того, що Росія - це не Сербія. Україна постраждає в багато разів більше, ніж Росія. Вона втратить партнера, що, можливо, не завжди був легкий і приємний, але ніколи на ділі не виступав проти Києва.
Але й це не головне.
Нова штучна "дуга нестабільності" вздовж російсько-української границі відродить до життя старе блокове суперництво в найбезглуздішому варіанті, знищивши саму ідею союзу великих держав, що зустрічає нові виклики сучасності - у тому числі, виклики радикального ісламського тероризму.
Цей фарс закінчиться для більшості величезним двостороннім програшем. Виграють лише деякі, хто мріє про дестабілізацію й про зброю масового знищення: терористи й радикали, про боротьбу з якими так голосно заявляють цивілізовані й розвинені країни.
Якщо частина західного суспільства піде на невірний крок по наданню Україні місця в НАТО, то для нас розрада буде в одному: ми, нарешті, довідаємося, кого з них не можна називати істинно цивілізованими й розумними людьми.
Однак я як і раніше сподіваюся на здоровий глузд і раціоналізм, на базові цінності європейської і євроатлантичної цивілізації.
Обсудить новость на Форуме